Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 636/2017/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Недбале ставлення до військової служби.
Надіслано для оприлюднення: 13.12.2017. Зареєстровано: 14.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 18.12.2017.
Дата набрання законної сили: 12.01.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 636/2017/17
		Провадження № 1-кп/636/323/17
		В И Р О К
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		13 грудня 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
		прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42017220750000011, внесеному 12 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно 
		ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костопіль, Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не засудженого, військовослужбовця військової служби за контрактом військової частини  польова пошта НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 425 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		Старший лейтенант ОСОБА_4 , будучи тимчасово виконуючим обов`язки командира розвідувальної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , тобто військовою службовою особою, яка тимчасово наділена організаційно-господарськими функціями та являючись матеріально-відповідальною особою за все майно розвідувальної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , в тому числі озброєння, в період часу з 03.01.2017р. по 09.01.2017р., знаходячись на території польового табору військової частини - польова пошта НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , всупереч вимогам ст.ст. 11, 16, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, п. 4 розділу 1, п. 14 розділу 2 «Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року №359, діючи необережно із злочинною недбалістю, всупереч інтересам служби, виходячи з хибно зрозумілих інтересів служби, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, не стежив за наявністю зброї підрозділу, контроль за прийняттям і здаванням чергування по розвідувальній роті не здійснював, чим забезпечив залежні умови зберігання зазначеної зброї у кімнаті зберігання зброї розвідувальної роти військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , дислокованої АДРЕСА_2 , чим не здійснив контролю за несенням служби добовими нарядами та не забезпечив належного зберігання пістолетів ПМ № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , №СП 6927, № НОМЕР_4 , загальною вартістю 1129,51 грн., які є джерелом підвищеної небезпеки для оточуючих, тобто самоусунувся від виконання своїх службових обов`язків, в результаті чого в період часу з 03.01.2017р. по 09.01.2017р. зазначене військове майно було втрачено, тим самим заподіяв істотну шкоду нематеріального характеру, у виді неможливості використання зброї за призначенням, підриву авторитету та престижу органів військового управління, бойової готовності ввіреного підрозділу та обороноздатності держави, падінні авторитету командування в очах підлеглих.
		Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 3 ст. 425 КК України, як недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо це заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду.
		Обвинувачений в судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та повністю підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини, пояснивши суду, що в цей період він виконував обов`язки командира розвідувальної роти та не перевіряв зброю, котра знаходилась під охороною наряду. Остання перевірка була 03.01.2017 року, коли він приступив до виконання обов`язків командира роти.
		Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
		За згодою сторін згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.
		Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого:
		- довідки ОСК ГУНП в Харківській області та ОСК ГУНП в Рівненській області від 13.12.2017р. про відсутність судимості ОСОБА_4 (а.с. 45, 46);
		- характеристики ОСОБА_4 за місцем проходження служби у військовій частині  польова пошта НОМЕР_1 , згідно якої ОСОБА_4 характеризується з позитивного боку, поставлені задачі виконує точно і у строк, наполегливий та ініціативний в роботі, під час участі в АТО проявив особисту хоробрість та наполегливість у виконанні поставлених задач (а.к.п. 188);
		- посвідчення серії НОМЕР_5 , видане 21.09.2015р. Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_6 , згідно якого ОСОБА_4 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни  учасників бойових дій (а.к.п. 48).
		Оцінюючи в сукупності всі досліджені докази, суд вважає встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у недбалому ставленні військової службової особи до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчинене в умовах особливого періоду, ОСОБА_4 вчинений злочин, передбачений ч. 3 ст. 425 КК України.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, а саме: раніше не засуджений, за місцем служби характеризується позитивно.
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу винного. 
		Обставинами, що пом`якшують покарання  ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та визнання вини. Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
		Крім того, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Європейський суд) передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи». 
		При призначенні покарання суд виходить із положень статті 65 КК України, а саме: з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для виправлення та попередження нових злочинів, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, пом`якшуючі покарання обставини, та відсутність обтяжуючих покарання обставин, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений раніше не засуджений, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів можливо без ізоляції від суспільства. 
		Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності та відсутність тяжких наслідків, а також враховуючи дані про особу, суд вважає за можливе у даному випадку, призначивши  ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі, застосувати до нього ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на засудженого обов`язки, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину. 
		Цивільний позов не заявлений.
		Судових витрат та речових доказів по справі немає.
		В ході досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід не обирався.
		ОСОБА_4 у судовому засіданні просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році».
		Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016р. набрав законної сили 07.09.2017р.
		Статтею 2 Закону України «Про амністію у 2016 році» передбачено, що звільненню від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, підлягають особи, визнаних винними у вчиненні злочину, що не є особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи та не є діянням, передбаченим частинами другою, третьою і четвертою статті 408, статтею 410, частинами другою, третьою і четвертою статті 411 Кримінального кодексу України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, отримали статус учасника бойових дій (крім осіб, зазначених у частині четвертій статті 86 Кримінального кодексу України, статті 4 Закону України "Про застосування амністії в Україні" та статті 9 цього Закону).
		Обставини, за якими ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 425 КК України, мали місце в період з 3 січня 2017 року по 9 січня 2017 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році».
		Обставини, які перешкоджають застосуванню до ОСОБА_4 акту амністії суд не вбачає, він є суб`єктом амністії. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, на підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 425 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4  від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього відповідно до ст. 76 КК України обов`язки - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		На підставі статті 2 Закону України «Про амністію у 2016 році»  ОСОБА_4  від призначеного покарання - звільнити.
		Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...