Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/2674/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2017. Зареєстровано: 15.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" листопада 2017 р.                              Справа № 911/2674/17  
		Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши справу
		за позовом Компанії «ХIAOMI H. K. Limited»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруКиївська митниця Державної фіскальної служби України  проприпинення порушення прав інтелектуальної власності власника знаків для товарів та послугза участю представників:позивачаОСОБА_1  дов. від 25.05.2017відповідачаОСОБА_2  дов. від 19.05.2017третьої особиОСОБА_3  дов. від 22.12.2016встановив:
		До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Компанії «ХIAOMI H. K. Limited» (далі  позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» (далі  відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Київської митниці Державної фіскальної служби України (далі  третя особа) про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» здійснювати розповсюдження товарів: смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb  100 шт. поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017 на території України та вилучення з цивільного обороту і знищення контрафактного товару: смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb  100 шт. поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017. (вимоги в редакції заяви про зміну предмета позову від 07.11.2007).
		Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача вказує на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» належних йому прав інтелектуальної власності на торгівельні марки «Xiaomi» (свідоцтво № 1177611), «Mi» (свідоцтво № 1173649), «RedMi» (свідоцтво № 1213534), яке полягає в імпорті без дозволу позивача ТОВ «Ен-Ай-Ес» товарів - смартфонів «Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb» в кількості 100 шт., на яких містяться позначення зазначених торгівельних марок, в звязку з чим на думку позивача вказаний товар має ознаки контрафактного. 
		Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подану позовну заяву та просить суд її задовольнити з мотивів викладених в ній.
		Присутній в судовому засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити в задоволенні позову, позаяк, позивач не довів належними доказами наявність у нього прав інтелектуальної власності на торгівельні марки «Xiaomi» (свідоцтво № 1177611), «Mi» (свідоцтво № 1173649), «RedMi» (свідоцтво № 1213534), що позбавляє його права на звернення з позовною заявою, а також не подав доказів контрафактності товару - смартфони «Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb»  100 шт., поданих до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017. 
		Присутній в судовому засіданні представник Третьої особи надав пояснення щодо сумнівності факту наявності у позивача права інтелектуальної власності на перелічені торгівельні марки, оскільки, на його думку, це не підтверджено відповідними доказами, у звязку з чим вважає подану позовну заяву безпідставною.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд 
		встановив:
		Позивач, стверджуючи, що він є законним правовласником прав інтелектуальної власності на торгівельні марки «Xiaomi» (номер міжнародної реєстрації 1177611 від 28.11.2012), «Mi» (номер міжнародної реєстрації 1173649 від 28.11.2012), «RedMi» (номер міжнародної реєстрації 1213534 від 23.04.2014), зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» без його дозволу здійснюється імпорт товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017, на яких містяться зображення перелічених торгівельних марок, в звязку з чим на його переконання вказаний товар має ознаки контрафактного.
		Відповідно до відомостей, які містяться на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності, власником торгівельних марок «Xiaomi» (номер міжнародної реєстрації 1177611), «Mi» (номер міжнародної реєстрації 1173649), «RedMi» (номер міжнародної реєстрації 1213534) є Компанія «Xiaomi Inc.». 
		В якості доказів, які підтверджують права інтелектуальної власності позивача - Компанії «ХIAOMI H. K. Limited» на торгівельні марки «Xiaomi» (номер міжнародної реєстрації 1177611), «Mi» (номер міжнародної реєстрації 1173649), «RedMi» (номер міжнародної реєстрації 1213534), позивач надав суду фотокопію ліцензійної угоди про товарні знаки, укладену між Компанією «Xiaomi Inc.» та Компанією «ХIAOMI H.K.Limited» та її переклад на українську мову. 
		Відповідно до умов ліцензійної угоду про товарні знаки, укладеної між Компанією «Xiaomi Inc.» - ліцензіар та Компанією «ХIAOMI H.K.Limited» - ліцензіат  сторони, взявши до уваги використання певного зареєстрованого товарного знака ліцензіара ліцензіатом при продажі та розповсюдженні продукції, дійшли згоди про використання товарного знака (далі  ліцензовані товарні знаки) в областях, що виключають Китайську Народну Республіку (далі  ліцензійна зона) на всі продукти та послуги, призначені для товарного знака. Якщо сторони не домовилися про інше, обєкт цієї угоди повинен включати всі зареєстровані товарні знаки, що належать ліцензіару, а також товарні знаки, що будуть зареєстровані протягом терміну дії цієї угоди.
		Відповідно до ч. 1 розділу 2 ліцензійної угоди ліцензіат погоджується отримати від ліцензіара, і ліцензіар погоджується надати ліцензіату не виключне право: продавати, поширювати, розповсюджувати та рекламувати свої продукти, послуги і проводити інші повязані з цим види діяльності; вживати будь-які необхідні дії для збереження ліцензійного товарного знака та припинення будь-яких порушень, включаючи, але не обмежуючись, такі заходи, як спостереження, захист, розслідування, дізнання, подача заяви, затримання, внесення пропозицій, консультації, переговори щоб звязатися з урядовими, неурядовими та напівурядовими організаціями, та вирішення інших питань, повязаних з сторонами, а також має право почати будь-яку необхідну юридичну процедуру або захід, в тому числі без судового розгляду, арбітражу, судового слухання, апеляції, примирення і т.д. безпосередньо або шляхом доручення адвокатам видавати листи, оголошувати і/або вживати дії, зазначені вище; без попередньої згоди ліцензіара ліцензіат не має права відмовлятися, передавати або розпоряджатися ліцензованою інтелектуальною власністю. 
		Згідно з частинами 2, 3 розділу 2 ліцензійної угоди повні або часткові права, отримані ліцензіатом відповідно до угоди, можуть бути субліцензовані. Якщо це не дозволено письмовим дозволом ліцензіара або ліцензіата, субліцензована третя сторона не має права повторно ліцензувати права іншим сторонам. Ліцензіар зобовязаний надати ліцензіату матеріали, повязані з зареєстрованим товарним знаком.
		Розділом 3 ліцензійної угоди визначено, що термін дії угоди починається 7 квітня 2010 року і залишається в силі і діє до 6 квітня 2020 року.
		Відповідно до розділу 5 ліцензійної угоди ліцензія на товарний знак за цією угодою повинна бути безкоштовною, невиключною ліцензією. 
		Угода підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки (ч. 2 розділу 6 ліцензійної угоди). 
		Згідно з ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є: право на використання торговельної марки; виключне право дозволяти використання торговельної марки; виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. 
		Частиною 2 названої норми встановлено, що майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно із ст. 426 Цивільного кодексу України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.  Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
		Відповідно до ст. 427 Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані відповідно до закону повністю або частково іншій особі. Умови передання майнових прав інтелектуальної власності можуть бути визначені договором, який укладається відповідно до цього Кодексу та іншого закону.
		Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору. Власник свідоцтва має право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання знака на підставі ліцензійного договору. Договір про передачу права власності на знак і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.
		Частиною 1 ст. 1109 Цивільного кодексу України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. 
		Відповідно до ч. 3 ст. 1109 Цивільного кодексу України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. 
		Предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, які на момент укладення договору не були чинними. (ч. 5 ст. 1109 Цивільного кодексу України).
		Згідно з ч. 6 ст. 1109 Цивільного кодексу України права на використання об'єкта права інтелектуальної власності та способи його використання, які не визначені у ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату.
		Частиною 9 ст. 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що умови ліцензійного договору, які суперечать положенням цього Кодексу, є нікчемними.
		Враховуючи, що зазначена ліцензійна угода не містить дати укладення, позивач на вимогу суду надав письмові пояснення від 14.11.2017, згідно з якими моментом вчинення правочину  ліцензійної угоди, якою передані права щодо використання ТМ є 07.04.2010, тобто в день початку дії вказаного договору. З огляду на зазначене, за твердженням позивача дана ліцензійна угода укладена 07.04.2010. 
		Суд зазначає, що ліцензійна угода не містить переліку торгівельних марок права використання яких передані позивачу, зокрема, торгівельних маркок «Xiaomi», «Mi», «RedMi». На момент укладення ліцензійної угоди, зазначені торгівельні марки не були зареєстровані. 
		Оскільки ліцензійний договір не може охоплювати надання прав ліцензіату, які ліцензіар тільки має намір набути у майбутньому, а об'єктом ліцензійного договору може бути лише зареєстрований об'єкт інтелектуальної власності, позаяк права, що випливають з державної реєстрації виникають у заявника після видачі відповідного правоохоронного документа (патенту чи свідоцтва), ліцензійна угода про товарні знаки, укладена між Компанією «Xiaomi Inc.» та Компанією «ХIAOMI H.K.Limited» всупереч приписів ст. 1109 Цивільного кодексу України, містить положення згідно з якими предметом ліцензійного договору є права на використання об'єкта інтелектуальної власності  торгівельних марок, які на момент укладення договору не були чинними - зареєстрованими.
		Відтак, права на використання об'єктів права інтелектуальної власності - торгівельних марок «Xiaomi» (номер міжнародної реєстрації 1177611 від 28.11.2012), «Mi» (номер міжнародної реєстрації 1173649 від 28.11.2012), «RedMi» (номер міжнародної реєстрації 1213534 від 23.04.2014) за даною ліцензійною угодою не передані їх власником позивачу - Компанії «Xiaomi H.K.Limited.».
		Позивач в письмових поясненнях зазначає, що ліцензійна угода підпадає під дію законів Китайської Народної Республіки (далі  КНР), тому слід керуватись ст. 12 Закону Китаїської Народної Республіки «Про договори», прийнятого 15.03.1999 на 2-й сесії 9-го скликання Загальнокитайських зборів Народних Представників КНР, який набув чинності 01.10.1999, згідно з якою зміст договору встановлюється сторонами та за загальним правилом має містити наступні умови: найменування (імена) та місцезнаходження сторін; предмет договору; якість; кількість; ціна або оплата; строк, місце, спосіб виконання; відповідальність за порушення договору; спосіб вирішення спорів. Позивач також вказує, що зазначення конкретної дати укладання ліцензійного договору за нормами китайського права не включається до змісту договору та не є обовязковою умовою, без дотримання якої договір вважатиметься неукладеним.
		Суд звертає увагу на те, що зазначений закон КНР «Про договори» визначає загальні базисні положення щодо укладення договорів та його приписами врегульовано положення договорів купівлі-продажу, дарування, оренди, підряду, тощо. 
		При цьому, на офіційному сайті Всесвітньої організації інтелектуальної власності розміщено спеціальний законодавчий акт Китайської Народної Республіки, Закон КНР «Про товарні знаки (марки)» від 23.08.1982, яким врегульовано питання в сфері інтелектуальної власності, зокрема, вказаний закон містить припис стосовно необхідності реєстрації ліцензійної угоди, без якої не може бути передано права на торгівельну марку. Також на вказаному сайті знаходяться Методичні розробки по реєстрації ліцензійних договорів на використання товарних знаків від 01.08.1997, де відображено зміст типового ліцензійного договору, в якому серед іншого зазначено і дату укладення. Доказів реєстрації ліцензійної угоди суду не надано.
		З поданої позивачем копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що заснована 03.03.2010 Компанія «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd», 30.07.2013 змінила назву на «Xiaomi Inc.». Отже, стороною ліцензійної угоди на час її укладання не могла бути Компанія «Xiaomi Inc.», позаяк на той час компанія мала назву - Компанія «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd».  
		Враховуючи вищезазначене, ліцензійна угода, подана позивачем до суду, не є належним та допустимим доказом передачі йому прав на вищезазначені торгівельні марки, в розумінні ст. 33 ГПК України.
		За твердженням позивача, між Компанією «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd» та Компанією «Xiaomi H.K.Limited.» був укладений квазідоговір, за умовами якого позивач мав право використовувати належні Компанії «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd» торгівельні марки «Xiaomi», «Mi». В підтвердження зазначеного позивач надав суду спільний лис компанії «Xiaomi H.K.Limited.» та «Xiaomi Inc.» від 22.11.2017, в якому зазначено, що між компаніями «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd» та «Xiaomi H.K.Limited.» до 30.07.2013 існував квазідоговір за умовами якого остання мала право на використання належних компанії «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd» товарних знаків «Xiaomi», «Mi», а з 30.07.2013 - після зміни назви компанії з «Вeijing Xiaomi Teсhnology Co Ltd» на «Xiaomi Inc.» вона продовжила та підтвердила свою співпрацю з позивачем шляхом укладення вищезазначеної ліцензійної угоди.  
		Однак, позивач оригінал чи копію квазідоговору суду не надав, позаяк, з його пояснень, на час розгляду справи він не зберігся. Відтак суд не має змоги дослідити договір, перевірити його зміст, встановити сферу використання об'єкта права інтелектуальної власності, конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територію та строк, на які надаються права тощо, а відтак зазначені твердження позивача без документального їх підтвердження є недоведеними та безпідставними.
		Спільна заява компанії «Xiaomi H.K.Limited.» та «Xiaomi Inc.» від 30.11.2016, про те, що Компанія «Xiaomi Inc.» повністю підконтрольна Компанії «Xiaomi H.K.Limited», та Компанія «Xiaomi H.K.Limited» має всі законні права для використання та надання дозволів щодо торгових марок, які зареєстровані Компанією «Xiaomi Inc.»; спільний лист компанії «Xiaomi H.K.Limited.» та «Xiaomi Inc.» від 25.10.2017, в якому зазначено, що Компанія «Xiaomi H.K.Limited» є однією з дочірніх компаній Компанії «Xiaomi Inc.», яка представляє Компанію «Xiaomi Inc.» для ведення бізнесу, звязків з партнерами, імпорту та розміщення продукції Xiaomi, захисту бренду Xiaomi тощо; спільний лист компанії «Xiaomi H.K.Limited.» та «Xiaomi Inc.» від 22.11.2017, в якому зазначається, що ліцензійний договір про надання права на використання торгових знаків, укладений між компаніями включає торгівельні марки «Xiaomi», «Mi», «RedMi», які зареєстровані компанією «Xiaomi Inc.» та остання уповноважує Компанію «Xiaomi H.K.Limited.» використовувати  торгівельні марки «Xiaomi», «Mi», «RedMi», а також виконувати будь-які дії щодо захисту авторських прав, на які посилається позивач в якості доказів, які підтверджують передачу йому права користування зазначеними торгівельними марками, не приймаються судом до уваги при вирішенні спору та відхиляються, оскільки майнові права інтелектуальної власності можуть бути передані за договором про передачу права власності на знак чи ліцензійним договором, які вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Належних доказів укладання зазначеного правочину за яким позивачу - Компанії «ХIAOMI H. K. Limited» передані права на зазначені торгівельні марки суду не надано. 
		Позивач також зазначає про контрафактність товарів - смартфонів Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb  100 шт., заявлених імпортером - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017, в підтвердження чого посилається на лист Компанії «ХIAOMI H. K. Limited» від 17.07.2017, в якому зазначено, що Компанія «ХIAOMI H. K. Limited» безпосередньо не продавала та не постачала Товариству з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» жодних моделей «Хіаоmi Mi 3 16 Gb, 4с 2/16 Gb, 4с 3/32 Gb, 4s 3/64 Gb, 5 4/128 Gb, 5s Plus 6/128», «Хіаоmi RedMi Note 2 32 Gb, Хіаоmi RedMi 2, Хіаоmi RedMi 3, Хіаоmi RedMi 3s 2/16 Gb, Хіаоmi RedMi 3s 3/32 Gb», «Хіаоmi Мі Pad 2». 
		Відповідно до п. 17 ст. 4 Митного кодексу України контрафактні товари - товари, що містять об'єкти права інтелектуальної власності, ввезення яких на митну територію України або вивезення з цієї території є порушенням прав інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.
		За наслідками дослідження листа Компанії «ХIAOMI H. K. Limited» від 17.07.2017 встановлено, що в переліку товарів, який міститься в листі відсутній товар який був переданий імпортером - Товариством з обмеженою відповідальністю «Ен-Ай-Ес» до митного оформлення за митною декларацією № UA 125100/2017/320787 від 21.08.2017. Також лист датований 17.07.2017, передує більш ніж на один місяць даті початку митного оформлення - 21.08.2017, що не виключає можливості придбання декларантом спірного товару після 17.07.2017. Доказів того, що Компанія «ХIAOMI H.K.Limited» є єдиним законним продавцем спірного товару позивач не надав.
		Відповідач, заперечуючи проти позову, зокрема, щодо тверджень позивача про контрафактність спірного товару надав суду контракт від 10.01.2017 № 01-17, за яким  фірма Сполучених Штатів Америки INNES INTERNATIONAL, INC. продала відповідачу відповідно до специфікації від 08.08.2017 № 14 до контракту смартфони Хіаоmi RedMi 4 2/16 Gb  100 шт. Зазначені товари фірма Сполучених Штатів Америки INNES INTERNATIONAL, INC в свою чергу придбала відповідно до  рахунку (Invoice) від 26.07.2017 у Компанії КНР, Гонконг «Shenzhen Zealkeys Sci-Tech Co., Ltd», яка діє згідно довіреності від 23.08.2016 (чинної на час виставлення рахунку (Invoice) від 26.07.2017), відповідно до якої Компанія «Xiaomi Communіcations» з 08.08.2016 уповноважила Компанію «Shenzhen Zealkeys» стати її дистрибютором з повними правами, авторизацією та юридичним правом імпортувати, продавати, рекламувати, розповсюджувати авторизоване обладнання: аксесуари, техніка для дому, обладнання для Інтернету речей, роутери, ТВ, аудіо, пристрої для спорту, тощо на території Гонконгу.
		Вказана довіреність містить невичерпний перелік обладнання, а відтак може стосуватись і надання прав на розповсюдження смартфонів. 
		Спільний лист Компанії «Xiaomi Communіcations Co., Ltd» та Компанії «Xiaomi Inc.», на який посилається позивач в якості доказу контрафактності вказаного товару, в якому зазначено, що Компанія «Xiaomi Communіcations Co., Ltd» є афілійованою організацією Компанії «Xiaomi Inc.», які 23.08.2016 підписали довіреність строк дії якої завершився 07.08.2017 та за якою Компанія «Xiaomi Communіcations» уповноважила Компанію «Shenzhen Zealkeys» продавати певні продукти бренду «Xiaomi» (за виключенням продуктів на базі смартфонів бренду «Xiaomi») суперечить змісту довіреності та не може обмежувати її дію. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється, зокрема, на: використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот. 
		Згідно з приписами ч. 9 оглядового листа ВГСУ від 28.02.2017 № 01-06/521 теорія права виділяє три підходи до принципу вичерпання прав: міжнародний, регіональний та національний. У відповідності до міжнародного принципу вичерпання прав право власника забороняти використання торговельної марки вичерпується після продажу товару, незалежно від того, в якій з країн товар було введено в цивільний обіг. Тобто, у випадку введення товару з відповідною торговельною маркою в цивільний обіг у будь-якій країні власником цієї торговельної марки, наступний перепродаж цього товару на території будь-якої іншої країни, де його права також охороняються, вже не може бути ним обмежений або заборонений. Відтак, приписи Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не пов'язують вичерпання прав власника торговельної марки з введенням ним товару (або за його згодою) в цивільний оборот виключно на території України. Отже, введення власником торговельної марки (або за його згодою) товару під відповідним знаком для товарів і послуг у цивільний оборот може бути здійснено і на території іншої держави (держав), після чого власник не може обмежити або заборонити наступний перепродаж цього товару на території іншої країни, де його права також охороняються (у тому числі на території України). Зазначене, за відсутності територіальних обмежень, дає підстави стверджувати про існування в Україні міжнародного підходу до вичерпання прав. Таким чином, позивач (або інша особа за його згодою), який ввів у цивільний оборот спірний товар під належним йому знаком для товарів і послуг на території будь-якої іншої держави, не має права заперечувати проти використання без згоди позивача зареєстрованого знака під час пропонування до продажу такого товару на території України.
		З огляду на зазначене, та враховуючи недоведеність позивачем прав на вказані обєкти інтелектуальної власності, суд відхиляє та не приймає до уваги при вирішенні спору твердження позивача щодо контрафактності спірного товару, позаяк такі твердження не підтверджено належними та допустимими доказами.  
		Враховуючи те, що позивач - Компанія «ХIAOMI H.K.Limited» не довів порушення його прав, за захистом яких він звернувся до суду з зазначеною позовною заявою, та не довів належними та допустимими доказами тих обставин, з якими закон пов'язує можливість його звернення за захистом прав інтелектуальної власності на торгівельні марки «Xiaomi» (свідоцтво № 1177611), «Mi» (свідоцтво № 1173649), «RedMi» (свідоцтво № 1213534), суд приходить до висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак відмовляє в їх задоволенні.
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.
		Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		вирішив:
		В позові відмовити повністю.
		Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                              Ю.В. Подоляк
		 
		 
		Дата підписання рішення 13.12.2017.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...