Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 818/1597/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 08.12.2017. Зареєстровано: 11.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     
		   СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		  П О С Т А Н О В А
		     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		05 грудня 2017 р.       Справа № 818/1597/17
		Сумський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Соколова В.М.,
		за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М., 
		представників позивача - ОСОБА_1,
		                                         - ОСОБА_2
		представника відповідача - ОСОБА_3,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1597/17 за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна"  до  Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області  про скасування податкового повідомлення-рішення,-
		В С Т А Н О В И В:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Урожайна країна") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС у Сумській області), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0002821401 від 09.08.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 4 049 374,00 грн., у тому числі: 719 159,00 грн. - основний платіж, 3 330 215,00 грн. за штрафними санкціями.
		Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачем під час перевірки зроблено хибні висновки, оскільки наявні на підприємстві первинні документи, що надавались уповноваженим особам відповідача, свідчать про відсутність порушень чинного законодавства України. Так, сільгосппідприємство - субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість має право перераховувати кошти зі спецрахунка: на погашення вартості придбаних виробничих факторів будь-якого виду, перелічених у пп. 209.15.1 ПКУ; на виплату орендної плати за землі, що використовуються для виробництва сільгосппродукції, та оренду сільськогосподарської техніки; для інших виробничих цілей, прямо повязаних із виробництвом і реалізацією сільгосппродукції. Отже, кошти використовуються для компенсації виробничих факторів та інших виробничих цілей, що і було зроблено позивачем.
		Крім того, на переконання позивача, посадовими особами податкового органу було невірно визначено рівень звичайних цін сільськогосподарської продукції, оскільки джерела інформації про такі ціни використовувались без врахування обставин здійснення господарських операцій ТОВ "Урожайна країна".
		Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях та поясненнях (т.1 а.с.220-224, т.2 а.с.1-5) та зазначила, що було встановлено відхилення договірних цін від звичайних, оскільки позивач реалізовував сільськогосподарську продукцію (кукурудзу, пшеницю, соняшник, сою та ячмінь) за нижчими від звичайних цінами, в результаті чого було занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість всього на суму 719 159,02 грн. Крім того, правомірність використання позивачем із спеціального рахунку коштів на відшкодування суми податку на додану вартість з придбання послуг з оренди основних засобів, авто послуг, послуг елеваторів, послуг по доставці зерна, техніки для посіву, насіння, міндобрив, ПММ, електроенергії за результатами перевірки було підтверджено. Однак, спрямування коштів із спеціального рахунку субєкта спеціального режиму оподаткування не на відшкодування сум ПДВ, сплачених постачальникам виробничих фондів, та не на виробничі цілі, а на погашення податкових зобовязань перед бюджетом, є нецільовим використанням акумульованих коштів.
		Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
		У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Урожайна країна" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2014 по 31.03.2017, за результатами якої складено акт перевірки від 19.07.2017 №126/18/28/1401/37078234/49 (т.1 а.с.27-126).
		Перевіркою встановлені порушення ТОВ "Урожайна країна", а саме:
		- п.188.1 ст.188, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість у сумі 768047,02 грн., у тому числі за лютий 2016 р. в сумі 6393,03 грн., за березень 2016 р. в сумі 11436,82 грн., за квітень 2016 р. в сумі 59002,54 грн., за травень 2016 р. в сумі 184348,59 грн., за липень 2016 р. в сумі 2059,23 грн., за серпень 2016 р. в сумі 356421,83 грн., за вересень 2016 р. в сумі 145948,21 грн., за жовтень 2016 р. 1304,07 грн., за листопад 2016 р. в сумі 132,70 грн.;
		- п. п. 209.2 , п.п. 209.15.1. п. 209 ст. 209 р. V Податкового кодексу України встановлено нецільове використання коштів акумульованих на спеціальному рахунку в 2015 р. в загальній сумі 1980422,48 грн., в т.ч. вересень 2015 р. в сумі 1030008,68 грн., жовтень 2015 р. в сумі 317221,98 грн., листопад 2015 р. в сумі 316571,58 грн., в грудні 2015 р. в сумі 316620,27грн.
		ТОВ "Урожайна країна" не погоджуючись із висновками акту перевірки звернулось із запереченням до ГУ ДФС у Сумській області, оскільки вважало висновки Акту перевірки необєктивними, хибними, надуманими та упередженими (т.1 а.с.127-136).
		ГУ ДФС у Сумській області розглянуло заперечення ТОВ "Урожайна країна" та частково враховано доводи заперечення по порушенню п. 188.1 ст.188, п.201.1 ст.200 Податкового кодексу України, що ТОВ "Урожайна країна" занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість всього в сумі 768 047,02 грн., у зв'язку з заниженням бази оподаткування при здійсненні господарських операцій з постачання власно вирощених сільськогосподарських культур за цінами меншими за звичайні (т.1 а.с.137-149).
		На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Сумській області винесено податкове повідомлення-рішення №0002821401 від 09.08.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 4 049 374,00 грн., у тому числі: 719 159,00 грн. - основний платіж, 3 330 215,00 грн. за штрафними санкціями (т.1 а.с.25-26).
		Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до ДФС України (т.1 а.с.156-162). Відповідно до Рішення ДФС України про результати розгляду скарги №23216/6/99-99-11-01-01-25 від 17.10.2017, податкове повідомлення-рішення №0002821401 від 09.08.2017 залишено без змін (т.1 а.с.150-155).
		Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.
		Щодо порушень в частині нецільового використання коштів, що акумулюються на спеціальному рахунку платником податку на додану вартість, що перебуває на спеціальному режимі оподаткування. 
		ТОВ "Урожайна країна" в перевіряємому періоді було платником фіксованого сільськогосподарського податку та перебувало на спеціальному режимі оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства. Фактичний вид діяльності ТОВ "Урожайна країна" - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
		Статтею 209 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПКУ) передбачено спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
		Відповідно, до п.209.1 ст.209 ПКУ резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.
		Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
		Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України (п.209.2 ст.209 ПКУ).
		Відповідно до п.п. 209.15.1. п. 209.15 ст. 209 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит відносяться: 
		а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. 
		б) послуги, супутні постачанню сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: 
		сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; 
		пакування та підготовка до продажу, у тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (01.41.0 КВЕД); 
		зберігання сільськогосподарської продукції; 
		вирощування, розведення, відгодівля та забій свійських сільськогосподарських тварин, застосування засобів захисту тварин, проведення протиепізоотичних заходів; 
		отримання послуг з використання сільськогосподарської техніки, крім отримання її у фінансову оренду (лізинг); 
		отримання послуг, супутніх веденню сільськогосподарської діяльності, а саме з питань оподаткування, бухгалтерської звітності та обліку, організації внутрішнього виробничого управління (74.14.0 КВЕД); 
		знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин; 
		експлуатація меліоративних зрошувальних та осушувальних систем для посівних площ і сільськогосподарських угідь; 
		розділ м'яса для товарної кондиції; 
		Натомість, визначення терміну "виробничі цілі" законодавець не передбачив. 
		Разом з тим, згідно наказу «Про облікову політику», який діє на ТОВ "Урожайна країна" від l0.01.2012 та П(С)БО « 16» «Витрати», ОСОБА_4 України від 04.02.2002 №37-27-12/1104 визначають, що сума фіксованого сільськогосподарського податку відноситься до складу постійних загальновиробничих витрат. Нарахована до сплати сума фіксованого сільськогосподарського податку відображається в складі інших прямих витрат за дебетом рахунка 23 "Виробництво на окремому субрахунку 23.1.2 і за кредитом субрахунка 64.1.7 "Розрахунки за державними податками".
		Також згідно поданої статистичної звітності від 25.02.2016 форма 50-СГ «Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств» відображено дані про формування собівартості продукції підприємства за 2015 рік. Так в розділі 2 «Витрати на основне виробництво» по коду рядка 0345 «Інші витрати» відображають витрати на підготовку кадрів масових професій, витрати на службові відрядження, плата за оренду земельних і майнових паїв та витрати, пов'язані з підтриманням орендованих земельних та майнових паїв у належному технічному стані, зокрема, витрати на проведення поточних і капітальних ремонтів, на посіви, що повністю або частково загинули, а також суми фіксованого сільськогосподарського податку (пп. 2.3.6 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 50-сг, затвердженої Держкомстатом від 06.11.2007 №403).
		Згідно виписки по рахунку №2604559543 в АТ "ОСОБА_5 Аваль" в м. Києві за період з 01 квітня 2014 року по 30 січня 2017 року ТОВ "Урожайна країна" направляло кошти, акумульовані на спецрахунку, на сплату податків і зборів (т.2 а.с.78-94). За рахунок коштів на спецрахунку підприємство спрямовано на оплату: 
		1) придбання паливо-мастильних матеріалів; 
		2) запчастин та послуг по ремонту сільськогосподарської техніки; 
		3) добрив, засобів захисту рослин та посівного матеріалу; 
		4) оплата послуг по збиранню зернових; 
		5) послуг елеватора по зберіганню, сушінню продукції; 
		6) оренда основних засобів; 
		7) фіксованого сільськогосподарського податку та ін.
		Цільовим використанням акумульованих коштів зі спеціального рахунку вважається фінансування витрат сільськогосподарського підприємства, пов'язаних безпосередньо з веденням сільськогосподарської діяльності, тобто кошти використовуються для компенсації виробничих факторів та інших виробничих цілей.
		Відтак, суд дійшов висновку, що термін виробничі цілі включає в себе, в тому числі, витрати на сплату податків та обов'язкових платежів, що пов'язані із здійсненням господарської діяльності позивача (виробництвом сільхозпродукції).
		Аналогічну правову позицію з цього приводу висловив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 11.09.2014 у справі К/800/32764/14
		Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем порушення п.п. 209.2, п.п. 209.15.1, п. 209 ст. 209 розділу V Податкового кодексу України щодо нецільового використання ТОВ "Урожайна країна" коштів акумульованих на спеціальному рахунку в 2015 році в загальній сумі 1980422,48 грн., в т.ч. вересень 2015 р. в сумі 1030008,68 грн., жовтень 2015 р. в сумі 317221,98 грн., листопад 2015 р. в сумі 316571,58 грн., в грудні 2015 р. в сумі 316620,27 грн. є помилковим.
		Щодо визначення порушень в частині застосування звичайних цін, суд зазначає наступне.
		Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ обєктом оподаткування ПДВ є операції платника податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 ПКУ розташоване на митній території України.
		Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
		При цьому під звичайною ціною розуміється ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
		Під ринковою ціною розуміється ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
		Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), що визначається виходячи з можливості покупця (продавця) без значних додаткових витрат придбати (реалізувати) товар (роботи, послуги) на найближчій для покупця (продавця) території (п.п. 14.1.218 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
		Відповідно до п.п. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 ПКУ ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.
		При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.
		Отже, із системного аналізу вищенаведених  норм ПКУ випливає наступне:
		- база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, що відповідають ринковим;
		- встановлюється ряд обовязкових умов відповідності ціни поставки (договірної ціни) ринковій ціні, однією з яких є володіння сторонами достатньою інформацією про ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівнянних економічних (комерційних) умовах;
		- передбачається можливість доведення невідповідності рівню ринкових цін договірної ціни;
		- зясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим державним органом.
		Відповідач, при оцінці договірних цін контрактів, застосовував різні підходи. 
		Так, одним із джерел цінової інформації були дані веб-сайту Аграрної біржі. Однак, на переконання суду, вказані ціни не можуть вважатися цінами на ідентичні товари, оскільки склалися в не порівняльних економічних умовах.
		За своєю економічною природою договірна ціна контрактів, укладених позивачем, є ціною, що склалась на фізичному (реальному) товарному ринку. Водночас ціни веб-сайту Аграрної біржі є біржовими цінами. Біржові угоди укладаються не з метою купівлі-продажу реального товару, а з метою страхування угоди з реальним товаром та з метою одержання прибутку, який утворюється внаслідок зміни біржових цін (курсів, котирувань). В умовах біржового ринку мова йде про майбутню поставку товару в певні строки. Біржова ціна являє собою поточну точку зору учасників біржового ринку на вартість стандартного товару з поставкою у майбутньому. Загалом, біржові котирування можуть демонструвати цінові тренди (напрямок зміни ціни зростання чи зниження).
		За таких умов співставлення біржових котирувань і цін, що склались на фізичному (реальному) товарному ринку є неможливим, оскільки відрізняються комерційні та фінансові умови операцій. Крім того, відповідач обрав для порівняння ціни станом на день подання декларацій, тоді коли відповідна договірна ціна визначалась станом на дату укладення контрактів. Контролюючим органом також не було враховано, що ціни сайту Аграрної біржі та ціни за контрактами не можуть вважатись порівняльними, оскільки ціни на сайті визначаються до контрактів, що були укладені на умовах СРТ, тоді як базисні умови поставки контрактів з позивачем були сформовані на умовах EXW.
		Під час перевірки посадовими особами податкового органу не враховано те, що продаж значної кількості товарів, зазначених в додатку 8 до акта перевірки, здійснювалося на підставі форвардних контрактів.
		Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
		У постанові Верховного Суду України від 7 листопада 2011 року у справі за № 21-32а11 визначено, що зясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація надаватися уповноваженим державним органом. Такий чином, будь-які дані, надані приватними структурами чи не уповноваженими на це державними органами (висновки, результати досліджень, витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно тощо), не є статистичними документами стосовно звичайних цін на товари (роботи, послуги) та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.
		Відповідно до пп. 39.5.3.3. п. 39.5 ст. 39 ПКУ для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами неконтрольованих операцій контролюючий орган не має права використовувати інформацію, яка не є загальнодоступною (зокрема інформацію, доступ до якої наявний тільки у органів державної влади).
		Для розрахунку звичайної ціни ГУ ДФС у Сумській області використало ціни за даними Головного управління статистики у Сумській області надані листом від 16.12.2016 №04.4-82-3561, який не є загальнодоступним ресурсом.
		Загальнодоступним ресурсом є Офіційний сайт Державної статистики України, на якому розміщена інформація про середні ціни реалізації сільськогосподарськими підприємствами продукції сільського господарства.
		Звіт про реалізацію продукції сільського господарства за формою № 21-заг подається наростаючим підсумком з початку року. Відповідно інформація щодо середньої ціни помісячно Державна Статистична звітність не надає, як і інформація щодо класності сільськогосподарських культур.
		Відповідно до Закону України "Про державну статистику" (далі по тексту - Закон), органи державної статистики здійснюють збирання та опрацювання статистичної інформації згідно з переліком робіт, періодичністю, у розрізі та в терміни, що передбачені планом державних статистичних спостережень на відповідний рік або окремим рішенням Кабінету Міністрів України. Планами державних статистичних спостережень, затвердженими розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 23.01.2015 № 53-р на 2015 рік; від 16.03.2016 № 201-р на 2016 рік, від 16.03.2017 № 175-р на 2017 рік, збір та формування даних щодо звичайних і регульованих цін реалізації сої високопротеїнової, соняшнику некласного, кукурудзи (на кормові цілі, кукурудза 3 класу), пшениці І очистки окремо для оптових постачальників (платників ПДВ - ціна з ПДВ) та роздрібних цін для населення на продовольчих ринках не передбачені.
		Отже, використання відповідачем інформації, наданої Управлінням статистики у Сумській області, для визначення звичайної ціни не відповідає ознакам, визначеним підпункт 14.1.80. пункту 14.1 статті 14 ПКУ, до яких відносяться: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.
		Щодо застосування Наказу від 14.09.2016 № 305 Міністерства аграрної політики та продовольства, то позивач не міг його застосувати при укладенні договорів в 2015 році.
		Відповідно до п.2.5 ст.2 Закону України  "Про державну підтримку сільського господарства України", аграрна інтервенція - продаж або придбання сільськогосподарської продукції на організованому аграрному ринку з метою забезпечення цінової стабільності.
		Згідно вимог п.п. 3.3.1 п. 3.3 ст. 3 зазначеного Закону, об'єктами державного цінового регулювання є такі види сільськогосподарської продукції (товарів): пшениця тверда; пшениця м'яка; зерно суміші пшениці та жита (маслин); кукурудза; ячмінь; жито озиме; жито ярове; горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; насіння ріпаку; насіння льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий), борошно пшеничне; борошно житнє; м'ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова.
		п.п. 3.3.2 п. 3.3 ст. 3 цього ж Закону, передбачено, що відповідно до ринкової кон'юнктури Кабінет Міністрів України запроваджує державне цінове регулювання окремих об'єктів, визначених підпунктом 3.3.1 цього Закону. Перелік таких об'єктів визначається за результатами моніторингу аграрного ринку та підлягає офіційному оприлюдненню не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку маркетингового періоду.
		Якщо перелік об'єктів державного цінового регулювання не сформовано або офіційно не оприлюднено в зазначений строк, діє перелік об'єктів для попереднього маркетингового періоду. 
		Тому мали бути застосовані ціни, визначені наказом № 384 від 03.01.14.
		Виходячи з наведеного, ТОВ "Урожайна країна" діяло у межах передбачених податковим законодавством, відтак у податкового органу відсутні підстави для визначення позивачу спірних грошових зобов'язань.
		Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки та прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими такими, що не відповідають законодавству та фактичним обставинам справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 60 740,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4643040004 від 25.10.2017 (т.1 а.с.3). 
		Таким чином, ТОВ "Урожайна країна" необхідно відшкодувати витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Сумській області в сумі 60 740,62 грн.  
		Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
		          П О С Т А Н О В И В:
		Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна" до Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення  задовольнити.
		Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області №0002821401 від 09.08.2017.
		Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Урожайна країна" (код ЄДРПОУ 37078234) витрати зі сплати судового збору в сумі 60 740,62 грн. з державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (код ЄДРПОУ 39456414). 
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		 
		Суддя                           В.М. Соколов
		 
		Повний текст постанови складено 08.12.2017 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...