Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-93/11/2208 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2011. Зареєстровано: 14.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2017.
Дата набрання законної сили: 09.12.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Справа №  2-а-93/11/2208  
		Головуючий у 1-й інстанції: Гладій Л.М.  
		Суддя-доповідач:  ОСОБА_1 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 листопада 2011 року
		м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого-судді:  Гонтарука В. М. 
		суддів:  Сапальової Т.В.  Смілянця Е. С.  
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець - Подільському Хмельницької області на постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець - Подільському Хмельницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахування та виплати підвищення  пенсії,
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернулась до Камянець  Подільського міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Камянці - Подільському Хмельницької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання нарахування та виплати підвищення  пенсії.
		Постановою Камянець  Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.01.2011 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Камянці - Подільському Хмельницької області щодо нарахування позивачу підвищення до пенсії в розмірі меншому, ніж передбачено ст.6 Закону України «Про соціальних захист дітей війни», тобто менше 30% мінімальної пенсії за віком; зобовязано управління Пенсійного фонду України в м. Камянці - Подільському Хмельницької області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи із розміру встановленого ч.1 ст.28  ЗУ "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", за період з 06.06.2010 року по 31.12.2010 року, з врахуванням проведених виплат.
		Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Камянець  Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04.01.2011 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм  матеріального  права,  що  призвело  до  неправильного  вирішення  спору.
		Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
		Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд  апеляційної  інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції  в  межах  апеляційної  скарги.
		Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. 
		Позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян діти війни в розумінні статті 1 Закону України Про соціальний захист дітей війни, а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені вищезазначеним Законом України. 
		Згідно статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни особам, що належать до соціальної категорії громадян діти війни, з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. 
		Розмір мінімальної пенсії за віком визначений статтею 28 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. 
		Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України Про державний бюджет України на відповідний рік. 
		На момент звернення позивача до суду нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень статті 6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у звязку з чим позивач звернулась до суду за захистом своїх прав. 
		Всупереч статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалась відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. 
		З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України Про соціальний захист дітей війни має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено статтею 6 зазначеного Закону. 
		Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не  можуть  бути скасовані. При прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав  і свобод. 
		Виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та дати ухвалення рішень Конституційним Судом України, колегія суддів погоджується з висновками суду, щодо наявності у відповідача обовязку нараховувати та сплачувати позивачу підвищення до пенсії, передбачене статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
		Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування встановленого дітям війни підвищення пенсії, оскільки реалізація особою права, що повязане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Кечко проти України).
		Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального  права,  які призвели  до неправильного вирішення справи, тобто  прийнята  постанова  відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається. 
		Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм  матеріального  і процесуального права. Не може  бути скасоване правильне по суті  рішення суду з одних лише  формальних підстав.
		На підставі наведеного  колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
		У Х В А Л И В :
		Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янець - Подільському Хмельницької області, залишити без задоволення, а постанову Кам'янець - Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 04 січня 2011 року, без змін.
		Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий< Список > ОСОБА_1 
		 
		Судді< Список >ОСОБА_3
		 
		< Список >ОСОБА_4
		 
		< Список > 
		< Список >

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...