Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/2402/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: 06.12.2017. Зареєстровано: 07.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 11.12.2017.
Дата набрання законної сили: 13.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 грудня 2017 рокуЛьвів№ СК-876/6818/16
		 
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
		 
		головуючого судді                                          Ніколіна В.В.,
		суддів                                                             Гінди О.М.,  Качмара В.Я.,
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова  на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,  
		 
		                                                                ВСТАНОВИЛА :
		 
		ОСОБА_1  9 березня 2016 року звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, в якому просила постановити рішення, яким: - визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова від 24 травня 2016 року №5018/03-10 про відмову у призначенні їй пенсії за вислугою років відповідно до ст. 51, п. «е» ст. 55, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; - зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова зарахувати їй в подвійному розмірі спеціальний стаж за період перебування її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 жовтня 2010 року по 11 лютого 2013 року та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова здійснити нарахування та виплату їй пенсії за вислугою років відповідно до ст. 51, п. «е» ст. 55, ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 12.04.2016 року.
		В обґрунтування своїх вимог послалась на те, що вона звернулась до відповідача з заявою про надання їй відповіді щодо наявності у неї права на пенсію за вислугу років. Дана інформація необхідна була їй для з'ясування питання про звільнення з посади, що дає право на цей вид пенсії. Однак, у призначенні пенсії відповідач відмовив, мотивуючи це тим, що за наявними документами право на призначення пенсії за вислугу років за наявними документами не підтверджується. 08 квітня 2016 року її було звільнено з посади сестри медичної ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер» на підставі ст.38 КЗпП України, перебування на якій надавало їй право на пільгове обчислення стажу при призначенні пенсії за вислугу років. Після офіційного звільнення 12 квітня 2016 року вона звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, однак отримала відмову у призначенні такої пенсії, про що Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова 24 травня 2016 року винесло відповідне рішення № 5018/03-10, яке вона отримала 09 червня 2016 року.
		Як вбачається з мотивів такого рішення, відмова у призначенні їй пенсії за вислугу років мотивована тим, що її стаж станом на 01 січня 2016 року становить 25 років 4 місяці 4 дні, при необхідному 25 років 6 місяців.  Як і в попередньому випадку, відповідач відмовився зарахувати їй в подвійному розмірі до спеціального стажу період перебування її у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 22 жовтня 2010 року по 11 лютого 2013 року.
		Статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року психіатричний заклад, як психоневрологічний, наркологічний чи інші спеціалізований заклад, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги. Отже, вона вважає, що має право на пенсію за вислугу років, оскільки її робота повязана з безпосереднім наданням допомоги хворим з психічними розладами внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів та психотропних речовин. До спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, періоди роботи на посаді сестри медичної ЛОДКНД з 06 березня 2002 року по 31 грудня 2015 року повинні зараховуватись у подвійному розмірі.   Під час роботи мають місце відпустки як декретна, у зв'язку з вагітністю та пологами, так і по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Саме ці відпустки досить часто органи Пенсійного фонду України відмовляються зараховувати до стажу роботи, що дає право виходу на пільгову пенсію за вислугу років у подвійному розмірі.
		Відповідно до п. 16 розділу 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійнестрахування»положення ЗаконуУкраїни«Пропенсійнезабезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
		Відповідно до п. «е» ч. 1 ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 року (із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1436 від 26.09.2002 року) із квітня 2015року ( Закон №213 від 02.03.2015р.) кількість спеціального стажу, потрібного для призначення пенсії за вислугу років, поступово збільшується (на 6 місяців щороку).
		24 грудня 2015 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закон України « Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).   До зазначених змін у законодавстві чоловіки і жінки виходили на пенсію незалежно від віку. Умовою для цього була наявність необхідного спеціального стажу та умова звільнення з посади, що давала право на пенсію за вислугу років. Тепер пенсії за вислугу років призначатимуться при досягненні вказаного згідно законодавства віку та за наявності спеціального стажу.  Водночас збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 1 січня 2016 року вже мали вислугу років на відповідних посадах не менш як:    на 1 квітня 2015 року - 25 років;    на 31 грудня 2015 року - 25 років 6 місяців.  Тобто, оскільки спеціальний стаж обчислюють за даними трудової книжки, то її робочий стаж станом на 31 грудня 2015 року становить 27 років 7 місяців 20 днів. Офіційно вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною з 22 жовтня 2010 року по 11 лютого 2013 року.
		Спеціальний стаж - це період роботи в певних умовах праці чи на посадах, з якими законодавець пов'язує пільгове (або за особливими правилами) пенсійне забезпечення.  Тобто, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3 річного віку.
		Як уже зазначалось вище, за правилами ст. 60 Закону №1788-ХІІ, період її роботи на посаді сестри медичної ЛОДКНД з 06 березня 2002 року по 31 грудня 2015р. повинен зараховуватись до стажу в подвійному розмірі.
		Так, стаття 51 Закону № 1788-ХІІ передбачає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
		Положення ст. 62 Закону № 1788-ХІІ, яка з огляду на її розміщення в главі «Обчислення стажу роботи для призначення трудових пенсій» Розділу II «Трудові пенсії», встановлює правила для обчислення пенсії за вислугу років. За змістом цієї норми, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.   В той же час, порядок ведення трудових книжок працівників регулюється «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.
		Пунктом 2.19 цієї Інструкції визначено вичерпний перелік відомостей, які повинні вноситись до трудової книжки. Відомості про відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно цього пункту до трудової книжки не вносяться, і відповідно стаж роботи, в тому числі спеціальний, будь-якими довідками, що передбачені «Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», який затверджено Постановою КМУ від 12.08.1993р. № 637, про який згадується в ст. 62 Закону № 1788-ХП не повинен підтверджуватись.
		 
		Оскаржуваною постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23.08.2016 року позовну заяву задоволено. 
		 
		У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Згідно з п. "ж" статті 56 Закону-1788 в загальний стаж роботи зараховується, зокрема, час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше, ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку. При частково оплачуваній відпустці та додатковій відпустці без збереження заробітної плати особа, яка займається доглядом за дитиною, не звільнена з роботи. Періоди перебування у згаданих відпустках зараховуються, як з загальний трудовий, так і в безперервний стаж роботи за спеціальністю за тією посадою, на якій вона значиться відповідно до запису в трудовій книжці.
		Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.  Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (із змінами, далі - Порядок).
		Відповідно до статті 62 Закону-1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.   Порядок підтвердження наявного трудового (страхового, в т.ч. пільгового) стажу для призначення пенсій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (із змінами).
		Згідно із п. 20 цього Порядку, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій (їх правонаступників).
		Орган, що призначає пенсію, має право перевіряти, в необхідних випадках, обґрунтованість її видачі.   ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1, 12.04.2016 звернулася до управління із заявою, долучивши паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, трудову книжку. Уточнюючу довідку (від 16.05.2016 №319) щодо підтвердження пільгового характеру роботи з ОКЗ ЛОР "Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру", копії свідоцтв про народження дітей, копію свідоцтва про одруження долучено заявницею 16.05.2016 .  Згідно із записами трудової книжки та уточнюючою довідкою, ОСОБА_1 працювала:   з 06.03.2002 по 08.04.2016 сестрою медичною кабінету з проведення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру;       з 22.10.2010 по 11.02.2013 перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку;   з 08.04.2016 звільнена із займаної посади (згідно з статтею 38 КЗпП України).
		 
		Наданими документами підтверджується спеціальний стаж роботи заявниці:   станом на 01.04.2015 р. - 23 роки 10 місяців 4 дні (при необхідному 25 років ); станом на 01.01.2016 р. - 25 років 4 місяці 4 дні (при необхідному 25 років 6 місяців).
		Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
		Згідно з статтею 11 цього Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, особи, які відповідно до законів отримують допомог} по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Індивідуальні відомості про застраховану особу на ОСОБА_1  містять інформацію про перебування на обліку в управлінні соцзахисту з жовтня 2010 року по серпень 2013 року як одержувач державної соціальної допомоги. При цьому, відомості про спеціальний стаж за період з червня 2010 по січень 2013 відсутні.
		Відповідно до статті 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки у порядку, передбаченому законом.
		Міністерство праці та соціальної політики України листом від 26.12.2000 року №01-3/3131-02-6 надало роз'яснення щодо зарахування часу перебування у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку і в додатковій відпустці без збереження заробітної плати по догляду за дитиною до досягнення нею віку 6 років, та часу догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.  Так, при частково оплачуваній відпустці та додатковій відпустці без збереження заробітної плати особа, яка займається доглядом за дитиною, не звільнена з роботи. Періоди перебування у згаданих відпустках зараховуються як в загальний трудовий, так і в безперервний стаж роботи за спеціальністю за тією посадою, на якій вона значиться відповідно до запису в трудовій книжці.
		З огляду на зазначене, період перебування у частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до стажу роботи за вислугу років в одинарному розмірі, підстав для зарахування зазначеного періоду в подвійному розмірі немає.
		 
		 
		Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга  не підлягає  задоволенню з наступних мотивів.
		 
		Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що   відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники  освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.
		Приписами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота  в  лепрозорних  і  протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом  імунодефіциту  людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних  закладах  (відділеннях)  охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
		Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.   Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення в повному обсязі. 
		Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права. 
		 
		Приписами ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною 1 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1  була зарахована на посаду медсестри кабінету з проведення обов'язкових профілактичних наркологічних оглядів ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер» з 06 березня 2002 року, що підтверджується витягом з наказу №24 від 05.03.2002 року та копією трудової книжки.
		Згідно витягу з наказів №153-к від 22.10.2010 року та № 18-к від 08.02.2013 року ОСОБА_1  перебувала у відпустці по догляду за дитиною до трьох років з 22 жовтня 2010 року по 10 лютого 2013 року включно.
		У довідці №171 від 09.03.2016 року, яка видана ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер», зазначено, що ОСОБА_1  з 22 жовтня 2010 року по 10 лютого 2013 року було надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення не трирічного віку. З 11 лютого 2013 року перервано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у зв'язку з виходом на роботу з повним робочим днем (наказ №18-К від 08.02.2013 року).
		08 квітня 2016 року ОСОБА_1 , сестру медичну дільничну поліклінічного відділення ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний клінічний наркологічний диспансер», було звільнено із займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується витягом з наказу № 45-к від 08.04.2016 року.   12 квітня 2016 року ОСОБА_1  звернулася в Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років.   24 травня 2016 року Управлінням Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова було прийнято рішення № 5018/03-10 про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1
		Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про відпустки» право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).
		Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
		Відповідно до ст.181 КЗпП України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати (частини третя та шоста статті 179 цього Кодексу) зараховуються, як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Таким чином, до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років і на пільгових умовах, зараховується час догляду працюючої особи за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
		Згідно п. «ж» ч. 3 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною трьохрічного віку.
		Положеннями ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
		Відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники  освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.
		Приписами ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що робота  в  лепрозорних  і  протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом  імунодефіциту  людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних  закладах  (відділеннях)  охорони  здоров'я,  у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що психіатричний заклад - психоневрологічний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад, центр, відділення тощо всіх форм власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.
		Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.  Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та враховуючи наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1  є обґрунтований та такий, що підлягає до задоволення в повному обсязі.
		А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
		На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
		Керуючись  ст.  ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -
		 
		                                                             УХВАЛИВ :
		 
		Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова  -  залишити без задоволення.
		 
		Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23.08.2016 року у справі № 466/2402/16-а - залишити без змін.
		 
		Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда   В. Я. Качмар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...