Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/19615/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Зміна договорів (правочинів); банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 07.12.2017. Зареєстровано: 08.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30.11.2017Справа №910/19615/17
		За позовом    Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного 
		                       машинобудування»        
		до                    Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк»                        
		про                  внесення змін до договору № 04КЛ/50/1073/ЮР від 29.07.2010
		 
		Суддя Сівакова В.В.
		Представники сторін:
		від позивача               не з'явився
		від відповідача           Печерський П.М., довіреність № б/н від 22.03.2017
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		 
		На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного машинобудування» до Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк» про внесення змін до договору про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/50/1073/ЮР від 29.07.2010 з подальшими усіма змінами та доповненнями до нього, укладеного між АТ «Фортуна-Банк» та Публічним акціонерним товариством «Коростенський завод хімічного машинобудування», в частині встановлення та продовження строків (термінів) повернення кредитних коштів та сплати нарахованих за ними процентів, штрафних санкцій, з встановленням порядку повернення (погашення) заборгованості по всіх видах платежів шляхом викладення окремих положень кредитного договору у наступних редакціях, а саме:
		« 1.1.1. Надання Кредиту здійснюється в гривнях окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транші», зі сплатою 16 (шістнадцять) процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості (таблиця періодів оплати, сум щомісячних платежів оплати наведена в позовній заяві)
		1.2. Кінцевий термін повернення Кредиту - 31 (тридцять перше) серпня 2025 року (останній день строку користування кредитом).
		2.7. Сплата нарахованих Процентів проводиться Позичальником в валюті Траншу, щомісячно протягом десяти перших банківських днів місяця наступного за обліковим та в останній день користування Кредитом, шляхом перерахування Позичальником коштів на рахунок з обліку нарахованих процентів в гривнях № 20680331073:
		- за перший календарний місяць користування кредитом - за період з дня видачі Кредиту по останній календарний день цього місяця (включно);
		- в наступних календарних місяцях - за період з першого числа поточного календарного місяця по останнє число поточного календарного місяця (включно);
		- в останній календарний місяць користування Кредитом - за період з першого числа поточного календарного місяця по день, що передує даті повного погашення Кредиту (включно).
		Днем сплати Процентів вважається дата зарахування коштів на зазначені в цьому пункті рахунки.
		Невиконання Позичальником зобов'язання щодо сплати процентів може бути підставою для заявления Кредитором вимоги про розірвання договору, дострокового погашення Кредиту та Процентів за період користування Кредитом. Невиконання Позичальником протягом п'яти робочих днів вимоги Кредитора про повернення суми Кредиту та/або сплати Процентів за його користування, надає Кредитору право звернути стягнення на забезпечення.
		У випадку, якщо день сплати процентів є не робочим днем. Позичальник зобов'язується сплатити проценти в попередній робочий день місяця.
		При цьому, остаточне погашення процентів повинно бути здійснено не пізніше дати остаточного повернення кредиту, зазначеної в п. 1.2. даного договору.
		У разі дострокового повного повернення Кредиту проценти за користування Кредитом за останній розрахунковий період сплачуються Позичальником за фактичний час користування коштами одночасно зі сплатою остаточної суми кредиту.
		5.3. Позичальник зобов'язаний сплатити пеню, нараховану Кредитором, протягом п'яти робочих днів від дати отримання письмової вимоги Кредитора на рахунок, вказаний у вимозі, якщо інше не передбачено цим договором. Штрафні санкції за цим договором розраховуються у валюті Кредиту (Траншу). Сплата штрафних санкцій на користь Кредитора здійснюється Позичальником у національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати. Штрафні санкції за Кредитним договором, а також інфляційні та 3% річних, які можуть бути нараховані станом на 01.09.2018 та непогашені Позичальником, підлягають сплаті з 01.09.2018 року щомісячно пропорційно рівними платежами в строк до 01.09.2025.»
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що обставинами, які на його думку істотно змінились, та є у розумінні ст.ст. 651, 652 Цивільного кодексу України підставою для зміни укладеного між сторонами договору за рішенням суду на вимогу сторони, є те, що внаслідок об'єктивних обставин, які неможливо було передбачити у майбутньому, з усією його обачністю та добросовісністю, а саме - проведення антитерористичної операції в східних областях України та подій суспільно-політичного і економічного характеру, які відбувались у цей період, яке, у свою чергу, потягло для нього втрату значного ринку збуту і погіршення його фінансового стану, наслідком якого є наявність дебіторської заборгованості, та вплинуло на обсяги і можливості виконання зобов'язань за кредитним договором на умовах, які було досягнуто сторонами при його укладенні. У позивача відсутні можливості усунути зміни обставин після їх виникнення при всій турботливості та обачності, адже він не є суб'єктом, який здійснює боротьбу з тероризмом або проводить дії щодо захисту територіальної цілісності України. Виконання кредитного договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, оскільки позивач і відповідач знаходяться в різних економічно-соціальних умовах. Одним з наслідків військової агресії на сході України та проведення антитерористичної операції Національним банком України визнано знецінення національної валюти, наслідком цього стало збільшення собівартості виробництва у зв'язку з тим, що закупівля сировини, матеріалів та комплектуючих для виробництва продукції здійснюється в доларах США, відтак, співвідношення інтересів сторін суттєво змінилось за умов необхідності вибірки кредитних коштів, сума яких планувалась для їх витрачання в тому числі на закупівлю товарів, необхідних для забезпечення виробничих процесів. Із суті кредитного договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач. Не внесення змін в кредитний договір призведе до одночасного стягнення усієї суми боргу, що в свою чергу призведе до повної зупинки господарської діяльності боржника і створює загрозу його банкрутства, що взагалі унеможливить погашення заборгованості за кредитним договором. Позивач зазначає, що він звертався до відповідача з листом № 18/308 від 17.07.2017 щодо відтермінування строків виконання зобов'язань, проте відповідачем було відмовлено у його задоволенні. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2017 порушено провадження у справі № 910/19615/17 та призначено справу до розгляду на 21.11.2017.
		20.11.2017 від позивача на адресу суду надійшли запитувані судом документи.
		Відповідач у поданому 21.11.2017 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що на підставі рішення Правління Національного банку України № 89-рш від 21.02.2017 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Фортуна-Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.02.2017 прийнято рішення № 665 про початок процедури ліквідації АТ «Фортуна-Банк» з 22.02.2017 та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Фортуна-Банк» з делегуванням необхідних повноважень. Процедура ліквідації АТ «Фортуна-Банк» запроваджена строком на два роки з 22.02.2017 по 21.02.2019 включно. Згідно зі ст. 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд має право прийняти рішення про продовження ліквідації банку на строк до двох років з можливістю повторного продовження на строк до одного року. Враховуючи заявлені вимоги щодо внесення змін до договору та встановлений строк ліквідації банку можна зробити висновок, що вимоги позивача не спрямовані на поліпшення платіжної дисципліни ПАТ «Хімммаш» щодо погашення боргу за грошовими зобов'язаннями. Зазначає, що відповідачем було надано відповідь за № 752/07 від 10.08.2017 на лист позивача № 18/308 від 17.07.2017 щодо відтермінування строків виконання грошових зобов'язань та повідомлено про неможливість такого відтермінування строків виконання зобов'язань за договором, у зв'язку із початком процедури ліквідації банку. Вважає, що позивачем не було направлено відповідачу саме пропозицію про внесення змін до договору. Зазначає, що проведення антитерористичних дій та пов'язана із цим неможливість позивача здійснювати господарську діяльність не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку за кредитним договором, не перебувають у причинному зв'язку із неповерненням грошей за договором. Вважає, що наведені позивачем обставини, що призвели до погіршення фінансового стану позивача (проведення антитерористичної операції, знецінення національної валюти та подій суспільно-політичного характеру) не може вважатись безумовною обставино для застосування положень ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України. Підприємництво це на власний ризик господарська діяльність, одним із принципів якої визначено власний комерційний ризик. Зміна коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти є комерційним ризиком сторін договору і не можуть бути підставою для змін чи розірвання кредитного договору. ПАТ «Хіммаш» є пов'язаною особою з АТ «Фортуна-Банк».
		В судовому засіданні 21.11.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 30.11.2017.
		Відповідачем 22.11.2017 до відділу діловодства суду подано клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. Представник відповідача 24.11.2017 ознайомився з матеріалами справи № 910/19615/17 що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою останнього.
		Відповідачем 28.11.2017 до відділу діловодства суду подано заперечення в яких зазначено, що позивачем не доведено одночасної наявності чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Зміна економічної ситуації та знецінення національної валюти не є підставою для застосування до спірних правовідносин ч. 2 ст. 651 та ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України. Позивачем не доведено наявність обставин на які було зроблено посилання в позовній заяві, зокрема погіршення свого фінансового стану.
		Позивач в судове засідання 30.11.2017 не з'явився.
		Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»). 
		Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвали від 08.11.2017 та від 21.11.2017 було надіслано позивачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Б.Хмельницького, 18.
		Стаття 64 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
		Відповідач в судовому засіданні 30.11.2017 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
		 
		У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
		Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника позивача.
		 
		В судовому засіданні 30.11.2017, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29.07.2010 між Публічним акціонерним товариством «Фортуна-Банк» (кредитор, Банк, відповідач) та Публічним акціонерним товариством «Коростенський завод хімічного машинобудування» (позичальник, позивач) було укладено договір про надання відкличної відновлювальної кредитної лінії № 04КЛ/50/1073/ЮР (далі - кредитний договір).
		Відповідно до п. 1.1 кредитного договору кредитор, за умови наявності кредитних ресурсів, зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
		Згідно з п. 1.1.1 кредитного договору надання кредиту буде здійснюватися одноразово або окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - «Транш», а у сукупності - «Транши», в межах максимального ліміту заборгованості до 46.000.000,00 грн.
		Відповідно до п. 1.2 кредитного договору кінцевий термін повернення кредиту визначено - 29.06.2012.
		Згідно з п. 1.3 кредитного договору за користування кредитом встановлюється плата (далі - проценти) в розмірі 18,5 процентів річних.
		Додатковою угодою № 9 від 10.10.2011 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 23.260.000,00 грн., кінцевий термін повернення кредиту не змінний - 29.06.2012.
		Додатковою угодою № 11 від 27.06.2012 внесено зміни до кредитного договору та встановлено кінцевий термін повернення кредиту - 21.05.2014.
		Додатковою угодою № 17 від 28.12.2012 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.860.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 19 від 29.03.2013 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.800.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 25 від 31.07.2013 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.680.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 26 від 30.09.2013 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.560.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 27 від 31.10.2013 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.500.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 37 від 30.04.2014 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.440.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 39 від 21.05.2014 внесено зміни до кредитного договору та встановлено кінцевий термін повернення кредиту - 17.05.2016; плата за користування кредитом встановлена в розмірі 20 процентів річних.
		Додатковою угодою № 45 від 17.05.2016 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.440.000,00 грн.; визначено кінцевий термін повернення кредиту - 17.05.2019.
		Додатковою угодою № 47 від 30.06.2016 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.410.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 48 від 29.07.2016 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.380.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 49 від 30.09.2016 внесено зміни до кредитного договору та встановлено межу максимального ліміту в розмірі 22.320.000,00 грн.
		Додатковою угодою № 50 від 03.10.2016 внесено зміни до кредитного договору та встановлено плату за користування кредитом в розмірі 16 процентів річних.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Загальний порядок укладення, зміни і розірвання цивільно-правових договорів врегульовано Главою 53 Цивільного кодексу України. Порядок укладення, зміни і розірвання господарських договорів встановлено Главою 20 Господарського кодексу України
		В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
		Відповідно до абзацу 1 п. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. 
		Згідно п. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 
		1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 
		2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 
		3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 
		4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
		З урахуванням положень даної норми можливість внесення змін до кредитного договору пов'язується не лише з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 цієї статті при істотній зміні обставин.
		При цьому, оцінка зміни обставин як істотне повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим п. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, а саме зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
		Позивач в обґрунтування внесення змін до кредитного договору зазначає таку істотну обставину як проведення антитерористичної операції в східних областях України та подій суспільно-політичного і економічного характеру, що у свою чергу, потягло для нього втрату значного ринку збуту і погіршення його фінансового стану та відповідно вплинуло на обсяги і можливості виконання зобов'язань за кредитним договором. Також як на підставу внесення змін до кредитного договору позивач зазначає, що внаслідок проведення антитерористичної операції Національним банком України визнано знецінення національної валюти.
		Посилання позивача на зменшення ринку збуту його продукції на території проведення антитерористичної операції не може бути підставою для внесення змін до кредитного договору, оскільки проведення антитерористичних дій та пов'язана із цим неможливість позивачеві здійснювати господарську діяльність не мають ознак надзвичайності чи невідворотності для виконання обов'язку за кредитним договором, не перебувають у причинному зв'язку із неповерненням грошей за кредитним договором.
		Відповідно до статей 42, 44 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємництва) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.  Одним із принципів підприємницької діяльності визначено комерційний розрахунок та власний комерційний ризик.
		Вимоги мотивовані зміною умов здійснення позивачем підприємницької діяльності,  у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території міста Донецька та Луганської області, що мають загальний характер, є комерційними ризиками сторін і стосуються  обох сторін договору, а тому не можуть бути віднесені до зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні кредитного договору. та відповідно підставою для внесення до нього змін.
		Відповідно до п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» зміна економічної ситуації та коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційними ризиками сторін договору та не можуть бути підставами для зміни чи розірвання кредитного договору, оскільки це не є істотною зміною обставин у розумінні статті 652 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. 
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
		Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Позивачем не було належним чином доведено наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні кредитного договору, не доведено того факту, що внаслідок настання цих обставин позивача значною мірою позбавлено того, на що він розраховував при укладенні кредитного договору.
		Таким чином, вимоги про зміну умов кредитного договору є необґрунтованими, нормативно та документально не підтвердженими. 
		Слід зазначити, що на підставі рішення Правління Національного банку України № 89-рш від 21.02.2017 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ «Фортуна-Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21.02.2017 прийнято рішення № 665 «Про початок процедури ліквідації АТ «Фортуна-Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації АТ «Фортуна Банк» строком на два роки з 22.02.2017 по 21.02.2019.
		Матеріали справи свідчить, що позивач звертався до відповідача з листом № 18/308 від 17.07.2017 про розгляд питання щодо можливості відтермінування до 30.07.2025 строків виконання грошових зобов'язань по погашенню кредиту та інших фінансових зобов'язань, визначених кредитним договором.
		Позивач у відповідь листом № 752/07 від 10.08.2017 повідомив позивача про відсутність можливості відтермінування строків виконання зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із запровадженням ліквідації банку, строки якої зжаті та відсутність банківської ліцензії. 
		Крім цього, позивач просить внести зміни до кредитного договору в частині продовження терміну користування кредитними коштами понад строк ліквідації банку - до 31.08.2025.
		Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
		Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. 
		Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про внесення змін до договору № 04КЛ/50/1073/ЮР від 29.07.2010.
		З огляду на викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод хімічного машинобудування» не обґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю. 
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
		Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		В позові відмовити повністю.
		 
		 
		Повне рішення складено 07.12.2017.
		 
		СуддяВ.В.Сівакова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...