Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/1829/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2017. Зареєстровано: 29.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2017.
Дата набрання законної сили: 02.04.2018
Результат оскарження 02.04.2018 Львівський апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21.11.2017р.          Справа № 914/1829/17 
		 
		За позовом:  Публічного акціонерного товариства Укрнафта, м. Київ
		до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс  Галичина», м. Дрогобич
		про стягнення 10 588 771, 72 грн.
		                                                                                                       Суддя Н.Мороз
		При секретарі М. Бурак
		Представники:
		Від позивача: ОСОБА_1
		Від відповідача: н/з
		 
		Суть спору:
		Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством Укрнафта, м.Київ до відповідача публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс  Галичина», м. Дрогобич про стягнення 10 588 771, 72 грн.
		Ухвалою суду від 08.09.2017р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2017р. 
		Для всебічного, повного та обєктивного вирішення спору, зясування всіх обставин справи, 10.10.2017р. розгляд справи відкладено з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду.
		В судовому засіданні 31.10.2017р. оголошувалась перерва, про що представники сторін ознайомлені під розписку.
		Ухвалою суду від 31.10.2017р. продовжено строк вирішення спору.
		В судове засідання 21.11.2017р. представник позивача зявився,  позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Позов просить задоволити.
		Представник відповідача в судове засідання не зявився. На адресу господарського суду надіслав електронне повідомлення від 20.11.2017р. про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю забезпечити явку. В попередніх судових засіданнях позовні вимоги визнав в частині стягнення основного боргу, проти решти позовних вимог  заперечив.
		Щодо заявленого позивачем клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
		Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
		З огляду на вищенаведене та враховуючи, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого рішення, враховуючи імперативно встановлений ст. 69 ГПК України двомісячний строк вирішення спору та той факт, що ухвалою суду від 31.10.2017р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів, суд вважає, що господарським судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів в підтвердження чи спростування своїх вимог та заперечень, відтак суд дійшов висновку відмовити відповідачу в клопотанні про відкладення розгляду справи.
		Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, створивши у відповідності до ч.3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив:         
		Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу,надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку. Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини. 
		Згідно ст.179 ГК України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.
		 25.12.2015р. між публічним акціонерним товариством Укрнафта (позивач, за договором  продавець) та публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс  Галичина» (відповідач, за договором  покупець) укладено договір №1/27-Г/5-Г. 
		Згідно умов даного договору, продавець зобовязався передати покупцеві протягом 2016р. газ в обємі до 18, 138 млн. кубічних метрів, а покупець зобовязався оплатити переданий газ на умовах визначених у договорі.
		Відповідно до п. 4.1 договору, ціна за 1 000 кубічних метрів, без врахування вартості транспортування газу по території України, становить     1 800, 00 грн. без ПДВ, збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 2% становить 36, 00 грн. з кожної 1 000 кубічних метрів газу, крім того ПДВ 367, 20 грн.: всього ціна складає 2 203, 20 грн.
		01.02.2016р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1/3/113-Г, якою збільшено обєм газу для поставки до 23, 552 млн. кубічних метрів за ціною 2 160, 00 грн.
		29.11.2017р. між сторонами укладено додаткову угоду №2, згідно умов якої, сторони домовились внести зміни у п.4.1. договору, виклавши його в наступній редакції: ціна за 1 000 кубічних метрів, без врахування вартості транспортування газу по території України, становить 2 190, 00 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 438, 00 грн.: всього ціна складає 2 628, 00 грн.
		За змістом п.2 додаткової угоди №2, керуючись ч.3 ст.631 ЦК України, сторони встановили, що ціна товару за договором №1/27-Г/5-Г в розмірі 2 628, 00 грн. з ПДВ розповсюджується на правовідносини сторін щодо поставки газу у період з січня 2016р. по жовтень 2016р. включно.
		Пунктом 3 додаткової угоди №2 визначено, що виходячи із ціни у         2 628, 00 грн. з ПДВ, встановленої сторонами у додатковій угоді, покупець зобовязався відшкодувати продавцю повну вартість обсягів газу, поставлених протягом січня-жовтня 2016р., що загалом складає суму в розмірі 9 250 998, 59 грн. з ПДВ.
		Згідно п. 4 додаткової угоди №2, заборгованість покупця перед продавцем у розмірі 9 250 998, 59 грн. з ПДВ мала бути погашена рівними платежами щомісячно з 30.11.2016р. по 30.05.2017р.
		На виконання взятих на себе зобовязань, публічним акціонерним товариством Укрнафта поставлено публічному акціонерному товариству «Нафтопереробний комплекс  Галичина» газ, на загальну суму 9 250 998, 59 грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу до договору 1/27-Г/5-Г, підписаними та скріпленими печатками сторін (в матеріалах справи).
		Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати за поставлений газ виконав лише частково, сплативши 85 504, 80 грн., внаслідок чого, в останнього утворилась заборгованість у розмірі 9 165 493, 79 грн. Дана обставина відповідачем не заперечувалась.
		Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання  є  його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
		Суд звертає увагу відповідача на приписи ч.1 ст.96 ЦК України, згідно якої юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а також ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, якими встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Згідно ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.
		Відповідно до п. 6.1 договору №1/27-Г/5-Г, за несвоєчасну оплату поставленого газу та послуг по транспортуванню газу покупець сплачує на користь продавця крім суми заборгованості пеню в розмірі 0,05% від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, на підставі виставленого продавцем рахунку.
		Згідно  ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).
		На підставі п.6.1 договору, позивачем за період з 30.11.2016р. по 21.08.2017р.  нараховано відповідачу пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 790 097, 80 грн. 
		Згідно ч.2. ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Відповідно до п. 4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розяснено, інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Згідно п.3.2. вищевказаної постанови, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
		Відтак, на підставі наведеного, позивачем за прострочення виконання зобовязання нараховано відповідачу інфляційні втрати в розмірі 503 301, 08 грн. за період з грудня 2016р. по липень 2017р. та 3% річних в розмірі 129 879, 05 грн. за період з 30.11.2016р. по 21.08.2017р., відповідно до поданого розрахунку (в матеріалах справи). 
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних нарахувань та 3% річних за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон» суд встановив, що розмір пені становить 817 765, 32 грн., інфляційні нарахування складають 510 095, 56 грн., 3% річних  134 416, 79 грн., тобто зазначені суми є більшими, ніж вказав позивач.
		Однак, у відповідності до норм господарсько-процесуального законодавства, суд розглядає спір в межах заявлених позовних вимог та не вправі виходити за їх межі без заявленого клопотання відповідно до ч.1 п.2 ст. 83 ГПК України. Відтак, задоволенню підлягають нараховані позивачем суми пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних.
		Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у звязку з неналежним виконанням своїх зобовязань по оплаті поставленого газу підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та становить 9 165 493, 79 грн.  основного боргу, 790 097, 80 грн.  пені, 503 301, 08 грн.  інфляційних втрат та 129 879, 05 грн.  3% річних. Доказів зворотнього суду не надано.
		Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на  підставі  яких  господарський суд  у  визначеному  законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. 
		Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
		З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.      
		Керуючись ст. ст. 11, 96, 509, 525, 526, 549, 551, 610, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 179, 193, 216 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 116  ГПК України, суд, 
		                                                      В И Р І Ш И В :
		1. Позов задоволити повністю.
		2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс  Галичина», м. Дрогобич, вул.. Бориславська, 82 (код ЄДРПОУ 00152388) на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта», м.Київ, пров. Несторівський, 3/5 (код ЄДРПОУ 00135390)  9 165 493, 79 грн.  основного боргу, 790 097, 80 грн.  пені, 503 301, 08 грн.  інфляційних втрат, 129 879, 05 грн.  3 % річних та 158 831, 58 грн. судового збору. 
		3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.          
		Рішення складено 24.11.2017р.      
		 
		 
		Суддя                                                              Мороз Н.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...