Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/1283/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2017. Зареєстровано: 15.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2017.
Дата набрання законної сили: 12.12.2017
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"12" грудня 2017 р.           Справа№ 910/1283/17
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Отрюха  Б.В.
		суддів:            Майданевича А.Г. 
		          Тищенко  А.І. 
		У судове засідання з'явились: 
		Від позивача : Покровська Т.І. - представник; 
		Від відповідача: Бабенко В.М. - представник; 
		розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" 
		на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017
		у справі № 910/1283/17 (суддя Мудрий С.М.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Київметробуд"
		до Комунального підприємства "Київський метрополітен"
		про стягнення збитків в розмірі 188 702 048,33 грн. 
		ВСТАНОВИВ:
		До Господарського суду міста Києва звернулося з позовними вимогами Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення збитків в розмірі 188 702 048,33 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов довгострокового договору були розпочаті роботи. Тоді як, відповідач затягував фінансування будівництва без зазначення причин, постійно переглядаючи в додаткових угодах графіки виконання робіт. В зв'язку з тим, що генеральним підрядником було прийнято на себе зобов'язання перед субпідрядниками, постачальниками, найнятими працівниками, державними цільовими фондами та бюджетом, крім того виконувався великий обсяг складних та специфічних підземних та наземних робіт будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії, з метою виконання своїх зобов'язань і по термінах будівельних робіт, а також платежами до бюджету і цільових фондів, позивач, вимушений був звернутись до ПАТ КБ "Хрещатик" за кредитом. 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 позов задоволено частково.
		Присуджено до стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен", на користь Публічного акціонерного товариства "Київметробуд", збитки в розмірі 108   313 501,73 грн., 137 760,00 грн. витрат по сплаті судового збору та 57 918,67 грн. за проведення судової експертизи. 
		В іншій частині позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити Публічному акціонерному товариству "Київметробуд" в задоволенні позовних вимог до Комунальнго підприємства "Київський метрополітен" про стягнення збитків повністю. 
		Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не досліджено всіх обставин справи та не надано належної оцінки доказам у справі.
		Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що судом першої інстанції оскаржуваного рішення не враховано те, що умовами тендерної документації та умовами договору не передбачено, що позивач як генеральний підрядник забезпечує виконання робіт згідно договору за рахунок залучених кредитних засобів, також залучення кредитних засобів не відповідає вимогам розпорядження та умовам тендерної документації.
		Одночасно з апеляційною скаргою, відповідачем було подано клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" у справі № 910/1283/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Майданевича А.Г. та Тищенко А.І.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2017 поновлено строк на апеляційне оскарження, прийнято апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" до провадження та призначено до розгляду на 12.12.2017.
		07.12.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 без змін, а апеляційну скаргу КП "Київський метрополітен" без задоволення, який колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 12.12.2017 представник відповідача надав свої пояснення по суті спору, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. 
		Представник позивача у судовому засіданні 12.12.2017 надала свої пояснення по суті спору, заперечувала проти доводів апеляційної скарги, з мотивів викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
		Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
		Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до розпорядження № 202 19.02.2008 Київською міською державною адміністрацією було прийнято рішення виконати роботи з проектування та спорудження дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі.
		Даним розпорядженням замовником будівництва було визначено Комунальне підприємство "Київський метрополітен", якому було доручено визначити генеральну проектну та підрядні організації для виконання робіт, згідно з чинним законодавством.
		В свою чергу, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" у відповідності до діючого законодавства про закупівлі застосував процедуру закупівлі в одного учасника та визначив генерального підрядника будівництва - Публічне акціонерне товариство "Київметробуд".
		28.02.2012 між позивачем, як генеральним підрядником та відповідачем, як замовником підписано довгостроковий договір підряду за № 19/003/4-ДБМ/2012.
		Згідно із пунктом 1.1 Договору замовник доручає та оплачує, а генпідрядник відповідно до проектної документації та умов договору виконує роботи по будівництву дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі.
		Пунктом 2.1 Договору визначено, що генпідрядник розпочне виконання робіт наступного дня після підписання цього договору і завершить виконання робіт до 30.09.2013.
		Відповідно до пункту 2.2 Договору початок та закінчення робіт (етапів) визначаються графіком виконання та фінансування робіт. (Додаток № 4)
		05.07.2012 між ПАТ "Київметробуд" та ПАТ "КБ "Хрещатик" було укладено кредитний договір № 04-47/1-12/1, за користування яким позивач сплачував проценти, комісії та інші платежі, що були передбачені кредитним договором.
		З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що будівництво об'єкту було завершене і відповідач, підписуючи Акт готовності об'єкта до експлуатації від 22.10.2013, тим самим прийняв виконані Генпідрядником роботи та зобов'язаний був розрахуватись. 
		Проте, замовник відповідні зобов'язання за договором № 19/003/4-ДБМ/2012 щодо розрахунків не виконував, у зв'язку із чим Генпідрядник самостійно фінансував закінчення будівництва за рахунок кредитних коштів в сумі 150 млн. грн., за користування якими сплачувались проценти, комісії та інші платежі, що були передбачені кредитним договором.
		Як вже зазначалося та вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, КП "Київський метрополітен" застосував процедуру закупівлі в одного учасника та визначив генерального підрядника будівництва - ПАТ "Київметробуд". 
		Листом № 4/1-ТК КП "Київський метрополітен" надіслало на адресу ПАТ "Київметробуд" повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів за ціною 1   460   721   600,00 грн.
		Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. 
		Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		В період з квітня 2012 року по вересень 2016 року між сторонами були укладені додаткові угоди до Договору якими вносилися зміни, в тому числі, щодо умов зобов'язання і виконання та фінансування робіт будівництва дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі.
		22.10.2013 між сторонами було підписано акт готовності об'єкта до експлуатації № 3/2, згідно умов якого засвідчено вважати закінчений будівництвом об'єкт - дільниця Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі - ІІ етап будівництва від станції "Іподром" до станції "Теремки".
		Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 05.11.2013 видано сертифікат серії ІV № 165133091021, який свідчить про відповідність закінченого будівництвом об'єкта - Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі - ІІ етап будівництва від станції "Іподром" до станції "Теремки".
		Таким чином, закінчений будівництвом є об'єкт - дільниця Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі - ІІ етап будівництва від станції "Іподром" до станції "Теремки".
		Як вже зазначалося, 05.07.2012 між позивачем, як позичальником, та ПАТ "КБ "Хрещатик", як кредитором, було укладено кредитний договір № 04-47/1-12/1. 
		Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору кредитор відкрив позичальнику відкличну відновлювану кредитну лінію, з терміном повернення 04.07.2013, зі сплатою відсотків за користування кредитом.
		В період з липня 2012 року по квітень 2015 року між позивачем та ПАТ "КБ "Хрещатик" були укладені додаткові угоди до Кредитного договору, в яких його сторонами погоджено та редактовано умови як щодо кредитного ліміту і строків його повернення, так і сплати відсотків за користування кредитом.
		Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення розміру збитків понесених позивачем, а також всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2017 призначено судово-економічну експертизу та на вирішення експерта поставлені питання, зокрема: "Чи направлялись кредитні кошти, отримані Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" відповідно до генерального кредитного договору № 04-47/1-12 та кредитного договору № 04-47/1-12/1 на будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі та в якій сумі? Який розмір відсотків за користування кредитом, пені за прострочення, штрафних санкцій Публічне акціонерне товариство "Київметробуд" сплатило Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" відповідно до генерального кредитного договору № 04-47/1-12 та кредитного договору № 04-47/1-12/1?".
		Відповідно до висновку експерта від 18.08.2017 сума процентів за користування кредитом, комісій за обслуговування кредитної лінії та штрафних санкцій, сплачених ПАТ "Київметробуд" ПАТ "КБ "Хрещатик" за період з 11.07.2012 по 25.02.2016 за генеральним кредитним договором від 05.07.2012 № 04-47/1-12 та кредитним договором від 05.07.2012 № 04-47/1-12/1, виходячи із суми виданого кредиту, який спрямований на виконання робіт по будівництву дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії Київського метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі становить 108 313 501,73 грн.
		Зі змісту висновка вбачається, що серед іншого, відмічено, що на будівництві Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі роботи виконували: БМУ - 6 ПАТ "Київметробуд"; АБ ПАТ "Київметробуд"; ТЗ №7 ПАТ "Київметробуд"; ТЗ - 14 ПАТ -"Київметробуд"; КВП ПАТ "Київметробуд"; УРБ ПАТ "Київметробуд"; ТЗ - 4 ПАТ "Київметробуд"; БМУ - 3 ПАТ "Київметробуд", яким ПАТ Київметробуд" перераховувалися кредитні кошти.
		Таким чином, дані які викладені у експертному висновкові від 18.08.2017 свідчать як про сплату процентів за користування кредитом, комісій за обслуговування кредитної лінії та штрафних санкцій виходячи із суми виданого кредиту за кредитними договорами, так і про спрямування останнім кредитних коштів в бік виконавців робіт на будівництві Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі, які, між іншим, приймали участь у засвідченні акта готовності об'єкта до експлуатації № 3/2 від 22.10.2013, про що вірно вказав суд першої інстанції.
		З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що в період з 2014 по 2016 роки генпідрядник неодноразово звертався до замовника з приводу вирішення питання компенсації плати за користування кредитними коштами, яка зокрема складається з: відсотків за користування кредитом, комісій, інших платежів, розмір якої за весь термін будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі становить 188 702 048,33 грн..
		Так у листі-відповіді № 517-11 від 04.07.2014 замовник повідомив генпідрядника, що для визначення та узгодження механізму і джерела компенсації платежів за користування кредитом необхідно надати копії документів, що підтверджують факт цільового використання кредитних коштів для будівництва дільниці метрополітену.
		Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. 
		Тобто, відшкодування збитків є видом господарських санкцій, під якими розуміються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування котрих для нього настають несприятливі економічні наслідки. Одночасно, для учасника господарських відносин, який потерпів від правопорушення, відшкодування збитків є способом захисту його прав та законних інтересів. 
		Статтею 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. 
		Збитками є: 
		- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 
		- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Згідно із статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: 
		- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; 
		- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; 
		- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; 
		- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. 
		Відшкодування збитків є наслідком порушення зобов'язання. За таких обставин, можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту невиконання обов'язку, порушення цивільних прав. 
		У будь-якому випадку для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.
		Відповідно до "Правил визначення вартості будівництва" ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затв. наказом від 05.07.2013 № 293 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, кошти на покриття інших витрат визначаються обґрунтовувальними розрахунками на підставі положень чинного законодавства, даних проектної документації, вихідних даних замовника щодо здійснення будівництва, умов виконання будівельних робіт, розташування майданчика будівництва стосовно місця дислокації будівельної організації тощо.
		До таких коштів відносяться кошти на: перевезення працівників будівельної організації автомобільним транспортом (у випадках, коли місце розташування будівельної організації (пункт збору) знаходиться на відстані більше 3 км від місця роботи, а міський або приміський транспорт відсутній або не забезпечує перевезення працівників на будівництво у зазначений час); відрядження працівників будівельної організації на об'єкт будівництва; доплати працівникам, які виконують роботи на об'єктах будівництва, що знаходяться на значній відстані (більше ніж 15 км) від місця розташування будівельної організації, в зв'язку з поїздками в неробочий час від місця розташування організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті будівництва і назад; відсотки за користування кредитами банків (за рішенням розпорядників коштів); тощо.
		Таким чином, враховуючи факт направлення генпідрядником кредитних коштів, отриманих відповідно до генерального кредитного договору № 04-47/1-12 та кредитного договору № 04-47/1-12/1 на будівництво Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі, що свідчить про окрему самостійність в питанні фінансування будівництва по Договору підряду Генпідрядником та, відповідно, про несвоєчасність розрахунку за виконані роботи з боку Замовника, з огляду на правила визначення вартості будівництва в частині віднесення коштів на покриття відсотків за користування кредитами банків, тощо та приймаючи до уваги факт здійснення позивачем плати за користування кредитними коштами, яка зокрема складається з: відсотків за користування кредитом, комісій, інших платежів, розмір якої за весь термін будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції "Виставковий центр" до Одеської площі в Голосіївському районі підтверджений, як випливає з висновку експерта, а тому, є збитками позивача в розумінні статтей 224, 225 Господарського кодексу України.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення збитків підлягають частковому задоволенню у сумі 108   313 501,73 грн.
		Доводи, які наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
		Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
		Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. 
		Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2017 у справі № 910/1283/17 залишити без змін.
		Матеріали справи № 910/1283/17 повернути Господарському суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
		 
		Головуючий суддя                                                             Б.В. Отрюх 
		 
		Судді                                                                                А.Г. Майданевич
		 
		                                                                                А.І. Тищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...