Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/4659/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2017. Зареєстровано: 08.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                
		                                                                                                   Справа № 200/4659/17 
		Провадження № 2а/200/617/17
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		26 вересня 2017 року                                                                                        м. Дніпро
		Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська 
		у складі: головуючого судді - Шевцової Т.В.,
		при секретарі - Власенко К.О.
		розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовами  ОСОБА_1, ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Громадської Організації «Самозахист підприємців», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, міського голови Дніпровської міської ради VII скликання Філатов Борис Альбертович, третя особа Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправним рішень та встановлення відсутності компетенції,-
		ВСТАНОВИВ:
		У березні 2017 року ОСОБА_1, який є депутатом Дніпровської міської ради VII скликання, звернувся до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, уточнивши який просив визнати протиправним рішення Дніпровської міської ради «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» від 15.02.2017 року за № 42/18; визнати протиправним розпорядження Дніпровського міського голови «Про затвердження Тимчасового положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради» від 01.03.2017 р за № 96-р.; встановити відсутність компетенції у Дніпровської міської ради на створення виконавчого органу з питань контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення; встановити відсутність компетенції у Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на здійснення нагляду і контрою за додержанням законодавства про працю та зайнятості населення.
		     У серпні 2017 року до суду звернулись з аналогічним адміністративним позовом ОСОБА_2, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, Громадська Організація «Самозахист підприємців», фізична особа-підприємець ОСОБА_4. 
		Ухвалою суду від 04 вересня 2017 року вказані позови об'єднанні в одне провадження.
		Вимоги позивачів обґрунтовані наступним. 
		Дніпровською міською радою при прийнятті рішення «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» від 15.02.2017 року за № 42/18. було порушено вимоги Закону України «Про доступ до публічної інформації», регламент Дніпропетровської міської ради, затверджений Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.03.2016 р. за № 2/3 та рішення міської ради від 26.03.2008 № 29/30 "Про створення офіційного Інтернет-порталу Дніпропетровської міської ради". В частині оскарження Тимчасового положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради» від 01.03.2017 р за № 96-р. посилаються на відсутність у міського голови Дніпровської міської ради повноважень на затвердження положень про відділи, управління та інші виконавчі органи міської ради, з огляду на приписи ЗУ «Про місцеве самоврядування» та Статуту міста Дніпропетровськ. Крім того, зазначають про відсутність повноважень міської ради на створення виконавчого органу міської ради з питань контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, посилаючись на приписи Кодексу законів про працю України, Закону України «Про зайнятість населення», Закону України «Про оплату праці», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Також, ОСОБА_1 додатково посилався на порушення його прав як депутата Дніпровської міської ради щодо обговорення проекту рішення, на підготовку правок для оскаржуваного рішення, на запитання для доповідача та на внесення альтернативного проекту рішення та зазначив, що відповідно до стенограми сесії вісімнадцятої сесії міської ради від 15.02.2017 р. рішення Дніпровської міської ради «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» від 15.02.2017 року за №42/18 в цілому не голосувалось та про його прийняття не оголошувалось.
		      Представники позивачів у судовому засіданні підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позові та письмових поясненнях, просили їх задовольнити. 
		     Представник відповідача Дніпровської міської ради у судовому засіданні позовних вимог не визнала, заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях, зокрема, на відсутність права позивача на оскарження оспорюваних рішень, а також на дотримання процедури прийняття рішень Дніпровською міською радою. 
		     Представник відповідача Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради в судовому засіданні позовних вимог не визнала та просила в них відмовити, посилаючись на   відсутність права позивача на оскарження оспорюваних рішень, а також на їх відповідність Закону України «Про місцеве самоврядування» в частині наявності повноважень та інші обставини, викладені у письмових запереченнях.
		     Представник відповідача міського голови Дніпровської міської ради VII скликання Філатова Бориса Альбертовича в судовому засіданні позовних вимог не визнала та просила в них відмовити, посилаючись на їх безпідставність.
		     Третьою особою Головним Управлінням Держпраці у Дніпропетровській області надано до суду заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.
		Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що сторонами надано свої пояснення по суті позовних вимог, суд приходить до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні. 
		Відповідно ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надані; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються ними у своїй діяльності, а також актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їхньої компетенції. 
		Вказане повністю узгоджується зі ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка передбачає, що органи місцевого самоврядування повинні діяти в рамках закону. 
		Відповідно до п. 11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. 
		Відповідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Судом встановлено, що рішення Дніпровської міської ради за № 42/18 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» було прийнято на черговій сесії міської ради 15.02.2017 року. Вищезазначеним рішенням, серед іншого, було вирішено утворити Інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради. 
		Згідно з додатком №1 до протоколу №53 від 13-14.02.2017 р. постійної депутатської комісії з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування міської ради було відмовлено у погодженні проекту оскаржуваного рішення. 
		Постійна депутатська комісія з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування міської ради є профільною по розгляду питання структури міської ради, у відповідності до статті 40 «Положення про постійні комісії Дніпропетровської міської ради VII скликання шляхом викладення у новій редакції», затвердженого рішення Дніпропетровської міської ради 16.03.2016 р. за № 5/3.
		     Пунктом 6 статті 25 Регламенту Дніпропетровської міської ради, затвердженого Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.03.2016 р. за № 2/3, встановлено, що якщо постійна профільна комісія ради не згодна з розглянутим нею проектом рішення в цілому, що підтверджується протокольним рішенням постійної комісії ради щодо наявних зауважень, про це повідомляється міський голова, який вирішує питання щодо доцільності внесення зазначеного проекту рішення на розгляд ради.
		     Відповідачами не надано докази про повідомлення міського голови про рішення профільної постійної комісії, а також рішення міського голови відносно внесення проекту на розгляд ради. Крім того, всупереч пунктам 5, 6 частини першої статті 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», автором проекту є заступник міського голови.
		Згідно ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації»  розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
		Як зазначено в п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов'язані оприлюднювати проекти рішень, що підлягають обговоренню.
		Згідно ч. 3  ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		Аналогічні положення містяться у абзаці 2 пункту 5 статті 3 регламенту Дніпропетровської міської ради, затвердженого Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.03.2016 р. за № 2/3 та рішення міської ради від 26.03.2008 № 29/30 "Про створення офіційного Інтернет-порталу Дніпропетровської міської ради". Так, у регламенті Дніпропетровської міської ради зазначається, що гласність діяльності ради також забезпечується через офіційне оприлюднення проектів рішень, пояснювальних записок та довідкових матеріалів до проектів рішень, поправок та пропозицій до них, а також висновків і рекомендацій постійних комісій, звітів тимчасових контрольних комісій шляхом обов'язкового розміщення на офіційному веб-сайті ради. Проекти рішень, що готуються до розгляду радою, оприлюднюються департаментом забезпечення діяльності Дніпропетровської міської ради (далі - Департамент) на офіційному веб-сайті ради не пізніше як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш стислі строки розгляду та прийняття рішень з окремих питань (у такому випадку проекти рішень оприлюднюються не пізніше як за 3 робочі дні до дати їх розгляду на сесії ради).
		Пунктом 2 статті 28 Регламенту Дніпровської міської ради, пропозиції по проекту Порядку денного майбутньої сесії ради готуються Департаментом на підставі інформації про оприлюднення проектів рішень у встановлений законодавством термін та дотримання вимог Регламенту і надаються міському голові не пізніше ніж за 11 робочих днів до дня початку роботи сесії ради. Пропозиції з питань проекту Порядку денного майбутньої сесії, якщо є необхідність, голови постійних (тимчасових контрольних, у випадку їх утворення) комісій, депутатських фракцій ради направляють не пізніше ніж за 11 днів міському голові для їх врахування при формуванні проекту Порядку денного майбутньої сесії.
		Таким чином, інформація на офіційному веб-сайті розпорядника інформації оприлюднюється із зазначенням дати оприлюднення і дати її оновлення.
		В своїх запереченнях Дніпровська міська рада зазначає, що проект рішення було оприлюднено з дотриманням строків. Між тим, будь-яких доказів того, коли саме був оприлюднений оскаржуваний нормативно-правовий акт відповідачем не надано, а матеріали справи не містять. 
		     Крім того, у листі департаменту забезпечення діяльності Дніпровської міської ради від 02.02.2017 р. за № 12/1-6 зазначається, що додатки до проекту рішення «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» не оприлюднені з технічних причин, а дата оприлюднення зазначених проектів рішень буде рахуватись з дати публікації додатків.
		     В той же час, суд вважає доводи Дніпровської міської ради відносно відсутності необхідності оприлюднення проектів рішень, з огляду на необов'язковість їх обговорення, неспроможними та такими, що суперечать частині 3 статті 15Закону України «Про доступ до публічної інформації», а також рішенням Дніпровської міської ради, які окрім іншого, не містять розмежування проектів рішень, що підлягають обговоренню чи ні.
		     Крім того, в матеріалах справи наявний витяг зі стенограми сесії вісімнадцятої сесії міської ради від 15.02.2017 р. в частині голосування за оскаржуване рішення. 
		     Відповідно до п. 4 ст. 16 Регламенту Дніпровської міської ради, у ході роботи сесії ради її секретаріат організовує ведення стенограми пленарних засідань ради, що є складовою частиною протоколу сесії.
		     Пунктом 1 статті 40 Регламенту встановлено, що рішення ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності: - проект рішення ставиться на голосування за основу; - після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту; - проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу ради. У випадку наявності альтернативних проектів рішення вони ставляться на голосування за основу в порядку їх оприлюднення на офіційному веб-сайті ради почергово.
		Пунктом 2 статті 40 Регламенту передбачено, що головуючий може ставити рішення на голосування в цілому без його попереднього голосування за основу при мовчазній згоді ради. Голосування за основу і в цілому можливе у випадку, коли на заклик головуючого: „Чи можливо цей проект рішення поставити на голосування за основу і в цілому?", не надійшло жодного заперечення депутатів.
		Згідно стенограми від 15.02.2017 р. головуючим пропозиція про прийняття, в тому числі, пункту 5.1 (оскаржуване рішення міської ради) в цілому не оголошувалась, а ставилось на голосування блок з 5.1 по 5.38 без зазначення за основу чи в цілому. Як і не оголошувались результати голосування (пункт 10 статті 40 Регламенту).
		Таке порушення процедури відноситься до суттєвих і дає підстави до визнання рішення протиправним, адже фактично депутати голосували за прийняття рішення не в цілому, а за основу з метою внесення поправок, доповнень. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 22.12.2016 року у справі №804/5827/15, яка залишена без змін ухвалою ВСУ від 05.07.2017 р. 
		     Отже, рішення Дніпровської міської ради за № 42/18 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» було прийнято з порушенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закону України «Про місцеве самоврядування», а також Регламенту Дніпровської міської ради.
		     Вищезазначені обставини є достатніми підставами для визнання протиправним рішення, зважаючи на позицію викладену у постанові ВАС України від 28.01.2016 р. по справі за №805/2096/13-а та ухвалі ВАС України від 15.12.2016 р. по справі №135/1377/15-а.
		     Як встановлено судом, тимчасове положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради було затверджене розпорядженням Дніпровського міського голови 01.03.2017 р. за №96-р. Основним завданням інспекції визначено реалізацію місцевої політики з питань нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення (п. 2.1 Положення). Інспекція до покладених на неї завдань здійснює нагляд та контроль за дотриманням роботодавцями вимог законодавства про працю (п. 2.2 Положення). 
		     Частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, встановлено, що Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		     Ч. 1 ст. 52 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про зайнятість населення здійснює уповноважений орган з реалізації державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в межах їх повноважень.
		     Згідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про оплату праці», контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
		     Частиною 3 статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування», органи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади можуть виступати з ініціативою щодо перевірок, організовувати їх проведення, а при здійсненні повноважень у сфері контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення проводити перевірки на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
		     Абзацом 9 частини 1 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання.
		     Відповідно до абзацу 8 частини 4 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виключно законами встановлюються:. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
		     У відповідності до ч. 7 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.
		     Окремо необхідно зазначити, що згідно до статті 263 Кодексу законів про працю України, місцеві державні адміністрації і ради у межах відповідної території: забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці; формують за участю профспілок програми заходів з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, що мають міжгалузеве значення; здійснюють контроль за додержанням нормативних актів про охорону праці.
		     Згідно до п. 1 Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 р. № 724, Державна регуляторна служба України (ДРС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.
		     В свою чергу, у висновку Державної регуляторної служби України, який міститься у матеріалах справи зазначається про відсутність повноважень виконавчих органів міських рад обласного значення на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.
		     Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника. (Справа "Щокін проти України" (Заяви N 23759/03 та N 37943/06))
		     Відповідачами по справі не наводяться обґрунтування наявності повноважень у голови Дніпровської міської ради на затвердження тимчасових положень виконавчих органів міської ради.
		     В свою чергу оскаржуване розпорядження також не містить посилань на підставі яких нормативних актів воно прийнято.
		     Згідно до п. 20 ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський, селищний, міський голова: видає розпорядження у межах своїх повноважень.
		     В той же час, частина 4 статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою. 
		     Крім того частиною 4 статті 45 Статуту міста Дніпропетровськ передбачено, що положення про управління, відділи та інші виконавчі органи міської ради затверджуються міською радою.
		     Таким чином, а також враховуючи протиправність рішення Дніпровської міської ради за №42/18 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів», розпорядження Дніпровського міського голови «Про затвердження Тимчасового положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради» від 01.03.2017 р за № 96-р прийнято поза межами повноважень міського голови, а отже підлягає визнанню протиправним.     
		     Стосовно відсутності порушення прав позивача, як депутата Дніпровської міської ради, на що посилались у своїх запереченнях представники відповідачів, необхідно зазначити наступне.
		     Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		     Відповідно до ст. 3 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.
		     Згідно до п. 4 статті 1 регламенту Дніпропетровської міської ради, затвердженого Рішенням Дніпропетровської міської ради від 16.03.2016 р. за № 2/3 дотримання Регламенту є обов'язковим для всіх депутатів ради, міського голови, секретаря ради, виконавчих органів ради, депутатських груп і фракцій, членів територіальної громади, фізичних і юридичних осіб.
		     Однією з підстав позову, було, окрім іншого, порушення регламенту внаслідок чого було фактично позбавлено позивача на участь в публічному обговоренні проекту рішення міської ради, підготовці правок чи реєстрації альтернативних проектів до нього (п. 10 статті 24 Регламенту) .
		     В той же час, оскаржуване розпорядження Дніпровського міського голови «Про затвердження Тимчасового положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради» від 01.03.2017 р за № 96-р прийнято поза межами компетенції голови міської ради, а тому фактично обмежує депутатів на реалізацію права на затвердження положення про управління, відділи та інші виконавчі органи ради.
		     Позивачі, окрім громадської організації, є членами територіальної громади м. Дніпра, а набуття позивачем - ОСОБА_1 статусу депутата не позбавляє особу цього статусу. Крім того відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є фізичними особами підприємцями, а отже і на них поширюються норми оспорюваного положення, щодо здійснення контрольних заходів зі сторони Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.
		     Порушення встановленої законодавством процедури ухвалення рішення може бути підставою для скасування цього рішення, якщо допущене порушення вплинуло або могло вплинути на його правильність і депутат цієї ради, як особа, яка уповноважена на прийняття рішень, має право оскаржити в суді правильність прийнятих рішень. (Ухвала ВАС України від 22.12.2016 р. по справі №804/5827/15)
		     В даному випадку, суд вбачає слушними доводи позивача ОСОБА_1 про порушення його прав, як депутата при прийнятті рішення «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» від 15.02.2017 року за № 42/18, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази вчасної публікації проекту рішення, як і проекту порядку денного та завчасного його направлення депутату з огляду на необхідність реалізації ним його прав, передбачених Регламентом Дніпровської міської ради та З.У. «Про статус депутатів місцевих рад».
		     Вирішуючи позовні вимоги щодо встановлення відсутності компетенції у Дніпровської міської ради на створення виконавчого органу з питань контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення та встановлення відсутності компетенції у Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятості населення, суд виходить з наступного.
		     Відповідно до п.6 ч. 4 статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
		Згідно зі ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону /зупинення/ окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск /ліквідацію/ об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компетенції /повноважень/ суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		     Постановою КМУ №295 від 26.04.2017 року «Про деякі питання реалізації ст.259 КЗпП України та ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.
		     Так, відповідно до ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, щодо здійснення контролю за охороною праці, забезпеченням соціального захисту працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативно-правовим актам про охорону праці, за наданням працівникам відповідно до законодавства пільг та компенсацій за роботу в шкідливих умовах.
		     Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
		     Відповідно до ст.25      ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються таке питання як затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
		     Отже, Дніпровська міська рада наділена повноваженнями зі створення виконавчих органів, в тому числі, закликаних до виконання делегованих законом повноважень, відтак вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції не ґрунтуються на нормах закону та не підлягають задоволенню. 
		     Разом з цим, враховуючи наявні висновки суду відносно протиправності рішення відповідача та розпорядження відповідача про затвердження тимчасового положення, позовні вимоги про встановлення відсутності компетенції Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради підлягають до задоволення.
		     При встановлених фактичних обставинах справи, спираючись на зазначені вище норми права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
		     Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок відповідача Дніпровської міської ради, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
		     На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6,17,18,19,56,99,104,107,158-167 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, Громадської Організації «Самозахист підприємців», фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - задовольнити частково.
		Визнати протиправним рішення Дніпровської міської ради «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів» від 15.02.2017 року за № 42/18.
		Визнати протиправним розпорядження Дніпровського міського голови «Про затвердження Тимчасового положення про інспекцію з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради» від 01.03.2017 р за № 96-р. 
		Встановити відсутність компетенції у Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради на здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятості населення.
		В решті позовних вимог - відмовити.
		     Стягнути з Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору 1920 грн.
		     Стягнути з Дніпровської міської ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на відшкодування судового збору 4800 грн.
		     Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		 
		Суддя                                                                    Т.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...