Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/1388/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2017. Зареєстровано: 12.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 14.12.2017.
Дата набрання законної сили: 30.01.2018
Результат оскарження 26.12.2018 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: залишено касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                             
		Справа № 159/1388/17
		Провадження № 2/159/600/17 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		11 грудня 2017 року                                                                            м. Ковель     
		    Ковельський міськрайсуд Волинської обл.
		         в складі: головуючого - судді Логвинюк І.М.,
		                        при секретарі судового засідання Щесюк Н.Й.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду в м. Ковелі Волинської обл. цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, - Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Луцьк), до виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області про зобов»язання надати житло, стягнення моральної шкоди, 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач 11.04.17 р. звернулась до суду з позовом до відповідача, просить зобов»язати останнього надати їй житло як особі, яка має право на позачергове отримання житла з 29.08.86 р.. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що її матір  ОСОБА_2 і її як дочку у 1983 р. було взято на облік у пільгову чергу для отримання житла на заводі «Ковельсільмаш» ім. 50  ти річчя СРСР» відповідно до п. 44 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень, за реєстраційним № 2105. На час взяття її з матір»ю на квартирний облік, вони були забезпечені житловою площею у розмірі 11, 9 кв. м. у гуртожитку по вул. Т. Боровця. 29.08.86 р. її матір померла. Протоколом № 302 спільного засідання адміністрації та профкому заводу від 23.10.86 р. її матір у зв»язку із смертю було виключено із списку черговості на отримання житлової площі (наказ № 120 від 04.09.86 р.). У цьому ж протоколі зазначено, що до складу сім»ї ОСОБА_2 входить дочка ОСОБА_1, 80 р. н.. За рішенням виконкому Ковельської міськради Волинської області № 16 від 08.01.09 р. «Про дозвіл на передачу облікових квартирних справ працівників ВАТ «Ковельсільмаш», надано дозвіл ВАТ «Ковельсільмаш» передати облікові квартирні справи працівників підприємства у виконком Ковельської міськради Волинської області із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку і у списках осіб, які користуються правом першочергового отримання жилих приміщень. Рішенням «Про ліквідацію квартирного обліку на підприємствах, в організаціях та установах міста» від 12.09.09 р. № 57, було дозволено ліквідувати квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, по місцю роботи на ВАТ «Ковельсільмаш». Покликаючись на п. 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, зазначає, що на час передачі облікових квартирних справ у виконком Ковельської міськради Волинської області вона не була включена до списку осіб, які перебувають на квартирному обліку, і до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, тобто, її облікова справа до відповідача передана не була у зв»зку із зняттям її з квартирного обліку. Всі ці обставини встановлювались при розгляд цивільної справи № 159/1 119/16  ц провадження № 2/159/526/16 за її позовом до цього ж відповідача та ПАТ «Ковельсільмаш» про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області від 26.04.16 р., що набуло чинності 10.05.16 р., було зобов»язано виконком Ковельської міськради Волинської області поновити її з 28.04.83 р. на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом першочергового отримання житла, а з 29.08.86 р. - з правом на позачергове отримання жита, як дитину  сироту. Зазначає, що не з власної вини вона опинилась у ситуації, коли, маючи право на позачергове отримання житла як дитина  сирота, з 1986 р. такого не отримала. Покликаючись на ст. 61 ЦПК України, зазначає, що рішенням Ковельського міськрайсуду Волинської області від 26.04.16 р. у вищезазначеній цивільній справі встановлено, що вона  інвалід з дитинства 1 гр. довічно. Просить позов задовольнити. 
		28.09.17 р. представником позивача подано до суду заяву про збільшення позовних вимог позивача, обгрунтовану тим, що відповідач незаконно ухиляється від надання їй житла як особі, яка має право на позачергове отримання житла з 29.08.86 р.. У телефонні розмові з її представником начальник відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконкому Ковельської міськради ОСОБА_3 повідомила, що у цьому році придбано квартиру дитині  сироті за спецпрограмою як особі, яка має право на позачергове отримання житла. Зазначає, що, отже, фактично, не враховано, що воно поновлена на черзі на позачергове отримання житла з 1986 р. і придбано житло іншій особі, хоча розгляд справи відкладався до 08.09.17 р. для позасудового врегулювання спору. 08.09.17 р. представник відповідача у судове засідання не з»явився. Головуючий  суддя висловила думку про ухвалення заочного рішення. Вважає, що це порушує ст. 169 ЦПК України. Зазначає, що своїми неправомірними діями, а саме: наданням житла іншій особі у період, коли вона з 1986 р. має право на позачергове отримання житла і не отримує його, відповідач спричинив їй моральну шкоду, розмір компенсації за яку вона оцінює у 50000 грн. з огляду на цинічне грубе порушення відповідачем її законних прав. Покликаючись на ст. 1167 ЦК України, просить стягнути з відповідача на її користь 50000 грн. моральної шкоди. 09.11.17 р. представником позивача подано до суду додаткове письмове обґрунтування позовних вимог позивача, за яким вона зазначає, що доказом неправомірності дій відповідача, а саме: невирішення питання надання їй житла як особі, яка має право позачергового отримання житла як дитина  інвалід, є інформація, що розміщена на сайті Ковельської міськради Волинської області 14.08.17 р. під заголовком: «Для юної ковельчанки, позбавленої батьківського піклування, придбають житло». Йшлось про те, що нещодавно під головуванням першого заст. міського голови ОСОБА_4 за участю представників структурних підрозділів відповідача, депутатів міськради відбулось засідання громадської комісії з житлових питань з вирішення питання забезпечення помешканням дітей  сиріт та осіб, позбавлених батьківського піклування; на черзі є двоє ковельчан. Нач. відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконкому Ковельської міськради ОСОБА_3 повідомила про можливість часткового вирішення питання, наявність для його вирішення суми 500 000 грн.. Було вирішено придбати 1  но кімнатну квартиру юній ковельчанці. На ремонтні роботи у помешканнях, власниками яких є діти сироти, у 2017 р. буде виділено суму 200000 грн.. Отже, вважає, за наявності можливості не вирішено питання про придбання у цей період житла їй як дитині  сироті, яка має право на позачергове отримання житла з 29.08.86 р.. Вважає, що нач. відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконкому Ковельської міськради ОСОБА_3 умисно не повідомила вказаній вище комісії про те, що вона як дитина  сирота поновлена на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з 28.04.83 р. з правом першочергового отримання житла; а з 29.08.86 р.  з правом позачергового отримання житла рішенням виконкому Ковельської міськради Волинської області № 278 від 18.08. 16 р., хоча це є її прямим обов»язком.                 
		За ухвалою суду від 03.05.17 р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи залучено Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
		У судове засідання позивач не з»явилась, хоча належно оповіщена. Про причини неявки суду не повідомила.  
		Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю, обґрунтувавши його вищенаведеними доводами. Просить позов задовольнити. У подальшому подала до суду заяву з проханням справу розглядати у її відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити. 
		Представник третьої особи в судове засідання не з»явився, хоча третя особа належно оповіщена. Про причини неявки свого представника суду не повідомила. Попередньо подала до суду заяву з проханням справу розглядати у відсутності її представника. 
		Представник відповідача в судове засідання не з»явився, хоча відповідач належно оповіщений. Про причини неявки свого представника суду не повідомив. Письмового заперечення проти позову до суду не подав.
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, зібрані у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підставні та підлягають до часткового задоволення. 
		За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Серед способів захисту цивільних прав та інтересів може бути і зобов»язання до вчинення дій, і відшкодування моральної (немайнової) шкоди. 
		Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. 
		Згідно ч. 2, 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться  до початку розгляду справи по суті. Особи,  які  беруть  участь  у  справі,  зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.  
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  
		          Відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.      
		За змістом ст. 9 ЖК України, у її редакції, чинній за станом на 29.08.86 р., громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або в будинках житлово - будівельних кооперативів. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. 
		За змістом ст. 9 ЖК України, у її редакції, чинній на даний час, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду, або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово - будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому КМ України. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
		За змістом ст. 61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Як стверджується копією рішення Ковельського міськрайсуду Волинської області від 26.04.16 р. у цивільній справі № 159/1 119/16  ц провадження № 2/159/536/16 за позовом ОСОБА_1 до виконкому Ковельської міськради, ПАТ «Ковельсільмаш» про поновлення на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що набрало законної сили 10.05.16 р., позов було задоволено повністю та зобов»язано виконком Ковельської міськради поновити ОСОБА_1 , 17.02.80 р. н., з 28.04.83 р. на квартирному обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов з правом першочергового отримання житла, а з 29.08.86 р. - з правом на позачергове отримання житла, як дитину  сироту. 
		Відповідно до копій: виконавчого листа, виданого Ковельським міськрайсудом Волинської області 10.06.16 р. на виконання вказаного вище рішення; постанов ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про відкриття та закінчення виконавчого провадження ВП № 51894619, від, відповідно, 11.08.16 р., 01.09.16 р., відповідачем вказане вище рішення було виконано у повному обсязі. 
		Як слідує із положень ст. 15 ЖК України, виконкоми міських рад у межах і в порядку, встановлених законодавством, цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території міста, серед іншого, здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду; здійснюють управління житловим фондом місцевих рад; здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях, затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов; приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевої ради, затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого житлового фонду; здійснюють облік громадян, які бажають вступити до ЖБК, затверджують списки осіб, які вступають до ЖБК, і рішення загальних зборів членів ЖБК про прийом до членів кооперативу та про надання квартири; видають ордери на жилі приміщення; вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання законодавством.
		Згідно ст. 31 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством, цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.
		Відповідно до змісту ст. 42 ЖК України, жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов та внесені до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, крім випадків, передбачених ст. 46, ч. ч. 1 і 2 ст. 54, ч. 1 ст. 90, ч. 6 ст. 101, ст. ст. 102, 110, ч. 1 ст. 114 цього Кодексу, а також інших випадків, передбачених законодавством.
		Як слідує із змісту ст. 43 ЖК України, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством, цим Кодексом та іншими актами законодавства України. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством України окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.
		У ст. 45 ЖК України наведено категорії громадян, яким жилі приміщення надаються як потребуючим поліпшення житлових умов у першу чергу. 
		Як слідує із змісту ст. 46 ЖК України у її редакції, чинній на даний час, поза чергою жиле приміщення надається, зокрема, дітям - сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому КМ України. Поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством. Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
		Ст. 47 ЖК України встановлено норму жилої площі в Україні в розмірі 13,65 кв. м. на одну особу.
		Як зазначено у ст. 51 ЖК України, жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом міської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів ради, представників громадських організацій, трудових колективів.
		Як слідує із змісту п. Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі  Правила), затверджених постановою МР УРСР і Українською республіканською радою профспілок від 11.12.84 р. N 470, з 01.01.85 р. Правила введено в дію. Вони регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання. Жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю. Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі, а також її розподіл здійснюються під громадським контролем і з додержанням гласності. Рішення виконавчого комітету місцевої ради з питань квартирного обліку і надання жилих приміщень приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті у складі голови або заступника голови виконавчого комітету (голова комісії), представника профспілкового органу (заступник голови комісії), депутатів ради, представників громадських організацій, трудових колективів. З питань, що розглядаються, комісія підготовляє пропозиції і вносить їх на розгляд виконавчого комітету місцевої Ради (п. п. 1  3 Правил). 
		Питання розподілу та надання жилих приміщень врегульовані розд. III Правил (п. п. 34  68), відповідно до змісту якого виконавчі комітети міських рад, які є замовниками по житловому будівництву, щороку, після затвердження державного плану економічного і соціального розвитку України, складають і затверджують плани розподілу жилої площі, яка підлягає введенню в експлуатацію в поточному році. У планах розподілу передбачається виділення жилої площі для підприємств, установ і організацій міністерств, державних комітетів і відомств, які передали виконавчому комітетові місцевої ради кошти у порядку пайової участі в житловому будівництві, а також для виконавчих комітетів місцевих рад, які ведуть квартирний облік. Виконавчі комітети місцевих рад, підприємства, установи, організації щороку визначають кількість новозбудованої і вивільнюваної жилої площі для надання жилих приміщень громадянам поза чергою, у першу чергу і в порядку загальної черги. Жилі приміщення надаються тільки громадянам, які перебувають на квартирному обліку, крім випадків, передбачених законодавством, ЖК України, Правилами та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку. Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством, ЖК України, Правилами та іншими актами законодавства України. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту. Поза чергою жилі приміщення надаються, зокрема, дітям  сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім'ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім'ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення. Жилі приміщення вказаним громадянам надаються виконавчим комітетом місцевої ради народних депутатів. Громадяни, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, включаються в окремий список (дод. додаток N 6 до Правил). Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам. Жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих Рад народних депутатів надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань. Жилі приміщення, що звільняються, заселяються в порядку, встановленому цими Правилами, виконавчими комітетами місцевих рад народних депутатів. Жилі приміщення у новоспоруджених за рахунок державних капітальних вкладень жилих будинках, передані забудовниками виконавчим комітетам місцевих рад народних депутатів, у разі їх звільнення заселяються цими виконавчими комітетами місцевих рад.       
		Тому, оскільки судом встановлено, що позивач перебуває у списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, що ведеться відповідачем; з 29.08.86 р. є особою, яка значиться у окремому списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, її вимога до відповідача про надання їй житла з врахуванням такого її статусу, є правомірною.
		Однак, оскільки перебування особи у окремому списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, не означає наявності у неї права на забезпечення житлом без врахування її черговості у такому списку, то таке забезпечення позивача житлом має бути здійснене лише з врахуванням черговості перебування позивача у такому списку, що, у свою, чергу, формується з огляду на дату виникнення у особи відповідного права.
		Тому в цій частині позов слід задовольнити частково, зазначивши про обов»язковість врахування при наданні позивачеві житла черговості перебування позивача у такому списку. 
		Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		За станом на дату звернення позивача до суду із розглядуваним позовом вона житлом як дитина  сирота не забезпечена.
		Однак, оскільки ні позивачем, ні її представником не надано суду доказів того, що таке незабезпечення позивача житлом за станом на 11.04.17 р. мало місце у зв»язку з неправомірними та таким, що завдали позивачеві моральної шкоди, діяннями відповідача; позивачем не зазначено, у чому полягала така шкода, суд вважає за безпідставну вимогу позивача про стягнення моральної шкоди. 
		Так, лише 26.04.16 р. було ухвалене судове рішення про поновлення позивача на квартобліку. Виконавче провадження по виконанню такого судового рішення було завершене лише 01.09.16 р.. Доказів того, що в період з 01.09.16 р. по 1.04.17 р. відповідач мав об»єктивну можливість забезпечити позивача житлом, однак, не реалізував її неправомірно; що саме на таку дату позивач перебувала першою у вказаному вище списку, і у зв»язку з цим зазнала моральної шкоди, суду не надано.       
		Покликання позивача та її представника на ті обставини, що мали місце у серпні 2017 р., тобто, після виникнення тих обставин, що стали підставою закладення позову до суду 11.04.17 р, і полягали у забезпеченні житлом іншої особи; та ще й без надання суду доказів того, що при цьому відповідачем було порушено право позивача, на увагу суду не заслуговують. 
		Тому в цій частині у задоволенні позову слід відмовити. 
		Оскільки позивач за законом зільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з розглядуваним позовом, такий судовий збір слід стягнути з відповідача на доход держави з врахуванням того, яка частина позовних вимог позивача є такою, що задоволена судом. 
		    На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 213  218, 88 ЦПК України, ст. ст. 16, 23 ЦК України, ст. ст. 9, 15, 46, 31, 42, 43, 47, 51 ЖК України, суд
		в и р і ш и в:
		              Позов задовольнити частково.
		Зобов»язати виконавчий комітет Ковельської міської ради Волинської області надати ОСОБА_1 як дитині  сироті та особі, яка користується правом позачергового отримання житла з 29.08.86 р., благоустроєне жиле приміщення (житло) в м. Ковелі Волинської області відповідно до ст. ст. 43, 46 ЖК України, норм житлової площі, встановлених санітарних і технічних вимог, а також - її черговості у списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень. 
		В решті позову - відмовити. 
		Стягнути з виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області на доход держави 640 (шістсот сорок) грн. судового збору.
		Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. 
		Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
		    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу подано не було. 
		У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Головуючий:ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...