Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 643/2513/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 14.12.2017. Зареєстровано: 15.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2017.
Дата набрання законної сили: 23.06.2018
Результат оскарження 23.06.2018 Апеляційний суд Харківської області: відмовлено у відкритті провадження
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		Справа № 643/2513/17
		Провадження № 2/643/2891/17 
		07.12.2017                                  
		                                                               
		       07 грудня 2017 року                                  м. Харків
		       Московський районний суд м. Харкова в складі:       
		       головуючого судді     Сугачовій О.О.,
		       за участю секретаря  Абсалямової А.Р.,
		у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, розглянувши цивільну справу за позовом керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, -
		                                          
		                       в с т а н о в и в:
		    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, яким просить визнати недійсними договір пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006 та акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ОСОБА_1, на підставі яких 01.11.2016 проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1; визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 29.11.2016 приватним нотаріусом ХМНО 
		ОСОБА_4 (реєстровий №3557), за змістом якого, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2; визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений 29.11.2016 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 (реєстровий №3561), за змістом якого, ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_3; визнати право власності на вказану квартиру, загальною площею 127,7 кв.м., житловою площею 79,7 кв.м., за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради; витребувати квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 127,7 кв.м., житловою площею 79,7 кв.м., з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради; стягнути судові витрати.
		   Обґрунтовуючи доводи позову зазначає, що квартира АДРЕСА_2, загальною площею 127,7 кв.м., житловою площею 79,7кв.м., належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі порядкового номера 17 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 23.02.2011 №172/11 «Про комунальну власність м. Харкова», яким вказану квартиру прийнято до комунальної власності міста на підставі звернення Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, договору №28/7 на будівництво житла в порядку пайової участі від 30.07.2008 та актів приймання-передачі квартир від 12.06.2009 і 10.12.2010, збудованих ВАТ «Трест Житлобуд-1». За інформацією управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 26.01.2017 вказана квартира перебуває на балансі управління комунального майна та приватизації, оскільки її приватизація управлінням не проводилася. Рішенням виконкому Харківської міської ради від 30.03.2011 № 211 «Про розподіл житла» управлінню обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради дозволено здійснити розподіл згаданої квартири, побудованої за рахунок субвенції з державного бюджету, військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, звільненим в запас або відставку за станом здоровя, віком, вислугою років і у звязку зі скороченням штатів, які знаходяться на квартирному обліку за місцем проживання, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обовязків, учасникам бойових дій в Афганістані та інших військових конфліктів. За інформацією управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 12.01.2017 вищевказана квартира протягом тривалого часу перебувала в стані розподілу, з урахуванням значної загальної площі та особливостей планування. При цьому, згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 01.11.2016 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 на підставі договору пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006 та акту прийому-передачі житла від 12.03.2008, укладеного з ВАТ «Трест Житлобуд-1». Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ПН ХМНО ОСОБА_4 посвідчено договір купівлі-продажу від 29.11.2016 за змістом якого, ОСОБА_1 продав вказану квартиру ОСОБА_2, продаж квартири вчинено за 747000грн. У цей же день вказаним приватним нотаріусом посвідчено іпотечний договір, за змістом якого, на придбану ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано обтяження у вигляді заборони на користь ОСОБА_3 Умовами іпотечного договору передбачено, що цим договором забезпечується належне виконання ОСОБА_2 вимог іпотекодержателя за договором позики, укладеним 29.11.2016 та посвідченим ПН ХМНО ОСОБА_4, щодо своєчасного повернення боргу в сумі 513000грн. Умовами іпотечного договору визначено, що на забезпечення виконання основного зобовязання, іпотекодавець передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_2. Однак, з листа голови правління АТ «Трест Житлобуд-1» від 03.01.2017 вбачається, що вказане підприємство будь-яких угод з ОСОБА_1, в тому числі щодо квартири АДРЕСА_5 не укладало, вказана квартира передана у 2008 до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства. При цьому, за змістом договору пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006 особа ОСОБА_1 посвідчується паспортом серії МК№929200, виданим 22.07.1998 Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області. Однак, із заяви ОСОБА_1 від 18.08.2009 про видачу паспорта громадянина України вбачається, що вищевказаний паспорт серії МК№929200 втрачений, а замість нього 14.09.2009 виданий паспорт серії МТ№073484. Співставленням фотокарток, вклеєних до заяв ОСОБА_1 про видачу паспортів серії з фотокарткою, вклеєною до втраченого паспорта серії МК№929200, копії якого містяться в матеріалах реєстраційної справи, заведеної у звязку зі здійсненням 01.11.2016 державної реєстрації права власності на спірну квартиру, а також в матеріалах нотаріальної справи, заведеної у звязку з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу від 29.11.2016, встановлено, що у втраченому паспорті серії МК№929200 вклеєна фотокартка не ОСОБА_1, а іншої, не встановленої особи. Отже, наведене вказує на підроблення договору пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006, акту прийому-передачі житла від 12.03.2008 між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ОСОБА_1, а також втраченого паспорту останнього з метою незаконного заволодіння на його імя та подальшого перепродажу квартири АДРЕСА_2, яка є комунальною власністю.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав вищевикладені обставини і вимоги позову, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Представник Харківської міської повністю погодився із вимогами позову, надавши письмові пояснення.
		Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні викладені обставини й вимоги позову визнав повністю.
		Інші відповідачі, їх представники в судове засідання не зявились, будучи повідомленими про день та час розгляд справи належним чином, заяв про поважні причини своєї неявки або про слухання справи за їх відсутністю не надали, тому суд, розглядає справу у відсутності інших відповідачів, постановляючи рішення на підставі наданих сторонами доказів.
		Суд, вивчивши доводи позивача, позицію відповідача ОСОБА_1, Харківської міської ради, дослідивши матеріали справи та надані доказі, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
		Згідно ч.2 ст.45 ЦПК України з метою представництва інтересів держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, подає, зокрема, позовну заяву.
		Повноваження прокурора звертатися до суду з позовною заявою під час здійснення представництва інтересів держави в суді передбачено 
		п.1 ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».
		За змістом ч.3 вказаної статті Закону підставою представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший субєкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
		   Харківською міською радою самостійно захист порушених інтересів не здійснюється
		   Відповідно до правил ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини. на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Так, судом встановлено що квартира АДРЕСА_2, загальною площею 127,7 кв.м., житловою площею 79,7 кв.м., належить територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради на підставі порядкового номера 17 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 23.02.2011 №172/11 «Про комунальну власність м. Харкова».
		Вказану квартиру прийнято до комунальної власності міста на підставі звернення Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, договору №28/7 на будівництво житла в порядку пайової участі від 30.07.2008 та актів приймання-передачі квартир від 12.06.2009 і 10.12.2010, збудованих ВАТ «Трест Житлобуд-1». 
		Спірна квартира перебуває на балансі управління комунального майна та приватизації, оскільки її приватизація управлінням не проводилася згідно інформації управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 26.01.2017
		Рішенням виконкому Харківської міської ради від 30.03.2011 № 211 «Про розподіл житла» управлінню обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради дозволено здійснити розподіл згаданої квартири, побудованої за рахунок субвенції з державного бюджету, військовослужбовцям та особам рядового і начальницького складу, звільненим в запас або відставку за станом здоровя, віком, вислугою років і у звязку зі скороченням штатів, які знаходяться на квартирному обліку за місцем проживання, членам сімей військовослужбовців, які загинули під час виконання ними службових обовязків, учасникам бойових дій в Афганістані та інших військових конфліктів. 
		  Вищевказана квартира протягом тривалого часу перебувала в стані розподілу, з урахуванням значної загальної площі та особливостей планування згідно інформації управління обліку та розподілу житлової площі Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 12.01.2017.
		   Такі обставини підтверджено рішення Харківської міської ради № 172/11 від 23.02.2011, переліком майна, яке прийнято до комунальної власності міста станом на 23.02.2011, листом Департаменту управління комунального майна та приватизації № 1516 від 26.01.2017, рішення від 30.03.2017 № 211 про розподіл житла, розпорядження Управління комунального майна та приватизації від 14.03.2011, рішення 5 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 23.02.2011 № 172/11 Про комунальну власність, , договору на будівництво житла в порядку пайової участі, додаткової угоди № 2 до договору № 28/7 від 30.012.2008, додаткової угоди № 3 до договору № 28/7 від 30.07.2008, коригувального акту приймання-передачі житла від 12.06.2009, акту приймання-передачі житла від 11.12.2008 (а.с.12-18, 71-90) 
		При цьому, згідно відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 01.11.2016 проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 на підставі договору пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006. та акту прийому-передачі житла від 12.03.2008, укладеного з ВАТ «Трест Житлобуд-1». 
		Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ПН ХМНО ОСОБА_4 посвідчено договір купівлі-продажу від 29.11.2016 за змістом якого, ОСОБА_1 продав вказану квартиру ОСОБА_2, продаж квартири вчинено за 747000грн. 
		    29.11.2016 приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 посвідчено іпотечний договір.
		Відповідно до умов іпотечного договору вбачається, що на придбану ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано обтяження у вигляді заборони на користь ОСОБА_3 
		Умовами іпотечного договору також передбачено, що забезпечується належне виконання ОСОБА_2 вимог іпотекодержателя за договором позики, укладеним 29.11.2016 та посвідченим ПН ХМНО 
		ОСОБА_4, щодо своєчасного повернення боргу в сумі 513000грн.  
		Також умовами іпотечного договору визначено, що на забезпечення виконання основного зобовязання, іпотекодавець передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_2. 
		Такі обставини підтверджено відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копіями договору № 1189/6-1 від 10.01.2006 пайової участі у будівництві житлового будинку, акту приймання-передачі, договору купівлі-продажу квартири від 29.11.2016, іпотечного договору від 29.11.2016, відповіді Голови правління АТ «Трест Житлобуд-1» від 03.01.2017, ксерокопії паспортів громадянина України на імя ОСОБА_1, копіями форми № 1 на ОСОБА_1, протоколу допиту ОСОБА_1 від 02.03.2017 (а.с.10,11,19-34, 52)
		   Між тим, встановлено, що вказане підприємство будь-яких угод з ОСОБА_1, в тому числі щодо квартири АДРЕСА_6 не укладало, вказана квартира передана у 2008 до Управління з будівництва, ремонту та реконструкції Департаменту будівництва та шляхового господарства, що вбачається із листа голови правління АТ «Трест Житлобуд-1» від 03.01.2017. 
		При цьому, за змістом договору пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006 особа ОСОБА_1 посвідчується паспортом серії МК№929200, виданим 22.07.1998 Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області. 
		Однак, із заяви ОСОБА_1 від 18.08.2009 про видачу паспорта громадянина України вбачається, що вищевказаний паспорт серії МК№929200 втрачений, а замість нього 14.09.2009 виданий паспорт серії МТ№073484. 
		Співставленням фотокарток, вклеєних до заяв ОСОБА_1 про видачу паспортів серії з фотокарткою, вклеєною до втраченого паспорта серії МК№929200, копії якого містяться в матеріалах реєстраційної справи, заведеної у звязку зі здійсненням 01.11.2016 державної реєстрації права власності на спірну квартиру, а також в матеріалах нотаріальної справи, заведеної у звязку з нотаріальним посвідченням договору купівлі-продажу від 29.11.2016, встановлено, що у втраченому паспорті серії МК№929200 вклеєна фотокартка не ОСОБА_1, а іншої, не встановленої особи. 
		Отже, наведене вказує на підроблення договору пайової участі в будівництві житлового будинку №1189/6-1 від 10.01.2006, акту прийому-передачі житла від 12.03.2008 між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ОСОБА_1, а також втраченого паспорту останнього з метою незаконного заволодіння на його імя та подальшого перепродажу квартири АДРЕСА_2, яка є комунальною власністю.
		   Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не впливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		   Відповідно до правил ст. 215 ЦК України якщо заінтересована особа заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
		   Вищевикладене свідчить про спрямованість спірних правочинів на незаконне заволодіння квартирою №55 по пр. Московському, 131-а в м. Харкові, тому є підстави вважати вказані правочини такими, що порушують публічний порядок,тобто нікчемними в силу ч.ч.1-2 ст.228 ЦК України.
		Незважаючи на те, що в силу ч.2 ст.215 ЦК України визнання нікчемного правочину судом недійсним не вимагається, вказана норма закону не позбавляє заінтересовану особу права на звернення до суду з такою вимогою, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
		Так, положеннями ч.1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності спірних правочинів є недодержання в момент їх вчинення вимог, встановлених ч.1 ст.203 цього Кодексу, а саме: 
		-невідповідність змісту договору пайової участі від 10.01.2006 та договору купівлі-продажу від 29.11.2016 вимогам ч.1 ст.658 ЦК України, якою передбачено, що право продажу товару належить його власнику; 
		-невідповідність змісту іпотечного договору від 29.11.2016 вимогам абз.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої, предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності; 
		-невідповідність змісту вищевказаних договорів інтересам держави в особі Харківської міської ради, яка є власником відповідної квартири.
		    Відповідно до правил ч.1 ст.17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється, зокрема, у разі визнання іпотечного договору недійсним.
		    Приймаючи до уваги те, що заперечення дійсності спірних правочинів на підставах, встановлених законом, має значення для вирішення питання про здійснення державної реєстрації права власності на згадану квартиру за територіальною громадою, Харківська міська рада, в розумінні ч.3 ст.215 ЦК України, хоча і не є стороною спірних правочинів, але є особою, заінтересованою у визнанні цих правочинів судом недійсними (абз.5 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).
		   Оскільки Харківська міська рада не є стороною спірних правочинів, вимога про визнання цих договорів недійсними предявляється без вимоги про застосування наслідків їх недійсності (ст.216 ЦК України) у вигляді вимоги про повернення майна, а в комплексі з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння (п.3 ч.1 ст.388 ЦК України).
		    Необхідність застосування вказаного способу захисту порушених інтересів випливає з ч.3 ст.216 ЦК України, якою передбачено, що загальні наслідки недійсності угоди (двостороння реституція, яка не ставиться в залежність від добросовісності сторін угоди), застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. 
		  Цивільним законодавством України передбачені засади захисту права власності. 
		   Положення ст.387 ЦК України надають власнику право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
		   Оскільки добросовісне набуття в розумінні ст.388 ЦК України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.
		   Такий спосіб захисту порушених інтересів не суперечить роз'ясненням, наведеним у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», згідно яких, реституція як спосіб захисту цивільного права (ч.1 ст.216 ЦК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. 
		    Далі, власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею(ст..ст. 317, 319 ЦК України). 
		   Відповідно до ст.330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		При цьому, Харківська міська рада, якій належить спірна квартира, не є стороною спірних договорів, у звязку з чим, відповідне нерухоме майно вибуло з володіння власника не з його волі іншим шляхом, оскільки рішень про відчуження цього майна з комунальної власності Харківською міською радою не приймалося.
		Застосування вказаного способу захисту порушених інтересів узгоджується з розясненнями, наведеними в пунктах 21-26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
		Так,, згідно вказаних розяснень, коли майно придбане за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі ст.388 ЦК України звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів. 
		Вищезазначені розяснення узгоджуються з правовими позиціями Верховного Суду України, викладеними в постановах від 11.02.2015 по справі №6-1цс15, від 01.07.2015 по справі №6-619цс15, від 18.01.2017 по справі №6-2776цс16, які згідно зі ст.360-7 ЦПК України є обовязковими для судів,і згідно ч.2 ст.214 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин. 
		Відповідно до абз.5 п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» рішення суду про задоволення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
		Обґрунтованість вимог про визнання права власності на майно в звязку з необхідністю його витребування з чужого незаконного володіння підтверджується, зокрема, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2016 (провадження №6-36112 св15).
		Так, суд касаційної інстанції з посиланням на обовязкову, в силу 
		ст.360-7 ЦПК України, для судів правову позицію Верховного Суду України (постанови: №6-107цс12 від 07.11.2012; №6-348цс15 від 10.06.2015; 
		№6-67цс15 від 13.05.2015) зазначив, що у разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у звязку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст.392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом предявлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.         
		Встановлений ст.388 ЦК України механізм витребування власником майна у добросовісного набувача не може розглядатися як протиправне позбавлення права власності в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідної практики Європейського суду з прав людини, оскільки випадки та умови такого витребування обмежені національним законодавством. 
		Правильне застосування законодавства, його дотримання у цивільних правовідносинах незаперечно становить суспільний інтерес. 
		У даному випадку суспільний інтерес полягає у витребуванні майна на користь територіальної громади відповідно до механізму, встановленого національним законодавством, з метою його подальшого розподілу між особами, які потребують поліпшення житлових умов, з урахуванням визначеної житловим законодавством черговості. 
		Отже, звернення прокурора із вказаним позовом до відповідачів, відповідає законній меті, оскільки спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання щодо вибуття з володіння територіальної громади житла, яке підлягає розподілу між визначеною категорією осіб, які потребують додаткових соціальних гарантій.
		Витребуванням майна у добросовісного набувача на останнього не покладається надмірний тягар, оскільки відповідно до законодавства він має засоби юридичного захисту свого цивільного права. 
		Так, відповідно до правил ч.1 ст.661 ЦК України, покупець майна може звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.
		Таким чином, гарантії, передбачені ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не порушуються.
		Отже, аналізуючи вищевикладене, норми чинного законодавства України, встановлено, що спірна квартира всупереч інтересам держави продовжує перебувати у володінні відповідача.
		Зволікання із захистом порушеного права власності унеможливлює виконання Харківською міською радою завдань, повязаних з реалізацією державної політики в сфері забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов. 
		   Таким чином, суд прийшов до висновку, що вимоги позову є обґрунтованими, належним чином доведеними і у суду є правові підстави для його задоволення у повному обсязі. 
		   Відповідно до правил ст. 88 ЦПК України на відповідачів суд покладає стягнення суми сплаченого позивачем судового збору в солідарному порядку. 
		   На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 10, 4, 11, 60, 88, 208-215 ЦПК України, ст.ст.12, 203, 215, 216, 228, 317, 319, 328, 330, 387, 388, 392, 661 ЦК України, ЗУ «Про іпотеку», суд 
		                             в и р і ш и в:
		     
		   Позовні вимоги задовольнити.
		   Визнати недійсним договір пайової участі в будівництві житлового будинку № 1189/6-1 від 10.01.2006 та акт прийому-передачі квартири АДРЕСА_6 між ВАТ «Трест Житлобуд-1» та ОСОБА_1, на підставі яких 01.11.2016 проведено державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за ОСОБА_1.
		  Визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 29.11.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий № 3557, за змістом якого, ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_6.
		   Визнати недійсним іпотечний договір, посвідчений 29.11.2016 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий № 3561, за змістом якого, ОСОБА_2 передала ОСОБА_3 в іпотеку квартиру АДРЕСА_6.
		   Визнати квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 127,7кв.м., житловою площею 79,7 кв.м. за територіальною громадою м. Харкова в особі Харківської міської ради.
		    Витребувати квартиру АДРЕСА_6, загальною площею 127,7кв.м., житловою площею 79,7 кв.м. з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради.
		    Стягнути солідарно з відповідачів на користь прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108) сплачений судовий збір в сумі 16805 (шістнадцять тисяч вісімсот пять)грн., на розрахунковий рахунок № 35212041007171 в Держказначейській службі України, м. Київ, код банку 820172. 
		  Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова, шляхом подачі протягом десяти днів з дня оголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 
		     Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...