Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/17058/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2017. Зареєстровано: 28.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2017.
Дата набрання законної сили: 23.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.11.2017Справа №910/17058/17За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бест»
		до                    Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло»
		про                    зобов'язання  укласти договір
		Суддя Отрош І.М.
		 
		Представники сторін:
		від позивача:         Репйова О.В. - представник за довіреністю б/н від 18.01.2017;
		від відповідача:    Логонович О.А - представник за довіреністю № 30/06-7 від 30.06.2017.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		02.10.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бест» з вимогами до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» про зобов'язання укласти договір.
		Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що 01.11.2010 між сторонами було укладено Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж, відповідно до умов якого відповідач (балансоутримувач) забезпечує позивачу (користувачеві) технічну можливість спільного використання технологічних мереж, які обліковуються на балансі балансоутримувача  згідно з картограмами, а користувач сплачує балансоутримувача плату за використання мереж відповідно до умов договору.
		Позивач зазначив, що 04.06.2017 вступив в силу Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», відповідно до ст. 17 якого розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу і не може перевищувати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики 0,3 % мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта диспуту, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць (тобто, 9,60 грн).
		Позивач вказав на те, що з моменту укладення між сторонами договору від відповідача чотири рази надходили пропозиції щодо збільшення вартості спільного використання одного кілометру технологічних мереж, та така періодичність та частота направлення необґрунтованих, за твердженнями позивача, пропозицій позивачу не зрозуміла.
		Як зазначив позивач, 11.08.2017 він направив відповідачу вимогу, в якій, керуючись розділом VI Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (Прикінцеві та перехідні положення) просив відповідача привести Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 та додатки до нього у відповідність із ч. 6 ст. 16 вказаного закону у місячний строк із дня виставлення даної вимоги; провести перерахунок та встановити розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта у кількості 81 опора у розмірі 777 грн. 60 коп. на місяць.
		Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем було відмовлено в укладенні з позивачем договору Про встановлення доступу до інфраструктури об'єкту.
		При цьому, позивач у позовній заяві вказав на те, що предметом даного позову є зобов'язання відповідача укласти договір з доступу до інфраструктури об'єкта доступу з метою використання нею або її елементами для забезпечення можливості надання послуг, так як відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем такого договору. При цьому, виключні підстави для відмови від укладення договору визначені у ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», та обставини, на які посилається відповідач, відмовляючи позивачу в укладенні договору, до таких виключних підстав не входять.
		За таких обставин, позивач просив суд зобов'язати відповідача спонукати заключити договір про доступ до інфраструктури об'єкта доступу, в редакції позивача (згідно з проектом), викладеної у прохальній частині позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17058/17, розгляд справи призначено на 20.10.2017.
		19.10.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що опори зовнішнього освітлення є елементом інфраструктури об'єкта будівництва, а не елементом інфраструктури об'єкта електроенергетики, з огляду на що граничний розмір плати за доступ до електроопори електроенергетики (відповідно до позовної заяви) не може бути застосований для визначення плати за доступ до електроопори зовнішнього освітлення. Відповідач вказав на те, що наразі відсутня затверджена відповідним органом методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, що унеможливлює встановлення плати за доступ до елементу інфраструктури об'єкту доступу.
		Також, відповідач зауважив, що відповідно до норм законодавства питання визначення розміру плати за доступ до об'єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності належить до повноважень Київської міської ради.
		У судовому засіданні 20.10.2017, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 14.11.2017.
		Представник позивача у судовому засіданні 14.11.2017 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2017 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
		У судовому засіданні 14.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд
		 
		ВСТАНОВИВ:
		01.11.2010 між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бест» (користувач) укладено Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує користувачеві технічну можливість спільного використання технологічних мереж, які обліковуються на балансі балансоутримувача  згідно з картограмами, а користувач сплачує балансоутримувача плату за використання мереж відповідно до умов договору.
		Відповідно до п. 2.2.3 Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 користувач зобов'язаний своєчасно сплачувати балансоутримувачу плату за використання мереж в порядку та на умовах, передбачених розділом 4 договору, а також повертати балансоутримувачу підписані акти наданих послуг не пізніше ніж через три робочі дні після надходження їх до користувача.
		Згідно з п. 4.1 Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 ціна використання 1,0 км. Мереж встановлюється у розмірі 226 грн. 69 коп. Крім того, на ціну послуг нараховується 20% ПДВ, що складає 45 грн. 34 коп. Щомісячні розрахунки за використання 1,0 км. Мереж на умовах цього договору здійснюються в сумі, яка разом з ПДВ становить 272 грн. 03 коп. згідно з підписаним сторонами протоколом узгодження договірної ціни. Ціна використання мереж не може змінюватися власником мереж в односторонньому порядку. Користувач щомісячно оплачує вартість послуг у безготівковій формі шляхом перерахування суми коштів,яка дорівнює добутку вартості послуг, що зазначена в першому реченні цього пункту договору, на кількість кілометрів мережі, яка спільно використовується станом на кінець звітного періоду.
		Відповідно до п. 4.4 Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 при розрахунках плата за використання мереж коригується на індекс інфляції за розрахунковий період.
		Згідно з п. 8.1 Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 31.12.2010.
		Згідно з п. 8.2 Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не заявить письмово (рекомендованим листом) про його розірвання за 30 календарних днів до закінчення терміну його дії, про що між сторонами складається та підписується додаткова угода.
		З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів висловлення будь-якою стороною договору наміру (заяви) про його розірвання в порядку п. 8.2 договору, суд дійшов висновку, що станом на дату розгляду справи у суді Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 є чинним.
		При цьому, позивач у позовній заяві зазначив, що Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 є чинним, що не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву.
		Крім того, в подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди до вказаного договору, що свідчить про визначення сторонами умов договору як чинного.
		Судом встановлено, що 01.02.2016 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010, відповідно до якої сторони дійшли згоди з 01.02.2016 збільшити вартість спільного використання одного кілометру технологічних мереж, які обліковуються на балансі балансоутримувача, визначивши її у розмірі 542,15 грн. за один місяць шляхом підписання нової редакції Додатку № 3 до договору «Протокол узгодження договірної ціни» (копія підписаного Протоколу договірної ціни долучена сторонами до матеріалів справи).
		Судом встановлено, що 01.04.2017 між сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010, відповідно до якої сторони дійшли згоди у термін з 01.04.2017 до 30.05.2017 збільшити вартість спільного використання одного кілометру технологічних мереж, які обліковуються на балоансі балансоутримувача, визначивши її у розмірі 576,65 грн. за один місяць шляхом підписання нової редакції Додатку № 3 до договору «Протокол узгодження договірної ціни» (копія підписаного Протоколу договірної ціни долучена сторонами до матеріалів справи).
		Судом встановлено, що листом вих. № 05/07 від 05.07.2017 позивач повідомив відповідача про те, що 04.06.2017 вступив в силу Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», відповідно до ст. 17 якого розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу і не може перевищувати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики 0,3 % мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта диспуту, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць.
		Враховуючи викладене, позивач вказав на необхідність встановлення розміру плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта у кількості 81 опори у розмірі 777,60 грн. на місяць.
		Судом встановлено, що у відповідь на вказаний лист позивача, відповідач листом (вих. № 2023-28/2017 від 24.07.2017) повідомив позивача про те, що відповідно до Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» центральний орган, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування розробляє та затверджує методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури будівництва. Оскільки на даний час така методика не затверджена, відповідач запропонував позивачу підписати додаткову угоду до Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 та протокол узгодження договірної ціни, або ж в іншому випадку - вирішити питання щодо визначення альтернативних місць розміщення оптоволоконного кабелю без використання конструкцій мереж зовнішнього освітлення відповідача.
		Судом встановлено, що 11.08.2017 позивач направив відповідачу вимогу (вих. № 11/08 від 11.08.2017), в якій, керуючись розділом VI Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (Прикінцеві та перехідні положення) просив відповідача привести Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 та додатки до нього у відповідність із ч. 6 ст. 16 вказаного закону у місячний строк із дня виставлення даної вимоги; провести перерахунок та встановити розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта у кількості 81 опора у розмірі 777 грн. 60 коп. на місяць.
		Судом встановлено, що у відповідь на надіслану позивачем вимогу, відповідач листом вих. № 2328-01.3 від 31.08.2017 повідомив позивача про те, що опори зовнішнього освітлення віднесені Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» до інфраструктури об'єкта будівництва, з огляду на що граничний розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики не може бути застосований до елементів інфраструктури об'єктів будівництва. Крім того, відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до норм законодавства питання визначення розміру плати за доступ до об'єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності належить до повноважень Київської міської ради.
		Також, відповідач вказав на те, що наразі відсутня затверджена методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, відповідно до якої власник повинен визначати розмір плати за доступ, у зв'язку з чим відповідач не вбачає за можливе встановити розмір плати на основі власного розрахунку позивача, який заснований на граничному розмірі плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкту електроенергетики, тоді як опори зовнішнього освітлення віднесені Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» до інфраструктури об'єкту будівництва.
		Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначив, що 04.06.2017 вступив в силу Закон України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», відповідно до ст. 17 якого розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу і не може перевищувати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики 0,3 % мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта диспуту, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць (тобто, 9,60 грн).
		Позивач вказав на те, що з моменту укладення між сторонами договору від відповідача чотири рази надходили пропозиції щодо збільшення вартості спільного використання одного кілометру технологічних мереж, та така періодичність та частота направлення необґрунтованих, за твердженнями позивача, пропозицій позивачу не зрозуміла.
		Як зазначив позивач, 11.08.2017 він направив відповідачу вимогу, в якій, керуючись розділом VI Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (Прикінцеві та перехідні положення) просив відповідача привести Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 та додатки до нього у відповідність із ч. 6 ст. 16 вказаного закону у місячний строк із дня виставлення даної вимоги; провести перерахунок та встановити розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта у кількості 81 опора у розмірі 777 грн. 60 коп. на місяць.
		Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, відповідачем було відмовлено в укладенні з позивачем договору Про встановлення доступу до інфраструктури об'єкту.
		Позивач у позовній заяві вказав на те, що предметом даного позову є зобов'язання відповідача укласти договір з доступу до інфраструктури об'єкта доступу з метою використання нею або її елементами для забезпечення можливості надання послуг, так як відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем такого договору. При цьому, виключні підстави для відмови від укладення договору визначені у ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», та обставини, на які посилається відповідач, відмовляючи позивачу в укладенні договору, до таких виключних підстав не входять.
		За таких обставин, позивач просить суд зобов'язати відповідача спонукати заключити договір про доступ до інфраструктури об'єкта доступу, в редакції позивача (згідно з проектом), викладеної у прохальній частині позовної заяви.
		Заперечуючи на позовні вимоги, у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що опори зовнішнього освітлення є елементом інфраструктури об'єкта будівництва, а не елементом інфраструктури об'єкта електроенергетики, з огляду на що граничний розмір плати за доступ до електроопори електроенергетики (відповідно до позовної заяви) не може бути застосований для визначення плати за доступ до електроопори зовнішнього освітлення.
		Крім того, відповідач вказав на те, що наразі відсутня затверджена відповідним органом методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, що унеможливлює встановлення плати за доступ до елементу інфраструктури об'єкту доступу.
		Також, відповідач зауважив, що відповідно до норм законодавства питання визначення розміру плати за доступ до об'єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності належить до повноважень Київської міської ради.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 Цивільного кодексу України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 Цивільного кодексу України.
		Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст 627 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 179 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори.
		Згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
		Відповідно до ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.
		Правові, економічні та організаційні засади забезпечення доступу до інфраструктури об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі для розташування технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні, повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, визначає права та обов'язки осіб, які беруть участь у таких господарських відносинах, визначаються Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» власник (володілець) інфраструктури об'єкта доступу (далі - власник інфраструктури об'єкта доступу) - це фізична або юридична особа, у власності (володінні) якої перебуває інфраструктура об'єкта доступу або окремі її елементи; договір з доступу - договір, укладений згідно з законодавством між власником інфраструктури об'єкта доступу і замовником про доступ до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування нею або її елементами для забезпечення можливості надання телекомунікаційних послуг замовником і отримання таких послуг їх споживачами, з урахуванням умов, визначених цим Законом; інфраструктура об'єкта будівництва - будинки, у тому числі житлового фонду, будівлі, споруди будь-якого призначення, опори зовнішнього освітлення, колектори, системи водопостачання та водовідведення, вертикальні труби-стояки, системи кабельних коробів, трубопроводів, лотоків, драбин, поверхові розподільні монтажні шафи систем зв'язку та сигналізації (окремі або суміщені з електрообладнанням) тощо, що надаються або можуть надаватися власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах; інфраструктура об'єкта електроенергетики - об'єкти електроенергетики, у тому числі опори ліній електропередачі, електричні підстанції тощо, придатні для надання власником інфраструктури об'єкта доступу у користування замовнику на договірних засадах.
		Відповідно до ст. 4 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» забезпечення доступу до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється за такими принципами: 1) державне регулювання доступу до інфраструктури об'єкта доступу; 2) доступ до інфраструктури об'єкта доступу виключно на договірній основі; 3) забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об'єкта доступу з метою користування ним; 4) доступність та відкритість інформації щодо можливості доступу до інфраструктури об'єкта доступу; 5) забезпечення надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу на строк не менше строку надання телекомунікаційних послуг споживачам; 6) ефективне користування інфраструктурою об'єкта доступу, доступ до якого є обмеженим.
		Відповідно до ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» доступ до інфраструктури об'єкта доступу здійснюється на підставі договору з доступу між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником, що укладається відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.  Укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об'єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об'єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» укладення договору з доступу здійснюється сторонами у строк, що не може перевищувати один місяць з дня надходження власникові інфраструктури об'єкта доступу документів, передбачених частиною другою цієї статті. Ухилення від укладення договору з доступу є порушенням цього Закону. Спори, пов'язані з ухиленням від укладення договору з доступу, вирішуються в судовому порядку.
		Таким чином, укладення договору з доступу до інфраструктури об'єкту доступу є обов'язковим відповідно до положень ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, оскільки існує пряма вказівка Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» щодо обов'язковості укладення такого договору (ст. 4 закону).
		Відповідно до ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
		Згідно з ч. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
		У ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» зазначено, що Кабінет Міністрів України координує та спрямовує діяльність органів виконавчої влади з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу для розміщення технічних засобів телекомунікацій з метою забезпечення розвитку інформаційного суспільства в Україні.
		Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» Кабінет Міністрів України затверджує: 1) Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва; 2) Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту;  3) Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики; 4) Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку; 5) Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі; 6) інші правила надання доступу до інфраструктури об'єкта доступу.
		Згідно зі ст. 6 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу погоджує Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта електроенергетики, Правила надання доступу до інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку, Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта транспорту.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, здійснює такі повноваження з питань доступу до інфраструктури об'єкта доступу: 1) розробляє: Правила надання доступу до інфраструктури будинкової розподільної мережі; Правила надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва; 2) розробляє та затверджує: методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури будинкової розподільної мережі; методику визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва.
		Частиною 6 статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» визначено перелік істотних умов договору з доступу, зокрема, договір з доступу має містити такі істотні умови: 1) повне найменування сторін договору з доступу; 2) детально визначені елементи інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 3) конкретно визначені технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 5) порядок доступу до технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 6) умови захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування); 7) порядок здійснення власником інфраструктури об'єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об'єкта доступу відповідно до договору з доступу; 8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами); 9) відповідальність сторін; 10) умови розірвання договору з доступу; 11) особливості порядку внесення змін до договору з доступу; 12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу встановлюється договором з доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідно до цього Закону.
		Згідно з ч. 7 ст. 17 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу визначається власником інфраструктури цього об'єкта доступу згідно з методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, затвердженою відповідним державним органом влади згідно з цим Законом, і не може перевищувати: 1) за розроблення та видачу технічних умов з доступу - 50 відсотків мінімальної заробітної плати; 2) за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики - 0,3 відсотка мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта доступу, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць; 3) за доступ до інфраструктури об'єкта будівництва, за користування будинковою розподільною мережею (в місяць за будинок) - 2 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків до 100 квартир; 3 відсотки розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 101 до 160 квартир; 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати для будинків від 161 квартири і вище; 4) за доступ до елементів інфраструктури об'єкта транспорту - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць; 5) за доступ до елементів інфраструктури кабельної каналізації електрозв'язку - 5 відсотків мінімальної заробітної плати за один канало-кілометр кабельної каналізації електрозв'язку на місяць.
		З огляду на викладене, суд вважає обгрунтованими твердження відповідача, що розмір плати за доступ повинен визначатися згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
		Однак, сторонами не надано суду доказів затвердження Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, як Правил надання доступу до інфраструктури об'єкта будівництва, так і  методики визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта будівництва, на підставі якої визначається розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
		Водночас, суд зазначає, що у пункті 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
		Так, зважаючи на викладені позивачем у позовній заяві обставини, підставою позову у даній справі є набрання чинності Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», відповідно до ст. 17 якого встановлено граничний розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, а саме зазначено, що такий розмір не може перевищувати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики 0,3 % мінімальної заробітної плати за одну опору - елемент будь-якої інфраструктури об'єкта диспуту, у тому числі опору лінії електропередачі, на місяць (тобто, 9,60 грн).
		При цьому, позивач у позовній заяві вказав на те, що предметом даного позову є зобов'язання відповідача укласти договір з доступу до інфраструктури об'єкта доступу з метою використання нею або її елементами для забезпечення можливості надання послуг, так як відповідач безпідставно ухиляється від укладення з позивачем такого договору.
		За таких обставин, позивач просив суд зобов'язати відповідача спонукати заключити договір про доступ до інфраструктури об'єкта доступу, в редакції позивача (згідно з проектом), викладеної у прохальній частині позовної заяви.
		Суд зазначає, що, по суті, предметом даного позову є визнання договору про встановлення доступу до інфраструктури об'єкта укладеним в редакції позивача, яка викладена у прохальній частині позовної заяви.
		Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
		Як встановлено судом, укладення договору з доступу до інфраструктури об'єкту доступу є обов'язковим відповідно до положень ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, оскільки існує пряма вказівка Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» щодо обов'язковості укладення такого договору (ст. 4 закону), з огляду на що даний спір підлягає розгляду судом.
		У ч. 2 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» зазначено, що укладення договору з доступу здійснюється після видачі замовнику технічних умов з доступу та погодження власником інфраструктури об'єкта доступу проектної документації з доступу. Підставою для укладення договору з доступу є письмове звернення замовника, підписане уповноваженою належним чином його посадовою особою (представником), до якого додаються два примірники таких документів: 1) проектна документація з доступу до інфраструктури об'єкта доступу (засвідчені замовником фотокопії проектної документації з доступу); 2) проект договору з доступу.
		Таким чином, ст. 16 вказаного закону передбачено порядок укладення договору з доступу до інфраструктури об'єкту доступу.
		Водночас, як встановлено судом, 01.11.2010 між Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бест» (користувач) було укладено Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує користувачеві технічну можливість спільного використання технологічних мереж, які обліковуються на балансі балансоутримувача  згідно з картограмами, а користувач сплачує балансоутримувача плату за використання мереж відповідно до умов договору.
		Як встановлено судом, вказаний договір є чинним, та його чинність жодною із сторін Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 не заперечується.
		Таким чином, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду та станом на дату судового розгляду наявний чинний укладений між позивачем та відповідачем договір (Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010), предметом регулювання якого є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу.
		Відповідно до п. 2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» чинні на день набрання чинності цим Законом договори, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, діють до завершення строку їх дії на умовах, визначених такими договорами.
		Отже, нормами Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» не передбачено автоматичного припинення чинних станом на дату набрання чинності вказаним законом договорів, предметом яких є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, та необхідність укладення нових відповідних договорів.
		Водночас, відповідно до п. 2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» на вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.
		З наведеного вбачається, що Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 на вимогу замовника має бути приведений у відповідність із ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» у місячний строк з дня виставлення вимоги.
		Таким чином, приведення чинного договору з доступу до об'єкту доступу у відповідність із ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», по суті, передбачає  внесення змін до такого договору відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України (в інших випадках, встановлених законом).
		Частиною 6 статті 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» визначено перелік істотних умов договору з доступу, зокрема, договір з доступу має містити такі істотні умови: 1) повне найменування сторін договору з доступу; 2) детально визначені елементи інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 3) конкретно визначені технічні засоби телекомунікацій, розміщені на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 4) розмір плати за доступ, визначений згідно з відповідною методикою визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу; 5) порядок доступу до технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу; 6) умови захисту технічних засобів телекомунікацій, розміщених на елементах інфраструктури об'єкта доступу, якими користується замовник на підставі договору з доступу, від їх умисного пошкодження (демонтажу або руйнування); 7) порядок здійснення власником інфраструктури об'єкта доступу контролю за користуванням замовником визначеними елементами інфраструктури об'єкта доступу відповідно до договору з доступу; 8) строк дії договору з доступу (з можливістю його продовження у порядку, визначеному сторонами); 9) відповідальність сторін; 10) умови розірвання договору з доступу; 11) особливості порядку внесення змін до договору з доступу; 12) інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Як встановлено судом, 11.08.2017 позивач направив відповідачу вимогу (вих. № 11/08 від 11.08.2017), в якій, керуючись розділом VI Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» (Прикінцеві та перехідні положення) просив відповідача привести Договір № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 та додатки до нього у відповідність із ч. 6 ст. 16 вказаного закону у місячний строк із дня виставлення даної вимоги; провести перерахунок та встановити розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта у кількості 81 опора у розмірі 777 грн. 60 коп. на місяць.
		Як встановлено судом, у відповідь на надіслану позивачем вимогу, відповідач листом вих. № 2328-01.3 від 31.08.2017 повідомив позивача про те, що опори зовнішнього освітлення віднесені Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» до інфраструктури об'єкта будівництва, з огляду на що граничний розмір плати за доступ до елементів інфраструктури об'єктів електроенергетики не може бути застосований до елементів інфраструктури об'єктів будівництва. Крім того, відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до норм законодавства питання визначення розміру плати за доступ до об'єкта будівництва, транспорту, енергетики, кабельної каналізації електрозв'язку, будинкової розподільної мережі комунальної власності належить до повноважень Київської міської ради. Також, відповідач вказав на те, що наразі відсутня затверджена методика визначення плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, відповідно до якої власник повинен визначати розмір плати за доступ, у зв'язку з чим відповідач не вбачає за можливе встановити розмір плати на основі власного розрахунку позивача, який заснований на граничному розмірі плати за доступ до елементів інфраструктури об'єкту електроенергетики, тоді як опори зовнішнього освітлення віднесені Законом України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» до інфраструктури об'єкту будівництва.
		Відповідно до ст. 18 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» у разі виникнення спорів між власником інфраструктури об'єкта доступу та замовником на етапах укладання, виконання, зміни та розірвання договору з доступу і неможливості вирішення їх шляхом проведення двосторонніх консультацій та переговорів сторони можуть провести досудове врегулювання спору в порядку, встановленому законодавством.
		Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
		Як встановлено судом, відповідно до п. 2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» на вимогу замовника або власника інфраструктури об'єкта доступу такі договори (чинні на день набрання чинності цим Законом) мають бути приведені у відповідність із частиною шостою статті 16 цього Закону у місячний строк з дня виставлення вимоги.
		Тобто, нормами п. 2 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» передбачено внесення змін до чинних на день набрання чинності цим Законом договорів з метою приведення їх у відповідність до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж».
		При цьому, підстави позову фактично зводяться до обставин необхідності приведення чинного Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 у відповідність із ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» в частині визначення розміру оплати.
		Враховуючи викладене, беручи до уваги заявлені позивачем предмет та підстави позову, та наявність чинного Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010, предметом якого є доступ до елементів інфраструктури об'єкта доступу, суд дійшов висновку, що у випадку невиконання відповідачем обов'язку щодо приведення умов вказаного договору у відповідність з ч. 6 ст. 16 Закону України «Про доступ до об'єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» протягом місяця з дня виставлення позивачем відповідної вимоги, позивач має право на звернення до суду з позовом про внесення змін до Договору № 19СВМ про спільне використання технологічних мереж від 01.11.2010 (тобто, про приведення вказаного договору у відповідність із ч. 6 ст. 16 Закону).
		Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Бест» до Комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення м. Києва «Київміськсвітло» про зобов'язання спонукати заключити договір про доступ до інфраструктури об'єкта доступу в редакції позивача.
		При цьому, суд зазначає, що позивачем неправильно сформульовано предмет позову, так як у випадку наявності переддоговірного спору між сторонами (коли вимога позивача зводиться до укладення договору в судовому порядку) позивач повинен заявляти вимогу щодо визнання укладеним договору.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача з огляду на відмову у позові.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У позові відмовити.
		 
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
		 
		 
		Повне рішення складено: 27.11.2017
		 
		 
		Суддя                                                                                                         І.М. Отрош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...