Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/1524/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; охорони здоров’я.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2017. Зареєстровано: 13.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 15.12.2017.

Результат оскарження 09.01.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 грудня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1524/1712 год. 24 хв. 
		 
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючої судді: Дмитрієвої О.О.,
		при секретарі: Пономаренко М.М., 
		за участю:
		представника позивача Саламатіна О.В.,
		представника третьої особи Андруневича В.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Міністерства оборони України до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3, Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, за участю третьої особи без самостійних вимоги на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування постанови та рішення,
		 
		встановив:
		 
		Міністерство оборони України (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 3 (Херсонська ММСЕК №3, відповідач-1), Центральної Військово-лікарської комісії (ЦВЛК, відповідач-2), за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , третя особа), у якому просить визнати незаконними та скасувати:
		- постанову ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1377 від 30 березня 2016 року та якою встановлено, що "МВТ, вогнепальне осколкове поранення шиї (1968р.) рядового у відставці ОСОБА_1 , 1947 року народження, ... ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії";
		- рішення, прийняте Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №281921 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії".
		Свої позовні вимоги мотивує тим, що рішення, прийняте Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №281921 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії" та постанова, прийнята ЦВЛК Міністерства оборони України №1377 від 30 березня 2016 року, згідно з якою "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії" є неправомірними та безпідставними, оскільки при їх прийнятті було допущено порушення вимог чинного законодавства. 
		Представник позивача в судове засідання прибув. Пояснив, що відповідно до п. 21.8 Положення про військову-лікарську комісію, затвердженою наказом міністерства оборони України №402 від 14.08.2008 року при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних силах України, затв. наказом Міністерства оборони України від 4 січня 1994 року №2 і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи). Проте, зі змісту витягу з протоколу засідання ЦВЛК №1377 від 30 березня 2016 року, факт поранення ОСОБА_1 , на думку ЦВЛК підтверджено актом судово-медичного обстеження №396 від 25.03.2016 року. Однак в даному акті експерт чітко зазначив, що обставини випадку в направленні не вказані, а записані лише зі слів особи, яка оглядається. Вважає, що оскільки на момент огляду ОСОБА_2 документи про обставини одержання ним поранень відсутні та взагалі невідомо коли ОСОБА_2 отримав поранення, чи до проходження служби, чи вже після звільнення зі служби, ЦВЛК мала право прийняти постанову про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв в таких формулюваннях: "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - підпункт "д" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську комісію або "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - підпункт "е" пункту 21.5 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську комісію. Зазначає, що причинний зв`язок поранення в формулюванні «...ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» у рядового у відставці ОСОБА_1 , Військово-лікарською комісією Південного регіону було встановлено взагалі без жодного документа що підтверджує факт отримання поранення. Вказує на порушення Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3 законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та вважає, що дії Херсонської ММСЕК №3 по встановленню причини інвалідності у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 суперечать пунктам 1 та 5, підпункту 1 пункту 11, пункту 14 «Положення про медико-соціальну експертизу», пунктам 1.3., 1.6., 1.9. та 1.10. «Інструкції про встановлення груп інвалідності №561», пункту 12 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», оскільки висновок про причину інвалідності ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №281921 - «поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії» ґрунтується виключно на припущеннях та усних свідченнях (словах) зацікавленої особи, взагалі без жодного документа що підтверджує факт отримання поранення. Таким чином, позивач вважає, що МСЕК здійснила лише формальний розгляд наданого пакету документів, без дослідження їх змісту, що є неприпустимим. Документи, які вивчалися Херсонською міською МСЕК №3 підтверджують лише факт наявності у ОСОБА_1 відповідних захворювань та факт проходження ним військової служби в певний період в Афганістані та є достатнім для встановлення будь-якої іншої причини інвалідності з переліку наведеного в пункті 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Таким чином позивач вважає, що рішення прийняте Херсонською міською МСЕК №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12ААА №281921 - «поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії», є незаконним та має бути скасоване.
		Представник відповідача-1 в судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи без своєї присутності. Проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав вказаних у поданих суду письмових запереченнях. Зазначив, що за змістом п. 12 «Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 р. № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання). При винесенні рішення від 27 квітня 2016 р. в частині визначення причини інвалідності гр. ОСОБА_1 . МСЕК № 3 керувалась вимогами чинного законодавства, зокрема Законом України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», «Інструкцією про встановлення груп інвалідності», затвердженою наказом МОЗ України від 05 вересня 2011 року № 561, наказом МОЗ України від 30 липня 2012 року № 577 «Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України». На підставі викладеного вважає оскаржувані рішення такими, що прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
		Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув. Позиція відповідача-2 щодо заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки, останнім заперечень на позовну заяву суду не надано, повноважного представника у судове засідання не направлено. Ухвала суду про відкриття провадження та закінчення підготовчого провадження з інформацією про дату, час та місце розгляду справи та судова повістка із визначенням наступної дати, часу та місце розгляду справи, що були направлені відповідачу отримані належним чином уповноваженим представником за довіреністю своєчасно.
		Представник третьої особи в судове засідання прибув. Проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав зазначених у письмових запереченнях на позовні вимоги. Зазначив, що п. 21.8 Положення про військову-лікарську комісію встановлено у якості загального правила перелік документів, що можуть бути прийняті до уваги ВЛК при встановлені причинного зв`язку з пораненням. Проте, пунктом 21.18 Положення передбачено, що за відсутності свідоцтва про хворобу (як у випадку ОСОБА_1 ) беруться до уваги не лише ці документи, а й інші: історія хвороби, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжки, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов`язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду. Більш того, пунктом 21.21 Положення прямо передбачено, що за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців  учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, в тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва). Таким чином вважають, що у даному випадку при встановленні причинного зв`язку ЦВЛК не було допущено порушень чинного законодавства, а тому у задоволенні позовних вимог Міністерства оборони України необхідно відмовити.
		Суд, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи позову та заперечень на нього, вислухавши пояснення представників сторін, приходить до висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем та учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Херсонським об`єднаним військовим комісаріатом 21.09.2006 р. Згідно довідки від 04.06.2003 року №1369 Херсонського об`єднаного міського військового комісаріату Міністерства оброни України ОСОБА_1 проходив службу в в/ч п.п НОМЕР_2 та приймав участь в бойових діях на території Чехословаччини з 21.08.1968р. по 22.10.1968р. Вказана довідка видана на підставі архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони від 28.09.1994р. 
		Херсонською міською МСЕК рішенням від 27.04.2016 р. встановлено ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності та визначено її причину як "травма, поранення та захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії", про що складено акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.04.2016 р. № 378/3 та видано довідку до акту серії 12ААА № 281921.
		Виходячи зі змісту акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.04.2016 р. № 378/3, експертне рішення було прийняте на підставі таких документів зокрема: витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 1377 від 30.03.2016 р.; висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Херсонського міського бюро судово-медичної експертизи від 25.03.2016 р. № 396; виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1294 від 20.03.2016р., епікризів №00147 від 30.01.2016р. та №10371 від 20.06.2015р.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач не згоден та оскаржує до суду постанову ЦВЛК по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1377 від 30 березня 2016 року та якою встановлено, що "МВТ, вогнепальне осколкове поранення шиї (1968р.) рядового у відставці ОСОБА_1 , 1947 року народження, ... ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" та рішення, прийняте Херсонською міською медико-соціальною експертною комісією №3, в тій частині, якою встановлена причина інвалідності ОСОБА_1 , яка зазначена в графі 9 Довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААА №281921 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії", у зв`язку із встановленням у них ОСОБА_1 ІІІ групи інвалідності, посилаючись на те, що його прийнято необґрунтовано, тобто без наявності необхідних і належних документів, які б підтверджували факт отримання третьою особою поранення (контузії) та її причинний зв`язок з виконанням обов`язків військової служби, а також на порушення відповідачем-1 установленої нормативно-правовими актами процедури проведення медико-соціальної експертизи.
		Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно із ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Спірні правовідносини виникли у сфері проведення медико-соціальної експертизи з приводу встановлення відповідачем-1 третій особі - ОСОБА_1 групи інвалідності, причини і часу її настання та регулюються, зокрема такими нормативно-правовими актами: Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 р. № 561 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 р. за № 1295/20033, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 р. № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 р. за № 1504/21816.
		Так, відповідно до ст.69 Основ законодавства України про охорону здоров`я експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні". Порядок організації та проведення медико-соціальної експертизи встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" передбачено, що медико-соціальна експертиза - це визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров`я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров`я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
		Аналогічно у ст.3 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я. Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів.
		На виконання цих правових норм постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" затверджені Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
		Саме цими Положеннями визначено процедуру проведення медико-соціальної експертизи.
		Згідно із п.п.4, 5, 11, 15-20, 24 Положення про медико-соціальну експертизу, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у м. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. 
		Комісії у своїй роботі керуються Конституцією і законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами відповідних державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини державних замовників, інших центральних органів виконавчої влади, що регулюють відносини у зазначеній сфері, та цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань медико-соціальної експертизи.
		Міські, міжрайонні, районні комісії визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.
		Комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після пред`явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. 
		Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. 
		Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я. 
		Комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою. 
		За наявності заперечень представників фондів соціального страхування комісія направляє особу, що звернулася для встановлення інвалідності, на додаткове медичне обстеження, яке проводиться без урахування висновку попередньої лікарсько-консультативної комісії. Остаточне рішення приймається комісією за результатами додаткового медичного обстеження, обсяги якого визначаються комісією з урахуванням характеру та важкості захворювання.
		Комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
		Комісія видає особі, яку визнано інвалідом або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, в якому інвалід перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби у наданні додаткових видів допомоги. Форма документів, що використовується у роботі комісій, затверджується МОЗ.
		Відповідно до п.п.3, 7, 12, 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, медико-соціальна експертиза проводиться з метою встановлення інвалідності хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
		Комісія проводить огляд тимчасово непрацездатної особи, що звернулася для проведення медико-соціальної експертизи, протягом п`яти робочих днів з дня надходження направлення лікарсько-консультативної комісії та приймає рішення про наявність чи відсутність інвалідності.
		Причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
		Особі, що визнана інвалідом, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. Підставою для встановлення III групи інвалідності є стійкі, помірної важкості функціональні порушення в організмі, зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами, що призвели до помірно вираженого обмеження життєдіяльності особи, в тому числі її працездатності, але потребують соціальної допомоги і соціального захисту. 
		Критеріями для встановлення III групи інвалідності є ступінь втрати здоров`я, що спричиняє обмеження однієї чи декількох категорій життєдіяльності у помірно вираженому I ступені: 
		обмеження самообслуговування I ступеня - здатність до самообслуговування з використанням допоміжних засобів; 
		обмеження здатності самостійно пересуватися I ступеня - здатність до самостійного пересування з більшим витрачанням часу, часткового пересування та скорочення відстані; 
		обмеження здатності до навчання I ступеня - здатність до навчання в навчальних закладах загального типу за умови дотримання спеціального режиму навчального процесу і/або з використанням допоміжних засобів, за допомогою інших осіб (крім персоналу, що навчає); 
		обмеження здатності до трудової діяльності I ступеня - часткова втрата можливостей до повноцінної трудової діяльності (втрата професії, значне обмеження кваліфікації або зменшення обсягу професійної трудової діяльності більше ніж на 25 відсотків, значне утруднення в набутті професії чи працевлаштуванні осіб, що раніше ніколи не працювали та не мають професії); 
		обмеження здатності до орієнтації I ступеня - здатність до орієнтації в часі, просторі за умови використання допоміжних засобів; 
		обмеження здатності до спілкування I ступеня - здатність до спілкування, що характеризується зниженням швидкості, зменшенням обсягу засвоєння, отримання та передавання інформації; 
		обмеження здатності контролювати свою поведінку I ступеня - здатність частково контролювати свою поведінку за особливих умов. 
		Інваліди III групи з помірним обмеженням життєдіяльності можуть навчатися та провадити різні види трудової діяльності за умови забезпечення у разі потреби засобами компенсації фізичних дефектів чи порушених функцій організму, здійснення реабілітаційних заходів.
		Причинами інвалідності, зокрема, є поранення, контузії, каліцтва, захворювання: 
		- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Великої Вітчизняної воєн або з участю у бойових діях у мирний час; 
		- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав.
		Згідно із п.п.1.9, 1.10 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 р. № 561 і зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 р. за № 1295/20033, огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, проводиться згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317. При огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
		Аналізуючи вказані правові норми, суд приходить до висновку, що встановлення органами медико-соціальної експертизи групи інвалідності з причин, які пов`язані з участю особи у бойових діях та перебуванням на території інших держав, відбувається з певними особливостями на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання), після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів та за наявності документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
		При цьому затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, а також затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 р. № 561 Інструкція про встановлення груп інвалідності не містять переліку конкретно визначених "інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання)", як і не містять імперативного припису про те, що ці інші документи обов`язково повинні додаватись та враховуватись до виданих військово-лікувальними закладами документів.
		У зв`язку з цим слід звернути увагу на те, що установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, згідно із ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" та п.п.1.1-1.3 затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 та зареєстрованого за № 1109/15800 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" є одним з основних завдань військово-лікарської експертизи, яка здійснюється визначеними у главі 2 розділу І вказаного Положення органами військово-лікарської експертизи, в тому числі й Центральною військово-лікарською комісією.
		Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначений главою 21 розділу ІІ затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
		Відповідно до пп. "г" п.21.5, п.п.21.7, 21.8, 21.21 глави 21 розділу ІІ вказаного Положення, постанови військово-лікарської комісії про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються, зокрема, в таких формулюваннях, як "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 р. № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. 
		Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях.
		Постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) військово-лікарську комісію, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд військово-лікарською комісією копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров`я Збройних Сил України).
		При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за № 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарською комісією можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).
		За наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).
		Однак вказане Положення не є тим нормативно-правовим актом, який безпосередньо регулює діяльність органів медико-соціальної експертизи при вирішенні питань щодо встановлення групи інвалідності.
		На думку суду, при вирішенні спірного питання відповідач-1 правомірно керувався витягом з протоколу № 1377 від 30.03.2016 р. засідання Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв; висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Херсонського міського бюро судово-медичної експертизи від 25.03.2016 р. № 396; посвідченням НОМЕР_1 , виданого Херсонським ОМВК 21.09.2006 р., оскільки вони у своїй сукупності є тими документами, які передбачені п.12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317, з урахуванням приписів пп. "г" п.21.5, п.п.21.7, 21.8, 21.21 глави 21 розділу ІІ затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України".
		Враховуючи визначені Законом України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 завдання медико-соціальної експертизи і повноваження органів, які її здійснюють, відповідачі при вирішенні спірного питання був обтяжений обов`язком прийняти та врахувати викладені у вищезазначених документах висновки та обставини.
		Також слід звернути увагу на те, що відповідно до п.п.1.10, 1.12 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 р. № 561 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 р. за № 1295/20033, при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії. Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (у відсотках) вважається день надходження до комісії документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем -1 було здійснено огляд ОСОБА_1 та досліджено відповідні документи, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм; здійснено обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження.
		Крім того, складені відповідачем-1 документи (акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 27.04.2016 р. № 378/3, виписка з акту огляду і довідка до акту серії 12ААА № 281921) відповідають за формою та змістом вимогам наказу Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 р. № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 р. за № 1508/21820.
		З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при прийнятті оскарженого рішення відповідач-1 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, зокрема з дотриманням порядку проведення медико-соціальної експертизи, визначеної Основами законодавства України про охорону здоров`я, Законами України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи", Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.09.2011 р. № 561 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 р. за № 1295/20033, наказом Міністерства охорони здоров`я України від 30.07.2012 р. № 577 "Про затвердження форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.09.2012 р. за № 1504/21816.
		У зв`язку з цим суд також зазначає, що відповідно до ст.ст.2, 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
		Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
		Статтею 17 КАС України визначено юрисдикцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
		Так, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. 
		Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
		З огляду на положення ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.8, 55 Конституції України, ст.6 КАС України кожен має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.
		Як зазначено в абз.10 п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
		Однак позивачем в ході судового розгляду не зазначено, які саме його права порушені оскарженими рішеннями відповідача-1 та відповідача -2 і не доведено обставин їх порушення.
		З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги Міністерства оборони України необґрунтованими, а тому з урахуванням висновку суду щодо правомірності оскарженого рішення Херсонської ММСЕК та Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України у їх задоволенні слід відмовити.
		Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		постановив:
		 
		Позовні вимоги Міністерства оборони України залишити без задоволення. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 грудня 2017 р. 
		 
		Суддя Дмитрієва О.О. 
		 
		кат. 3.6

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...