Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/31672/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 30.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2017.
Дата набрання законної сили: 24.11.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 листопада 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,  захисника        ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня  2017 року, -
		                                                         В С Т А Н О В И В : 
		 
		Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня  2017 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.
		Згідно постанови, ОСОБА_2, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції»- державним службовцем категорії «Б» та обіймаючи посаду начальника відділу співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України, порушила вимоги частини 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 958/29088 від 15 липня 2016 року, зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18 серпня 2016 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1153/29283 від 19 серпня 2016 року, а саме: несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
		 
		Справа № 33/796/2893/2017
		Категорія: ч.1 ст. 172-6 КУпАП
		Суддя у першій інстанції - Мартинов Є.О.
		Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А
		 
		Не погоджуючись з постановою судді Бабій О.С. подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Шевченківського районного  суду міста Києва від 12 жовтня 2017 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6   КУпАП, відносно неї у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
		ОСОБА_2 вважає, що суддею  в порушення ст. 245 КУпАП не повно та не об'єктивно були з'ясовані обставини справи, що, на її думку, призвело до необгрунтованого притягнення  її до адміністративної відповідальності.
		Посилається на те, що  станом на момент подачі декларації за 2016 рік була переконана, що її посада відноситься до категорії «В» державних службовців, так як згідно Наказу Міністерства інфраструктури від 31.03.2015 р. №122-к ОСОБА_2 було переведено на посаду начальника відділу співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва та наказом Міністерства інфраструктури України від 23.05.2016 р. №208-к з 01.05.2016 г. їй було присвоєно 6 ранг державного службовця. Зазначає, що інформація про присвоєння 6 рангу державного службовця вписана до її особової справи, а про належність її посади до категорії Б» вона  не повідомлялось жодним чином.
		ОСОБА_2  в своїй апеляційній скарзі вказує, що суддя суду першої інстанції у своїй постанові послався на лист заступника Міністра інфраструктури України Лавренюка Ю.Ф. вих. №8128/10/10-17 від 17.08.2017 р. про те, що посада начальника відділу, яку обіймає ОСОБА_2, належить до категорії «Б» державної служби. Однак  ОСОБА_2 стверджує, що про існування вказаного листа їй стало відомо лише після ознайомлення з матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
		Крім того, апелянт зазначає, що умисного наміру не подачі декларації чи приховування доходів чи іншого майна у неї не було, так як будучи на державній службі з 2004 року нею щорічно та  вчасно подавалися декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру.
		Стверджує, що електронну декларацію за 2016 рік подала у встановлений законодавством строк (до 01.05.2017 р.) - 29.04.2017 року, оскільки, була переконана, що відноситься до категорії «В» державних службовців.
		Заслухавши поясненняОСОБА_2,  захисника ОСОБА_3, які підтримали  подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 кладу адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи та викладені в апеляційній скарзі доводи, вважаю, що вона підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Цих вимог закону суддею місцевого суду під час розгляду справи та при винесенні постанови в повній мірі не дотримано.
		Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого вона, будучи суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно з п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» - державним службовцем категорії «Б» та обіймаючи посаду начальника відділу співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України, порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», п. 1 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 червня 2016 року № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 958/29088 від 15 липня 2016 року, зі змінами, внесеними згідно з Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 1 від 18 серпня 2016 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 1153/29283 від 19 серпня 2016 року, а саме: несвоєчасно без поважних причин подала щорічну декларацію за 2016 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідальність за що передбачена ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
		Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Суддею суду першої інстанції висновок про наявність в діях ОСОБА_2, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення зроблено на підставі  тих фактів, що станом на 01 січня 2017 року, будучи державним службовцем категорії «Б» та суб'єктом декларування, який зобов'язаний подати не вперше декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,  вона була зобов'язана подати таку щорічну декларацію за 2016 рік до 01 квітня 2017 року, але відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування  подала щорічну декларацію за 2016 рік до системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України «Про запобігання корупції»  29 квітня 2017 року.
		В той же час, суддею недостатньо оцінені та перевірені дані щодо відсутності чи наявності поважних причин такого несвоєчасного подання ОСОБА_2 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, а відповідальність настає лише за умови, що особа усвідомлювала протиправний характер своїх дій і мала прямий умисел, спрямований на ухилення від подання чи несвоєчасне подання декларації, керуючись при цьому особистим інтересом чи інтересами третіх осіб, або мала непрямий умисел, свідомо допускаючи наслідки у виді неподання, або несвоєчасного подання декларації, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
		Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 172-6 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне несвоєчасне подання електронної декларації, а тому, орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання електронної декларації.
		Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, ОСОБА_2 стверджувала, що станом на момент подачі декларації за 2016 рік була переконана, що її посада відноситься до категорії "В" державних службовців, так як згідно Наказу Міністерства інфраструктури від 31.03.2015 р. №122-к її було переведено на посаду начальника відділу співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва та наказом Міністерства інфраструктури України від 23.05.2016 р. №208-к з 01.05.2016 г. їй було присвоєно 6 ранг державного службовця. Вона неодноразово зверталась до Управління кадрів Міністерства та до інших працівників з метою роз`яснення їй до якої категорії відноситься її посада, але однозначної відповіді не отримала, при цьому її відсилали до положень Законів України "Про державну службу" та "Про запобіганню корупції". Самостійно вивчивши положення вказаних Законів вона була впевнена, що її посада відноситься до категорії "В", оскільки відповідно до ст.39 Закону України "Про державну службу" 6 ранг присвоюється державним службовцям, які займають посади державної служби категорії  "Б" та "В" , а згідно Примітки до ст.50 Закону України "Про запобіганню корупції" до службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище відносяться  керівники самостійних структурних підрозділів, а вона таким себе не вважала, оскільки очолюваний нею відділ не є самостійним, а  є структурним підрозділом Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України, і підпорядковується директору Департаменту та його заступнику відповідно до розподілу обов'язків. Оскільки  Законом № 1975 VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» було подовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше, вона і подала  її  29 квітня 2017 року.
		Доводи ОСОБА_2 не спростовуються наявними у справі про адміністративне правопорушення доказами.
		Так, відповідно до п. 1.1,1.6 Положення про відділ співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України він є структурним підрозділом Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України,  підпорядковується директору Департаменту та його заступнику, у розділі п`ятому Положення, яким визначені права та обов`язки начальника відділу відсутнє посилання про віднесення посади начальника відділу до певної категорії посад державних службовців (а.с.40-46).
		Відомості про те, що посада ОСОБА_2 віднесена беззаперечно до посад службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, категорії «Б» - в матеріалах справи, крім листа заступника міністра Ю. Лавренюка, отриманого на запит Національної поліції України (а.с.49) відсутні. Інформація про присвоєння 6 рангу державного службовця вписана до особової справи ОСОБА_2, а про належність її посади до  категорії «Б» вона   не повідомлялось жодним чином.
		Відповідно до організаційної структури Міністерства інфраструктури України відділ, який очолює ОСОБА_6, є структурним підрозділом Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України, а не безпосередньо самого Міністерства,  і згідно  ст.39 Закону України "Про державну службу" 6 ранг присвоюється державним службовцям, які займають посади державної служби категорії як  "Б" так і категорії "В", а отжевіднесення посади начальника відділу співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва Міністерства інфраструктури України до категорії "Б" не визначено чіткими критеріями та  не підтверджується відповідними документами. 
		Верховною Радою України 23 березня 2017 року прийнято Закон № 1975 VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб». Закон набирав чинності 30 березня 2017 року. Відповідно до цього Закону подовжено до 1 травня 2017 року строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше.
		Виходячи з викладеного, суддя суду апеляційної інстанції  бере до уваги доводи апелянта про те, що у неї не було умислу на несвоєчасне подання декларації, оскільки вона була переконана, що займана нею посада відноситься до категорії «В» державних службовців, і у неї не було достатньої інформації про віднесення її  посади до категорії «Б».  
		Також, суддя враховує, що ОСОБА_2 є державним службовцем  із 2004 року, і нею щорічно та  вчасно подавались декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, чим також підтверджується її добросовісність  у виконанні покладених на державних службовців обов`язків.
		З огляду на те, що в матеріалах справи відсутній будь які дані про наявність в  Міністерстві інфраструктури України документів про віднесення посади начальника відділу співробітництва з міжнародними організаціями та МФО Департаменту міжнародного співробітництва до посад державних службовців категорії "Б" та про ознайомлення з цими документами ОСОБА_2,  причини несвоєчасної подачі електронної декларації ОСОБА_2 є поважними, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
		Відповідно до п.2 ч.8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
		За таких обставин, враховуючи, що  під час апеляційного розгляду встановлена відсутність у справі належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, суддя апеляційного суду дійшов висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, а тому апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, постанова судді - скасуванню із закриттям провадження у справі  на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2  складу адміністративного правопорушення, передбаченого  ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
		Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
		Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня  2017 року, якою ОСОБА_2, визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - скасувати.
		Постановити нову постанову, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                            М.А. Ященко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...