Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/3301/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 28.11.2017. Зареєстровано: 30.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 30.11.2017.
Дата набрання законної сили: 28.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		14 листопада 2017 року                                                   м. Київ                              К/800/24531/16 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		 
		Головуючого: Маринчак Н.Є.
		 
		Суддів: Бухтіярової І.О., Цвіркуна Ю.І., 
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області 
		на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року
		та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року
		у справі №818/3301/15
		за позовом Сумської торгово-промислової плати (надалі - Сумська ТПП)
		 
		до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (надалі - ДПІ у м. Сумах), 
		 
		третя особа: Публічне акціонерне товариство «Терра Банк», 
		про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,- 
		 
		встановив:
		                    
		Сумська ТПП звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ДПІ у м. Сумах від 15.04.2015 року №4237-25 на суму 377073,61 грн.; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 12.08.2015 року №3009-23 на суму 427550,50 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення контролюючого органу від 27.04.2015 року №45 про опис майна позивача в податкову заставу; зобов'язати ДПІ у м. Сумах провести коригування в інтегрованій картці платника податку Сумської ТПП шляхом зменшення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 403600,00 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо погашення за рахунок поточних платежів позивача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 403600,00 грн.; визнати протиправними дії ДПІ у м. Сумах щодо обліку в інтегрованій картці платника податку Сумської ТПП шляхом зменшення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 403600,00 грн. 
		Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.09.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2016 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 12.08.2015 року №3009-23 на суму 427550,50 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення від 27.04.2015 року №45 про опис майна Сумської ТПП у податкову заставу. Зобов'язано ДПІ у м. Сумах провести коригування в інтегрованій картці платника податку позивача шляхом зменшення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 403600,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ДПІ у м. Сумах звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у частині задоволення позовних вимог та прийняття нового, яким у задоволенні позову відмовити. 
		Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		          Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 18.08.2014 року позивачем  подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2014 року, в якій самостійно визначено до сплати суму податкового зобов'язання в розмірі 83829,00 грн.
		          У зв'язку з наявною переплатою в сумі 1000,00 грн. та частковою сплатою узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 30664,70 грн. несплачене зобов'язання складало 52164,30 грн.
		          Листом від 27.08.2014 року №463 Сумська ТПП повідомила відповідача про те, що 06.08.2014 року нею до Сумського відділення банку №43 ПАТ «Терра Банк» подано, зокрема, платіжне доручення №20 для переказу коштів у розмірі 400000,00 грн. на рахунок державного бюджету з метою погашення узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Крім того, 14.08.2014 року надано платіжні доручення №22, №23, №24, №25 на загальну суму 3600,00 грн. для переказу до державного бюджету податку на додану вартість.
		          Вказані платіжні документи прийнято до сплати та зареєстровано банківською установою, що підтверджується відбитком печатки банку на них.
		          Проте, 15.04.2015 року ДПІ у м. Сумах винесено податкову вимогу №4237-25 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 377073,61 грн.
		          За наслідками адміністративного оскарження названу податкову вимогу скасовано в частині неправомірно нарахованої пені в розмірі 11035,31 грн., у зв'язку з чим винесено податкову вимогу №3009-23 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 427550,50 грн. 
		          Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного. 
		          Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. 
		          В той же час, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. 
		          Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.  
		          Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. 
		          У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. 
		          Отже, з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість його обов'язок щодо сплати відповідних сум обов'язкового платежу припинився, що, відповідно, свідчить про відсутність у даному випадку правових підстав для скерування на його адресу контролюючим органом податкової вимоги від 12.08.2015 року №3009-23 на суму               427550,50 грн. та здійснення опису майна Сумської ТПП у податкову заставу.
		          Крім того, слід зазначити, що згідно з п. 3 р. І Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №76, (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Порядок), інтегрована картка платника - це форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, передоплати та єдиного внеску, що включає комплекс облікових показників з інтегрованих підсистем, за повноту, достовірність і своєчасність відображення яких несуть відповідальність структурні підрозділи територіальних органів Міндоходів за функціональними напрямами роботи.
		          З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником (п. 1 р. ІІ Порядку). 
		          Відповідно до п. 1 р. ІІІ Порядку нарахуванню в інтегрованій картці платника підлягають, зокрема, зобов'язання, штрафні санкції та пеня за податками, зборами, митними платежами, самостійно визначені платником.
		          Наведені норми права дають підстави для висновку про наявність у платника матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованої картки правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.
		          Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог. 
		Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.
		За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		          В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
		 
		Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		 
		ухвалив:
		 
		Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області - залишити без задоволення.
		Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2016 року в частині задоволення позову - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.     
		 
		Головуючий:                                              ___________________ Н.Є. Маринчак
		          
		 
		Судді:                                                          ___________________ І.О. Бухтіярова  
		 
		 
		    ___________________  Ю.І. Цвіркун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...