Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/2372/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2017. Зареєстровано: 16.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2017.
Дата набрання законної сили: 12.01.2022 (частково)
Результат оскарження 12.01.2022 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду: скасовано постанову суду апеляційної інстанції частково
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                             
		Справа № 159/2372/17
		Провадження № 2-а/159/181/17 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		14 грудня 2017 року                                                                            м. Ковель     
		Ковельський міськрайонний суд Волинської області
		в складі головуючого - судді     Панасюка С.Л.,
		розглянувши у письмовому провадженні в місті Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в :
		Вимоги обґрунтовані тим, що 07.09.2005 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у відповідності до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, так як він працював в органах прокуратури з липня 1989 року по грудень 2015 року. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на різних посадах у Прокуратурі Волинської області до грудня 2015року. 14.12.2015 року позивач був звільнений з посади прокурора Луцького району Волинської області у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» та п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
		Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2016 року у справі №159/667/16-а вимоги ОСОБА_1 до відповідача задоволено частково, визнані протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії у відповідності до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789 -XI1. що діяла станом на 07.09.2005 року) та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789- XII, що діяла станом на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Волинської ласті №18/296 від 14.12.2015 року, яка набрала законної сили 16.05.2016 року.
		У березні 2016 року позивач отримав іншу довідку Прокуратури Волинської області про розмір заробітної плати, №18-174вих. від 29.03.2016 року, і звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку на її підставі. Вказана довідка досліджувалася під час розгляду апеляції на вказану вище постанову суду, однак, суд апеляційної інстанції порахував, що вона не входить до предмету доказування у спорі, оскільки подана після прийняття рішення судом першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що згадана довідка є підставою для перерахунку пенсії позивача.
		03 березня 2017 року відповідач надіслав позивачу листа, у якому відмовив у перерахунку за вказаною довідкою з тих же підстав, що і за першою довідкою, незважаючи на те, що суд визнав ці підстави неправомірними і зобов'язав провести перерахунок.
		Позивач просить визнати дії відповідача щодо відмови у перерахунку за іншою довідкою неправомірними і зобов'язати його провести такий перерахунок.
		Відповідач в основу своїх заперечень поклав те, що позивач подав йому лише нову довідку, однак, не подав нову заяву про перерахунок пенсії. Просить у позові відмовити.
		Позов слід задовольнити повністю.
		07.09.2005 року позивачу призначено пенсію за вислугу років у відповідності до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року, так як він працював в органах прокуратури з липня 1989 року по грудень 2015 року. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати на різних посадах у Прокуратурі Волинської області до грудня 2015року. 14.12.2015 року позивач був звільнений з посади прокурора Луцького району Волинської області у зв'язку з реорганізацією та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» та п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України.
		Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 10.03.2016 року у справі №159/667/16-а вимоги ОСОБА_1 до відповідача задоволено частково, визнані протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії у відповідності до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789 -XI1. що діяла станом на 07.09.2005 року) та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України № 1789- XII, що діяла станом на час призначення пенсії) в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Прокуратури Волинської ласті №18/296 від 14.12.2015 року, яка набрала законної сили 16.05.2016 року.
		Згадана постанова набрала законної сили.
		Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Відповідач, за виключенням твердження, що позивач не подав заяви про перерахунок на підставі нової довідки, використовує ті самі доводи для відмови у перерахунку пенсії, які вже були відхилені згаданою вище постановою суду. Тому суд ці доводи в черговий раз відхиляє як вже розглянуті судом і визнані необґрунтованими.
		Щодо твердження відповідача про те, що позивач не подав заяви про перерахунок на підставі нової довідки, то суд також його відхиляє як необґрунтоване.
		Відповідно до п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року заява про перерахунок пенсії подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії. Пунктом 1.7. Порядку передбачено, що днем звернення за перерахунком пенсії, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
		Позивач стверджує, що таку заяву з усіма необхідними документами він подав. Відповідач це заперечує.
		Суд вважає обґрунтованим у цьому спорі твердження позивача.
		Відповідач не заперечує, що 13.04.2016 року він отримав від позивача і зареєстрував довідку Прокуратури Волинської області про розмір заробітної плати №18-174вих. від 29.03.2016 року.
		03.03.2017 року відповідач надіслав позивачу листа за № 3662/02-21-22, який за змістом є відмовою позивачу у перерахунку пенсії на підставі вказаної довідки. У цій відповіді немає ні слова про відсутність заяви, сформульовані такі ж доводи для відмови у перерахунку як і за довідкою, яка стала підставою для перерахунку на підставі рішення суду.
		Така відповідь, доводить, що відповідач сприйняв звернення позивача як заяву про перерахунок пенсії на підставі нової довідки і діяв відповідно. Його твердження про відсутність заяви позивача про перерахунок пенсії виглядає тепер як формальна зачіпка, спосіб захиститися від вимог позивача.
		До того ж, вказана довідка досліджувалася під час розгляду апеляції на вказану вище постанову суду, однак, суд апеляційної інстанції порахував, що вона не входить до предмету доказування у спорі, оскільки подана після прийняття рішення судом першої інстанції. В той же час, суд апеляційної інстанції вказав, що згадана довідка є підставою для перерахунку пенсії позивача.
		Тобто, на стадії апеляційного розгляду відповідачу було відомо, що позивач наполягає на проведенні перерахунку на підставі нової довідки, він визнав, що позивачем подана і зареєстрована на цій стадії нова довідка, далі відповідач діяв в алгоритмі реагування на заяву про перерахунок пенсії на підставі нової довідки.
		Формальні міркування у цій правовій ситуації не можуть бути підставою для відмови у вимогах позивача. Саме по собі, твердження відповідача про відсутність у нього письмової заяви за обставин, коли ця відсутність жодним чином не позначилася на його діях і він діяв так само, як і при наявності заяви, також не може бути такою підставою.
		Отже, відмова відповідача у перерахунку є протиправною, позивач мав на момент звернення до відповідача право на перерахунок, відповідач не довів, що позивач порушив порядок звернення за перерахунком.
		Усунути порушення права позивача необхідно шляхом зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з моменту його звернення за таким перерахунком. Оскільки таке звернення відбулося 13.04.2016 року (у цей день за твердженням відповідача зареєстрована надана позивачем нова довідка), то перерахунок має відбутися з 01.04.2016 року.
		Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, на підставі ч.2 ст.19 Конституції України, суд,
		п о с т а н о в и в :
		Позов ОСОБА_1 до Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
		Визнати протиправними дії Ковельського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплати пенсії у відповідності до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на 07.09.2005 року) на підставі наданої ним довідки Прокуратури Волинської області про розмір заробітної плати №18-174вих. від 29.03.2016 року.
		Зобов'язати Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України Про прокуратуру» (у редакції, що діяла станом на 07.09.2005 року), в розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Прокуратури Волинської області про розмір заробітної плати №18-174вих. від 29.03.2016 року, з 01.04.2016 року та виплатити йому різницю між виплаченою та перерахованою пенсією.
		Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		ГОЛОВУЮЧИЙ                                                              ПАНАСЮК С.Л.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...