Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 330/2297/17 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення права на інформацію та права на звернення.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2017. Зареєстровано: 01.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2017.
Дата набрання законної сили: 04.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		П О С Т А Н О В А
		iменем України
		3/330/646/2017
		 Справа № 330/2297/17
		"30" листопада 2017 р.  Суддя Якимівського районного суду Запорізької області Нестеренко Т.В. при секретарі  Корнієнко М.М., за участю прокурора Дударенка О.О., захисника ОСОБА_1, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та з Управління захисту економіки в Запорізькій області департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого ОСОБА_3 селищна рада Якимівського району, Запорізької області, селищний голова, за ч.4 ст. 212-3, ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП,
		                                                                   ВСТАНОВИВ:
		30.10.2017 року до Якимівського районного суду Запорізької області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.4 ст. 212-3 КУпАП. Крім того 01.11.2017 року на адресу суду надійшли адміністративний матеріал № 194 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.1 ст. 172-7 КУпАП та адміністративний матеріал № 195 про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Постановою суду від 09.11.2017 року зазначені матеріали були обєднані в одне провадження в порядку ст. 36 КУпАП.
		З матеріалів адміністративної справи вбачається, що до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі скаргою звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (далі - потерпілі) щодо порушення ОСОБА_3 селищною радою Якимівського району Запорізької області (далі - рада) їхнього права на доступ до публічної інформації. У ході провадження було встановлено, що потерпілі подали до ради запит від 25.07.2017 р., зареєстрований в раді 25.07.2017 р. за вх. № Л-491, щодо надання інформації про те, чи отримувала рада щоденну банківську виписку з рахунків 3142 (кошти загального фонду місцевих бюджетів) та 3152 (кошти спеціального фонду місцевих бюджетів) у форматі VPFDDMMN.ZIP за період з січня 2016 року по липень 2017 р. У відповідь на запит листом від 26.07.2017 р. вих. № 491/Л.А за підписом селищного голови ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 потерпілим було відмовлено у наданні інформації у зв'язку віднесенням запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом. 3 огляду на вищезазначене повідомляю наступне. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Згідно з пунктом 1.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 р. № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» публічною інформацією є уся інформація, що перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання (пункт 1 частини першої статті 13 Закону). Відповідно до пункту 1 статті 3 Закону право на доступ до публічної інформації гарантується, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Згідно п. 1 частини першої статті 13 Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання. Розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини першої статті 14 Закону). У частині першій статті 22 Закону зазначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією,  щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії  інформації  з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону. Пункт другий частини першої статті 22 Закону передбачає, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. Відповідно до статті 6 Закону Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація, таємна інформація та службова інформація. Обмежуючи доступ до запитуваної інформації необхідно застосовувати частину другу статті 6 Закону, яка чітко вказує, що обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог (трискладовий тест): 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання  розголошенню  інформації,  одержаної  конфіденційно,  або  для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Такий обґрунтований висновок має надаватись розпорядником інформації в листі, яким він відмовляє у наданні запитуваної інформації з мотивів обмеження доступу до неї. Інших ніж вказаних вище підстав для обмеження доступу до інформації Закон не передбачає. Водночас, у відповіді ради від 26.07.2017 р. вих. № 491/ Л. А такого обгрунтованого висновку надано не було. Більше того, запитувана потерпілим інформація стосується володіння та розпорядження бюджетними коштами. Як зазначено у частині п'ятій статті 6 Закону не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Таким чином, запитувана інформація не відноситься до інформації з обмеженим доступом та підлягає наданню у відповідь на запит. Відповідно, листом від 26.07.2017 р. вих. № 491/ Л. А за підписом селищного голови ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_2 запитувану потерпілими інформацію було безпідставно віднесено до інформації з обмеженим доступом, що прямо заборонено Законами України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, наявність в документі інформації, з обмеженим доступом, не є підставою для відмови у його наданні. Так, частиною сьомою статті 6 Закону передбачається, що обмеженню підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. У такому випадку копія документа повинна надаватись у звичайному порядку, при цьому інформація, доступ до якої обмежено, вилучається шляхом ретушування. З огляду на вищезазначене Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_6 до ради був надісланий запит від 31.08.2017 р. № 11/15-Л296323.17/08-132, зокрема, щодо поновлення права потерпілого на отримання запитуваної інформації, прибуття ОСОБА_2 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для складання протоколу, надання пояснень, ознайомлення з протоколом. Для складання протоколу, надання до нього пояснень або зауважень та ознайомлення з протоколом ОСОБА_2 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не прибув. У відповідь Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини було отримано лист ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області від 15.09.2017 р. вих. № 1360, з якого вбачається, що право потерпілих поновлено не було.
		Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її, відповідно до пункту 1 статті 35 КУпАП є обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення. З огляду на вказане, в діях селищного голови ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом.
		Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2І, перебуваючи на посаді ОСОБА_3 селищного голови, діючи умисно із корисливих мотивів, порушив вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції Закону № 1700 - VІІ від 14.10.2014) - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів.
		Також, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді ОСОБА_3 селищного голови, діючи умисно із корисливих мотивів, порушив вимоги ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: підписав розпорядження №27-к від 25.05.2017 року, №20-к від 25.04.2017 року, №13-к від 23.03.2017 року, №8-к від 21.02.2017 року, №5-к від 24.01.2017 року, №95-к від 15.12.2016 року, №81-к 26.09.2016 року, №88-к від 26.10.2016 року, №43-к від 22.06.2017 року, №54-к від 25.07.2017 року, №91-к від 22.1 1.2016 року преміював працівників селищної ради, відповідно до яких йому як селищному голові нарахована та виплачена премія, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, передбачене ч.2 ст.172-7 КУпАП ( в редакції Закону №1700- VІІ від 14.10.2014)  прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		    Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VІІ від 14.10.2014 суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови. Відповідно до Конституції України і Закону України « Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» обирається на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування на строк, встановлений Конституцією України. Відповідно до абзацу 10, 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень. За змістом ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів Конституційного Суду України та суддів судів загальної юрисдикції, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів. Рішенням першої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради. Запорізької області № 1 від 05.11.2015 «Про підсумки виборів голови та депутатів ОСОБА_3 селищної ради і визнання їх повноважень» ОСОБА_2 обрано головою ОСОБА_3 селищної ради. Таким чином, ОСОБА_2, будучи головою ОСОБА_3 селищної ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією. Відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». Статтею 41 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання. Відповідно до методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 2 від 14.07.2016, конфлікт інтересів існуватиме у всіх випадках, коли у особи с приватний інтерес, здатний вплинути на об'єктивність чи неупередженість рішення. Навіть тоді, коли прийняті нею рішення за наявності приватного інтересу с об'єктивними та неупередженими і відповідають закону. У цьому випадку буде мати місце втрата суспільної довіри до службової особи та органу влади, в якому вона працює. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, - Національне агентство і питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів. Згідно рішення №7 від 26.11.2015 року другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради «про встановлення надбавки за вислугу років, виплати матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та оздоровлення, преміювання селищного голови на 2015-2016 роки», сесією було прийняте рішення щодо щомісячного преміювання селищного голови за рахунок профінансованих видатків місцевого бюджету в межах встановленого фонду оплати праці. Згідно рішення №13 від 23.12.2016 року шістнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», сесією було прийняте рішення щодо щомісячного преміювання селищного голови за рахунок профінансованих видатків місцевого бюджету в межах встановленого фонду оплати праці. Відповідно положення «про преміювання працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи» затвердженого розпорядженням ОСОБА_3 селищного голови № 104 від 18.12.2015 року, а саме розділу №2, розмір премії; селищному голові визначає селищна рада, а розмір кожному працівникові визначає селищний голова. Згідно розділу №5 цього положення, проект рішення на виплату премії селищному голові готує секретар селищної ради і передає його для затвердження сесією селищної ради. Так у період часу з серпня 2016 року до серпня 2017 року ОСОБА_3 селищний голова ОСОБА_2 своїми розпорядженнями №27-к від 25.05.2017 року, №20-к від 25.04.2017 року, №13-к від 23.03.2017 року, №8-к від 21.02.2017 року, №5-к від 24.01.2017 року, №95-к від 15.12.2016 року, №81-к 26.09.2016 року, №88-к від 26.10.2016 року, №43-к від 22.06.2017 року, №54-к від 25.07.2017 року, №91-к від 22.1 1.2016 року преміював працівників селищної ради і себе особисто. Тобто серед осіб, яким відповідно до вказаних розпоряджень виплачувалась премія, був і ОСОБА_2. Вказані розпорядження, щодо виплати премії ОСОБА_2 як селищному голові суперечать розділу № 2 «Положення про преміювання працівників апарату ради та її виконавчих органів», так як жодне з них не розглядалось сесією ради в частині розгляду питання щодо визначення розміру виплачуваної ОСОБА_2 премії. Вказані дії свідчать про виникнення у ОСОБА_2 на момент підписання вище вказаних розпоряджень реального конфлікту інтересів а саме, наявність протиріч між його приватним інтересом, зумовленим особистим майновим інтересом та його службовими повноваженнями як селищного голови. Таким чином, у період часу з серпня 2016 року до серпня 2017 року ОСОБА_2 перебуваючи на посаді ОСОБА_3 селищного голови, маючи реальний конфлікт інтересів, зумовлений особистим майновим інтересом, діючи умисно, видав розпорядження, відповідно до яких йому встановлені та виплачені кошти у вигляді премій, чим прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції № 44-10/38419/17 від 27.10.2017 року, голова ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області ОСОБА_2, про наявність в його діях конфлікту інтересів Національне агентство, протягом 2016-2017 років не повідомляв. При цьому, ОСОБА_2, достовірно знаючи про наявність у його діях реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між його приватним майновим інтересом та службовими повноваженнями, що впливає на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, не повідомив сесію ОСОБА_3 селищної ради та Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність реального конфлікту інтересів при підписанні зазначених розпоряджень. Та не повідомив сесію ОСОБА_3 селищної ради та Національне агентство з питань запобігання корупції про наявність реального конфлікту інтересів, у період з серпня 2016 року по серпень 2017 року підписав розпорядження про виплату собі премій.
		     Місцем вчинення адміністративного правопорушення, повязаного з корупцією, є місце роботи ОСОБА_2, ОСОБА_3 селищна рада Запорізької області, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією є 22.06.2017 року, тобто день винесення останнього розпорядження про преміювання апарату ОСОБА_3 селищної ради у тому числі голову ОСОБА_2.
		Також в протоколах про адміністративні правопорушення зазначено, що фактичним днем виявлення вказаного адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП є дата складання протоколу, тобто 31.10.2017 року, оскільки саме в цей день посадовою особою органу Національної поліції надасться оцінка зібраним доказам у їх сукупності. 
		Відповідно до сі. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - це діяння; що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність. Одним із основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних га пов'язаних з корупцією правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування га зашкодити суспільним інтересам, отже таке правопорушення не може бути визнане як малозначне. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вказане правопорушення, пов'язане з корупцією має формальний склад, тобто є таким, що не передбачає наслідків як обов'язкової ознаки об"єктивної сторони. У той же час, обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення з формальним складом завжди є діяння. Отже, відсутність шкоди суспільним або державним інтересам від адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, гак само як і відсутність шкідливих наслідків від нього, не можуть бути підставами для застосування положень ст. 22 КУпАП.
		    У судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнали та надали письмові пояснення по справі, в яких зазначили що в провадженні Якимівського районного суду Запорізької області перебуває об'єднаний адміністративний матеріал щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7, ч. 4 ст. 212-3 КУпАП. Відповідно до змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення від 26 вересня 2017 року йому інкримінується склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, а саме обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом. Відповідно до змісту протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 31 жовтня 2017 року за № 194 йому інкримінується склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, а саме: неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Відповідно до Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією від 31 жовтня 2017 року за № 195 в його діях, начебто, наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів. 9 листопада 2017 року постановою Якимівського районного суду Запорізької області справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 за ч.І ст. 172-7 КУпАП об'єднано зі справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2  за ч.2 ст. 172-7 КУпАП та зі справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 212-3 КУпАП в одне провадження та присвоєно номер провадженню 3/330/646/2017. Обставини які, викладені в вищевказаних протоколах є надуманими, безпідставними, нічим не підтвердженими та такими, що повністю спростовуються матеріалами, які містяться в адміністративні справі та не узгоджується із нормами закону. Так, рішенням першої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області № 1 від 05.11.2015 року «Про підсумки виборів голови та Депутатів ОСОБА_3 селищної ради і визнання їх поважними» мене обрано головою ОСОБА_3 селищної ради. Відповідно до змісту вказаних протоколів, мною начебто було порушено вимоги ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбаченого ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення - вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до п. З ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. п. 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону зобов'язані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Крім цього за змістом ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Відповідно до визначень, наведених у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»: - реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими  повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; - приватним інтересом є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновку науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України від 29 квітня 2016 року № 126/5 0-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій. Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
		-  наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; - наявність факту суперечності між   приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		-  наявність повноважень на прийняття рішення; - наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Так, ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а частиною другою цієї статті передбачена відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. При цьому, визначення поняття «реальний конфлікт інтересів» у примітці до ст. 172-7 КУпАП є ідентичним визначенню, наведеному у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». З огляду на викладене, необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП є виникнення у такої особи реального конфлікту інтересів, обов'язковим елементом якого є приватний інтерес цієї особи, що суперечить її повноваженням. На підставі положень ст. 2 Закону України «Про заробітну плату» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової заробітної плати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми). За абзацом 2 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» - преміювання голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою. Відтак, отримання надбавки до посадового окладу та премії не залежало від безпосереднього прийняття мною рішення щодо себе. Таким чином, питання оплати праці належить до трудових правовідносин, а отже не відноситься до сфери приватного інтересу працівника в розумінні ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII. Відсутність приватного інтересу, в свою чергу, виключає наявність реального конфлікту інтересів у особи, а відтак і склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2ст. 172-7 КУпАП. Преміювання голів селищних рад здійснюється на підставі рішення селищної ради відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» №268 від 9 березня 2006 року та Положення про преміювання посадових осіб та працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи, затвердженого розпорядженням голови селищної ради № 104 від 18 грудня 2015 року. Відповідно до Положення «Про преміювання посадових осіб та працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи» затвердженого розпорядженням голови селищної ради № 104 від 18 грудня 2015 року преміювання працівників селищної ради, здійснюється відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат в рамках фонду преміювання, утворюваного на календарний рік, економії коштів на оплату праці поточного року. Преміювання працівників здійснюється щомісячно. Рішенням другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області І за № 7 від 26.11.2015 року «Про встановлення надбавки за вислугу років та преміювання селищного голови на 2015-2016рр.» було вирішено преміювати щомісячно селищного голову за рахунок профінансованих видатків місцевого бюджету в межах встановленого фонду оплати І праці. Рішенням шістнадцятою сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області за № 13 від 23.12.2016 року «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів» було вирішено здійснювати преміювання селищного голови, працівників виконавчого апарату селищної ради відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах кошторисних призначень. Якщо проаналізувати, положення вказаних рішень селищної ради, то можна дійти висновку про те, що преміювання зокрема голови селищної ради має множинне значення, оскільки не конкретизовано конкретний місяць, а тому самі рішення у цілому, не носять разового характеру та їх дія у часі поширюється до закінчення поточних років - 2016 та 2017 відповідно. Також, як убачається із розділу II положення «Положення про преміювання посадових осіб та працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи», затвердженого розпорядженням голови селищної ради № 104 від 18 грудня 2015 року - преміювання працівників здійснюється щомісячно. Виплата премії здійснюється відповідно до розпорядження селищного голови, в якому вказується її розмір для кожного конкретного працівника. Відповідно до матеріалів справи мною, як головою селищної ради, було видано розпорядження про преміювання працівників апарату селищної ради, у період з серпня 2016 року по серпень 2017 року, що повністю узгоджується із другим розділом «Положення про преміювання посадових осіб та працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи», затвердженого розпорядженням голови селищної ради № 104 від 18 грудня 2015 року та постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» №268 від 9 березня 2006 року. Крім того, окрім голови селищної ради ніхто не уповноважений був підписувати відповідні розпорядження про преміювання працівників, а не підписання вказаних розпоряджень тягне наслідком не нарахування та невиплату мені, як голові, так і апарату селищної ради премій, що є грубим порушенням законних прав на оплату праці і категорично суперечило б як національному законодавству так і рішенням ЄСПЛ. При цьому, у даній справі не доведено, що колегіальне рішення, яке було прийняте на засіданні сесії, є незаконним, та у зв'язку з його прийняттям у мене був реальний конфлікт інтересів, поняття якого визначено в статі 1 Закону України «Про запобігання корупції», що тим самим свідчить про відсутність об'єктивної сторони правопорушення в моїх діях. Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її - виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Із змісту наведених вище протоколів слідує, що днем виявлення зазначених у протоколах правопорушень є - 31 жовтня 2017 року. Разом з тим, відповідно до матеріалів адміністративного матеріалу, він не містить жодних відомостей та наданих на їх підтвердження доказів, з яких би вбачалось, що днем виявлення оперуповноваженим міжрайонного відділу № 2 (м. Мелітополь) УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ капітаном поліції ОСОБА_7 правопорушень, вчинених начебто мною, є саме дата 31.10. 2017 року. Отже, в протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за № 194, 195 від 31.10.2017 року відсутні обгрунтовані відомості та докази, які б підтверджували, що днем виявлення наведених вище адміністративних правопорушень є саме 31.10.2017 року, а тому даний процесуальний документ складений з порушенням вимог діючого законодавства та не відповідає його вимогам. Що стосується адміністративного матеріалу щодо притягнення мене до відповідності за ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, то необхідно зазначити наступне: Селищний голова не є належним суб'єктом, відповідальним за надання доступу до публічної інформації за інформаційним запитом. Вказані висновки повістю узгоджуються з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» № 10 від 29.06.2016 року, згідно з якою селищний голова хоча й входить до системи місцевого самоврядування, однак не є органом місцевого самоврядування - селищною радою або їх виконавчим органом, а тому не володіє публічною інформацією і, в розумінні пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути її розпорядником. Крім цього, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було забезпечено дотримання положень ст.ст. 254, 256, 268 КУпАП, у тому числі щодо роз'яснення прав, забезпечення права на захист, забезпечення права па надання письмових пояснень, складення протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення та безпосередньої присутності особи під час його складення. Також, по суті самого порушення, зафіксованого в протоколі, необхідно зазначити таке: ОСОБА_3 селищний голова, ані ОСОБА_3 селищна рада та її виконавчі органи не є розпорядниками запитуваної інформації, оскільки не створювали «щоденну банківську виписку з рахунків 3142 «Кошти загального фонду місцевих бюджетів» та 3152 «Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів» про здійснені операції у форматі VPFDDMMN.ZIP в період січень 2016 року-липень 2017 року». Дана виписка, навіть за умов її отримання, не є документом про використання коштів місцевого бюджету (рішеннями, договорами тощо), а є лише технічною відомчою документацією, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є службовою інформацією. Якщо Якимівський районний суд Запорізької області не зможе дійти висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення в моїх діях щодо обмеження доступу до інформації або віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, якщо це прямо заборонено законом, то слід звернути увагу не те, що як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення датою вчинення правопорушення зазначено 26 липня 2017 року, тобто вже сплинуло майже чотири місяці. Тому, відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП справа підлягає закриттю у зв'язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків притягнення до адміністративної відповідальності. З огляду на вищевказане, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачений ч. 1 ч. 2 ст. 172-7, ч. 4 ст. 212-3 КУпАП, а тому у відповідності до ст. 247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 4 ст. 212-3, ч. 1 ч. 2 ст. 172-7 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
		У судовому засіданні прокурор вважав, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки правопорушень, передбачених ч.4 ст. 212-3 КУпАП та просив накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, , за ч.1 ст. 172-7 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та за ч.2 ст. 172-7 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку прокурора Дударенка О.О., Захарова М.І., його захисника, адвоката ОСОБА_1, свідків, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що рішенням першої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області № 1 від 05.11.2015 року «Про підсумки виборів голови та Депутатів ОСОБА_3 селищної ради і визнання їх поважними» ОСОБА_2 обрано головою ОСОБА_3 селищної ради. Таким чином, ОСОБА_2, будучи головою ОСОБА_3 селищної ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією. 
		Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали до ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області запит від 25.07.2017 року, зареєстрований в раді 25.07.2017 року за вх. № Л-491, щодо надання інформації про те, чи отримувала рада щоденну банківську виписку з рахунків 3142 (кошти загального фонду місцевих бюджетів) та 3152 (кошти спеціального фонду місцевих бюджетів) у форматі VPFDDMMN.ZIP за період з січня 2016 року по липень 2017 р. У відповідь на запит листом від 26.07.2017 р. вих. № 491/Л.А за підписом селищного голови ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області ОСОБА_2 потерпілим було відмовлено у наданні інформації у зв'язку віднесенням запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом. Громадяни ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулися зі скаргою щодо порушення ОСОБА_3 селищною радою Якимівського району Запорізької області їхнього права на доступ до публічної інформації. Відповідно, листом від 26.07.2017 р. вих. № 491/ Л. А за підписом селищного голови ОСОБА_3 селищної ради ОСОБА_2 запитувану потерпілими інформацію було безпідставно віднесено до інформації з обмеженим доступом, що прямо заборонено Законами України «Про доступ до публічної інформації». Крім того, наявність в документі інформації, з обмеженим доступом, не є підставою для відмови у його наданні.Ці дані також ствердженні показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, допитаними в судовому засіданні.
		Отже, заслухавши учасників процесу, свідків та дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення від 26 вересня 2017 року, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, суд приходить до висновку, що винна ОСОБА_2 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.212-3 КУпАП повністю доведена, а кваліфікація його дій - є вірною.
		Разом з тим, при розгляді даної справи судом встановленні передбачені п.7 ст.247 КУпАП підстави для закриття провадження в даній справі, а саме: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
		Так, згідно з ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов»язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення 26.07.2017 року, а адміністративна справа, надійшла в провадження судді Нестеренко Т.В.  30.10.2017 року, тобто з пропущеним трьохмісячним строком, встановленим ч.2 ст. 38 КУпАП. Таким чином, суд був позбавлений можливості своєчасно розглянути справу, зясувати обставини, викладені в ст. 280 КУпАП та притягти ОСОБА_2 до адміністративиної відповідальності, в звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. 
		Також судом встановлено, що рішенням першої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради Запорізької області № 1 від 05.11.2015 року «Про підсумки виборів голови та Депутатів ОСОБА_3 селищної ради і визнання їх поважними» ОСОБА_2 обрано головою ОСОБА_3 селищної ради. Таким чином, ОСОБА_2, будучи головою ОСОБА_3 селищної ради, відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особа, зазначена у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язана: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, - Національне агентство і питань запобігання корупції чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального конфлікту інтересів. Згідно рішення №7 від 26.11.2015 року другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради «про встановлення надбавки за вислугу років, виплати матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби та оздоровлення, преміювання селищного голови на 2015-2016 роки», сесією було прийняте рішення щодо щомісячного преміювання селищного голови за рахунок профінансованих видатків місцевого бюджету в межах встановленого фонду оплати праці. Згідно рішення №13 від 23.12.2016 року шістнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради «Про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», сесією було прийняте рішення щодо щомісячного преміювання селищного голови за рахунок профінансованих видатків місцевого бюджету в межах встановленого фонду оплати праці. Відповідно положення «про преміювання працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи» затвердженого розпорядженням ОСОБА_3 селищного голови № 104 від 18.12.2015 року, а саме розділу №2, розмір премії; селищному голові визначає селищна рада, а розмір кожному працівникові визначає селищний голова. Згідно розділу №5 цього положення, проект рішення на виплату премії селищному голові готує секретар селищної ради і передає його для затвердження сесією селищної ради. Так у період часу з серпня 2016 року до серпня 2017 року ОСОБА_3 селищний голова ОСОБА_2 своїми розпорядженнями №27-к від 25.05.2017 року, №20-к від 25.04.2017 року, №13-к від 23.03.2017 року, №8-к від 21.02.2017 року, №5-к від 24.01.2017 року, №95-к від 15.12.2016 року, №81-к 26.09.2016 року, №88-к від 26.10.2016 року, №43-к від 22.06.2017 року, №54-к від 25.07.2017 року, №91-к від 22.1 1.2016 року преміював працівників селищної ради і себе особисто. Тобто серед осіб, яким відповідно до вказаних розпоряджень виплачувалась премія, був і ОСОБА_2. Вказані розпорядження, щодо виплати премії ОСОБА_2 як селищному голові суперечать розділу № 2 «Положення про преміювання працівників апарату ради та її виконавчих органів», так як жодне з них не розглядалось сесією ради в частині розгляду питання щодо визначення розміру виплачуваної ОСОБА_2 премії. Вказані дії свідчать про виникнення у ОСОБА_2 на момент підписання вище вказаних розпоряджень реального конфлікту інтересів а саме, наявність протиріч між його приватним інтересом, зумовленим особистим майновим інтересом та його службовими повноваженнями як селищного голови.
		Ці дані також ствердженні показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, допитаними в судовому засіданні, а також письмовими доказами: скарга про скоєння адміністративного правопорушення ( ст. 172-7 КУпАП); Рішення першої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 1 від 05.11.2015 року про підсумки виборів голови та депутатів ОСОБА_3 селищної ради і визнання їх повноважень; Повідомлення ОСОБА_3 селищної виборчої комісії про підсумки голосування і результати виборів голови та депутатів ОСОБА_3 селищної ради; Протокол ОСОБА_3 селищної виборчої комісії про результати виборів ОСОБА_3 селищного голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі; Штатний розпис на 2017 рік ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області; Штатний розпис на 2016 рік ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області; Памятка щодо ознайомлення із Законом України « Про запобігання корупції» від 14.10.2014 року № 1700-VII і обмеженнями, встановленими розділом IV « Запобігання корупційним та повязаним з корупцією правопорушенням» зазначеного закону; Памятка щодо шляхів врегулювання конфлікту інтересів у виконавчих органах ОСОБА_3 селищної ради; Журнал реєстрації заяв щодо уникнення конфлікту інтересів; Рішення двадцять другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 3 від 25.05.2017 року про розгляд подання прокуратури; Розпорядження селищного голови за № 104 від 18 грудня 2015 року Про затвердження положення про преміювання працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи; Положення про преміювання працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи; Рішення четвертої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 9 від 25.12.2015 року про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату та її виконавчих органів; Витрати на утримання виконавчого апарату селищної ради на 2016 рік; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 8 від 26.11.2015 року про надання повноважень селищному голові щодо видачі розпоряджень; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 4 від 26.11.2015 року про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату та її виконавчих органів; Посадові оклади працівників виконавчого апарату селищної ради; Витрати на утримання виконавчого апарату селищної ради на 2015 рік; Рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 13 від 23.12.2016 року з додатком до рішення № 13 про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату та її виконавчих органів; Посадові оклади працівників виконавчого апарату селищної ради; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 7 від 26.11.2015 року; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 2 від 26.11.2015 року ( а.с.52); Регламент роботи ОСОБА_3 селищної ради Якимівського району Запорізької області (а.с.53-76); 
		Розпорядження селищного голови №27-к від 25.05.2017 року, №20-к від 25.04.2017 року, №13-к від 23.03.2017 року, №8-к від 21.02.2017 року, №5-к від 24.01.2017 року, №95-к від 15.12.2016 року, №81-к 26.09.2016 року, №88-к від 26.10.2016 року, №43-к від 22.06.2017 року, №54-к від 25.07.2017 року, №91-к від 22.1 1.2016 року; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 4 від 26.11.2015 року про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів з протоколом № 2 від 26 листопада 2015 року; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 7 від 26.11.2015 року про встановлення надбавки за вислугу років, виплати матеріальної допомоги на соціально  побутові потреби та оздоровлення, преміювання селищного голови на 2015-2016 р. з протоколом № 2 від 26 листопада 2015 року; Рішення другої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 8 від 26.11.2015 року про надання повноважень селищному голові щодо видачі розпоряджень з протоколом № 2 від 26 листопада 2015 року; Рішення четвертої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 9 від 25.12.2015 року про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів з протоколом № 4 від 25 грудня 2015 року; Рішення пятої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 4 від 28.01.2016 року про затвердження розпоряджень селищного голови з розпорядженням селищного голови № 104 від 18 грудня 2015 року про затвердження положення про преміювання працівників апарату ОСОБА_3 селищної ради за основні результати роботи; Рішення шістнадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 13 від 23.12.2015 року про затвердження структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів з протоколом № 16 від 23 грудня 2016 року; Розпорядження селищного голови від 24 грудня 2015 року № 109 про визначення уповноважених осіб з питань запобігання корупції та затвердження Положення про уповноважену особу з питань запобігання корупції; Рішення дванадцятої сесії сьомого скликання ОСОБА_3 селищної ради № 14 від 29.09.2016 року про затвердження порядку запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в ОСОБА_3 селищній раді. Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з даних протоколів, показань допитаних у суді свідків, по при те, що ОСОБА_2 особисто не приймав участі в голосуванні, проте про наявність у нього конфлікту інтересів він, при вирішенні зазначених питань, заяв до сільської ради не подавав, принаймні такі в протоколи засідання колегіального органу не заносились.
		Отже, заслухавши учасників процесу, свідків та дослідивши матеріали справи: протокол про адміністративне правопорушення №194 від 31.10.2017 року та №195 від 31.10.2017 року, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і є одним із основних джерел доказів у справі, письмові пояснення правопорушника, які він давав при складанні протоколу, суд приходить до висновку, що винна ОСОБА_2 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП повністю доведена, а кваліфікація його дій працівниками відділу УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НПУ - є вірною. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП, судом не встановлено.
		Відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про запобігання корупції» Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 року №10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації", та керуючись ст. ст. 36, 38, ч. 4 ст. 212-3, ч.1 ст.172-7, ч.2 ст. 172-7, ч.7 ст. 247, 245,252,268,283,284 КУпАП, суд 
		                                                          ПОСТАНОВИВ:
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 за ч.4 ст. 212-3 КУпАП закрити, в звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.
		 
		ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП та піддати стягненню  у вигляді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок.
		ОСОБА_2 притягнути до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.172-7 КУпАП та піддати стягненню  у вигляді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
		З урахуванням ст. 36 КУпАП, остаточно ОСОБА_2 піддати стягненню  у вигляді адміністративного штрафу на користь держави в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок (одержувач - держбюджет Якимівського району, код ЄДРПОУ - 37997243, МФО банка - 813015, банк ГУДКУ у Запорізькій області, код - 21081100, розрахунковий рахунок - 31118106700016). 
		Роз'яснити правопорушнику, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у 15-денний строк у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу. 
		Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 320,00 грн. (отримувач коштів  ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути винесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, протест прокурора подаються до Запорізького апеляційного суду через Якимівський районний суд Запорізької області.
		      
		Суддя:                     Т.В. Нестеренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...