Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/5463/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2017. Зареєстровано: 17.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 19.12.2017.
Дата набрання законної сили: 22.02.2018
Результат оскарження 25.01.2018 Одеський апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 815/5463/17 
		 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		17 год. 30 хв.
		14 грудня 2017 року                                                                                 м.Одеса
		 
		Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області, Начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ананьївської районної ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, встановлення заборони займатися діяльністю, стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн, -
		ВСТАНОВИВ:
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області, Начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ананьївської районної ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, встановлення заборони займатися діяльністю, стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн. 
		Ухвалою суду від 17.11.2017 року відкрито провадження у справі.
		У судове засідання 14.12.2017 року позивач та представник позивача з'явились, адміністративний позов підтримали у повному обсязі, посилаючись на аргументи та обставини, викладені в позовній заяві (а.с. 48-52), письмових доказах (а.с. 8-41) та додаткових письмових доказах (а.с. 148-160). 
		28.11.2017 року за вх.. № 32784/17 від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (а.с. 56). З урахуванням вищезазначеного, позивач просив:
		Визнати протиправною бездіяльність посадової особи, державного службовця, началь ника Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 по виконанню рішень Балтського районного суду від від 04.06.2015 року та 20.01.2017 року, які набрали законної сили.
		Встановити посадовій особі, державному службовцю, началь нику Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 заборону займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави.
		Зобов'язати Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області списати в безспірному порядку з Ананьївської районної ради кошти стягнуті Балтським районним судом Одеської області 04 червня 2015 року справа №491/1496/14-ц та від 20 січня 2017 року справа №491/345/16-ц на користь ОСОБА_2 в сумі 682825,74 грн. за вирахуванням обов'язкових до сплати податків та платежів.
		Стягнути з Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну начальником ОСОБА_4 в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень.
		Визнати протиправною діяльність Начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 викладену в листі від 19.10.2017 року №02-19/44 в питанні стягнення з Ананьївської районної ради на користь позивача втраченої заробітної плати, моральної шкоди та судових витрат.
		Так, позивач зазначає, що відповідачами - Управлінням Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області та Начальником Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 неправомірно та без законних на те підстав допущено бездіяльність щодо виконання рішень Балтського районного суду у справі №491/345/16-ц від 20.01.2017 року та №491/1496/14-ц від 04.06.2015 року, а саме відповідачами не вчинено жодних позитивних дій щодо виконання вищезазначених рішень. На думку позивача, цим самим порушено її законні права та інтереси та норми чинного законодавства України, а саме ст.. 19 Конституції України, Закон України «Про виконавче провадження», Постанову КМУ №845 від 03.08.2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» тощо. За таких обставин, позивач просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
		Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області у судове засідання 14.12.2017 року явку представника не забезпечило, про дату, час та місце судового засідання сповіщено належним чином та завчасно, про що у матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. 69). 13.12.2017 року за вх.. №ЕП/5079/17 та за вх.. №ФП/681/17 від представника відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов з додатками (а.с. 74-94, 111-120). Згідно зазначених заперечень, відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області здійснює всі можливі дії щодо виконання вищезазначених рішень Балтського районного суду Одеської області, а будь-які затримки, які відбулись, спричинені об'єктивними причинами, а саме відсутністю коштів на рахунках боржника Ананьївської районної ради, яка є третьою особою у даній справі. З урахуванням наданих заперечень та доказів до заперечень просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
		Начальник Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 у судове засідання 14.12.2017 року не з'явився, про дату, час та місце судового засідання сповіщений належним чином та завчасно, про що у матеріалах справи містяться відповідні докази (а.с. 70). 13.12.2017 року за вх.. №ЕП/5081/17 та за вх.. №ФП/682/17 від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов з додатками (а.с. 95-110, 121-147). Згідно зазначених заперечень, відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що він здійснює всі можливі дії щодо виконання вищезазначених рішень Балтського районного суду Одеської області, а будь-які затримки, які відбулись, спричинені об'єктивними причинами, а саме відсутністю коштів на рахунках боржника Ананьївської районної ради, яка є третьою особою у даній справі. З урахуванням наданих заперечень та доказів до заперечень просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
		Третя особа Ананьївська районна рада у судове засідання 14.12.2017 року явку представника не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання сповіщена належним чином та завчасно, про що у матеріалах справи наявні відповідні докази (а.с. 69). 12.12.2017 року за вх.. №ЕП/5038/17 та вх.. №ФП/678/17 надійшли клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, згідно яких третя особа просила дану адміністративну справу розглядати за відсутності представника Ананьївської районної ради. Жодних заперечень чи пояснень по суті справи третьою особою надано не було.
		Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
		Дослідивши пояснення позивача та представника позивача та наявні у справі письмові заперечення та докази, судом встановлено наступне.
		04 червня 2015 року Балтський районний суд Одеської області прийняв рі шення по справі № 491/1496/14-ц за позовом ОСОБА_2 до Ананьївської районної ради про стягнення втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи та моральної шкоди (а.с. 8-9). Згідно вказано рішення стягнуто з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_2 шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного відсторонення від роботи в сумі 25211,62 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті одинадцять грн. 62 коп.) за вирахуванням обов'язкових до сплати по датків та платежів; моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. та судові витрати в сумі 959 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн."
		Зазначене рішення набрало законної сили 05.06.2017 року.
		20 січня 2017 року Балтський районний суд Одеської області прийняв рішення по справі № 491/345/16-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до Ананьївської районної ради про визнання незаконними та скасування рішень, розпоря дження, контракту, записів в трудовій книжці, поновлення на роботі з інших підстав, стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с. 12-23). Згідно вказаного рішення стягнуто з Ананьївської районної ради на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі втраченого заробітку за час незаконного звільнення з роботи в сумі 545157,12 (п'ятсот сорок п'ять тисяч сто п'ятдесят сім гривень 12 коп.) грн. за вирахуванням обов'язкових до сплати по датків та платежів, моральну шкоду в сумі 100 000 (сто тисяч) гривень 00 коп., вартість прої зду (судові витрати) її та її законного представника для участі в судових засіданнях Балтського ра йонного суду Одеської області та в зворотному напрямку в сумі 1498,00 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) гривень 00 коп.
		Рішення суду набрало законної сили 11.05.2017 року.
		Як зазначає позивач у своєму позові, 23.08.2017 року позивачем отримано виконавчий лист по справі № 491/345/16-ц та в той же день подано до органу Казначейства.
		Аналогічно, 12.09.2017 року позивачем отримано виконавчий лист по справі № 491/1496/14-ц та в той же день також подано до органу Казначейства.
		19.09.2017 року відповідачем по справі зазначені виконавчі листи було повернуто з причини відсутності в них ідентифікаційних кодів боржника - Ананьївської районної ради. Недоліки було усунуто і виправлені виконавчі листи було подано в той же день до органу Казначейства (а.с. 31-33, 159-160).
		Як зазначає позивач в своєму адміністративному позові, 25.09.2017 року представником позивача було заявлено вимогу про надання копій Постанов про відкриття виконавчих проваджень по рішенням Балтського районного суду у справі №491/345/16-ц від 20.01.2017 року та №491/1496/14-ц від 04.06.2015 року. Однак, представнику позивача було відмовлено у задоволенні такої вимоги.
		З приводу вищезазначеної бездіяльності відповідача по виконанню рішень Балтського районного суду у справі №491/345/16-ц від 20.01.2017 року та №491/1496/14-ц від 04.06.2015 року позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду для захисту своїх прав.
		Згідно зі ст.. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом способами захищати свої права від порушень і протиправних посягань.
		Згідно зі ст.. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Згідно п. 33 Постанови пленуму Вищого адміністративного суду «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8 спори, що виникають під час здійснення органами Казначейства розрахунково-касового обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства підлягають розгляду за правилами КАС України.
		Окрім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини Кузьменко проти України» (заява № 49526/07) Суд зазначав: «…національні суди відмовилися розглядати скаргу заявника, подану відповідно до статей 2 і 4 КАСУ, посилаючи його до процедури, яка не була ні доступною, ні здатною привести до безпосереднього та оперативного вирішення цивільного позову заявника, Суд вважає, що заявникові було відмовлено в самій суті права на доступ до суду». Діючим законодавством України не врегульовано питання щодо юрисдикції даної категорії справ, тому суд вирішує дане питання на основі рішень Європейського суду з прав людини.
		За таких обставин, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та підсудна Одеському окружному адміністративному суду.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає бездіяльність відповідача протиправною, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, у зв'язку з наступним.
		Згідно ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно ст.. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
		Відповідно по ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду.
		У відповідності до ч.1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
		Згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
		Згідно п. 3 Постанови КМУ №845 від 03.08.2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників» рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
		Згідно пп.2 п.4 Порядку органи Казначейства, в тому числі, вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.
		У своїх запереченнях відповідачі наголошують, що виконання категорії судових рішень, зазначених у спірних правовідносинах у даній справі, має розглядатись в порядку, встановленому пп. 24-32 Порядку (а.с. 79). 
		Однак, суд зазначає, що п. 41 Порядку встановлено, що орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. 
		Згідно ч.3 ст.140 Конститції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
		Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
		Згідно рішень Балтського районного суду у справі №491/345/16-ц від 20.01.2017 року та №491/1496/14-ц від 04.06.2015 року шкоду було заподіяно Ананьївською районною радою, яка, у відповідності до норм чинного законодавства є органом місцевого самоврядування.
		У відповідності до пунктів 42-44 Порядку у разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду.
		Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження.
		Орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача.
		Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.
		У разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
		Безспірне списання коштів місцевого бюджету здійснюється з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.
		Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до третьої особи було направлено повідомлення від 28.08.2017 №02-19/31 (а.с. 84) та від 14.09.2017 року №02-19/37 (а.с. 86), а також вимоги № 02-19/35 від 08.09.2017 року (а.с. 85) та №02-19/43 від 06.10.2017 року (а.с. 105). Інших дій здійснення безспірного списання коштів або іншого забезпечення виконання рішень Балтського районного суду у справі №491/345/16-ц від 20.01.2017 року та №491/1496/14-ц від 04.06.2015 року вчинено не було. Відповідачами у своїх запереченнях жодних доказів, які б підтверджували наявність інших дій, не надано.
		Крім того, у своїх запереченнях, обґрунтовуючи правомірність своїх дій, відповідач посилається на той факт, що Ананьївська районна рада на даний момент не має достатніх коштів на виконання рішень суду (а.с. 79, 87).
		У рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) Суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Отже, невиконання рішення не може бути виправданим внаслідок відсутності бюджетних видатків.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність посадової особи, державного службовця, началь ника Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 по виконанню рішень Балтського районного суду від від 04.06.2015 року та 20.01.2017 року, які набрали законної сили, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		З приводу позовної вимоги щодо заборони посадовій особі, державному службовцю, началь нику Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, суд зазначає наступне.
		Чинним законодавством України застосування такої заборони передбачено лише Кримінальним кодексом України. 
		П. 3 ст. 51 Кримінального кодексу України передбачає такий вид покарання як позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Однак, його може бути застосовано лише за вироком суду за вчинення злочину.
		Згідно п.1 ч.2 Закону України «Про державну службу» порушення Присяги державного службовця є дисциплінарним проступком.
		Згідно ч. 1 ст. 66 Закону України «Про державну службу» до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
		1) зауваження;
		2) догана;
		3) попередження про неповну службову відповідність;
		4) звільнення з посади державної служби.
		Позивач в обґрунтування цієї вимоги зазначає, що відповідачем порушено присягу державного службовця. Проте, чинним законодавством України не передбачено відповідальності у вигляді заборони посадовій особі займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, за порушення Присяги державного службовця та можливості такого застосування адміністративним судом.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про встановлення посадовій особі, державному службовцю, началь нику Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 заборону займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Як наслідок бездіяльності щодо неналежного виконання рішень Балтського районного суду у справі №491/345/16-ц від 20.01.2017 року та №491/1496/14-ц від 04.06.2015 року, яку судом було встановлено, відповідачами не було списано у безспірному порядку з третьої особи на користь позивача кошти у сумі 682825,74 грн. Однак, суд наголошує, що саме такий порядок має бути застосований відповідачами у даних правовідносинах.
		За таких обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області списати в безспірному порядку з Ананьївської районної ради кошти стягнуті Балтським районним судом Одеської області 04 червня 2015 року справа №491/1496/14-ц та від 20 січня 2017 року справа №491/345/16-ц на користь ОСОБА_2 в сумі 682825,74 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		Водночас, позовна вимога про визнання протиправною діяльність Начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 викладену в листі від 19.10.2017 року №02-19/44 в питанні стягнення з Ананьївської районної ради на користь позивача втраченої заробітної плати, моральної шкоди та судових витрат не підлягає задоволенню з огляду на те, що відповідачем надано відповідь від 19.10.2017 року №02-19/44 на звернення позивача. При цьому, позивач не обґрунтовує, які саме дії відповідача при наданні вказаної відповіді не кореспондуються з діючим законодавством України
		Позивач у своєму адміністративному позову зазначає, що протиправна бездіяльність відповідачів спричинила моральні страждання, приниження честі, гідності, престижу та ділової репутації, до порушення нормальних життєвих зв'язків та стосунків з оточуючими людьми. Заподіяну моральну шкоду позивачем оцінено в 200 000 грн.
		З приводу цього суд зазначає наступне. 
		Пленумом Верховного суду України у Постанові №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» п.5 визначено, що оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.
		Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Позивачем в підтвердження та обґрунтування зазначеної позовної вимоги не надано жодних доказів, тобто не підтверджено сам факт наявності тих наслідків, що описує позивач у своєму позові. Крім того, визначена сума моральної шкоди не підтверджується ніякими доказами, тому суд не може встановити обґрунтованість визначеної суми в 200 000 грн.
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну начальником ОСОБА_4 в сумі 200 000 (двісті тисяч) гривень є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
		Позивач у своєму позові просить зобов'язати Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області в місячний термін надати суду звіт про виконання судового рішення.
		Згідно ч.1 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
		Відповідно до вищезазначеної норми, встановлення обов'язку надати звіт про виконання судового рішення є правом суду. Виходячи з обставин справи та аналізуючи спірні правовідносини, а також враховуючи те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження необхідності встановлення такого обов'язку щодо відповідача, суд дійшов висновку про відсутність необхідности зобов'язувати Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області в місячний термін надати суду звіт про виконання судового рішення.
		В силу п.1 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Частиною 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
		Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області, Начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ананьївської районної ради підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність началь ника Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 по невиконанню рішень Балтського районного суду від від 04.06.2015 року та 20.01.2017 року, які набрали законної сили та зобов'язання Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області здійснити дії, направлені на списання в безспірному порядку з Ананьївської районної ради кошти стягнуті Балтським районним судом Одеської області 04 червня 2015 року справа №491/1496/14-ц та від 20 січня 2017 року справа №491/345/16-ц на користь ОСОБА_2.
		Керуючись ст. ст. 2,7, 8, 9, 11, 159-163, 167, 254 КАС України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області, Начальника Управління державної казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ананьївської районної ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, встановлення заборони займатися діяльністю, стягнення моральної шкоди у розмірі 200 000 грн - задовольнити частково.
		Визнати протиправною бездіяльність началь ника Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області ОСОБА_4 по невиконанню рішень Балтського районного суду від від 04.06.2015 року та 20.01.2017 року, які набрали законної сили.
		Зобов'язати Управління державної Казначейської служби України в Ананьївському районі Одеської області здійснити дії, направлені на списання в безспірному порядку з Ананьївської районної ради кошти стягнуті Балтським районним судом Одеської області 04 червня 2015 року справа №491/1496/14-ц та від 20 січня 2017 року справа №491/345/16-ц на користь ОСОБА_2.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України. 
		 
		Суддя                                                                      О.М. Тарасишина

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...