Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/998/16 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2017. Зареєстровано: 10.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 12.12.2017.
Дата набрання законної сили: 19.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  
		61022, м.Харків, пр.Науки, 5 
		Р І Ш Е Н Н Я   
		іменем України
		 
		05.12.2017                                                                                      Справа № 905/998/16 
		Господарський суд Донецької області у складі  судді Курило Г.Є.
		при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.  
		розглянув у відкритому судовому засіданні справу
		за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КапиталЮгИнвест, Російська Федерація, м. Москва
		до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м. Донецьк
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНСПЕЦМОНТАЖ, м. Донецьк
		про стягнення 2 083 254 162,61 грн.
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;  
		від відповідача: не з'явився;
		від третьої особи на стороні позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю;
		від третьої особи  на стороні відповідача: не з'явився.
		 
		Суть спору: Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ звернулось з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м. Донецьк про стягнення за кредитним договором № 15-93/02-902/08 від 14.03.2008 суму заборгованості по кредиту у розмірі 1979368906,34 грн., суму заборгованості по процентам у розмірі 93197531,90 грн., суму заборгованості по пені у розмірі 10175266,34 грн., суму 3% річних у розмірі 511935, 25 грн., суму індексу інфляції у розмірі 522,77 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ посилається на невиконання відповідачем  своїх зобовязань за кредитним договором №15-93/02-902/08 від 14.03.2008 та договором поруки №15-94/19-128/13 від 27.12.2013.
		02.03.2016 ухвалою господарського суду Донецької області було порушено провадження по справі № 905/998/16 та залучена в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНСПЕЦМОНТАЖ, м.Донецьк.
		Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.04.2016 по справі №905/998/16 замінено позивача по справі №905/998/16, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, правонаступником ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, та зупинено провадження по справі №905/998/16 до вирішення повязаної з нею іншої справи № 905/2247/15, яка розглядається господарським судом Донецької області.
		Позивач та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у судових засіданнях наполягали на задоволенні позовних вимог. 
		Відповідачем 20.04.2016 надано відзив на позовну заяву, у відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог та визнати договорі поруки №15-94/19-128/13 від 27.12.2013 року припиненим з 28.12.2014 у відповідності до ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України та з підстав збільшення розміру комісії за погашення в іноземній валюті коштами в національній валюті, що призвело до фактичного збільшення обсягу відповідальності за основним зобовязанням без згоди поручителя.
		27.04.2016 до суду надійшли письмові пояснення позивача щодо відзиву відповідача, в яких позивачем зазначено що договір поруки є чинним, відповідач безпідставно посилається на припинення договору поруки, оскільки строк основного зобовязання встановлено в кредитному договорі. Щодо збільшення розміру відповідальності, позивач вказує, що спірним договором поруки встановлено часткову поруку, оскільки умовами договору поруки не передбачено забезпечення виконання сплати комісії за погашення заборгованості в іноземній валюті коштами в національній валюті, збільшення розміру зазначеної комісії не збільшує розміру відповідальності ТОВ «ВОСТОК» як поручителя, а отже відсутня підстави, передбачена ч.1 ст. 559 ЦК України, для припинення поруки.   
		Від відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 22.04.2016 надійшли клопотання про призначення судової економічної експертизи. 
		Відповідач, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м.Донецьк та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНСПЕЦМОНТАЖ, м.Донецьк в судові засідання 09.11.2017 та 05.12.2017 не зявились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, виходячи з наступного:
		За змістом наявного інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача є місто Донецьк.  
		Українське державне підприємство поштового звязку Укрпошта призупинило приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк, у звязку з чим ухвали суду справи були розміщені на сторінці господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014р. № 01-06/2052/14, про що свідчать відповідні копії витягів з сайту.
		Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача та третьої особи про призначених до розгляду судових засідань (про день, місце та час кожного судового засідання).
		Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України. Розгляд справи зупинявся та поновлювався відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України. В судовому засіданні 20.04.2016 оголошувалась перерва до 27.04.2016. 
		Розпорядження в.о. керівника апарату від 10.10.2016 № 01-02/1134, у звязку із відставкою судді Подколзіної Л.Д., призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/998/16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2016 по справі №905/998/16 визначено головуючою суддею Ю.В. Бокову. Розпорядження керівника апарату від 28.02.2017 № 01-02/248, у звязку із закінченням повноважень судді Бокової Ю.В., призначено повторний автоматичний розподіл справи №905/998/16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.02.2017 по справі №905/998/16 визначено головуючою суддею Г.Є. Курило.
		Перед початком розгляду справи по суті представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, господарський суд встановив, що 14.03.2008 між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (правонаступником якого є третя особа Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, далі-банк) та ТОВ Донспецмонтаж (далі позичальник/третя особа) підписаний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-902/08 (далі кредитний договір).
		За своєю правовою природою договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-902/08 від 14.03.2008 є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст.1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору. 
		Договором про внесення змін № 15-93/02-902/08/21 від 19.12.2013 до кредитного договору сторони домовились, що кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-902/08 від 14.03.2008 вважати кредитним договором про відкриття траншевої кредитної лінії №15-93/02-902/08 від 14.03.2008, кредитний договір викладений в новій редакції. 
		За умовами п. 2.1. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 19.12.2013 банк зобовязався надати позичальнику кредит шляхом відкриття  кредитної лінії із встановленням максимального ліміту кредитної лінії у розмірі 750000000,00грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим договором, далі кредит або кредитная лінія, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
		Протягом дії договору ліміт кредитної лінії зменшувався у відповідності до наступного графіку:
		Період часуРозмір ліміту кредитної лінії, грн.01.07.2015123510638,1201.08.2015109787233,8601.09.201596063829,6001.10.201582340425,3401.11.201568617021,0801.12.201554893616,8201.01.201641170212,5601.02.201627446808,3001.03.201613723404,0411.03.20160Кредитування відбувається шляхом надання позичальнику кредитних коштів в межах окремих траншів, загальний розмір суми отриманих траншів, по яких існують боргові зобовязання, в будь-який момент дії цього договору не може перевищувати встановлений ліміт кредитної лінії.
		Транш є невідновлювальним кредитом і після сплати заборгованості по поверненню суми кредиту (повністю або частково), наданого в межах ліміту траншу, позичальник втрачає право на отримання кредиту у розмірі різниці між розміром траншу та розміром поточної заборгованості кредиту, наданого в межах ліміту траншу.
		Позичальник зобовязується отримати кошти в межах траншу, виконати всі обовязки, що витікають зі змісту цього договору, і повністю погасити свої боргові зобовязання у терміни (строки), встановлені цим договором та договором про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування з урахуванням графіку зменшення ліміту кредитної лінії.
		Враховуючи наявну у позичальника заборгованість станом на 19.12.2013 по поверненню кредиту у сумі 93570764,00доларів США та 35657,10грн., сторони домовились вважати таку заборгованість окремим траншем (далі  транш 1). Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту траншу 1 сум кредиту  18.12.2014, окрім випадків коли строк дії траншу 1 може бути подовжений.
		Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту кредитної лінії сум кредиту  10.03.2016. Строк кредитування за траншем 1 становить 1 місяць, починається з 22.12.2014 та закінчується 20.01.2015 та щоразу продовжується автоматично на 1 місяць до 10 березня 2016 (включно). Строк кредитування за траншем 1 продовжується, якщо жодна зі сторін за 10 календарних днів до настання строку повернення траншу не повідомить іншу сторону про відмову від автоматичного продовження строку кредитування. Перебіг кожного наступного строку кредитування за траншем 1 починається з останнього дня попереднього строку кредитування за траншем 1 та закінчується через 1 місяць. У випадку, якщо останній день строку кредитування за траншем припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, останнім днем строку кредитування вважається останній банківський день напередодні, з якого і починається перебіг наступного строку кредитування за траншем 1. При продовження строку кредитування за траншем 1 подальше       кредитування позичальника здійснюється на діючих на момент продовження умовах, відповідно до кредитного договору та всіх договорів про внесення змін до нього. Кожний транш є невідновлювальним кредитом, і після сплати заборгованості по поверненню суми кредиту (повністю або частково), позичальник втрачає право на отримання кредиту у розмірі різниці між розміром траншу та розміром поточної заборгованості по сплаті суми кредиту (п. 2.2. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 22.12.2014).
		Відповідно до п. 3.2. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 19.12.2013 максимальний розмір процентної ставки за користування кредитними коштами за цим договором не може перевищувати 34,0 проценти річних в гривні, 19,0 процентів річних в доларах США.
		Розмір процентів за користування кредитом в рамках встановленого траншу 1 нараховуються банком, виходячи із встановленої сторонами змінюваної процентної ставки у наступному розмірі: 25% річних за користування кредитом у гривні та 10% річних за користування кредитом у доларах США.
		Проценти за користування кредитом нараховуються, починаючи з дати першого списання коштів з кредитного рахунку по день погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод факт/360, виходячи із розрахунку  фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.
		Нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту кожного робочого дня на фактичний залишок заборгованості за кредитом на кінець дня.
		Нарахування процентів за користування кредитом за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюється в останній робочий день перед такими вихідними та неробочими днями.
		Якщо вихідні та неробочі дні починаються в поточному та закінчуються в наступному місяці, тоді нарахування за вихідні та неробочі дні поточного місяця здійснюються в останній робочий день поточного місяця, а нарахування в вихідні та неробочі дні наступного місяця здійснюються в перший робочий день наступного місяця.
		Проценти, нараховані за поточний місяць, сплачуються позичальником у валюті, в якій позичальнику було надано кредит, або в національній валюті за офіційним курсом Національного банку України на дату оплати за умови сплати банку комісії, зазначеної у п. 1.12 цього договору, щомісячно 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів, а при закінчення терміну користування кредитом, наданим згідно кожного окремого траншу, - в дату, до якої позичальник має право користуватись кредитом.
		Проценти, що нараховуються на прострочену заборгованість за кредитом після настання кінцевого терміну повернення кредиту, що вказаний в п. 2.2. договору, а також в кожному окремому договорі про надання траншу, сплачуються позичальником щоденно.
		При цьому Сторони встановлюють, що зобовязання позичальника по сплаті нарахованих процентів не вважається простроченими по четверте число включно місяця, наступного за місяцем, в якому відбулося нарахування процентів (кінцева дата сплати процентів). Проценти, що нараховані за останній календарний місяць терміну дії кредиту, наданого згідно кожного окремого траншу, не вважаються простроченими протягом наступних чотирьох календарних днів після закінчення цього терміну. У випадку, якщо кінцева дата сплати процентів припадає на вихідний (субота чи неділя) чи святковий день, позичальник зобовязаний здійснити сплату процентів в останній робочий день напередодні. 
		У випадку прострочення позичальником виконання зобовязань по погашенню кредиту, наданого в межах траншу, проценти за користування кредитом продовжують нараховуватись до повного погашення заборгованості по кредиту.
		Банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання строку остаточного строку повернення всіх одержаних в межах ліміту траншів сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або суму неустойки       передбачених цим договором, у випадках коли, зокрема, позичальник не виконав у строк свої зобовязання по поверненню кредиту та/або сплаті плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або інші зобовязання по сплаті грошових коштів, передбачені цим договором та/або договорами про надання траншу. Про необхідність дострокової сплати кредиту, плати за кредит з указаних вище підстав банк зобовязаний письмово попередити позичальника не менш ніж за 10 календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів (п. 4.3.4. кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 19.12.2013).
		Відповідно до п. 5.3 кредитного договору в редакції договору про внесення змін від 19.12.2013 за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за надання кредиту, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує пеню, яка обчислюється щоденно за методом факт/факт від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. За несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування, що нараховані після настання кінцевої дати повернення кредиту, що вказана у п. 2.2. цього договору пеня не нараховується.
		Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобовязань, прийнятих на себе згідно умов цього договору та договорів про надання траншу (п.6.9. договору в редакції договору про внесення змін від 19.12.2013).
		Оскільки позичальником не виконувались зобовязання за кредитним договором, на підставі п.3.3.4 кредитного договору та ст. 1050 Цивільного кодексу України, банком на адресу позичальника була направлена вимога №39-1/1491-9 від 07.09.2015 про сплату заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого позивач вимагав від позичальника дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитним договором протягом 10 календарних днів з моменту одержання вимоги. Направлення вимоги підтверджуються накладною №16-4902-9316 від 08.09.2015 року та описом вкладення до накладної №16-4902-9316 компанії «PONY EXPRESS», яка представляє кур'єрські послуги.
		На підставі зазначеного, у банку виникло право вимоги всієї заборгованості за кредитним договором.       
		Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ч.1 т.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).
		Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).
		В матеріалах справи наявні докази видачі кредиту, а також банківські виписки, що підтверджують заборгованість позичальника перед банком за кредитом та відсотками. 
		 
		02.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, який є кредитором за договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/02-902/08 від 14.03.2008 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація був укладений договір цесії №39/371, відповідно до умов якого, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" передало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація право вимоги за вказаним кредитним договором.
		Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, цедент передає, а цесіонарій приймає вимоги до боржника в об'ємі, передбаченому в ст. 3 договору на умовах, встановлених договором.
		Право вимоги переходить до цесіонарія в дату укладання договору (п. 2.3 договору).
		Цедент зобов'язується в строк не пізніше 5 робочих днів з дати укладання договору направити боржнику, а також іншим особам (у випадку необхідності) повідомлення з подальшим направленням копії повідомлення цесіонарію (п. 4.4 договору).
		10.03.2016 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" направив позичальнику повідомлення про те, що відбулася переуступка права вимоги.
		Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення регулюються ст.ст. 382, 384 ЦК РФ. 
		Отже кредитором за кредитним договором №15-93/02-902/08 від 14.03.2008 є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м.Москва.
		Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2017 по справі №905/2247/15 стягнуто з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Донспецмонтаж" на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м.Москва, Російська Федерація заборгованість за кредитним договором № 15-93/02-902/08 від 14.03.2008, а саме заборгованість по кредиту  93570764,00доларів США, що еквівалентно 1979333249,24грн.; заборгованість по кредиту  35657,10грн.; заборгованість по процентах  4405623,50доларів США, що еквівалентно 93193607,68грн.; заборгованість по процентах  3924,22грн.; 3% річних по процентах в дол. США  24200,22доларів США, що еквівалентно 511915,23грн.; 3% річних по процентах в грн.  20,02грн., а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 181807,59грн.; в решті позовних вимог в частині стягнення пені по процентах (по траншу в доларах США)  10174877,35грн.; пені по процентах (по грн. траншу)  389,00грн., інфляційних нарахувань по процентах (по грн. траншу)  522,77грн. відмовлено.
		Вказане судове рішення набрало законної сили 03.10.2017.
		Тобто, рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2017 по справі №905/2247/15 в частині встановлення факту невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором  має преюдиційний характер для цієї справи.
		Отже факт існування заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ДОНСПЕЦМОНТАЖ, м.Донецьк перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м. Київ за кредитом в сумі 93570764,00доларів США, що еквівалентно 1979333249,24грн., заборгованість по процентах в сумі 4405623,50доларів США, що еквівалентно 93193607,68грн.; заборгованість по кредиту в сумі 35657,10грн.; заборгованість по процентах в сумі 3924,22грн.; 3% річних по процентах в дол. США в сумі 24200,22доларів США, що еквівалентно 511915,23грн.; 3% річних по процентах в грн. в сумі 20,02грн., встановлено судовим рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2017 по справі №905/2247/15, що відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України звільняє позивача від обовязку доводити суду, у межах цієї справи. Доказів сплати заборгованості після винесення рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2017 по справі №905/2247/15 суду не надано.
		При цьому суд зазначає, що  позивач нарахував пеню по процентах (по траншу в доларах США)  10174877,35грн. (за період з 05.01.2015 по 11.06.2015) та пеню по процентах (по грн. траншу)  389,00грн. (за період з 05.02.2015 по 11.06.2015) всупереч приписам ст.2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.
		Що стосується вимог позивача про стягнення інфляційних нарахувань по процентах (по грн. траншу)  522,77грн. за період з 05.02.2015 по 11.06.2015, суд зазначає  про безпідставність їх нарахування, з огляду на те, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому, прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.  Розрахунок позивачем був здійснений без врахування вищевикладеного. 
		 
		27 грудня 2013 року між банком, позичальником та відповідачем, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м.Донецьк укладено договір поруки № 15-94/19-128/13 (договір поруки), відповідно до п. 2.1. якого поручитель (відповідач) у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором зобовязується виконати зобовязання по погашенню за кредитним договором, а саме погасити:
		Заборгованість в розмірі наданого кредиту  750000000,00 грн, при умові зменшення ліміту заборгованості відповідно до наступного графіку:
		Період часуРозмір ліміту кредитної лінії, грн.01.07.2015123510638,1201.08.2015109787233,8601.09.201596063829,6001.10.201582340425,3401.11.201568617021,0801.12.201554893616,8201.01.201641170212,5601.02.201627446808,3001.03.201613723404,0411.03.20160-максимальна процентна ставка за користування кредитом в розмірі: 34% річних за користування кредитним  коштами в гривні, 19% річних за користування кредитним  коштами в доларах США, порядок нарахування на та сплати процентів встановлюється в п. 3.2. кредитного договору;
		-дата остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту кредитної лінії сум кредиту  10.03.2016;
		-суми неустойки (штрафу, пені);
		-суми збитків, завданих кредиторові.                   
		Строк дії договору  з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін до повного погашення зобовязання по кредитному договору, в забезпечення якого надана порука, а також договорів про внесення змін до нього (п. 5.3 договору поруки).
		У випадку невиконання зобовязань позичальником у строки, визначені кредитним договором, кредитор зобовязаний звернутися з письмовою вимогою на адресу поручителя.  
		У звязку з виникненням подій невиконання зобовязань, передбачених умовами кредитного договору, а саме виникнення простроченої заборгованості за сумою основного боргу, нарахованих процентів за кредитним договором, Публічним акціонерним товариством Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, м.Київ було направлено на адресу ТОВ ВОСТОК письмову вимогу поручителю № 09-8-7/67 від 25.01.2016 про усунення порушень, якою Банк вимагав від поручителя протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання даної вимоги погасити заборгованість за кредитним договором та договором поруки в розмірі 2083254162,61 грн. Вимога була направлені позивачем 26.01.2016 на адреси поручителя та позичальника курєрською поштою «PONY EXPRESS». 
		Докази належного, своєчасного та повного виконання позичальником та/або поручителям прийнятих на себе зобовязань за кредитним договором стосовно повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, також як і докази виконання вимог про дострокове погашення заборгованості, в матеріалах справи відсутні, відповідачем та третьою особою до матеріалів справи не надавалися.
		04.03.2016 між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація був укладений договір уступки права вимоги № 39/371-5, відповідно до умов якого, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" передало ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація право вимоги за договором поруки від 27 грудня 2013 року № 15-94/19-128/13.
		Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору, що моментом переходу права вимоги є момент підписання цього договору. 
		Відповідно до частини першої статей  512, 514, 515 ЦК України  кредитором за договором поруки від  27 грудня 2013 року  № 15-94/19-128/13 є ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м.Москва.
		Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		Регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв'язку із закінченням строку її чинності частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України); протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, якщо кредитор не пред'явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої   статті 559 ЦК України); протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов'язання не встановлено або встановлено моментом пред'явлення вимоги), якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої   статті 559 ЦК України).
		Як зазначалось вище, умовами п. 5.3. договору поруки  № 15-94/19-128/13 від 27 грудня 2013 року, встановлено, що строк дії договору до повного погашення зобовязання по кредитному договору, в забезпечення якого надана порука, а також договорів про внесення змін до нього.
		Згідно з висновком Верховного суду України, що викладений в постанові від 17.09.2014 р. у справі № 6-53цс14, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.
		Відповідно до ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 Цивільного кодексу України).
		Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України).
		Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань позичальника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.
		У зв'язку з порушенням позичальником умов кредитного договору та виникненням заборгованості за кредитними договорами, банк надіслав  08.09.2015 вимогу №39-1/1491-9 від 07.09.2015 позичальнику про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів, якою вимагав від позичальника здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання цієї вимоги. 
		Предявлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитними договорами є зміною строку виконання зобовязання.
		Як зазначено Верховним судом України в Постановах від 17.09.2014 у справі № 6-53цс14, від 09.09.2015 у справі № 6-933цс15, від 23.09.2015 у справі № 6-352цс15, від 11.11.2015 у справі № 6-2056цс15, від 27.01.2016  у справі № 6-990цс15, від 16.03.2016 у справі № 6-1301цс15, у разі зміни кредитором строку виконання основного зобов'язання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк звернення до поручителів підлягає обрахуванню з цієї дати.
		За таких обставин у банку виникло право предявити вимогу до поручителя про виконання порушених зобов'язань боржника щодо повернення кредитних зобовязань, з моменту закінчення строку, встановленого банком у вимозі, протягом наступних шести місяців.
		Аналіз ст.559 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що строк дії поруки (будь-який із зазначених у частині четвертій статті 559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються.
		Це означає, що зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред'явлення позову), кредитор вчиняти не може.
		З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію даного виду забезпечення виконання зобов'язань застосоване в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України словосполучення "пред'явлення вимоги" до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання як умови чинності поруки слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку (статті 61, 64 Господарського процесуального кодексу України) протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред'явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
		Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя - протягом шести місяців (частина четверта статті 559 ЦК України) від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредиту (Постанова Верховного суду України  від 27.01.2016 у справі № 6-990цс15).
		Наведені правові висновки Верховного суду України, викладені з метою усунення розбіжностей у застосуванні судами норм матеріального права, відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		Звернення позивача до суду мало місце 26.02.2016 (дата поштового штемпелю), отже враховуючи, що позивачем використано право вимоги дострокового виконання зобовязань (вимога №39-1/1491-9 від 07.09.2015) за кредитним договором, судом вбачається дотримання позивачем шестимісячного строку, визначеного ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України, як преклюзивного строку, що має відраховуватися у цьому випадку від дати порушення боржником встановленого банком строку для дострокового повернення кредитних зобовязань за кредитними договорами.
		Крім того, додатковими угодами від 27.12.2013 та від 05.02.2014 до кредитного договору банком та позичальником була передбачена комісія за погашення заборгованості в іноземній валюті, однак враховуючи умови п. 2.1 договору поруки № 15-94/19-128/13 від 27.12.2013 поручитель не брав на себе зобовязання щодо сплати комісій за кредитним договором, що відповідає вимогам ст. 553 Цивільного кодексу України, де зазначено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково.
		Отже, відповідачем не доведено, що порука була припинена відповідно до статті 559 ЦК України. 
		При цьому суд зазначає, що встановлений законодавцем обов'язок приймати на території України виконання будь-яких зобов'язань в національній валюті, дає право кредитору заявляти вимоги в валюті України за зобов'язаннями, вираженими в іноземній валюті. Аналогічна позиція висловлена Вищим господарським судом України в інформаційному листі №01-08/369 від 29.06.2010 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" (п.19).       
		На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КапиталЮгИнвест, Російська Федерація, м. Москва до відповідача  ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м.Донецьк про стягнення заборгованості підлягає задоволенню частково, а саме заборгованість по кредиту в сумі 1979368906,34 грн.; заборгованість по процентах в сумі 93197531,90грн.; 3% річних по процентах в сумі 511935,25 грн.
		Інші пояснення та заперечення сторін не впливають на вирішення спору по суті та не спростовують висновків суду по цій справі.
		Клопотання відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача про призначення судової економічної експертизи не підлягають задоволенню у звязку з безпідставністю.
		Судовий збір відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача оскільки з його вини виник спір. 
		Керуючись ст.ст. 22, 27, 33, 43, 49,  75, 77, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
		В И Р І Ш И В:
		Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КапиталЮгИнвест, Російська Федерація, м. Москва до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м. Донецьк задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю ВОСТОК, м. Донецьк (83023, Донецька обл., місто Донецьк, вул. Харітонова, будинок 22, код ЄДРПОУ 30645146) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КапиталЮгИнвест", м. Москва, Російська Федерація (129626, Російська Федерація, м. Москва, вул. Нікітська Велика, 62, будова 3, поверх 3, приміщення І, кім. 3, код ЄДРЮО 5087746136946) заборгованість по кредиту в сумі 1979368906,34 грн.; заборгованість по процентах в сумі 93197531,90грн.; 3% річних по процентах в сумі 511935,25 грн, а також відшкодування сплаченого судового збору у сумі 206700,00 грн.
		В іншій частині позовних вимог відмовити. 
		Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		У судовому засіданні 05.12.2017 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано протягом 5 днів. 
		Повний текст рішення підписано 08.12.2017.
		 
		 
		Суддя                                                                                            Г.Є. Курило

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...