Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 814/2064/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2017. Зареєстровано: 08.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 08.12.2017.
Дата набрання законної сили: 12.07.2018
Результат оскарження 12.07.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Миколаїв
		 22 листопада 2017 року                                                                        Справа № 814/2064/17
		       Миколаївський окружний адміністративний  суд у складі судді  Устинова І.А.,  розглянувши в порядку письмового провадження  справу  
		 
		за позовомМіністерства економічного розвитку і торгівлі України,  вул. Грушевського, 12/2, м. Київ 8, 01008 
		доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС - КОМПАНІ ЛТД ", вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028 
		треті особиДержавна фіскальна служба України,  Львівська площа, 8, м. Київ, 04655  проподовження дії спеціальної санкції, ВСТАНОВИВ:
		Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (надалі - Міністерство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом з вимогою подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, яка застосована наказом Міністерства від 13.01.2017 року № 24 до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-КОМПАНІ-ЛТД" на термін до усунення порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" або до застосування практичних заходів, що гарантують усунення порушень статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".
		В обґрунтування позову Міністерство вказало, що товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕВС-КОМПАНІ-ЛТД" (надалі - відповідач) у 2016 допустило порушення вимог Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (надалі - Закон № 185), в зв'язку з чим Міністерство, на підставі подання Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС), відповідно до статті 37 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII "Про зовнішньоекономічну діяльність" (надалі - Закон № 959), наказом від 13.01.2017 року № 24 "Про застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України" (надалі - Наказ № 24) застосувало до Підприємства спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. 
		Відповідач у судове засідання не з'явився, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.10.2017 року та повістка-повідомлення від 09.11.2017 року повернулись до суду без вручення їх адресату з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання". Як вказано у частині одинадцятій статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.  
		 
		Заперечень проти адміністративного позову від відповідача до суду не надходило.
		Згідно з частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. 
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справа  розглядаєтьсяв порядку письмового провадження.
		Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд  встановив наступне.
		06.04.2017 ДФС України направила до Міністерства пропозиції щодо подовження відносно відповідача дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Оскільки, згідно зі статтею 37 Закону № 959, подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду, Міністерство 09.10.2017 року (в останній день встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку, який, на думку позивача, розпочався 07.04.2017 - наступного дня після отримання пропозицій ДФС) звернулося до суду з відповідним адміністративним позовом. 
		30.11.2016 ДФС направила до Міністерства подання, відповідно до статті 37 Закону № 959, щодо застосування до 49 українських суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (в тому числі до Підприємства) та до 63 іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій (№ 20631/5/99-99-14-06-16).
		13.01.2017 Наказом № 24 Міністерство "… за порушення пов'язаних із Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" законів України, що встановлюють порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті … у 40-денний строк з дня набрання чинності цим наказом …" застосувало до Підприємства спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
		У першому реченні частини шостої статті 37 Закону № 959 вказано, що тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності діє до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.
		15.03.2017 року Міністерство звернулося до ДФС з приводу висловлення останньою позиції щодо доцільності скасування або подовження дії спеціальної санкції (вих. № 4102-11/8447-03).
		06.04.2017 року ДФС, у відповідь на звернення Міністерства, повідомила про доцільність подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, що була застосована позивачем до Підприємства Наказом № 24 (вих. № 5610/5/99-99-14-06-02-16).
		Тримісячний строк дії спеціальної санкції закінчився 13.04.2017 року. 
		З адміністративним позовом про подовження дії спеціальної санкції Міністерство, як вказано вище, звернулося 06.10.2017 року.
		При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
		Як вказано у частині першій статті 37 Закону № 959, за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
		-          накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
		-          застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
		-          тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
		Санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства. 
		Відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 959 (друге речення), після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
		Подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності здійснюється виключно за рішенням суду. Для подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики на підставі інформації ініціатора застосування даної санкції звертається з позовною заявою до суду. При прийнятті рішення щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суд зазначає термін, на який подовжено дію цієї санкції (частини сьома, восьма, дев'ята статті 37 Закону № 959).
		Наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 року № 52 було затверджено Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (надалі - Положення).
		Згідно з пунктом 4.9 Положення, при застосуванні тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності за 40 днів до закінчення терміну його дії надсилає до ініціатора подання застосування такої санкції запит щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. На підставі отриманих матеріалів (у разі, якщо допущені порушення законодавства не усунуто й виникає доцільність подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності) відділ контролю у сфері зовнішньоекономічної діяльності разом із відділом правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та/або відділом позовної роботи готують відповідну позовну заяву до суду. З метою забезпечення позову Міністерство економічного розвитку і торгівлі України може робити клопотання щодо подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на період розгляду справи. У разі, якщо судом дане клопотання буде незадоволено, а також якщо інформація на запит Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо доцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності від ініціатора подання застосування санкції не надійде в термін за 10 днів до закінчення його дії або надійде з пропозицією щодо недоцільності подовження дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, Міністерством економічного розвитку і торгівлі видається наказ про зміну виду спеціальних санкцій, яким скасовується дія тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та одночасно застосовується індивідуальний режим ліцензування.
		Таким чином, подовження дії спеціальної санкції могло бути здійснено до закінчення строку її дії, а не декілька місяців по тому, в зв'язку з чим у суду немає законних підстав для задоволення позову.
		Відсутність станом на 13.04.2017 року судового рішення про подовження дії спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, відповідно до частини шостої статті 37 Закону № 959 та пункту 4.9 Положення, мало б своїм наслідком видання Міністерством наказу про зміну виду спеціальних санкцій: про скасування дії тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності та про застосування до відповідача індивідуального режиму ліцензування. 
		На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 В задоволенні адміністративного позову Міністерства економічного розвитку і торгівлі України  відмовити.    
		 
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		Суддя                                                                                                      І. А. Устинов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...