Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 642/5756/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Надіслано для оприлюднення: 12.12.2017. Зареєстровано: 14.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 08.12.2017
		                                          справа № 642/5756/17
		                                           2-а/642/530/17
		 
		Ленінський районний суд м. Харкова
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 грудня 2017 року 
		Ленінський районний суд м. Харкова в складі головуючого судді Євтіфієва В. М., розглянувши у порядку скороченого провадження в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
		 встановив:
		   Представник позивача звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2  одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей»; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_2  одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» таПостановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (далі  Порядок № 975), у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом МО України від 14.08.2014 року № 530; зобов`язати Харківський ОВК подати звіт про виконання постанови протягом 15 днів з дня набрання нею чинності.
		   В обґрунтування позову зазначив, що 05.10.2017 р. позивач звернувся із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про призначення йому одноразової грошової допомоги у відповідності з приписами ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв`язку з встановленням йому інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби, додавши усі необхідні документи, передбачені п. 11 Порядку № 975. Згідно п. 13 Порядку № 975  у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів керівник відповідача мав подати розпоряднику бюджетних коштів (МО України) висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в. п. п. 10 і 11 цього Порядку. Відповідачем вказані приписи не виконані. Надісланим позивачу листом № 2724/ВЗС від 30.10.2017 р. відповідач вказав, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги немає. 
		   Вважає бездіяльність Харківського ОВК протиправною, у зв`язку з чим звернувся з позовом до суду.
		Від представника відповідача надійшли письмові заперечення в яких він зазначає, що заперечує проти позову, оскільки відповідно до п. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги  можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення такого права. Оскільки інвалідність позивачу встановлена у 2013 році, а звернувся щодо виплати у 2017 році  чинним законодавством виплата одноразової грошової допомоги не передбачена.
		Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши чинне законодавство, встановив.
		   Згідно військового квитка, архівної довідки  з 21.10.1983 р. по 23.12.1985 р. позивач проходив військову службу, в тому числі приймав участь у бойових діях в складі діючої армії на території Республіки Афганістан з 19.06.1984 р. по 10.11.1984 р. та з 04.01.1985 р. по 18.12.1985 р. в складі військової частини НОМЕР_1 .
		   Згідно витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, каліцтв № 729 від 27.03.2013 р.  мінно-вибухове множинне осколкове поранення голови, верхніх кінцівок, ЗЧМТ, контузія, травма хребта рядового у відставці ОСОБА_2 та наступні захворювання  пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 
		   З цих підстав з 02.09.2013 року позивачу вперше встановлено 3 групу інвалідності. Згідно Довідки до акту огляду МСЕК серія 12ААА № 686242 від 04.10.2017 р.  з тих же підстав позивачу встановлено другу групу інвалідності з 03.10.2017 р. 
		   05.10.2017 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності.        Листом № 2724/ВСЗ від 30.10.2017 року ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив позивача про те, що законних підстав для призначення позивачу одноразової грошової допомоги не має.
		Таке ствердження відповідач мотивував тим, що вперше позивачу встановлена інвалідність третьої групи з 02.09.2013 р. Згідно з ч. 8 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги  можуть реалізувати його протягом 3 років з дня виникнення такого права. Позивач звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у 2017 р., отже - виплата позивачу вказаної допомоги у зв`язку з встановленням третьої групи інвалідності  не передбачена.
		Стосовно виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням другої групи інвалідності з 03.10.2017 р.  підстав для виплати також немає, оскільки зміна групи інвалідності відбулась понад дворічний термі, а згідно з ч. 4 ст. 16- 3 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - у разі зміни групи інвалідності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулись  не здійснюється.                         Крім того, позивач проходив службу в Прикордонних військах КДБ СРСР, отже  Міністерство оборони України не має сплачувати позивачу вказану допомогу. 
		   Суд вважає такі висновки відповідача помилковими з наступних підстав:
		   Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		   Згідно змісту ст. 1-2 вказаного Закону - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими вКонституції Українита законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
		   Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 3 вказаного Закону - дія цьогоЗаконупоширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
		   Згідно з ч. 1ст. 16 вказаного Закону - одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
		   Згідно п. 6 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на день встановлення позивачу інвалідності другої групи - виплата одноразової грошової допомоги провадиться у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві. 
		   Згідно висновку Верховного Суду України щодо застосування ст. 16ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», викладеному у постанові від 18.11.2014 р. (справа № 21-446а14)  право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і в тому випадку, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період проходження служби.
		   За приписами ч. 1 ст. 244-1 КАС України  висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений в його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу  є обов`язковим для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
		   У 2013 році позивачу встановлена третя група інвалідності, проте одноразова грошова допомога йому не виплачувалась.                        Враховуючи те, що у 2017 році позивачу встановлено 2 групу інвалідності - норми Порядку № 975  поширюються на спірні правовідносини, оскільки вони набрали чинності з 24.01.2014 р., тобто до дати встановлення позивачу іншої групи інвалідності.
		   Така правова позиція висловлювалась Вищим адміністративним судом України, зокрема, у ухвалі від 30.05.2016 р., справа № К/800/11300/16.
		   При цьому мотивування відповідачем відсутності у позивача підстав для призначення одноразової грошової допомоги частиною 4 ст. 16-3 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»  є помилковим. Вказана норма унормовує питання доплати одноразової грошової допомоги, в той час як позивач раніше жодних виплат не отримував, і звернувся із заявою про призначення йому вказаної допомоги вперше, а не її доплати. 
		   За таких умов позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідност. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»та в порядку, визначеномупостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р. у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		   Ствердження відповідача про відсутність у Міністерства оборони України обов`язку щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з тим, що він проходив строкову військову службу в Прикордонних військах КДБ СРСР суд вважає помилковим, виходячи з наступного:
		   Відповідно до п. 1постанови КМ України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба у Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Таким чином, вказаною постановою передбачено прирівняння соціального захисту військовослужбовців Радянської Армії та прикордонних військ колишнього СРСР до військовослужбовців Збройних Сил України. 
		   Крім того, позивач перебував на військовому обліку у відповідному РВК МО України, причинний зв`язок поранення, отриманого позивачем під час виконання обов`язків військової служби в період перебування в Афганістані - встановлено Центральною військово-лікарською комісією МО України.
		    Згідно п. 1 ч. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 21.03.1989 р. № 10224-ХІ «Про виведення із складу Збройних Сил СРСР прикордонних, внутрішніх і залізничних військ» - прикордонні, внутрішні і залізничні війська виведені зі складу Збройних Сил СРСР. Отже, на день звільнення позивача із строкової служби прикордонні війська входили до вкладу Збройних Сил СРСР.
		   У відповідності до п. п. 1, 2Постанови Верховної Ради України від 24.08.1991 р. «Про військові формування на Україні», Верховна Рада України постановила підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території республіки, Верховній Раді України. Утворено Міністерство оборони України.
		   Згідно зст. 4 ЗУ «Про правонаступництво України», органи держави влади і управління, органи прокуратури, суди та арбітражні суди, сформовані на підставіКонституції (Основного Закону) Української РСР, діють в Україні до створення органів державної влади і управління, органів прокуратури, судів та арбітражних судів на підставі новоїКонституції України.
		   Згідно п. 2 постанови КМ України від 02.01.1992 р. № 3 «Питання Державного комітету у справах охорони державного кордону України» з наступними змінами - Державний комітет у справах охорони державного кордону України є правонаступником колишнього Управління військ Західного прикордонного округу КДБ СРСР.
		   Тобто, Державний комітет у справах охорони державного кордону України (нині  Державна прикордонна служба України) у 1992 р. став правонаступником лише тієї частини прикордонних військ КДБ СРСР, що базувалась на території України. 
		   Позивач же проходив службу в колишньому Управлінні військ Середньоазіатського прикордонного округу КДБ СРСР, до якого Державний комітет у справах охорони державного кордону України не мав відношення.
		   Також, зважаючи, що позивач проходив службу саме у Збройних Силах СРСР, які на той час були підпорядковані та знаходились на фінансовому забезпеченні МО СРСР, правонаступником якого в подальшому стало МО України, та в силуст. 16 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»іПорядку № 975 - обов`язок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому IIІ групи інвалідності внаслідок поранення та контузії та наступних захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, покладений саме на МО України.
		   Порядок № 975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
		   Пунктом 11 Порядку № 975 визначений перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу. Вказані вимоги пункту 11 Порядку № 975 при поданні заяви до Харківського ОВК позивачем були виконані. Лист відповідача від 06.06.2017 року не містить будь-яких посилань на ненадання позивачем будь-яких документів, визначених п. 11 Порядку № 975. Крім того, зазначеним порядком не передбачено право відповідача відмовляти у направленні висновку з документами розпоряднику бюджетних коштів.
		Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.                         
		Судом встановлено, що Харківським ОВК висновок щодо виплати позивачуодноразової грошової допомоги розпорядникові бюджетних коштів не надавався.     
		Суд зауважує, що бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, що полягав у невиконанні свого визначеного нормативно-правовими актами обов`язку надати у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
		При вирішенні справи суд враховує, що спосіб захисту порушених прав позивача має бути ефективним, тобто повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.    
		З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є зобов`язання Харківського обласного військового комісаріату подати висновок та документи до нього розпорядникові бюджетних коштів - Міністерству Оборони України, щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» таПостановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013 р.
		   Форма висновку щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги встановлена додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженим Наказом МО України № 530 від 14.08.2014 року.                    
		   За приписамич. 1ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 72 КАС України.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
		Відповідно до ч.1ст. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. 
		Отже, вказаною статтею КАС України встановлено право, а не обов`язок суду про зобов`язання подати суб`єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
		Керуючись ст. ст.2,8-14,71,94,160-163, 183-2, 186,254,267 КАС України, ст. 46 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов  ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії  задовольнити частково.
		   Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неподання у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати ОСОБА_2  одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».
		   Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 подати розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати ОСОБА_2  одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» таПостановою КМУ № 975 від 25.12.2013 року «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплат одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», у зв`язку з встановленням йому другої групи інвалідності за формою, встановленою Додатком 13 до «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530.
		   В задоволенні іншої частини позовних вимог  відмовити.
		   Судові витрати віднести за рахунок держави.
		   Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.
		   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		 
		Суддя                                                        В. М. Євтіфієв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...