Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 524/4770/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2017. Зареєстровано: 30.11.2017. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2017.
Дата набрання законної сили: 01.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 524/4770/17
		Провадження №2/524/2071/17 
		                                        РІШЕННЯ 
		                                      ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      
		               
		20.11.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:
		Головуючого судді  Кривич Ж.О.,
		при секретарі   Крижановській Я.О.,
		з участю  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук цивільну справу за позовом Кременчуцького міського голови ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» про визнання незаконними дій та про зобов?язання провести корегування вартості використаного природного газу, 
		ВСТАНОВИВ: 
		     У липні 2017 року Кременчуцький міський голова ОСОБА_4 в суд з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз», уточнивши які, просив суд: визнати незаконним протокол загальних зборів правління ПАТ «Кременчукгаз» від 04.03.2016 року № 09-1/16 щодо проведення перерахунку вартості використаного споживачами м.Кременчука Полтавської області природного газу за період з 06.05.2015 року по 04.11.2015 року згідно з нормами споживання, встановленими постановою КМУ № 619 в редакції від 01.04.2014 року для споживачів природного газу у разі відсутності газових лічильників; зобовязання відповідача провести корегування вартості використаного природного газу споживачами міста Кременчука Полтавської області, які не мають газових лічильників, за період з 06.05.2015 року по 14.11.2015 року згідно із нормами споживання, встановленими чинною на той час постановою КМУ № 237 в редакції від 29.04.2015 року.
		    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав, суду пояснив, що на адресу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області надійшли численні скарги жителів міста Кременчука на незаконні дії Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз», суть яких полягає у наступному:
		    В березні 2016 року відповідачем проведений перерахунок обсягів спожитих мешканцями міста Кременчука Полтавської області, які не мають газових лічильників, за період з 06.05.2015 по 04.11.2015 року включно, враховуючи той факт, що постановою Оружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 р., у справі № 826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 р. було визнано незаконною та не чинною Постанову ОСОБА_5 Міністрів України від 29.04.2015 р. № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників».
		    Позивач вважає дії відповідача стосовно проведення вищевказаного перерахунку незаконними, оскільки Постанова ОСОБА_5 Міністрів України від 29.04.2015 року № 237, як нормативно-правовий акт, втратила чинність після набрання законної сили судовим рішенням, тобто з 04.11.2015 року, після прийняття ухвали Київським апеляційним адміністративним судом за результатами перегляду постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2015 року у справі № 826/16447/15.
		     Додатково позивачем зазначено, що внаслідок здійсненого відповідачем спірного перерахунку значна кількість жителів міста Кременчука  споживачів природного газу може залишитися без виділених державою субсидій на оплату житлово-комунальних послуг, що неминуче призведе до зростання соціальною напруги у місті та до порушення передбаченого ст. 48 Конституції України права громадян на достатній життєвий рівень.
		    Представники Відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов не визнали. Суду пояснили, що вважають дії ПАТ «Кременчукгаз» по перерахунку спожитих обсягів природного газу мешканцями міста Кременчука Полтавської області, які не мають газових лічильників, за період з 06.05.2015 по 04.11.2015 року включно, правомірними, оскільки Постанова ОСОБА_5 Міністрів України від 29.04.2015 р. № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» визнана судом незаконною та нечинною з моменту її прийняття.
		    Суд, вислухавши учасників судового процесу, та дослідивши надані ними докази, встановив наступне:
		    Відповідно до статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. 
		    Згідно з вимогами частини 1 статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» до моменту встановлення лічильників газу його облік здійснюється за нормами споживання, встановленими ОСОБА_5 Міністрів України.
		    Постановою КМУ від 08.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» зі змінами і доповненнями внесеними постановою КМУ від 06.08.2014 № 409 з 01.10.2014 року було встановлено норми споживання природного газу в залежності від споживання та комбінації газоспоживаючого обладнання: на плиту газову за наявності централізованого гарячого водопостачання в розмірі 6 куб.м на людино-місяць, на плиту газову у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача 9 куб.м на людино-місяць; на плиту газову та водонагрівач 18 куб.м на людино-місяць.
		    29.04.2015 року ОСОБА_5 Міністрів України була прийнята постанова № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», якою вищезазначені норми були зменшені рівно вдвічі, відповідно замість норми 6 куб.м. встановлено 3 куб.м., замість 9 куб.м  4,5 куб.м. а норма 18 куб.м. змінена на 9 куб.м.
		    21 вересня 2015 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/16447/15, Постанову ОСОБА_5 Міністрів України від 29.04.2015 року № 237 визнано незаконною та нечинною.
		    Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили, зокрема, після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляціного провадження. Постанова суду апляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. 
		    Постанова Окружного адміністраивного суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 826/16447/15 за результатами її перегляду в апеляційному порядку залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 року, що свідчить про набрання відповідною постановою законної сили.
		    Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.01.2016 року залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2015 року по справі № 826/16447/15.
		    Приймаючи до уваги вищезазначені рішення судових органів, 04.03.2016 року на засіданні правління ПАТ «Кременчукгаз» було прийнято рішення про проведення перерахунку обєму спожитого побутовими споживачами природного газу, які не мають газових лічильників за період з 06 травня 2015 року по 31 січня 2016 року, у відповідності до норм затверджених Постановою ОСОБА_5 Міністрів України від 06.06.1996 року № 619 «Про затвердження норм споживанняприродного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» із змінами внесеними Постановою КМУ № 409 від 06.08.2014 року.
		    Зазначене вище рішення правління ПАТ «Кременчукгаз» оформлене протоколом від 04.03.2016 року № 09-1/16, що приєднаний до матеріалів справи.
		    Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення представника відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого:
		    Відповідно до статті 113 Конституції України, ОСОБА_5 Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		ОСОБА_5 Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституціїта законів України.
		    Основоположними принципами діяльності ОСОБА_5 Міністрів України є дотримання верховенства права, законності, поділу державної влади, безперервності, колегіальності, солідарної відповідальності, відкритості та прозорості відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про ОСОБА_5 Міністрів України».
		    Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 49 Закону України «Про ОСОБА_5 Міністрів України», ОСОБА_5 Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
		    ОСОБА_5 Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов ОСОБА_5 Міністрів України.
		    ОСОБА_5 Міністрів України, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		    Згідно із статтею 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.
		    З урахуванням визначення терміну регуляторний акт, наведеному в статті 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», спірна постанова ОСОБА_5 Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237 є регуляторним актом, відтак її розроблення, розгляд, прийняття та оприлюднення повинно відбуватись за процедурою визначеною Законом України «Про ОСОБА_5 Міністрів України» та з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		    Відповідно до частини першою статті 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», принцип планування діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, тобто передбачуваності, згідно з яким регуляторні органи затверджують плани діяльності з підготовки ними проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року, якщо інше не встановлено законом.
		    Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» планування діяльності з підготовки ОСОБА_5 Міністрів України проектів регуляторних актів здійснюється в порядку, встановленому Регламентом ОСОБА_5 Міністрів України, з урахуванням вимог частин третьої та четвертої статті 7 цього Закону.
		    Частиною четвертою статті 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» передбачено, що якщо регуляторний орган готує або розглядає проект регуляторного акта, який не внесений до затвердженого цим регуляторним органом плану діяльності з підготовки проектів регуляторних актів, цей орган повинен внести відповідні зміни до плану не пізніше десяти робочих днів з дня початку підготовки цього проекту або з дня внесення проекту на розгляд до цього регуляторного органу, але не пізніше дня оприлюднення цього проекту.
		    Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 21 вересня 2015 №826/16447/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 4 листопада 2015 року, визнав незаконною та нечинною постанову ОСОБА_5 Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237.
		    Ухвалою Вищого адміністративного суду від 28 січня 2016 року №К/800/49436/15 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного суду від 4 листопада 2015 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року.
		    В адміністративній справі № 826/16447/15 суди встановили, що при прийнятті постанови № 237 ОСОБА_5 Міністрів України не дотримано принципу передбачуваності, що означає послідовність регуляторної діяльності, відповідність її цілям державної політики, а також планам з підготовки проектів регуляторних актів, що в свою чергу дозволяє суб'єктам господарювання здійснювати планування їхньої діяльності. Зокрема, проект спірної постанови не було включено до плану підготовки проектів регуляторних актів ОСОБА_5 Міністрів на 2015 рік, що є порушенням норм статей 5, 7, 19 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
		    Одним з основоположних принципів забезпечення здійснення державної регуляторної політики є принцип оприлюднення проектів регуляторних актів з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, що одночасно є одним із етапів, що передує прийняттю регуляторного акту.
		    Згідно з частини першої статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.
		    Вказана норма кореспондує з правом громадян, суб'єктів господарювання, їх об'єднань та наукових установ, а також консультативно-дорадчих органів, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб'єктів господарювання подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов'язаних з регуляторною діяльністю (стаття 6 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»).
		    Також, судами встановлено, що спірна постанова № 237 не була опублікована, або в будь-який інший спосіб оприлюднена до моменту її прийняття. Відтак, публічне акціонерне товариство «Київгаз» чи інші заінтересовані особи були позбавлені можливості надати свої пропозиції та зауваження до проекту спірної постанови, що свідчить про порушення відповідачем статей 6, 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», в частині обов'язку забезпечити обов'язкове оприлюднення проекту регуляторного акту.
		    Частиною першою статті 25 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» імперативно визначено, що регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений; проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.
		    Оскільки проект регуляторного акта не був у жодний спосіб оприлюднений, за умови відсутності аналізу регуляторного впливу акту та погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, а також зважаючи на порушення відповідачем принципу передбачуваності, то суди прийшли до висновку, що наведені порушення, допущені ОСОБА_5 Міністрів України під час прийняття спірної постанови №237, у сукупності стали достатньою підставою для визнання її незаконною та нечинною з моменту прийняття, що в свою чергу означає, що така постанова не породжуєправових наслідків з моменту її прийняття.
		    При цьому суд критично оцінює твердження позивача про те, що постанова ОСОБА_5 Міністрів України від 29.04.2015 року № 237, як нормативно-правовий акт, втратила чинність після набрання законної сили судовим рішенням, тобто з 04.11.2015 року, після винесення ухвали Київським апеляційним адміністративним судом за результатами перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2015 року у справі № 826/16447/15 виходячи з наступного.
		    Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
		    Як визначено в п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду № 7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішенням чи окремих його положень.
		    При цьому постановою від 08.12.2009 року у справі № 21-1573во09 Верховний суд України визначив, що відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема. В моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.     
		    Розглядаючи справу № 826/16447/15 суди зазначили, що визнаний в судовому порядку нормативно-правовий акт (постанова КМУ № 237) є нечинним. Однак, в період часу з моменту його прийняття і до моменту визнання його судом незаконним та нечинним він діяв та породжував певні правові наслідки. При цьому, судове рішення має поновлювати право особи до такого стану, яким воно було до моменту вчинення правопорушення та усувати негативні наслідки дії незаконних актів, а тому колегія суддів дійшла висновку, що Постанова ОСОБА_5 Міністрів України «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» від 29 квітня 2015 року № 237 визнано незаконною та нечинною з моменту її прийняття.
		    Таким чином, оскільки постанова ОСОБА_5 Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 237 є нечинною з моменту її прийняття, тому за спірний період з 06 травня 2015 року по лютий 2016 року мали діяти норми споживання газу для населення у разі відсутності лічильника, які визначені постанвою ОСОБА_5 Міністрів України № 619 від 08.06.1996 року.
		    Враховуючи вищезазначене, дії відповідача щодо проведених перерахунків за спірний періодбули вірними, а тому підстав для задоволення позовних вимог не існує.
		    Одночасно суд відкидає твердження позивача про порушення відповідачем передбаченого ст. 48 Конституції України права громадян на достатній життєвий рівень, яке (порушення) зумовлене формуванням відповідачем, в наслідок здійснення оспорюваного перерахунку, сум заборгованості за спожитий природний газ, що у свою чергу в розрізі умов Постанови КМУ від 26.05.2017 року № 300 є перешкодою для призначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
		    Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
		    Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
		    Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		    Згідно ст. 60 цього Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 
		    Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 
		    Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 
		    Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		    Проте не зважаючи на вищевказані вимоги ЦПК України позивач в судовому засіданні  не надав жодних належних та достовірних доказів стосовно непризначення мешканцям міста субсидій на для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг внаслідок дій відповідача.
		            Відповідно до статей 215-218 ЦПК України,-
		В И Р І Ш И В:
		Позовні вимоги Кременчуцького міського голови ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Кременчукгаз» 
		-про визнання незаконним протоколу загальних зборів правління ПАТ «Кременчукгаз» від 04.03.2016 року № 09-1-/16 щодо проведення перерахунку вартості використаного споживачами м. Кременчука Полтавської області природного газу за період з 06.05.2015 року по 04.11.2015 року згідно із нормами споживання, встановленими постановою КМУ № 619 в редакції від 01.04.2014 року для споживачів природного газу у разі відсутності газових лічильників;
		-про зобов?язання відповідача провести корегування вартості використаного природного газу споживачами м. Кременчука Полтавської області, які не мають газових лічильників, за період з 06.05.2015 року по 14.11.2015 року  згідно із нормами споживання, встановленими чинною на той час постановою КМУ № 237 в редакції від 29.04.2015 року
		 залишити без задоволення.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання  апеляційної скарги  або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано. 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...