Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 187/1208/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів.
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2017. Зареєстровано: 11.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2017.
Дата набрання законної сили: 19.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Справа № 187/1208/17
		2/0187/510/17 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"07" грудня 2017 р.                                                                                     смт Петриківка
		Петриківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Говорухи В.О., за участю секретаря судового засідання Догадайло М.В. та сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, 
		В С Т А Н О В И В :
		10.11.2017 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини.
		В позовній заяві позивачка посилається на те, що вони з відповідачем з 07 листопада 1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2010 року розірвано. 
		     Від спільного шлюбу із відповідачем мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні.
		     На виконання судового наказу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11.10.2010 за № 2н-167/2010 відповідач сплачує аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2010 року, на користь позивачки.
		     На сьогоднішній день присудженої суми аліментів недостатньо для забезпечення дитини всім необхідним для життя та розвитку, тому позивач просить суд збільшити розмір аліментів та стягнути з відповідача аліменти у розмірі ? частини зі всіх видів його заробітку (доходу) на утримання дитини, до її повноліття, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду до досягнення дитиною повноліття. Просить допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу одного місяця.
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні в підтримання своїх позовних вимог зазначила, що відповідач сплачує щомісяця аліменти в розмірі попередньо визначеному рішення суду від 2010 року, але на даний час таких коштів не достатньо. Визнає, що відповідач ніде не працює, його дохід складають тимчасові заробітки, але наполягає на стягненню аліментів в частці від заробітку (доходу) батька дитини, з обрахуванням їх розмірі згідно середньої заробітної плати за місце його проживання. Не погоджується на можливість визначення аліментів у твердій грошовій сумі. Заборгованості по аліментам відповідач не має. 
		Відповідач заперечуючи проти позовних вимог пояснив, що він заборгованості зі сплати аліментів не має. Заперечує проти зміни способу стягнення аліментів, так як він не має власного жила, ніде не працює, його джерелом доходу є нерегулярні заробітки по найму, та ведення підсобного господарства. Крім того, на його утриманні перебуває його родина з малолітнім сином. 
		Державний виконавець Кім А.В. в судовому засіданні пояснила, що в її провадженні перебуває рішення суду про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі. Заборгованості зі сплати аліментів боржник не має. Відомості про працевлаштування ОСОБА_2 відсутні. Розмір аліментів визначається відповідно до рішення суду з врахуванням положень закону про індексацію аліментів та мінімального їх розміру.
		     Заслухавши сторони, державного виконавця та дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 такими, що задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		     Судом були встановлені наступні обставини і визначені відповідно до них такі правовідносини.
		     Так, згідно свідоцтва про народження серії І-КИ № 103807, 29 березня 2001 року народився ОСОБА_3. Батьками в свідоцтві про народження дитини записані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.2).
		     У відповідності до судового наказу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 11 жовтня 2010 року, який набрав законної сили 30.10.2010, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 вересня 2010 року і до досягнення ним повноліття, на користь позивачки. (а.с.9).
		     Згідно довідки про склад сім'ї та свідоцтва про народження, відповідач має на утриманні, крім спільної з позивачем дитини, малолітнього сина ОСОБА_4 (а.с. 19-20).
		     Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від                 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		     За змістом ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів. (ч. 3 ст. 181 СК України).
		Крім того, ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
		При цьому, відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
		Згідно положень ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини. 
		Крім того, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.1, 2 ст. 184 СК України).
		Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від                15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у звязку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоровя когось із них.
		При розгляді позовів щодо збільшення розміру аліментів, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обовязку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»). Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року №6-143/цс13 і відповідно до ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
		Отже, перевіряючи наявність фактично-правових підстав для зміни способу стягнення аліментів, визначених положеннями статтей 182 та 192 СК України, суд приходить до висновку про їх відсутність, оскільки позивачем не надано жодних доказів зміни обставин, які враховуються судом при визначенні способу стягнення аліментів та їх розміру. Так, відсутні будь-які докази зміни матеріального стану платника аліментів, зокрема, в частині способу отримання доходів, що може свідчити про можливість визначення розміру аліментів, виходячи із певної частки його доходів, навпаки, відповідач не має постійного місця роботи та його джерело доходу є нерегулярним і мінливим. Суттєвої зміни матеріального чи сімейного стану платника аліментів, що свідчить про можливість зміни способу чи збільшення розміру сплачуваних ним аліментів, а також, суттєвої зміни матеріального чи сімейного стану отримувача аліментів судом не встановлено. Фактів погіршення чи поліпшення здоровя когось із сторін, чи дитини, на утримання якої сплачуються аліменти, судом не встановлено. Заборгованості по сплаті аліментів немає. Наявність інших підстав для зміни способу стягнення аліментів позивачем не доведено.
		При цьому, твердження позивача про необхідність збільшення аліментів, через зміну положень закону щодо збільшення мінімального розміру аліментів та визначення його як не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не ґрунтуються на законі, оскільки порядок стягнення аліментів визначено у ст. 71 Закону "Про виконавче провадження".
		До того ж, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від                15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» надав розяснення, що необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. 
		     Згідно ч. 4 с. 88 ЦПК України у разі залишення без задоволення позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави. 
		     На підставі вищевикладеного та керуючись статтями ст.ст. 180-183, 192 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006, та статтями 10, 11, 60, 208, 212 та 214 ЦПК України, суд, 
		В И Р І Ш И В:
		    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, відмовити.
		     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Суддя: ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...