Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/1117/17 : Господарські справи (до 01.01.2019); Захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності; укладення, зміна, розірвання договорів, пов’язаних з реалізацією; авторського права (суміжних прав).
Надіслано для оприлюднення: 11.12.2017. Зареєстровано: 12.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2017.
Дата набрання законної сили: 13.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		         
		                "30" листопада 2017 р.                                        Справа № 925/1117/17
		 
		Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Степаненко І.О. за довіреністю, відповідача -Грушевий Ю.В. за довіреністю, третьої особи - не з'явився,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав", що діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік Україна" до фізичної особи - підприємця Василенко Вікторії Валентинівни, третя особа - Державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав»   про стягнення  64 000,00 грн.,-
		 
		                                          ВСТАНОВИВ:           
		З даним позовом до суду звернулась приватна організація «Українська ліга авторських і суміжних прав» в інтересах ТОВ «Бест Мьюзік» про стягнення з відповідача 64 000 грн. за порушення майнових суміжних прав.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що його права та законні інтереси, як власника права інтелектуальної власності, були порушені відповідачем, шляхом протиправного використання виконання музичного твору.
		Відповідач  у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили. Заперечення вмотивовано тим, що відповідач використовував у своїй підприємницькій діяльності  музичне супроводження, в тому числі і названий у позові твір, діяв на підставі ліцензійного договору, укладеного з третьою особою.
		Третя особа  подала до суду пояснення по суті спору в якому проти позову заперечила. Заперечення вмотивовано тим, що саме вона відповідно до Закону є організацією з управління авторськими та суміжними правами. З відповідачем нею було укладено ліцензійний договір, на підставі якого останній і використовує у своїй підприємницькій діяльності музичні та інші твори.  
		Крім того відповідач особисто звернувся до суду із заявою від 24.11.2017 про зміну правової позиції, у якій він вказав наступне:
		-третя особа не має власного свідоцтва про облік організації колективного управління авторськими та суміжними правами;
		-          він визнає факт порушення майнових суміжних прав позивача.
		Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представників сторін, встановив наступне.
		Спір, який позивач просить суд розглянути, стосується порушення майнових суміжних прав, тобто порушення майнових прав інтелектуальної власності. Відповідно до ч. 4 Статті 16 Господарського процесуального кодексу України справи про порушення майнових прав інтелектуальної власності розглядаються господарським судом за місцем вчинення порушення. Враховуючи місце де скоєне порушення, про яке піде мова, підсудність обрана вірно.
		Відповідно до ч.1 Статті 49 Закону України «Про авторське право і суміжні права» організації колективного управління повинні (п. «г») вчиняти дії передбачені чинним законодавством, необхідні для захисту прав, управління якими здійснює організація, в тому числі звертатись до суду за захистом прав суб'єктів суміжних прав.
		Право на звернення до суду з цим позовом позивач в даному спорі підтверджує  наступними документами:
		-свідоцтво про облік організації колективного управління №19/2011 від 24 січня 2011 року,
		-статут Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"( далі ПО УЛАСП),
		-договір про управління майновими правами №04-ОКУ від « 17» серпня 2016 року між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» та Позивачем
		-декларація Об'єктів суміжних прав (виконань) №1.6 від 25.12.2016.
		З матеріалів справи вбачається, що представником ПО ОКУАСП 04 лютого 2017 року була проведена фіксація фактів використання Відповідачем виконання музичних творів в публічному закладі в якому здійснює господарську діяльність Відповідач, а саме АДРЕСА_1, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Було встановлено, що відповідачем здійснено виконання музичного твору «Ми все ще разом» (виконавець - PAULMAN). 
		           Також судом встановлено, що відповідачем та третьою особою  04.07.2016 укладено ліцензійний договір №БВ-21/16. Відповідно до умов цього договору  третя особа надала відповідачу право на публічне виконання творів, які відносяться до її репертуару на території України, зокрема в приміщені кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язався за надане право виплачувати третій особі авторську винагороду.
		До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;   інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.
		Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.
		У пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.
		Обґрунтовуючи свої вимоги в позовній заяві, позивач вказує, що використання відповідачем вказаного у позові музичного твору, у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а" ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".
		Згідно з п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
		Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що, враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:
		1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.
		2) відповідач має довести додержання ним вимог   ЦК України   і   Закону України "Про авторське право і суміжні права"   при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
		Як зазначено вище, на підтвердження факту використання відповідачем музичного твору  у приміщенні кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованому у АДРЕСА_1, в якому здійснює господарську діяльністю відповідач, позивачем надано відеозапис,   акт фіксації № 1/0402/2017 від 04.02.2017, а також рахунок №69.
		На підтвердження правомірності використання вказаного вище музичного твору, відповідачем надано суду ліцензійний договір від 04.07.2016  №БВ-21/16, укладений між Державною організацією   "Українське агентство з авторських та суміжних прав", що здійснює колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" та на підставі свідоцтва від 22.08.2003 № 3/2003 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі - ДО УААСП). 
		Так, відповідно до п. 1.1. Статуту Державної організації "Українське агентство з авторських та суміжних прав", затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 10.10.2014 № 440-Н, Державна організація   "Українське агентство з авторських та суміжних прав" створена відповідно до наказу Державної служби інтелектуальної власності України від 25.07.2013 № 392-н "Про припинення Державного підприємства Українське агентство з авторських та суміжних прав" шляхом реорганізації (перетворення) в Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та є його правонаступником, заснована на державній власності і належить до сфери управління Державної служби інтелектуальної власності України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.09.2011 № 839-р.
		Крім того, в матеріалах справи наявний лист Державної служби інтелектуальної власності України від 25.02.2016 № 1-12/1596, в якому державна служба повідомила, що при реорганізації Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" у Державну організацію "Українське агентство з авторських та суміжних прав" не виникло жодної передбаченої порядком обліку підстав для переоформлення Свідоцтва про облік організації колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003, на підставі чого у Державної служби інтелектуальної власності України відсутні правові підстави для переоформлення Свідоцтва про облік організації колективного управління від 22.08.2003 № 3/2003.
		Таким чином, Державна організація "Українське агентство з авторських та суміжних прав" діє як правонаступник всіх прав та обов'язків Державного підприємства "Українське агентство з авторських та суміжних прав" та виконує функції організації колективного управління згідно Закону.
		Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
		Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
		Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
		Відповідно до пп. "в" п. 1   ст. 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"   (далі - Закон) до функцій організацій колективного управління відноситься наступне: збирати, розподіляти і виплачувати зібрану винагороду за використання об'єктів   авторського права і (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав, правами яких вони управляють, а також іншим суб'єктам прав відповідно до цього   Закону. Отже, вказаним   законом   передбачено, що організація колективного управління має право збирати винагороду за використання творів не тільки для тих суб'єктів, правами яких така організація управляє, а й для інших суб'єктів прав.
		Пунктом 2   статтею 49 Закону   передбачено, що суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав, які не передали організаціям колективного управління повноважень на управління своїми правами, в тому числі щодо збирання винагороди, мають право вимагати від організацій колективного управління, які таку винагороду за використання їхніх творів і об'єктів суміжних прав зібрали, виплати цієї винагороди, а також вимагати вилучення своїх творів і об'єктів суміжних прав із дозволів на використання, які надаються організаціями колективного управління шляхом укладання договорів з особами, які використовують ці об'єкти.
		Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 17.10.2012 № 12, роз'яснено, що надавши організаціям колективного управління можливість дозволяти використання об'єктів авторського права, які хоча й не перебувають в їх управлінні, але не вилучені з нього в установленому порядку, законодавець врахував специфіку діяльності суб'єктів господарювання, які здійснюють постійне використання великої кількості різноманітних об'єктів авторського права, завчасне визначення переліку яких (із встановленням правовласників та одержанням необхідного дозволу від кожного з них) є надмірно складним або взагалі неможливим (телерадіоорганізації; особи, що здійснюють ретрансляцію телерадіопрограм; власники закладів, де відбувається публічне виконання творів, тощо).
		Отже, Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав", як організацією колективного управління, було надано відповідачу   право на використання у своїй підприємницькій діяльності музичного твору, вказаного позивачем у позові.
		За приписами статей 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.
		Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що використання відповідачем музичного твору "Ми все ще разом"  у приміщенні кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»,  АДРЕСА_1, могло відбуватися у відповідності з умовами Ліцензійного договору від 04.07.2016  №БВ-21/16. , укладеного з Державною організацією "Українське агентство з авторських та суміжних прав" (ліцензіар).
		Що стосується письмової заяви відповідача про зміну правової позиції, то суд виходить із наступного.
		За приписами ст.. 22 ГПК України Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов. 
		Господарський суд не приймає  визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси. 
		Судом встановлено право третьої особи на здійснення колективного управління авторськими та суміжними правами. Тому фактичне визнання відповідачем позову з посиланням на відсутність у третьої особи такого права суперечить приписам названого вище законодавства і не приймається судом.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд 
		 
		                                             ВИРІШИВ:
		 У позові відмовити  повністю.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту рішення.
		 
		         Повний текст рішення складено 11.12.2017 р.
		 
		 
		       СУДДЯ                                                                     К.І. Довгань

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...