Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/15604/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Одержання хабара.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2017.
Дата набрання законної сили: 30.11.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа № 11-кп/796/1961/2017 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Категорія: ст. 314 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2 
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		30 листопада 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_2 
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		при секретарі ОСОБА_7 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року у кримінальному провадженні № 52016000000000064 щодо 
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в 
		м. Славуті Хмельницької області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
		ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: 
		АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
		ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в 
		с. Нова Романівка Новоград-Волинського району Житомирської області, зареєстрований та проживає за адресою: 
		АДРЕСА_3 , раніше не судимий,
		за участю: прокурора  ОСОБА_8 
		захисників  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , 
		  ОСОБА_14 
		обвинувачених  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		  ОСОБА_11 ,
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року під час підготовчого судового засідання у зв`язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України повернуто прокурору обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 52016000000000064 відносно обвинувачених ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
		Таке рішення суд обґрунтував тим, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не містить формулювання обвинувачення, а тому не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
		Зокрема, як указав суд, згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України, що в обвинувальному акті не відображено. При цьому вказівка при викладі особистих даних обвинувачених про те, що вони підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень в подальшому не знайшла свого відображення при формулюванні обвинувачення, що не можна вважати частиною обвинувачення.
		 
		В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року з призначенням нового розгляду в тому ж суді зі стадії підготовчого судового засідання.
		Апелянт стверджує, що підстава повернення прокурору обвинувального акта, зазначена в судовому рішення, не може бути такою, що вказує на порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України і перешкоджає суду призначити судовий розгляд, та на обґрунтування своєї позиції викладає наступне.
		У п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України зазначено, що обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		У міжнародних джерелах права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, йдеться про те, що однією із гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту "а" частини третьої статті 6, є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
		Практика Європейського суду з прав людини орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи ("Девеер проти Бельгії" від 27 лютого 1980 року).
		Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі "Маттоціа проти Італії" від 25 липня 2000 року, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття "обвинувачення" національними судами.
		Хоча в обвинувальному акті, як далі зазначає прокурор, відсутня конкретна вказівка на те, що особи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Обставини, які, відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинувачених у його вчиненні, викладені чітко і конкретно. 
		Дану правову позицію висловив і Верховний Суд України у постанові від 24.11.2016, зокрема про те, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
		Таким чином наведені фактичні дані в обвинувальному акті дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
		Оскільки конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже і обвинувачення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не викликає сумнівів, суд першої інстанції, як указує прокурор, безпідставно повернув обвинувальний акт, що в подальшому може призвести до затягування розгляду кримінального провадження і як наслідок спричинити негативні наслідки для держави у випадку відшкодування коштів за рішенням Європейського суду з прав людини з підстав порушення Україною ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розумних строків розгляду справ.
		 
		В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_9 просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року залишити без змін.
		На противагу доводам прокурора захисник, викладаючи зміст п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, ст. 291 КПК України, в контексті ч. 4 ст. 110 КПК України зазначає, що в обвинувальному акті лише зазначено, що ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень і викладено зміст підозри, а не обвинувачення. До того ж в апеляційній скарзі прокурор погоджується з тим, що в обвинувальному акті відсутня вказівка, що зазначені особи обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень. 
		Звертає увагу також на те, що посилаючись на правову позицію Верховного Суду України у постанові від 24.11.2016, прокурор не враховує, що саме в пункті 5 зазначеної постанови Верховний Суд України указав, що наведені теоретичні положення є підґрунтям для висновку про нетотожність понять "підозра" і "обвинувачення", які, попри наявність спільних рис (одні і ті ж обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні), є різними етапами досудового розслідування з притаманним лише їм специфічним комплексом гарантій прав та обов`язків і порядку здійснення процесуальних дій. З огляду на це недопустимим є використання зазначених понять як синонімів у різних процесуальних документах, оскільки вони не можуть вважатися рівнозначними, незважаючи на подібність стилістичного викладу фактичних даних у повідомленні про підозру та обвинувальному акті.
		 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення обвинувачених та їх захисників щодо апеляційного прохання, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
		 
		Відповідно до глави 24 КПК України однією із форм закінчення досудового розслідування є звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. Імперативно встановлені вимоги до відомостей, які обвинувальний акт повинен містити, передбачені пп. 1-9 ч. 2 ст. 291 цього Кодексу, серед яких в п. 5 виокремлено необхідність наявності в ньому таких складових: 1) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність та 3) формулювання обвинувачення. 
		У разі встановлення невідповідності обвинувального акта цим вимогам суд у підготовчому судовому засіданні відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України повертає його прокурору.
		Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду. Тому він має містити деталізований опис фактичних обставин кримінального правопорушення, який дозволить суду прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
		В той же час, розуміння поняття "формулювання обвинувачення" як складової частини обвинувального акта має визначатися у логічному зв`язку з положеннями ст. 374 КПК України, які визначають вимоги до змісту вироку та оперують поняттям "формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним", із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
		Таким чином, на підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України зміст формулювання обвинувачення як складової частини обвинувального акта має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, зокрема з метою, щоб особа мала змогу зрозуміти суть пред`явленого їй обвинувачення та, виходячи з його змісту, обрати власну правову позицію захисту.
		 Про те, що кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, вказано й у підпункті «а» пункту 3статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованою Україною, на що також звертає увагу в апеляційній скарзі прокурор, але в іншому аспекті.
		 В той же час відсутність чіткого сформульованого обвинувачення порушує один з основних конституційних принципів права обвинуваченого на захист та справедливий судовий розгляд, позбавляє права обвинуваченого знати, в яких конкретно діях його обвинувачують та за якими фактичними обставинами, а також позбавляє суд першої інстанції, відповідно до приписів ч. 1ст. 348 КПК України, роз`яснити обвинуваченому суть обвинувачення, що є обов`язком саме суду.
		 
		Повертаючи обвинувальний акт відносно  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та 
		ОСОБА_11 прокурору, суд першої інстанції уважав, що цей процесуальний документ не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. 
		 
		Зі змісту зазначеного обвинувального акта вбачається, що в акті вказано щодо повідомлення про підозру ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , кожному окремо, у вчиненні кримінальних правопорушень, викладені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, наведена їх правова кваліфікація з викладом диспозиції кожної кримінально-правової норми, з урахуванням положень закону і частин статей Закону України про кримінальну відповідальність, порушення яких інкримінується особам. 
		Проте, як правильно встановив суд першої інстанції, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення індивідуально щодо кожного із обвинувачених і такий висновок достатньо мотивований, оскільки виклад диспозицій кримінально-правових норм, в порушенні яких, як указано в акті, підозрюються ОСОБА_9 , ОСОБА_10 і  ОСОБА_11 , що за твердженням прокурора в суді апеляційної інстанції і є обвинуваченням, в даному випадку неможливо визнати окремою складовою частиною обвинувального акта - формулюванням обвинувачення, бо в цій частині стосовно кожної окремо особи не відображені всі елементи складу діянь, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, у вчиненні яких особи обвинувачуються, що в свою чергу позбавляє суд можливості виконати вимоги ч. 1 ст. 348 КПК України та згідно з ч. 1 ст. 337 КПК України визначити межі судового розгляду. 
		 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора про те, що обвинувальний акт стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відповідає вимогам ст. 291 КПК України є безпідставними, оскільки фактична відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення вказує на порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України та є безумовною підставою для повернення обвинувального акта прокурору. 
		В той же час колегія суддів не приймає до уваги і доводи прокурора з посиланням на постанову Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року, оскільки в указаному судовому рішенні не міститься висновок щодо застосування певної норми права, який, виходячи з положень ч. 1 ст. 458 КПК України, є обов`язковим для всіх судів загальної юрисдикції. 
		З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора та скасування ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року стосовно ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2017 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 52016000000000064 відносно обвинувачених ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_10 за ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України та ОСОБА_11 за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 369-2 КК України, повернуто прокурору  без змін. 
		Ухвала набирає законної сили з дня оголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		 
		____________________ ________________________ ____________________
		 ОСОБА_2  ОСОБА_3  ОСОБА_4 
		 
		 
		 
		____________________ ________________________
		 ОСОБА_5  ОСОБА_6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...