Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2886/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:; виконавчої служби та виконавчого провадження.
Надіслано судом: 01.12.2017. Зареєстровано: 03.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 05.12.2017.

Результат оскарження 10.04.2019 Верховний Суд: залишено рішення суду апеляційної інстанції без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		          П О С Т А Н О В А 
		           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		           28 листопада 2017 року                      м. Житомир                           справа № 806/2886/17  
		                                                                                                                          категорія 11.5
		 
		                  Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
		                                     головуючого - судді  Семенюка М.М.,  
		з участю секретаря судового засідання  Лисайчука А.О., 
		представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,
		          третьої особи ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції Житомирської області, третя особа - ОСОБА_3, про визнання дій протиправними, скасування постанови та акту, 
		 
		встановив:
		 
		Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить:
		- визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Малинського районного управління юстиції в Житомирській області протиправними;
		- скасувати постанову про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену від 28.09.2017 року, яка винесена старшим державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №50401996;
		- скасувати акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, винесену від 28.09.2017 року, яка винесена старшим державним виконавцем Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 у виконавчому провадженні №50401996.
		В обґрунтування позову зазначає, що державний виконавець порушив процедуру такої передачі, яка зазначена у п.8 ст.61 ЗУ "Про виконавче провадження", а саме: у частині внесення на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби протягом 10 днів різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню за виконавчим документом у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно. В оскаржуваній постанові державним виконавцем не зазначено, що стягувач ОСОБА_3 сплатила різницю між вартістю 1/2 частини квартири вартістю 166574,80 грн. та сумою стягнення 150000,00 грн., яку вона повинна була внести протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби. Сума різниці складає 16574,80 грн. та мала бути сплачена максимум до 21.09.2017 року. Тобто, на думку позивача, державним виконавцем не було здійснено усіх необхідних дій, які передбачені законодавством та винесено протиправну постанову. Крім того, державний виконавець не дотримався процедури передачі майна стягувачу згідно з ст.61 ЗУ "Про виконавче провадження" та склав на підставі оскаржуваної постанови протиправний акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.
		Представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (а.с.22-23), вказавши, що відділом ДВС передача майна стягувачу у рахунок погашення заборгованості на виконання вироку суду, відбулась відповідно до вимог ст.61 ЗУ "Про виконавче провадження", а оскаржувані позивачем постанова та акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу. 
		Представник третьої особи проти заявлених вимог заперечувала та просила відмовити у їх задоволенні.
		Проаналізувавши дослідженні докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, 23.11.2015 року Малинський районний суд Житомирської області виніс вирок, залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27.01.2016 року (а.с.25-27), у справі №283/1810/15-к, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.2 ст.286 КК та ч.1 ст.135 КК України до позбавлення волі та стягнуто з засудженого на користь:
		- ОСОБА_5 57462,30 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150000 грн. в рахунок завданої моральної шкоди;
		- ОСОБА_3 150000 грн. завданої моральної шкоди;
		- ОСОБА_6 100000 грн. завданої моральної шкоди.
		Після набрання вироком суду законної сили у справі №283/1810/15-к Малинським районним судом Житомирської області видано виконавчі листи №283/1810/15-к на його виконання (а.с.28-30).
		Вказані виконавчі листи стягувачами було подано на виконання до Відділу державної виконавчої служби Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській області, за якими 03.03.2016 року старшим державним виконавцем Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській області відкрито виконавче провадження ВП №50401996 (а.с.33).
		З 11.03.2016 року на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Малинського РУЮ ГТУЮ в Житомирській області перебуває зведене виконавче провадження ВП №50567279 стосовно боржника ОСОБА_4, до якого входять наступні виконавчі провадження:
		- виконавче провадження №50379600 по примусовому виконанню виконавчого листа №283/1810/15-к, виданого 16.02.2016 року Малинським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 57462,30 гри. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150000,00 грн. в рахунок завданої моральної шкоди;
		- виконавче провадження №50401996 по примусовому виконанню виконавчого листа №283/1810/15-к виданого 16.02.2016 року Малинським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 150000,00 грн. в рахунок завданої моральної шкоди;
		- виконавче провадження №50402006 по примусовому виконанню виконавчого листа №283/1810/15-к виданого 16.02.2016 року Малинським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 100000,00 грн. в рахунок завданої моральної шкоди (а.с.31-32, 34).
		Оскільки боржником суми боргу не були сплачені та будь-які дії стосовно добровільної сплати останнім не вчинялись, було здійснено примусове виконання у результаті чого виявлено, що за боржником на праві власності зареєстровано квартири №75, що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Малин, вул.Огієнка, буд.69.
		24.02.2017 року здійснено опис майна боржника, а саме: квартири №75, вул.Огієнка, 69, м.Малин, Житомирська область.
		02.03.2016 року постановою старшого державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 було накладено арешт на все майно. Що належить боржнику (а.с.52).  
		Однак у березні 2016 року дружина боржника звернулась до Малинського районного суду Житомирської області із заявою про поділ майна подружжя.
		07.04.2017 року Малинським районним судом Житомирської області прийнято рішення у справі №283/264/17-ц, яким визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_7 квартиру АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с.37).
		Таким чином на реалізацію було передано 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, із стартовою ціною майна 237964,00 грн. згідно з звіту №170320/024 про проведення незалежної оцінки ринкової вартості трикімнатної квартири.
		10.07.2017 року згідно протоколу №269748 проведення електронних торгів торги визнано такими, що не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів (а.с.39).
		11.07.2017 року майно було опубліковано на сайті ДП «СЕТАМ» повторно з стартовою ціною з урахуванням уцінки на 15 % - 202269,40 грн. (а.с.40).
		31.07.2017 року згідно протоколу №275300 проведення електронних торгів торги визнано такими, що не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів (а.с.41).
		01.08.2017 року майно було опубліковано на сайті ДП «СЕТАМ» повторно з стартовою ціною з урахуванням уцінки на 30 % - 166574,80 грн. (а.с.42).
		21.08.2017 року згідно протоколу №280175 проведення електронних торгів торги визнано такими, що не відбулися на підставі відсутності допущених учасників торгів (а.с.43).
		29.08.2017 року за вих. №15632/7.10-37 на адресу стягувачів ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 старшим державним виконавцем Малинського районного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_2 було направлено листа з повідомленням стосовно вирішення питання про залишення за собою нереалізованого майна боржника у рахунок погашення боргу у порядку ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.44).
		07.09.2017 року з вх. №5445/7.10-32/6 до відповідача надійшла заява ОСОБА_3 про те, що вона згодна отримати нереалізоване майно боржника в рахунок погашення боргу (а.с.45).
		Разом з цим, 28.09.2017 року з вх. №5446/7.10-32/6 до ВДВС надійшла заява ОСОБА_5 про те, що він отримав від ОСОБА_3 кошти в рахунок погашення боргу за виконавчим листом №283/1810/15-к 47304,80 грн. (а.с.46).
		Враховуючи дану обставину, а також те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є чоловіком та дружиною, проживають за однією адресою та мають спільний побут, а також враховуючи заяву від 25.03.2016 року стягувача ОСОБА_6, яка є донькою останніх, в якій вона просить звернути стягнення на пенсію боржника без перевірки майнового стану боржника (а.с.35), про що 25.03.2016 року старшим державним виконавцем Малинського районного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області ОСОБА_2 було винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника (а.с.36), 28.09.2017 року відповідачем винесено постанову про передачу майна стягувачу ОСОБА_3 у рахунок погашення боргу, а також акт про передачу майна стягувачу ОСОБА_3 у рахунок погашення боргу (а.с.47-48).
		Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям державного виконавця та рішенням, суд виходить з наступного.
		Законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України від 02.06.2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України №1404-VIII).
		Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений Розділом VII Закону України №1404-VIII, зокрема процедура реалізації майна, на яке звернено стягнення закріплена ст.61 Закону України №1404-VIII. 
		Відповідно до ч.8 ст.61 Закону України №1404-VIII встановлено, що у разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. 
		Згідно з ч.9 ст.61 Закону України №1404-VIII майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
		Так, судом встановлено, що стягувач ОСОБА_3 виявила бажання залишити за собою непродане майно, а саме 1/2 частину квартири №75, що знаходиться за адресою: вул.Огієнка, 69, м.Малин, Житомирська область, в рахунок погашення боргу за вироком суду, про, що 07.09.2017 року своєю заявою відповідно до вимог ч.8 ст.61 Закону України №1404-VIII повідомила державного виконавця із дотриманням при цьому необхідних строків.
		Окрім того, на адресу Малинського районного ВДВС ГТУЮ у Житомирській області надішла у той же день надійшла заява від іншого стягувача ОСОБА_5, який у свою чергу повідомив, що від своєї дружини  ОСОБА_3 отримав різницю в рахунок погашення боргу за виконавчим документом №283/1810/15-к у сумі 47304,80 грн.
		Оскільки стягувач ОСОБА_3 своєчасно проінформувала відповідача про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, то відповідач згідно з ч.9 ст.61 Закону України №1404-VIII був зобов'язаний прийняти постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу та за фактом такої передачі скласти акт про передачу майна стягувачу, які є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно.
		При цьому суд звертає увагу, що стягувачи ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є подружжям, сума коштів, яку належало стягнути з боржника на їх користь станом на момент прийняття спірної постанови перевищувала 166574,80 грн. (а.с.166-171), а тому вважає, що не внесення третьою особою на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби різниці між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, не є порушенням прав позивача, яке тягне за собою скасування спірних постанови та акту, оскільки за рахунок перерахованих ОСОБА_3 коштів були б частково задоволені вимоги ОСОБА_5 
		Стосовно доводів позивача про не зазначення державним виконавцем в оскаржуваній постанові відомостей про сплату ОСОБА_3 різниці вартості 1/2 частини квартири у сумі 166574,80 грн. та сумою стягнення 150000,00 грн. у розмірі 16574,80 грн., суд зазначає що, зміст вказаної постанови законодавством про виконавче провадження не визначений, тому не зазначення державним виконавцем таких відомостей несе у собі лише недотримання форми постанови. 
		Таким чином суд дійшов висновку про те, що вказані формальні порушення жодним чином не вплинули на права та інтереси позивача.
		Стосовно посилань позивача на те, що на належне йому майно накладено обтяження у вигляді іпотеки, суд зазначає наступне.
		Згідно з абзацом першим ст.73 Закону України від 02.09.1993 року №3425-XII «Про іпотеку» (далі  Закону України №3425-XII) нотаріус за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири).
		У рамках виконавчого провадження ВП №50401996 державним виконавцем було зясовано, що на квартиру, що належить боржнику (позивачу), накладено обтяження у вигляді іпотеки згідно з договором іпотеки №747 від 16.02.2005 року, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а.с.60-61).
		У матеріалах справи міститься неодноразові запити державного виконавця до Національного банку України стосовно залишку несплаченої суми боргу за договором  іпотеки №747 від 16.02.2005 року (а.с.66, 69, 71, 78,).  
		На вказані запити Національний банк України надав відповіді, з останньої з яких вбачається, що заборгованість ОСОБА_4 за договором  іпотеки №747 від 16.02.2005 року відсутня (а.с.67, 70, 72, 79).    
		13.02.2017 року державний виконавець з метою неупередженого, своєчасного і у повному обсязі виконання рішення та керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про іпотеку» надіслав до Національного банку України вимогу виконавця про здійснення у найкоротші строки державної реєстрації припинення іпотеки по ОСОБА_4 у порядку, встановленому чинним законодавством (а.с.74). 
		Відповідно до ст.74 Закону України №3425-XII одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
		З матеріалів справи вбачається, що Національний банк України неодноразо звертався до приватного нотаріуса Малинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 щодо зняття заборони на квартиру за договором іпотеки (а.с.76-77), однак останній жодних дій стосовно зняття заборони з майна не вчинив та відповідей щодо причин такого зволікання не надіслав.
		Згідно з ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. 
		Державним виконавцем вчинено ряд заходів примусового виконання вироку суду із дотриманням засад визначених Законом України №1404-VIII.
		Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що під час винесення постанови про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28.09.2017 року ВП №50401996 та акта про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 28.09.2017 року ВП №50401996 старший державний виконавець Малинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_2 діяла у межах повноважень, права та інтереси позивача не порушувала, а тому позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		постановив:
		 
		В задоволенні позову відмовити.
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.
		Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  
		 
		Суддя                                                             М.М. Семенюк  
		 
		 
		Повний текст постанови виготовлено: 01 грудня 2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...