Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/2989/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2017. Зареєстровано: 18.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 21.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   
		Справа № 520/2989/16-к
		Провадження № 1-кп/520/503/17
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		15.12.2017 року                                 місто Одеса
		   Колегія суддів Київського районного суду м. Одеси, у складі: 
		Головуючого судді          ОСОБА_1 , 
		суддів                  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарях              ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю:
		прокурорів                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , 
		                  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		захисників                  ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 
		                      ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , 
		                      ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
		   розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160690000064 від 10.12.2015 року, відносно:
		ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України;
		ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Прага, Республіка Чехія, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України  
		ВСТАНОВИЛА:
		   В листопаді 2015 року (більш точна дата та час не встановлені) заступник начальника головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області полковник ОСОБА_21 та заступник начальника Другого відділу головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області підполковник ОСОБА_22 , під приводом кримінального провадження, достовірно знаючи, про те що останнє взагалі не існує, нібито розпочатого відносно ОСОБА_23 , намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря  отця «Діодора», вигадавши причетність ОСОБА_23 до оточення осіб, які ймовірно вчиняли кримінальні правопорушення, в тому числі й нібито незаконного переоформлення земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, та його зв`язки з ними як єпископа  вікарія Одеської єпархії Української православної Церкви Московського патріархату, намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря, по роду його діяльності, при виконанні службових обов`язків, вирішили використати зазначену інформацію, а саме вигадане кримінальне провадження, достовірно знаючи, про те що останнє взагалі не існує, з метою заволодіння майном ОСОБА_23 , тобто грошовими коштами, шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, за наступних обставин.
		Згідно розробленого спільного плану між ОСОБА_22 та ОСОБА_21 з метою заволодіння майном, грошовими коштами, шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, з корисливих мотивів, діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_22 будучи біля двох років особисто знайомим з ОСОБА_23 , що забезпечувало приязність стосунків та можливість вільного спілкування з метою реалізації спланованих дій, 20.11.2015 року надіслав з мобільного телефону НОМЕР_1 , який належить та визначений за користувачем ОСОБА_22 на мобільний телефон НОМЕР_2 , який належить та встановлений за користувачем ОСОБА_23 , повідомлення ОСОБА_23 з пропозицією познайомитися та поспілкуватися зі співробітником центрального апарату СБ України.
		22.11.2015 року в денний час (більш точний час не встановлено) ОСОБА_22 , дотримуючись попередньо зазначеного плану вчинення кримінального правопорушення, з метою заволодіння майном, а саме грошовими коштами шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, познайомив ОСОБА_23 з ОСОБА_21 , який представився за вигаданими даними, з метою унеможливлення викриття себе у вчиненні злочину та бажаючи надалі заволодіти майном, грошовими коштами, шляхом шахрайства в особливо великих розмірах, завуальованої форми, назвався співробітником центрального апарату СБ України на ім`я « ОСОБА_24 ». 
		В ході розмови останніх, 22.11.2015 року в денний час (більше точний час не встановлено) яка відбулася в робочому кабінеті ОСОБА_23 в монастирі за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_23 про наявність конфіденційної інформації отриманої в ході виконання службових обов`язків, про перевірку ймовірної причетності намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря до вчинення злочинів, а також про те, що він має можливість скласти висновок щодо причетності ОСОБА_23 до вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних з переоформленням земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого ОСОБА_23 використав нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина та передати цю інформацію встановленим шляхом до органу досудового розслідування для початку кримінального переслідування, що матиме негативні наслідки, як для ОСОБА_23 так і для авторитету всіх представників православної церкви Московського патріархату. 
		При цьому ОСОБА_21 знаходячись в робочому кабінеті ОСОБА_23 в монастирі за адресою: АДРЕСА_3 , 22.11.2015 року в денний час (більш точний час не встановлено), шляхом написання на обгортці папки «500000 $», поставив ОСОБА_23 вимогу надати йому грошові кошти у розмірі 500000 доларів США як умову, для не складання матеріалів в якості доказів вчинення злочинів останнім, пов`язаних з переоформленням земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого ОСОБА_23 використав нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина та не направлення цих матеріалів до органів досудового розслідування, та як наслідок не притягнення в подальшому до кримінальної відповідальності, при цьому взагалі не маючи ніяких матеріалів для ініціювання питання щодо притягнення ОСОБА_23 до кримінальної відповідальності.
		23.11.2015 року ОСОБА_22 , діючи з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, групою осіб з ОСОБА_21 , дотримуючись попередньо зазначеного плану вчинення кримінального правопорушення, діючи умисно, повідомив з мобільного телефону  НОМЕР_1 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_22 на мобільний телефон НОМЕР_2 , що встановлений та належить користувачу ОСОБА_23 , про необхідність зустрічі. 
		Близько 12:00 год., в той же день, тобто 23.11.2015 року ОСОБА_22 на трасі Здоров`я в парку ім. Т. Шевченка в м. Одеса, згідно розробленого плану, з корисливих мотивів, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, грошовими коштами, шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, повідомив ОСОБА_23 , що віднайти докази провини останнього для правоохоронного органу в якому працює ОСОБА_22  та « ОСОБА_24 » ( ОСОБА_21 ) не є проблемою, а тому погрози «Сергія» ( ОСОБА_21 ) в разі відмови в передачі грошей є реальними та відповідають дійсності, тобто фактично продовжив вводити в оману ОСОБА_23 з метою створення умов, які переконали ОСОБА_23 у наявності реальної небезпеки його інтересам та у необхідності погодитись на вимогу ОСОБА_21 . 
		ОСОБА_23 , не бажаючи настання для себе негативних наслідків, потрапивши в оману, усвідомлюючи, що в разі відмови від передачі грошових коштів відносно нього будуть складені документи, що не відповідають дійсності, про вчинення ним кримінальних правопорушень пов`язаних з переоформленням земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого ОСОБА_23 використав нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина , що може потягнути за собою в подальшому незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, погодився на незаконну вимогу ОСОБА_21 , а саме передати грошові кошти, про що 10.12.2015 року повідомив ОСОБА_25 при зустрічі яка відбулась приблизно о 15.00 год. в приміщенні власного кабінету, що розташований м. Одеса, просп. Маршала Жукова 10/10. Одночасно, ОСОБА_23  зауважив, що у нього не має відповідної суми та зазначив що зможе запропонувати лише 70000 доларів США бо саме за таку суму пообіцяли придбати його земельну ділянку. 
		12.12.2015 року о 15.00 год., в ході зустрічі між ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , за адресою: вул. Катеринівська у м. Одеса біля Свято-Троїцького храму, останній повідомив ОСОБА_21 , що обумовлену суму в розмірі 70000 доларів США до 13.12.2015року він надати не в змозі, оскільки має лише 50000 доларів США, а решту передасть пізніше, після продажу земельної ділянки, на що ОСОБА_21 погодився.
		13.12.2015 року ОСОБА_22 , діючи за узгодженим з ОСОБА_21 планом вчинення кримінального правопорушення та виконуючи свою роль в ньому, діючи з корисливих мотивів з метою заволодіння чужим майном, грошовими коштами в особливо великих розмірах, перебуваючи в м. Одеса з телефонного номеру НОМЕР_1 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_22 зателефонував ОСОБА_23  та повідомив йому про місце та час зустрічі для передачі грошових коштів, а саме: в робочому кабінеті Свято-Іверського чоловічого монастиря о 14.год. 30 хв.
		Після цього на автомобілі «Toyota Carina» д/н НОМЕР_3  під керуванням особисто ОСОБА_22 , що належить ОСОБА_26 , прибули разом з ОСОБА_21 до вказаного місця зустрічі, а саме до приміщення кабінету ОСОБА_23 за адресою : АДРЕСА_3 , після чого ОСОБА_21 зайшов до приміщення кабінету, ОСОБА_22 залишився у вхідних дверей за приміщенням. 
		Перебуваючи в приміщенні вищезазначеного робочого кабінету намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря, за вищезазначеною адресою, ОСОБА_21 , доводячи спільний з ОСОБА_22 умисел на заволодіння грошовими коштами, шляхом шахрайства, за невжиття заходів до ініціювання кримінального переслідування ОСОБА_23 та знищення компрометуючої його інформації, якої фактично взагалі не існувало, при цьому достовірно знаючи, що вони ніяким чином не можуть посприяти до притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_23 , о 14:48 год., 13.12.2015року отримав 50000 доларів США, що згідно курсу Нацбанку України станом на 13.12.2015 року складає - 1168145,95 гривень та відповідно у більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що згідно до примітки 4 ст.185 КК України є матеріальної шкодою у особливо великому розмірі. 
		Надалі ОСОБА_22 та ОСОБА_21 свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном, грошовими коштами, шляхом шахрайства, в особливо великих розмірах, довести не змогли, з причин, що не залежали від їх волі, у зв`язку із затриманням безпосередньо після вчинення злочину 13.12.2015 року біля 16:15 год., на території Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря, за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова 10/10 співробітниками правоохоронних органів України.
		Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_21 та ОСОБА_22 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , відмовилися від дачі показів, в порядку ст.63 Конституції України.
		   Водночас, вина обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, у повному обсязі підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків, а саме:
		-Показами, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_23 , який пояснив, що з 2004 року являється намісником Свято-Іверського Одеського чоловічого монастиря, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 на посаді єпископа  вікарія Одеської єпархії Української православної Церкви Московського патріархату вищезазначеного монастиря. Обвинуваченого ОСОБА_22 знає більше двох років, з обвинуваченим ОСОБА_21 (який представився йому як ОСОБА_24 ) познайомився безпосередньо під час подій, що сталися на при кінці 2015 року. По суті завданих питань свідок ОСОБА_23  пояснив суду, що 20.11.2015 року на його мобільний номер телефону на програму «Viber», надійшло повідомлення від ОСОБА_22 , який являється співробітником СБУ, точної посади він не знає. У вказаному повідомленні ОСОБА_22 запропонував йому зустрітися для вирішення його службових питань, а також те, що йому зателефонували з центрального апарату СБУ у м. Києві та хочуть зустрітися з ним. Далі, 22.11.2015 року, більш точний час не пам`ятає, він зустрівся на території Свято-Іверського Одеського чоловічого монастиря, що розташований за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. № 10/10 з ОСОБА_22 та якимось чоловіком, якого він бачив перший раз, якого ОСОБА_22 представив на ім`я ОСОБА_24 , що займає високу посаду у центральному апараті СБУ у м. Києві. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_24 , як йому потім стало відомо, що це ОСОБА_21 , попросив ОСОБА_22 залишити їх, з метою проведення бесіди на одинці. В ході розмови ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) повідомив йому, що приїхав з м. Києва з метою розслідування кримінальних злочинів, у яких фігурує він, його церква та інші священнослужителі. Також, ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) зазначив, що є достатня кількість матеріалів для притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов`язаних з переоформленням земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого він використав нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина та за фактами продажу земельних ділянок та інших незаконних дій. Більше того, ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) зазначив, що у зв`язку із скрутним становищем в Україні, зібрати відповідні матеріали для притягнення до кримінальної відповідальності дуже легко, та влада не буде захищати осіб Української православної церкви Московського патріархату. Після такої бесіди з ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) він був шокований, не розумів, що йому робити оскільки він являється добропорядною людиною та віруючим чоловіком, який живе по закону людському та Божому. Оговтавшись від шоку, він запитав у ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ), що останній хоче, і що йому потрібно зробити. ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) написав на аркуші паперу «500000 $», п`ятсот тисяч доларів США. Таким чином, він зрозумів, що якщо він надасть ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) вищезазначені грошові кошти, то ніякого кримінальної справи та подальшого переслідування, як його самого так и церкви УПЦ МП не буде. Разом з тим, він пояснив ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ), що такі грошові кошти відсутні, однак в нього є земельна ділянка у м. Одесі, більше нічого не має, ні грошей, ні нерухомості. На такій сумній ноті завершилася вказана зустріч. Наступного дня, тобто 23.11.2015 року вони зустрілися із ОСОБА_22 . В ході, вказаної зустрічі, він розповів ОСОБА_22 про бесіду з ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ), а останній в свою чергу повідомив, що на теперішній час, із скрутним положенням у державі, беручи до уваги, що цією кримінальною справою займається центральний апарат СБУ, віднайти докази його провини для правоохоронного органу в якому працює « ОСОБА_24 » ( ОСОБА_21 ) не є проблемою, а тому погрози «Сергія» ( ОСОБА_21 ) в разі відмови в передачі грошей є реальними та відповідають дійсності. 30.11.2015 року на його номер телефону у програмі «Viber» прийшло повідомлення від ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ), у якому останній питав його, що він вирішив стосовно кримінальної справи та щодо «вирішення» цього питання, так би мовити компромісу. Він злякався та нічого не відповів, а потім зустрівся зі своїм знайомим нотаріусом, точну дату та час не пам`ятає, так як минув значний проміжок часу, який повідомив, що з документами щодо земельної ділянки все добре, документи відповідають вимогам чинного законодавства, ніякого кримінального провадження не може існувати апріорі. Після вказаної зустрічі з нотаріусом, ще раз впевнившись, що не порушує закон, він зателефонував на гарячу лінію СБУ та повідомив, що співробітники СБУ вимагають у нього гроші, та погрожують якоюсь кримінальною справою. Далі, до нього в монастир приїхали слідчий, співробітники СБУ, яким він 10.12.2015 року, написав відповідну заяву на ім`я військового прокурора, у якій просив вжити заходів до розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності співробітників Служби безпеки України, які вимагають у нього грошові кошти у сумі 500000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності за злочини, пов`язані з переоформленням земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого він використав нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина, однак злочин він не вчиняв. Після початку кримінальної справи, він був обладнаний спеціальними технічними засобами для відео та аудіо фіксації, якими саме він не знає, оскільки не являється спеціалістом в цій галузі. В подальшому 12.12.2015 року о 15:00 год., в ході зустрічі між ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ), що відбувалася за адресою: вул. Катеринівська у м. Одесі біля Свято-Троїцького храму, він повідомив ОСОБА_24 (він же ОСОБА_21 ), що суми у 500000 доларів США у нього не має, та він може розраховувати лише 70000 доларів США, однак на теперішній час в нього є 50 000 доларів США, а решту передасть пізніше, після продажу земельної ділянки, на що ОСОБА_24 (він же ОСОБА_21 ) погодився. Потім, 13.12.2015 року, йому зателефонував ОСОБА_22  та повідомив про місце та час зустрічі для передачі грошових коштів, а саме: в робочому кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_5 чоловічого монастиря біля 14:30 год. 13.12.2015 року. В подальшому, приблизно о 14:30 год., перебуваючи в приміщенні вищезазначеного робочого кабінету намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря, за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова 10/10, він передав ОСОБА_24 ( ОСОБА_21 ) грошові кошти у сумі 50000 доларів США, які йому були надані співробітниками СБУ, також йому були надані спеціальні технічні засоби, в тому числі й мікрофон та замаскована відеокамера, для фіксації заходу, однак які саме він не пам`ятає, оскільки ніколи таким не займався. Після чого ОСОБА_21 та ОСОБА_22 було затримано на гарячому співробітниками правоохоронних органів. В подальшому він надавав свої покази співробітниками правоохоронних органів стосовно обставин цієї справи, які є правдивими та достовірними. Крім цього, він також приймав участь у слідчих діях, пов`язаних з оглядом його мобільного телефону марки «Iphone», який він добровільно надав прокурору для огляду, в тому числі й програмного забезпечення «Viber», в якому він спілкувався за допомогою письмових повідомлень з обвинуваченими. Свідок ОСОБА_23 зазначив, що ніколи сам не вчиняв кримінальних правопорушень та просить суд простити ОСОБА_21 та ОСОБА_22 і суворо не карати. ;
		-Показами, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_27 , який показав, що з обвинуваченими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не перебуває ні в яких відносинах. В грудні 2015 року він гуляв по центру міста Одеси на Олександрівському проспекті зі своїм товаришем ОСОБА_28 , де до нього підішли чоловіки та представилися співробітниками СБУ, запропонувавши прийняти участь у слідчих діях, на що він надав свою добровільну згоду, йому були роз`ясненні права та обов`язки. Після чого, вони поїхали до Свято-Іверського монастиря, що розташований у м. Одесі по проспекту Маршала Жукова. На території вказаного монастиря відбувалося затримання ОСОБА_21 , як йому пояснили останній разом з ОСОБА_22 вимагали та отримали хабара у священнослужителя. Процедура затримання відбувалася дуже швидко, він не пам`ятає всіх подробиць, однак точно знає, що процес фіксувався на відео камеру, яка одного разу виключалась на незначний проміжок часу, чому так сталося йому не відомо, можливо із за погодних умов. Також у ОСОБА_21 знайшли портфель не великих розмірів з грошовими коштами, де знаходились долари США. Після затримання правоохоронці обшукали ОСОБА_21 та знайшли ще якісь речі, мобільний телефон, гроші, ключі, якісь папірці тощо. Після проведення всіх дій вилучені речі були упаковані у пакети з спеціальними бирками, на яких він та інші учасники події поставили свої підписи. Більше нічого додати не може, так як минув значний проміжок часу.
		-Показами допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_28 , який показав, що з обвинуваченими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не перебуває ні в яких відносинах. В грудні 2015 року він гуляв по центру міста Одеси на Олександрівському проспекті зі своїм товаришем ОСОБА_27 , де до нього підішли якісь чоловіки та представилися співробітниками СБУ, запропонувавши прийняти участь у слідчих діях, пов`язаних із затриманням злочинців, на що він надав свою добровільну згоду, оскільки жодного разу не приймав участь у таких заходах, йому були роз`ясненні права та обов`язки. Після чого, вони поїхали до Свято-Іверського монастиря, що розташований у м. Одесі по проспекту Маршала Жукова в районі Таїрово. На території вказаного монастиря відбувалося затримання ОСОБА_21 , як йому пояснили, останній разом з ОСОБА_22 вимагали та отримали хабара у священнослужителя. Процедура затримання відбувалася дуже швидко. Він не пам`ятає всіх подробиць, однак точно знає, що процес фіксувався на відео камеру. Також у ОСОБА_21 знайшли портфель, який висів у нього через плече, з грошовими коштами, де знаходились долари США, які перебували у паперовому пакунку. Після затримання правоохоронці обшукали ОСОБА_21 та знайшли ще якісь речі. Після проведення всіх дій вилучені речі були упаковані у пакети з спеціальними бирками, на яких він та інші учасники події поставили свої підписи. Більше нічого додати не може, так як минув значний проміжок часу;
		-Показами, допитаного у судовому засіданні свідка  ОСОБА_29 , який показав, що з обвинуваченими ОСОБА_21 та ОСОБА_22 не перебуває ні в яких відносинах. Зимою 2015 року, більш точну дату та час не пам`ятає, він гуляв по центру міста Одеси на Олександрівському проспекті з своїми колегами, де до нього підішли чоловіки та представилися співробітниками СБУ, запропонувавши прийняти участь у якісь слідчих діях, на що він надав свою добровільну згоду, оскільки жодного разу не приймав участь у таких заходах. Також, йому були роз`ясненні його права та обов`язки. Після чого, вони поїхали до Свято-Іверського монастиря, що розташований у м. Одесі по проспекту Маршала Жукова, 10/10 . На території вказаного монастиря відбувалося затримання ОСОБА_22 , як йому пояснили, останній разом з ОСОБА_21 , будучи співробітниками СБУ вимагали та отримали хабара у священнослужителя. Процедура затримання відбувалася дуже швидко, він бачив вже як ОСОБА_22 перебуває на землі. Було багато співробітників правоохоронних органів. Після затримання правоохоронці обшукали також ОСОБА_21 та знайшли портфель, у якому був пакунок з доларами США та ще якісь речі. Після проведення всіх дій вилучені речі були упаковані у пакети з спеціальними бирками, на яких він та інші учасники події поставили свої підписи. Більше нічого додати не може, так як минув значний проміжок часу;
		Крім показів свідків, вина обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.4 ст.190 КК України, у повному обсязі підтверджується сукупністю безпосередньо досліджених у судовому засіданні письмових, аудіо та відео доказів, а саме:
		-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151606900000064 від 10.12.2015 року, з долученим до нього обліком руху, вказаного кримінального провадження та з відображенням повних даних про здійснення дій, відповідно до якого за повідомленням Управління внутрішньої безпеки та громадянина ОСОБА_23 співробітники СБУ вимагають неправомірну вигоду в особливо великому розмірі. (том № 2 а.п.32-34);
		-Заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.12.2015 року, відповідно до якої громадянин ОСОБА_23 , просить вжити заходів до розслідування та притягнення до кримінальної відповідальності співробітників Служби безпеки України на ім`я ОСОБА_30 та ОСОБА_24 , які вимагають у нього грошові кошти у сумі 500000 доларів США за не притягнення його до кримінальної відповідальності за злочин, який він не вчиняв. Зазначені відомості, в подальшому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 420151606900000064 від 10.12.2015 року. (том № 2 а.п.35);
		-Клопотанням про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.12.2015 року, відповідно до якого прокурор ОСОБА_31 , просить апеляційний суд Миколаївської області: надати дозвіл на проведення наступних негласних слідчих (розшукових) дій терміном на 60 днів, щодо заступника начальника ГВ захисту національної державності СБ України в Одеській області полковника ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме: 1) Аудіо-, відео- контролю особи ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в місцях його тимчасового перебування; 2) Візуального спостереження за ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у тому числі з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; 3) Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що полягає у фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (повідомлень), які передаються телефонним каналом зв`язку, абонентів телефонних номерів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; 4) Зняття інформації з електронної інформації системи «Вайбер» («Viber»), яка передається мобільним терміналами з абонентськими телефонними номерами НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ; 5) Установлення місця знаходження радіоелектронного засобу, який знаходиться в особистому користуванні ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , застосування технічного обладнання для локалізації місця знаходження мобільних терміналів, у яких активовано сім-картки абонентів телефонних номерів НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , систем зв`язку та інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у межах операторів рухомого (мобільного) зв`язку без розкриття змісту повідомлень, що передаються. (том № 3 а.п.136-137);
		-Копією ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_32 за № 4980 Т від 11.12.2015 року, яким в повному обсязі задоволено вищезазначене клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (том № 3 а.п.138-140);
		-Клопотанням про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11.12.2015 року, відповідно до якого прокурор ОСОБА_31 , просить апеляційний суд Миколаївської області: надати дозвіл на проведення наступних негласних слідчих (розшукових) дій терміном на 60 днів, щодо заступника начальника ГВ захисту національної державності СБ України в Одеській області підполковника ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , а саме: 1) Аудіо-, відео- контролю особи ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в місцях його тимчасового перебування; 2) Візуального спостереження за ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у тому числі з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; 3) Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, що полягає у фіксації змісту телефонних розмов, іншої інформації та сигналів (повідомлень), які передаються телефонним каналом зв`язку, абонентів телефонних номерів НОМЕР_7 та НОМЕР_1 ; 4) Зняття інформації з електронної інформаційної системи «Вайбер» («Viber»), яка передається мобільним терміналами з абонентськими телефонними номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_1 ; 5) Установлення місця знаходження радіоелектронного засобу, який знаходиться в особистому ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , застосування технічного обладнання для локалізації місця знаходження мобільних терміналів, у яких активовано сім-картки абонентів телефонних номерів НОМЕР_7 та НОМЕР_1 систем зв`язку та інших радіо випромінювальних пристроїв, активованих у межах операторів рухомого (мобільного) зв`язку без розкриття змісту повідомлень, що передаються. (том № 3 а.п.131-132);
		-Копією ухвали слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області ОСОБА_32 за № 4981 Т від 11.12.2015 року, яким в повному обсязі задоволено вищезазначене клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (том № 3 а.п.133-135);
		-Постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 12.12.2015 року, відповідно до якої прокурор ОСОБА_31 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160690000064 від 10.12.2015 року постановив: 1) Для отримання доказів злочинної діяльності, розкриття злочину та викриття усіх осіб, що його вчиняють, здійснити контроль за його вчинення у формі спеціального слідчого експерименту з передачі заступнику начальника ГВ захисту національної державності полковнику ОСОБА_21 , заступнику начальника 3 відділу ГВ захисту національної державності підполковнику ОСОБА_22 , чи іншій особі (особам) за їх дорученням (проханням) неправомірної вигоди заявником ОСОБА_33 чи іншою особою за домовленістю між ним та зазначеними співробітниками СБ України; 2) Використати під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії заздалегідь ідентифіковані (помічені) грошові та/або, за необхідністю, заздалегідь ідентифіковані (помічені) несправжні (імітаційні) засоби  несправжні (імітовані) купюри, що імітують справжні грошові кошти; 3) Організацію проведення даної негласної слідчої (розшукової) дії та контроль за її проведенням доручити старшому слідчому слідчого відділу слідчого управління військової прокуратури Південного регіону України підполковнику юстиції ОСОБА_34 (том № 3 а.п.141-142);
		-Дорученням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст.36 КПК України, відповідно до якого ОСОБА_31 , доручив начальнику представництва внутрішньої безпеки в Одеській області УВБ СБ України полковнику ОСОБА_35 : 1) Підлеглому оперативному підрозділу виконати комплекс негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160690000064 від 10.12.2015 року на виконання ухвал слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області № 4980 Т та 4918 Т від 11.12.2015 року та постанови прокурора № 675 Т від 15.12.2015 року. Строк дії ухвали та постанови становить 60 днів з дня їх постановлення. 2) Протоколи про хід і результати проведених негласних слідчих дій, які отриманні під час виконання доручення, та додатки до них, направити на ім`я прокурора за адресою військової прокуратури Південного регіону України, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 11, у відповідності до вимог ст.252 КПК України та положень Інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні», затвердженої спільним наказом 114/1042/56/1199/936Є1687/5 від 16.11.2012 року. (том № 3 а.п.143-144);
		-Протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.12.2015 року, відповідно до якого проведено огляд та ідентифікація грошових коштів. Предметом огляду є грошові кошти, які належать СБ України та були надані громадянину ОСОБА_23 для документування факту вимагання у нього незаконної матеріальної винагороди співробітниками Управління СБ України в Одеській області за не притягнення до кримінальної відповідальності. Оглядом встановлено, що надані ОСОБА_23 грошові кошти являю собою - Заздалегідь ідентифіковані засоби:  купюри номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 60 (шістдесят) одиниць (серії купюр згідно протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.12.2015 року);  купюри номіналом по 5 (п`ять) доларів США у кількості 186 (сто вісімдесят шість) одиниць (серії купюр згідно протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.12.2015 року);  купюри номіналом по 10 (десять) доларів США кожна у кількості 7 (сім) одиниць (серії купюр згідно протоколу огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.12.2015 року). Несправжні (імітаційні засоби): імітаційні купюри по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 150 (сто п`ятдесят) одиниць з серійним номером HL 62546314 G. Таким чином, проведеним оглядом встановлено, детально оглянуто та ідентифіковано 60 (шістдесят) купюр номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, 186 (сто вісімдесят шість) купюр номіналом по 5 (п`ять) доларів США кожна, 7 (сім) купюр номіналом по 10 (десять) доларів США кожна на загальну суму 7000 (сім тисяч) доларів США, а також 150 (сто п`ятдесят) імітаційних купюр номіналом 100 (сто) доларів США кожна. В ході даного огляду з вищезазначених грошових купюр на копіювальному апараті було зроблено їх ксерокопії, всього на 67 (шістдесяти семи) аркушах, які долучені до даного протоколу. Вищезазначені купюри та імітаційні засоби були скомпоновані у 5 (п`ять) пачок з рівномірною кількістю купюр. При цьому, верхнім та нижнім у пачки покладено купюри номіналом по 100 (сто) доларів США. Таким чином, щоб вони ззовні сприймались як п`ять пачок купюр зазначеного номіналу, тобто на загальну суму 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США. В подальшому вказані купюри були поміщені в паперовий пакунок білого кольору з нанесенням сніжинок сріблястого кольору з двома мотузками сірого кольору. Пакунок із зазначеними купюрами було передано ОСОБА_23 , який був одягнений у чорну рясу та жилет темного кольору, чорні шкіряні туфлі та брюки темного кольору. (том № 3 а.п.30-103);
		-Протоколом про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.12.2015 року, 13.12.2015 року від 15.12.2015 року, з долученими до нього носіями інформації, які були детально дослідженні безпосередньо у судовому засіданні, шляхом огляду та прослуховування аудіо та відео ряду, а саме: флеш-носії реєстраційний номер 9/14-28цт від 05.05.2015 року, магнітний носій реєстраційний номер 9/14-53т від 11.12.2015 року та магнітний носій реєстраційний номер 9/14/14-54т від 11.12.2015 року. На носії інформації реєстраційний № 9/14-53т від 11.12.2015 року, міститься папка «MyRecord». При відкриті папки «MyRecord» встановлено, що у ній міститься відео файл: «V1213001.avi», На носії інформації реєстраційний № 9/14-54т від 11.12.2015 року, міститься папка «MyRecord». При відкритті папки «MyRecord» встановлено, що в ній міститься папка «13122015». При відкритті папки «13122015» встановлено, що в ній міститься три відео файлу «FNPD0596_13122015145121», отриманий в ході проведення заходу 13.12.2015року,«FNPD0596_13122015145207»,«FNPD0596_131220151151709», При відкритті аудіо файлу «F305-1212-143515», встановлено, що він являє собою звукозапис розмови, яка відбулася 12.12.2015 року між ОСОБА_21 та ОСОБА_23 біля Свято-Троїцького собору розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, 55-а (повний текст мовою оригінала (російською) знаходиться у вказаному протоколі. Крім того, зміст аудіо файлу «F305-1212-143515», наступний: 12.12.2015 року о 15.00 годин в ході зустрічі між ОСОБА_21 та ОСОБА_23 , за адресою: АДРЕСА_4 біля Свято-Троїцького храму, останній повідомив ОСОБА_21 , що обумовлену суму в розмірі 70000 доларів США до 13.12.2015року він надати не в змозі, оскільки має лише 50000 доларів США, а решту передасть пізніше, після продажу земельної ділянки, на що ОСОБА_21 погодився. При відкритті аудіо файлу «F309-1212-203912» встановлено, що він являє собою звукозапис розмови, яка відбулася 12.12.2015 року між ОСОБА_22 та ОСОБА_23 біля Свято-Успенського чоловічого монастиря розташованого за адресою: м. Одеса, провулок Монастирський, 6 (повний текст мовою оригінала (російською) знаходиться у вказаному протоколі. Крім того, зміст аудіо файлу «F309-1212-203912» наступний: ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_23 , що віднайти докази провини останнього для правоохоронного органу в якому працює ОСОБА_22  та « ОСОБА_24 » ( ОСОБА_21 ) не є проблемою, а тому погрози «Сергія» ( ОСОБА_21 ) в разі відмови в передачі грошей є реальними та відповідають дійсності, тобто фактично продовжив вводити в оману ОСОБА_23 з метою створення умов, які переконали ОСОБА_23 у наявності реальної небезпеки його інтересам та у необхідності погодитись на вимогу ОСОБА_21 . Більше того ОСОБА_22 погодився з твердженням надати на теперішній час лише 50000 доларів США, а решту після продажу земельної ділянки. При відкритті аудіо файлу «F305-1312-152523» встановлено, що він являє собою звукозапис розмови, яка відбулася 13.12.2015 року між ОСОБА_21 та ОСОБА_23 на території Свято-Іверського чоловічого монастиря, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (повний текст мовою оригінала (російською) знаходиться у вказаному протоколі. Крім того, зміст аудіо файлу «F305-1312-152523» наступний: о 14.48 годин 13.12.2015року, перебуваючи в приміщенні вищезазначеного робочого кабінету намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря, за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова 10/10, ОСОБА_21 , отримав від ОСОБА_23 грошові кошти у вигляді 50000 доларів США. На носії інформації реєстраційний № 9/14-53т від 11.12.2015 року, міститься папка «MyRecord». При відкритті папки «MyRecord» встановлено, що у ній міститься відео файл: «V1213001.avі», отриманий в ході проведення заходу 13.12.2015 року. При відкритті файлу « ОСОБА_36 », встановлено, що він являє собою відео запис зі звуковим супроводом, тривалістю 06 хвилин 34 секунди. На зазначеному відео файлі зафіксовано зустріч між ОСОБА_23 та ОСОБА_21 і ОСОБА_22 , яка відбулася на території Свято-Успенського чоловічого монастиря, а також в приміщенні де мешкає ОСОБА_23 , розташованому на території зазначеного монастиря. Під час зустрічі між ОСОБА_23 та ОСОБА_21 і ОСОБА_22 відбулася розмова (повний текст мовою оригінала (російською) знаходиться у вказаному протоколі. Крім того, зміст відео файлу «V1213001.avі», наступний: перебуваючи в приміщенні вищезазначеного чоловічого Одеського монастиря, за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_21 та ОСОБА_22 провели бесіду з ОСОБА_37 щодо невжиття заходів до ініціювання кримінального переслідування ОСОБА_23 та знищення компрометуючої його інформації, якої фактично взагалі не існувало, при цьому достовірно знаючи, що вони ніяким чином не можуть посприяти до притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_23 . На носії інформації реєстраційний номер № 9/14-54т від 11.12.2015 року, міститься папка «MyRecord». При відкритті папки «MyRecord», встановлено, що у ній міститься папка «13122015». При відкритті папки «13122015» встановлено, що у ній міститься три файли «FNPD596_131220115145121», отриманий в ході проведення заходу 13.12.2015 року, «FNPD596_131220115145207», отриманий в ході проведення заходу 13.12.2015 року, «FNPD0596_13122-15151709», отримані в ході проведення заходу 13.12.2015 року. При відкритті відео файлу «FNPD0596_13122-15151709», встановлено,що він являє собою відеозапис зі звуковим супроводом, тривалістю 19 хвилин 35 секунд. На зазначеному відео файлу зафіксовано, як о 14.48 годин 13.12.2015 року ОСОБА_23 , перебуваючи у своєму кабінеті в приміщенні будинку, розташованому на території Свято-Іверського монастиря передав ОСОБА_21 паперовий пакунок білого кольору з круглим зображенням на ньому сірого кольору. Вказаний пакунок ОСОБА_21 помістив в спортивний рюкзак темного кольору, який приніс з собою. Крім того, в ході бесіди між останніми (зміст якої зафіксовано мовою оригіналу, російською, наявний у протоколі) ОСОБА_21 повідомив ОСОБА_23 , про необхідність надання ще 20000 доларів США, для не притягнення останнього до кримінальної відповідальності та вирішення цього питання остаточно. Також ОСОБА_21 обіцяв надати ОСОБА_23 папку з компрометуючим матеріалом на останнього. (том № 3 а.п.209-215);
		-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, долученим до нього з носієм інформації  DVD-RW диском від 13 грудня 2015 року, відповідно до якого 13 грудня 2015 року о 15:43 год., на території Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря за адресою: м. Одеса, проспект Маршала Жукова, буд. № 10/10, затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України. Під час затримання особи  ОСОБА_21 , було здійснено обшук та виявлено та вилучено наступні речі і предмети: з правої кишені куртки  мобільний телефон марки «Самсунг»; з лівої кишені куртки  мобільний телефон «Сигма», з лівого наколінного карману брюк  банкноти Національно банку України з купюрами номіналом 200, 5, 20, 50, 1 всього на суму 276 грн.; з сумки сірого кольору, наявної при ОСОБА_21 на місці затримання паперовий пакет білого кольору, у якому наявні банкноти Федеральної резервної системи США у кількості п`яти окремих пачок, кожна з яких перев`язана резинками, та які разом скріплені резинками в одну пачку. Оглядом першої пачки банкнот встановлено, що перша (верхня) її купюра має номінал 100 доларів США, а також серію та номер НЕ 55454773 С, остання (нижня)  100 доларів США, серію та номер СВ 310995349 В. Оглядом другої пачки банкнот встановлено, що перша (верхня) її купюра має номінал 100 доларів США, а також серію та номер НD 81746437 A , остання (нижня)  100 доларів США, серію та номер KB 20828381 E. Оглядом третьої пачки банкнот встановлено, що перша (верхня) її купюра має номінал 100 доларів США, а також серію та номер LB 73020359 M, остання (нижня)  100 доларів США, серію та номер KF 48571945 M. Оглядом четвертої пачки банкнот встановлено, що перша (верхня) її купюра має номінал 100 доларів США, а також серію та номер LB 73020369 M, остання (нижня)  100 доларів США, серію та номер LB 73020369 M. Оглядом п`ятої пачки банкнот встановлено, що перша (верхня) її купюра має номінал 100 доларів США, а також серію та номер LB 73020383 M, остання (нижня)  100 доларів США, серію та номер LB 73020360 M. Зазначені предмети  телефони, сумка, пакет, купюри НБУ, 5 пачок купюр ФРС США були вилучені та поміщені у три поліетиленові пакети, які упаковані і опечатані згідно правил, визначених Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів. До протоколу долучено DVD-RW диск об`ємом 1.4 ГБ із відеозаписом слідчої дії. Всіх учасників слідчої дії було повідомлено, що вилучені предмети і документи будуть зберігатись у приміщенні кімнати для зберігання речових доказів військової прокуратури Південного регіону України. (том № 3 а.п.154-160);
		-Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, долученим до нього з носієм інформації  DVD-RW диском від 13 грудня 2015 року, відповідно до якого затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину  ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України. Під час затримання особи  ОСОБА_22 було здійснено обшук та виявлено та вилучено наступні речі і предмети: мобільний телефон чорного кольору марки «Нокіа», ключі та брилок від автомобіля марки «Тойота» білого кольору, д/з НОМЕР_3 , барсетку чорного кольору, у відділеннях якої виявлено та вилучено  обкладинку коричневого кольору з надписом «Служба Безпеки України», в якій знаходилась: карточка ЕКСІМ банку № НОМЕР_8 ; карточка «Фішка» № НОМЕР_9 ; картка постійного клієнта «Мойка автомобілів», картка ресторану; клаптик паперу з надписами « ОСОБА_38 , цифри (номери телефонів), Тимянцева Евг. Анатоліївна, Теліоглу Казім, 01.12.49, Турція, Мрео 2 № 529925; клаптик паперу з цифрами 2065; корінець Укрсімбанку; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_22 ОІА № НОМЕР_10 ; талон посвідчення водія серії НОМЕР_11 ; техпаспорт на автомобіль марки «Тойота» НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_26 , квитанція про платіж; довіреність на керування транспортним засобом ВКО 027803, ікона, грошові кошти у сумі 250 доларів США (номіналом 1 купюра 100 доларів США серії КК 19577509 С, 3 купюри номіналом по 50 доларів США серії IG 27031612 A, II 22784211 A, JI 04788655 A), металевий ключ сірого та синього кольору, обгортка коричневого кольору «Служба Безпеки України» з посвідченням «Управління Служби Безпеки України в Одеській області» серії НОМЕР_12 на ім`я ОСОБА_22 , підполковник, заступник начальника відділу, металева печатка № 849 УСБУ в Одеській області, магнітний ключ № 0011104471, військовий жетон «ЗС України № Ао34654; в передньому відділені барсетки виявлено та вилучено грошові кошти 96 гривень (1 купюра номіналом 50 грн., СА 1438293, 1 купюра номіналом 20 грн., СВ 4225737, 1 купюра номіналом 10 грн., ПД 3646262, 3 купюри номіналом 5 грн., МД 17004900, НЕ 1711971, РЕ 6056772), грошові кошти у вигляді монет у сумі 2 грн., 50 коп., зв`язка з 5 металевими та 1 магнітним ключами  3 жовтого кольору, 1 сірого кольору, 1 з пластмасовою рукояткою, 1 магнітний ключ «Кіфрал» у задньому відділені барсетки рахунок № 12, 2 електронні носії інформації  флеш накопичувачі (1  сіро-чорного кольору DT 101G2 16GB, 2  металево сірого кольору 4 GB GF V85 Trancent); 2 мобільні телефони  1 марки «Самсунг» чорного кольору в коричневому чохлі, 2  марки «Айфон», в чорному чохлі ІD BSG E2422. У внутрішньому кармані ОСОБА_22 , також було виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 4900 грн., а саме: купюра номіналом 500 грн., серії ЛБ 8965540, 22 купюри номіналом 200 гривень серій БЄ 3129004, ЄА 8539097, ЄЦ 4943684, ЕВ 4506389, ЄЗ 6208028, ВЧ 7947596, ПЗ 5166901, ЄЮ 7654378, ПГ 7884655, ЕГ 0744541, ПГ 8341906, ЕЩ 5871297, КБ 0024913, ВЧ 0585531, МБ 7711350, ЕЯ 5081618, ЗГ 2535394, КЗ 0054991, ЕД 6263898, ЗБ 6385525, ПВ 9007946, ПЄ 2930023. Вилучені речі упаковані в конверти жовтого та білого кольорів, опечатані біркою з відтиском мокрої печатки «№ 5, військова прокуратури Південного регіону України» з підписами понятих, підозрюваного та слідчого. Всі грошові кошти, а саме 250 доларів США, 96 грн., 5 грн. 50 коп., 4900 грн., упаковані в прозорий поліетиленовий файл, який прошито чорною ниткою, з папером з відтиском мокрої печатки «№ 5, військова прокуратури Південного регіону України» з підписами понятих, підозрюваного та слідчого. (том № 3 а.п.3-8);
		-Копією ухвали слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2015 року, відповідно до якої накладено арешт на тимчасово вилучене майном під час проведення обшуку затриманого 13.12.2015 року ОСОБА_21 , а саме: мобільний телефон Самсунг із сім карткою мобільного оператор; мобільний телефон Сигма із сім карткою мобільного оператора. (том № 3 а.п.129-130);
		-Копією ухвали слідчого суді Приморського районного суду м. Одеси від 15.12.2015 року, відповідно до якої накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення обшуку затриманого 13.12.2015 року ОСОБА_22 , а саме: мобільний телефон чорного кольору марки «Нокіа» із сім картою мобільного оператора, мобільний телефон марки «Самсунг» чорного кольору в коричневому чохлі із сім картою мобільного оператора; мобільний телефон марки «Айфон» ID BSG E 2422 в чорному чохлі із сім картою мобільного оператора; карточку ЕКСІМ банку № НОМЕР_13 ; клаптик паперу з надписами « ОСОБА_38 , цифри (номери телефонів), ОСОБА_39 , Теліоглу Казім, 01.12.49, Турція, Мрео 2, № НОМЕР_14 », грошові кошти у сумі 250 доларів США, грошові кошти у сумі 4900 гривень; зв`язку з 5 металевими та 1 магнітним ключами  3 жовтого кольору, 1 сірого кольору, 1 з пластмасовою рукояткою, 1 магнітний ключ «Кіфрал», 2 флеш накопичувача (1  сіро-чорного кольору DT 101G2 16GB, 2 - металево сірого кольору 4 GB GF V85 Trancent). (том № 3 а.п.14-16);
		-Постановою про визнання речовими доказами та поміщення їх на зберігання від 24.12.2015 року, відповідно до якої у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами грошові кошти та імітаційні купюри, вилучені в ході затримання та обшуку підозрюваного ОСОБА_21 відповідно до протоколу затримання особи від 13.12.2015 року, а саме: грошові купюри номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 60 (шістдесят) одиниць, а всього 6000 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеної постави); грошові купюри номіналом по 5 (п`ять) доларів США кожна у кількості 186 (сто вісімдесят шість) одиниць, а всього 930 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеної постави); грошові купюри номіналом по 10 (десять) доларів США кожна у кількості 7 (сім) одиниць, а всього 70 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеної постави); Несправжні (імітаційні) купюри по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 150 (сто п`ятдесят) одиниць з серійним номером HL 62546314 G кожна. Всього грошових купюр на загальну суму 7000 (сім тисяч) доларів США та 150 (сто п`ятдесят) імітаційних купюр. Зазначені речові докази помістити на зберігання до установи «Ощадбанку» України. (том № 3а.п.161-168);
		-Копією ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2015 року, відповідно до якої надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях службового кабінету № 246 Управління СБ України в Одеській області, розташованого за адресою: м. Одеса вул. Єврейська, 43, який знаходиться у користуванні полковника ОСОБА_21 , з метою виявлення та відшукання документів і чорнових записів, які містять відомості про ОСОБА_23 (церковне ім`я ДІОДОР) чи про Одеську єпархію Української православної церкви Московського патріархату, інших документів, пристроїв та електронних носіїв інформації, які містять файли з зазначеною інформацією, мобільних телефонів, грошових коштів та інших цінностей, набутих злочинним шляхом, а також встановлення їх місця знаходження, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєва значення для з`ясування обставин злочину. (том № 3 а.п.175-176);
		-Протоколом обшуку від 18.12.2015 року, відповідно до якого проведено обшук у приміщеннях службового кабінету № 246 Управління СБ України в Одеській області, розташованого за адресою: м. Одеса вул. Єврейська, 43, який знаходиться у користуванні полковника ОСОБА_21 . Під час обшуку вилучено: 1) список  таблиця співробітників ГВ ЗНД на 1 аркуші формату А 4 станом на 08.06.2015 року з номерами телефонів; 2) Список імен на прізвищ з номерами телефонів на 1 аркуші формату А 4, у рукописному вигляді; 3) Флеш накопичувач марки «Verbatium», зеленого кольору ємкістю 4 GB; 4) карта пам`яті Micro CD ємкістю 8 GB; 5) карта пам`яті Sony M2 ємкістю 16 GB; 6) Дані про КРС щодо священиків УПЦ МЦ, в тому числі й ОСОБА_23 (Діодора)  Єпископа Южненського на 2-х аркушах формату А 4, комп`ютерного набору; 7) Комп`ютер ноутбук марки «HP ProBook 45409» службовий, в сумці з зарядним пристроєм та мишкою, а також комплект з диском з програмним забезпеченням; 8) Грошові кошти у загальній сумі 430 доларів США, 4 купюри по 100 доларів США кожна, 1 купюра 20 доларів США, 1 купюра 10 доларів США; 9) візитні картки ОСОБА_21 у кількості трьох штук з вказівкою на номери телефонів та електрону адресу; 10) Замальований документ  тимчасова посвідка на постійне проживання серії НОМЕР_15 , видана ВГІ РФО УМВС України в Тернопільській області на ім`я громадянина Афганістану ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; 11) Мобільний телефон марки «Sony Ericsson W890і», в якому встановлена сім картка оператора мобільного зв`язку «life», та катка пам`яті SanDisk M2 ємкістю 2 GB. (том № 3 а.п.177-188);
		- Копією ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2015 року, відповідно до якої надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях службового кабінету № 258 Управління СБ України в Одеській області, розташованого за адресою: м. Одеса вул. Єврейська, 43, який знаходиться у користуванні підполковника ОСОБА_22 , з метою виявлення та відшукання документів і чорнових записів, які містять відомості про ОСОБА_23 (церковне ім`я ДІОДОР) чи про Одеську єпархію Української православної церкви Московського патріархату, інших документів, пристроїв та електронних носіїв інформації, які містять файли з зазначеною інформацією, мобільних телефонів, грошових коштів та інших цінностей, набутих злочинним шляхом, а також встановлення їх місця знаходження, які самостійно або в сукупності з іншими доказами мають суттєва значення для з`ясування обставин злочину. (том № 3 а.п.189-190);
		-Протоколом обшуку від 18.12.2015 року, відповідно до якого проведено обшук у приміщеннях службового кабінету № 258 Управління СБ України в Одеській області, розташованого за адресою: м. Одеса вул. Єврейська, 43, який знаходиться у користуванні полковника ОСОБА_22 . Під час обшуку вилучено: 1) Рапорт начальника 3 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Одеській області ОСОБА_41 на ім`я начальника управління від 23.08.2014 року на 1 арк.; 2) Запит начальнику КП «БТІ» ОМР № 65/5/2-6953 від 12.11.2015 року на 1 арк.; 3) Запит начальника КП «БТІ» ОМР № 65/5/2-6954 від 12.11.2015 року на 1 арк.; 4) Флеш карта N3T; 5) Флеш карта Transcend 1 GB (чорно-синього кольору) 5) Флеш карта Transcend (залізна); 6) Оптичний DVD-R диск з написом «Диодор». (том № 3 а.п.191-194);
		-Протоколом огляду з ілюстрованою фото таблицею від 12.02.2016 року, відповідно до якого встановлено, що предметами огляду є вищезазначені речі та документи, які вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_22 (том № 3 а.п.17-27);
		-Протоколом огляду із застосуванням відео зйомки за допомогою цифрової відеокамери «Panasonic HC-V720» s|n DJ5Ja001563 від 15.02.2016 року відповідно до якого здійснено огляд грошових купюр доларів США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 60 (шістдесят) одиниць, а всього 6000 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеного протоколу огляду); грошові купюри номіналом по 5 (п`ять) доларів США кожна у кількості 186 (сто вісімдесят шість) одиниць, а всього 930 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеного протоколу огляду); грошові купюри номіналом по 10 (десять) доларів США кожна у кількості 7 (сім) одиниць, а всього 70 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеного протоколу огляду); Несправжні (імітаційні) купюри по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 150 (сто п`ятдесят) одиниць з серійним номером HL 62546314 G кожна. Всього грошових купюр на загальну суму 7000 (сім тисяч) доларів США та 150 (сто п`ятдесят) імітаційних купюр. (том № 3 а.п.145-153);
		-Протоколом огляду від 17.02.2016 року, відповідно до якого були оглянуті вищезазначені речі та документи, виявлені та вилучені під час обшуку службового кабінету ОСОБА_22 (том № 4 а.п.42-43);
		-Протоколом огляду з використанням спеціального програмно-апаратного комплексу фірми «Cellebrite» UFED TOUCH з набором перехідників від 22.02.2016 року, відповідно до якого з мобільних телефонів «Samsung GT-S5250», «Iphone4», «Nokia», «Samsung Nexus» «Sigma», що перебували у користуванні ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , скопійована інформація щодо вхідних та вихідних дзвінків, смс повідомлень, цифрових повідомлень, що відправлялись за допомогою програми «Viber». Виявлені файли було записано на цифровий носій інформації  компакт диск «Verbatium» DVD-R 4,7 GB № 2120505+R EB 28567. (том № 4 а.п.74-94);
		-Постановою про визнання речовими доказами від 22.02.2016 року відповідно до якої, в рамках вказаного кримінального провадження було визнано речовими доказами мобільний телефон «Samsung Nexus S4G» чорного кольору та мобільний телефон «Stigma». (том № 3 а.п.169-170);
		-Протоколом огляду з витягами про добування інформації від 02.03.2016 року, який здійснювався із застосуванням стаціонарного робочого комп`ютера «Lenovo MT-M 10AH-S3Q600» серійний номер НОМЕР_16 , з пояснювальним написом диск «Verbatium DVD+R 4,7 GB № 2120505+R EB28567, на якому знаходиться чотири папки. При дослідженні вказаного файлу встановлено, що на мобільному телефоні «Iphone 4», знаходиться текс повідомлень за допомогою програмного додатку до телефону «Viber», між абонентом НОМЕР_17 ( ОСОБА_21 ) та НОМЕР_1 ( ОСОБА_42 , він же ОСОБА_22 ). Розмова між абонентами була розпочата 09.12.2015 року о 16:22:50 год., та закінчена 13.12.2015 року о 08:10:20 год. Крім того, у вказаному файлі знаходяться текс повідомлень за допомогою програмного додатку до телефону «Viber» між абонентом НОМЕР_18 (Діодор, він же ОСОБА_23 ) та НОМЕР_1 ( ОСОБА_42 , він же ОСОБА_22 ). Розмова між абонентами була розпочата 10.12.2015 року о 09:33:39 год. та закінчена 13.12.2015 року о 13:27:13 год. В папці «Samsung_nexus», розміщено папку «2016-02-22.12.03.-03», в якій розміщено папки з назвами «chats», «contacts», «email», «files», «mms», «resourсes», «thumbnails» «timelines» та знаходиться файл з написом «Звіт_Samsung Nexus S 4G», знаходиться текс повідомлень за допомогою програмного додатку до телефону «Viber» між абонентом НОМЕР_17 ( ОСОБА_43 , він же ОСОБА_21 ) та ОСОБА_25 (він же ОСОБА_22 ). Розмова між абонентами була розпочата 12.12.2015 року о 12:31:12 год. та закінчена 13.12.2015 року о 10:09:39 год. В папці «nokia», розташована папка «2016-02-22.14.-55-05», в якій знаходиться папка «Nokia GSM_105 (RM-908)». У вказаній папці розміщено папку «resourсes» та знаходиться файл з написом «Звіт_Nokia 105». При дослідженні вказаного файлу встановлено, що на мобільному телефоні «Nokia 105» знаходиться текс SMS  повідомлень від абонента НОМЕР_19 до НОМЕР_2 , що були відправлені 30.11.2015 року о 15:29:04 год., 01.12.2015 року о 17:34:55 год., та 01.12.2015 року о 19:01:10 год. (том № 4 а.п.44-55);
		-Висновком судово-технічної експертизи документів з ілюстрованою фото таблицею від 04.03.2016 року за № 52/1, відповідно до якого грошові банкноти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 60 (шістдесят) штук на загальну суму 6000 (шість тисяч) доларів США, грошові банкноти номіналом 10 (десять) доларів США у кількості 7 (сім) штук на загальну суму 70 (сімдесят) доларів США, грошові банкноти номіналом 5 (п`ять) доларів США у кількості (сто вісімдесят шість) штук на загальну суму 930 (дев`ятсот тридцять) доларів США, на назальну суму 7000 (сім тисяч) доларів США, із серійними номерами зазначеними у висновку, відповідають зразкам грошових знаків Федерального резервного банку США відповідних номіналів, які знаходиться в офіційному грошовому обігу. Грошові кошти номіналом 100 (сто) доларів США у кількості 150 (сто п`ятдесят) штук з серійним номером HL 62546314 G на загальну суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) доларів США не відповідають зразкам грошових знаків Федерального резервного банку США, що знаходяться в офіційному грошовому обігу. Дані банкноти виготовлені електрофотографічним способом за допомогою знакосинтезуючого пристрою, що використовує електрофотографічний принцип друку (принтер, копір, багатофункціональний пристрій тощо). (том № 4 а.п.4-19);
		-Протоколом огляду з доданою до нього ілюстрованою фото таблицею від 13.12.2015 року, відповідно до якого встановлено, що предметом огляду є мобільний телефон марки «IPHONE», що добровільно наданий свідком ОСОБА_23 . Зазначений мобільний телефон у включеному стані, в телефоні знаходиться сім картка з мобільним абонентським номером НОМЕР_2 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_23 . В ході огляду здійснено фото знайому повідомлень сервісу «Viber», абоненту телефону, що оглядається з абонентами номерів НОМЕР_5 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_21 , та НОМЕР_1 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_22 . Також було проведено зйомку журналу викликів (розмов) з контактом «СБУ ОСОБА_44 », абонент телефонний номер НОМЕР_20 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_22 . Під час слідчої дії використовувався службовий комп`ютер прокурора та цифровий фотоапарат мобільного телефону «Самсунг», фото за допомогою якого через комп`ютер записані на носій інформації  оптичний диск DVD+R «VIDEX». (том № 2 а.п.253-269);
		-Копією ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року, відповідно до якої надано тимчасовий доступ до документів в оригіналах та копіях, з інформацією, наданим ПрАТ «Київстар» по телефонному номеру: НОМЕР_20 за період часу 22.10.2015 року по 14.12.2015 року. (том № 2 а.п.189);
		-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.02.2016 року, відповідно до якого здійснено ознайомлення та вилучення інформації, що зафіксована на цифровий носій та електронних документах, зазначених в додатку до вказаного протоколу. (том № 2 а.п.190-192);
		-Протоколом огляду з долученим до нього цифровим носієм інформації  диском DVD-R Verbatium, серійний номер НОМЕР_21 вих 1257/3/кт від 09.02.2016 року, відповідно до якого в період часу з 25.10.2015 року по 12.12.2015 року, між телефонним номером НОМЕР_20 , що належить та встановлений за користувачем (обвинуваченим) ОСОБА_22 та телефонним номером НОМЕР_2 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_23 здійснювались вхідні та вхідні дзвінки, надсилалися СМС - повідомлення; В подальшому, 09.02.2016 року, вищезазначений цифровий носій інформації визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження. (том № 2 а.п.193-195);
		-Копією ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року, відповідно до якої надано тимчасовий доступ до документів в оригіналах та копіях, наданим ПрАТ «Київстар», по телефонному номеру: НОМЕР_5 із зазначенням базових станцій та станцій азимуту сигналу, зазначенням ІМЕІ телефонів, з яких були зроблені дані дзвінки, зазначенням телефонних номерів абонентів, з якими відбувались сеанси зв`язку: дата, час початку та тривалість сеансів зв`язку за період часу 22.10.2015 року по 14.12.2015 року. (том № 2 а.п.178);
		-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.02.2016 року, відповідно до якого здійснено ознайомлення та вилучення інформації, що зафіксована на цифровий носій та електронних документах, зазначених в додатку до вказаного протоколу. (том № 2 а.п.179-181);
		-Протоколом огляду з долученим до нього цифровим носієм інформації  диском DVD-R Verbatium, серійний номер НОМЕР_22 вих 1258/3/кт від 09.02.2016 року, відповідно до якого в період часу з 30.11.2015 року по 01.12.2015 року, між телефонним номером НОМЕР_5 , що належить та встановлений за користувачем (обвинуваченим) ОСОБА_21 , та телефонним номером НОМЕР_2 , що належить та встановлений за користувачем ОСОБА_23 здійснювались вхідні та вхідні дзвінки, надсилалися СМС - повідомлення; В подальшому, 09.02.2016 року, вищезазначений цифровий носій визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження. (том № 2 а.п.186-188);
		-Копією ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20.01.2016 року, відповідно до якої надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів в оригіналах та копіях, з інформацією, наданим ТОВ «Інтертелеком» по телефонному номеру: НОМЕР_1  із зазначенням базових станцій та станцій азимуту сигналу, зазначенням ІМЕІ телефонів, з яких були зроблені дані дзвінки, зазначенням телефонних номерів абонентів, з якими відбувались сеанси зв`язку: дата, час початку та тривалість сеансів зв`язку за період часу 22.10.2015 року по 14.12.2015 року. (том № 2 а.п.201);
		-Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 09.02.2016 року, відповідно до якого здійснено ознайомлення та вилучення інформації, що зафіксована на цифровий носій та електронних і письмових документах, зазначених в додатку до вказаного протоколу; (том № 2 а.п.198-200);
		-Протоколом огляду від 11.02.2016 року з ілюстрованою фото таблицею, відповідно до якого було оглянуто цифрову відеокамеру марки «PANASONIC VDR-D250», без цифрового носія інформації, за допомогою якої здійснювалося затримання ОСОБА_21 (том № 4 а.п.109-111);
		-Актом прийому-передачі речових доказів та іншого вилученого майна від 11 лютого 2016 року, що фіксувався за допомогою відеозапису на цифрову відеокамеру марки «PANASONIC HC-V110», відповідно до якої з військової прокуратури Південного регіону України передано до Національного антикорупційного бюро України речові докази та інше вилучено майно, в рамках вказаного кримінального провадження. Після закінчення відео зйомки відеозапис записаний з носія відеокамери на компакт диск CD-R «Verbatium», білого кольору та на компакт диск DVD-R «Videx» помаранчевого кольору. Диски додаються до акту в якості додатків та передаються: компакт диск DVD-R «Videx» до екземпляру, який залишається у військовій прокуратурі Південного регіону України, компакт диск CD-R «Verbatium», передається разом з екземпляром акту до НАБ України. (том № 4 а.п.112-114);
		-Протоколом огляду від 16 лютого 2016 року з ілюстрованою фото таблицею, відповідно оглянуто наступне: грошові кошти на суму 276 гривень, серії та номінали купюр зазначені у протоколі, сумка-рюкзак з тканини сірого кольору марки «Quechua Arpenaz 10», білий подарунковий пакет, мобільний телефон марки «Sony Ericson W890i», сім картка оператора «Лайф», карта пам`яті, візитні картки на ім`я ОСОБА_21 , тимчасова посвідка на постійне проживання громадянина Афганістану Ахмед Шах Мохамад Азім, 430 (чотириста тридцять) доларів США, серії та номінали купюр зазначені у протоколі. (том № 4 а.п.115-120);
		-Протоколом огляду з долученим до нього цифровим носієм інформації  диском СD-R Verbatium, серійний номер D3131SK22135749LH від 16.02.2016 року, відповідно до якого в період часу з 20.11.2015 року по 13.12.2015 року, між телефонним номером НОМЕР_1 , що належить та встановлений за користувачем (обвинуваченим) ОСОБА_22 , та на підставі абонентського договору № 265947 від 07 листопада 2008 року був оформлений на дружина ОСОБА_22  ОСОБА_45 , та телефонним номером НОМЕР_23 здійснювались вхідні та вхідні дзвінки, надсилалися СМС  повідомлення. В подальшому, 09.02.2016 року, вищезазначений цифровий носій інформації визнаний речовим доказом та приєднаний до матеріалів кримінального провадження; (том № 2 а.п.208-212);
		-Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.02.2016 року, відповідно до якого у приміщенні Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря за адресою: м. Одеса, вул. Маршала Жукова, 10/10, при змішаному освітленні, свідок вікарій Одеської єпархії Української православної Церкви Московського патріархату, намісник Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря Діодор ( ОСОБА_23 ) з осіб зображених на фотознімках, вказує, що він може впізнати особу, яка зображена на фотокартці № 1, як особу на ім`я « ОСОБА_24 », якого познайомив з ним співробітник Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_22 . Вказана особа  чоловік високого росту, приблизно 180 см, середньої статури, віком приблизно 40 років, смуглявий, лице кругле, правильної форми, волосся коротке чорне. Вказану вище особу, свідок ОСОБА_23 впізнав по рисам обличчя  його формі, у тому числі й формі розміщення рота, статури, а також сукупності, по іншим рисам зовнішності. (том № 2 а.п.171-172);
		-Довідкою до протоколу впізнання особи по фотознімках (світлокопіях) від 22.02.2016 року, відповідно до якої, особи, зображені на фотознімках № 2, № 3, № 4, не мають відношення до кримінального провадження. Особа, зображена на фотознімку № 1, є громадянин України ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . (том № 2 а.п.173);
		-Оглянутими безпосередньо в судовому засіданні 23.11.2017 року речовими доказами та іншим вилученим майном, а саме: Мобільний телефон марки «Samsumg», мобільний телефон марки «Sigma», які перебували у користуванні ОСОБА_21 , банкноти Національно банку України з купюрами номіналом 200, 5, 20, 50, 1 всього на суму 276 грн.; Сумку сірого кольору, паперовий пакет кольору у закритому стані, у якому під час затримання ОСОБА_21 були виявлені та вилучені банкноти Федеральної резервної системи США, тобто грошові купюри на загальну суму 7000 (сім тисяч) доларів США та 150 (сто п`ятдесят) імітаційних купюр на суму 15000 доларів США (за згодою сторін кримінального провадження, вказаний паперовий пакет не відкривався, цільність якого не порушена, та в подальшому був повернутий прокурору на зберігання); Мобільний телефон «Nokia», чорного кольору, мобільний телефон «Samsung», чорного кольору в силіконовому чохлі, мобільний телефон «Iphone», чорного кольору, який знаходиться в шкіряному чохлі чорного кольору з написом «Mini», цифровий носії інформації  флеш карта «Transcend 4GB JF V85», флеш карта «Kingston DT 101 G2, 16 GB», які були виявлені та вилучені під час затримання ОСОБА_22 ; Список-таблиця «релігійного середовища (УПЦ МП)» на 2 аркушах формату А-4, яка була виявлена та вилучена під час санкціонованого обшуку у робочому кабінеті ОСОБА_22 ;
		Разом з тим, органами досудового розслідування, а також прокурором під час судового розгляду ОСОБА_21 та ОСОБА_22 пред`явлено та підтримане в повному обсязі обвинувачення за ч.4 ст.368 КК України, наступного змісту.
		ОСОБА_22 , будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище  заступником начальника Другого відділу головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з заступником начальника головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_21 , з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в період часу з 20.11.2015 року по 13.12.2015 рік вимагав надати неправомірну вигоду в сумі 70000 доларів США, що є особливо великим розміром, за невжиття заходів до ініціювання кримінального переслідування єпископа  вікарія Одеської єпархії Української православної Церкви Московського патріархату, намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря ОСОБА_23 та знищення компрометуючої його інформації, а 13.12.2015 року близько 15:30 год., на виконання затвердженого плану вчинення кримінального правопорушення, в приміщенні робочого кабінету останнього за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_21 одержав від ОСОБА_23 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди в особливо великому розмірі в сумі 50000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України становило 1168145,95 гривень.
		За таких обставин, на думку сторони обвинувачення, ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , будучи службовими особами, які займають відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимагання неправомірної вигоди, одержали неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їм влади та службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
		Проте, з урахуванням вищезазначеного, вислухавши покази свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, взявши до уваги доводи сторін кримінального провадження, оцінивши всі обставини у сукупності, суд обґрунтовано приходить до висновку, що органами досудового розслідування помилково дії ОСОБА_21 та ОСОБА_22 кваліфіковано за ч.4 ст.368 КК України, виходячи з наступного.
		Згідно ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» працівники Служби безпеки України наділені правом у межах своєї компетенції ставити вимоги, а також приймати рішення, обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами незалежно від їх відомчої незалежності чи підлеглості. 
		На підставі п. «е» ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами відповідальності за вчинення корупційних правопорушень є посадові та службові особи органів Служби безпеки України, які в установленому законом порядку притягаються до кримінальної відповідальності.
		15.01.2015 року наказом №11-ОС ОСОБА_22 призначено на посаду заступника начальника Другого відділу головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області у військовому званні  підполковник. 
		Згідно покладених на нього функціональних обов`язків він безпосереднє підпорядкований начальнику головного відділу, якому доповідав про хід та підсумки реалізації планових заходів, пропозиції щодо планування та вдосконалення діяльності підрозділу, у разі тимчасової відсутності начальника підрозділу, у повному обсязі виконував його функціональні обов`язки як заступник начальника головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області. Був прямим начальником для особового складу ОІС Головного підрозділу. Відповідав за якісний і своєчасний розгляд скарг, звернень та заяв громадян, що надходять у підрозділ; власну безпеку підрозділу, стан правового і професійного навчання, фізичної та вогневої підготовки оперативного складу, кадрове забезпечення оперативно-службової діяльності, організацію виховного процесу; забезпечував підтримання у підрозділі режиму секретності, належного рівня мобілізаційної готовності, пожежної безпеки та охорони праці, дотримання вимог внутрішньої безпеки. У своїй повсякденній діяльності повинен був керуватися положеннями Конституції України та діючим законодавством, за свої дії мав нести відповідальність згідно чинного законодавства України, Статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів Служби безпеки України. Також зобов`язаний досконало володіти та використовувати в оперативно-службовій діяльності знання Конституції України, вимог чинного законодавства України.
		У своїй діяльності ОСОБА_22 повинен керуватися Конституцією України, вимогами чинного законодавства України та нормативними актами Служби безпеки України. 
		27.06.2014 року наказом №1248-ОС ОСОБА_21 призначено на посаду заступника начальника головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області у військовому званні  полковник. 
		Згідно покладених на нього функціональних обов`язків був безпосереднє підпорядкований начальнику головного відділу, якому доповідав про хід та підсумки реалізації планових заходів, пропозиції щодо планування та вдосконалення діяльності підрозділу, у разі тимчасової відсутності начальника підрозділу, у повному обсязі виконував його функціональні обов`язки як заступник начальника головного відділу захисту національної державності Управління Служби безпеки України в Одеській області. Був прямим начальником для особового складу ОІС Головного підрозділу. Відповідав за якісний і своєчасний розгляд скарг, звернень та заяв громадян, що надходять у підрозділ; власну безпеку підрозділу, стан правового і професійного навчання, фізичної та вогневої підготовки оперативного складу, кадрове забезпечення оперативно-службової діяльності, організацію виховного процесу; забезпечував підтримання у підрозділі режиму секретності, належного рівня мобілізаційної готовності, пожежної безпеки та охорони праці, дотримання вимог внутрішньої безпеки. У своїй повсякденній діяльності повинен був керуватися положеннями Конституції України та діючим законодавством, за свої дії мав нести відповідальність згідно чинного законодавства України, Статутів Збройних Сил України та нормативно-правових актів Служби безпеки України. Також зобов`язаний досконало володіти та використовувати в оперативно-службовій діяльності знання Конституції України, вимоги чинного законодавства України.
		Крім того, на виконання ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , як військовослужбовці, повинні бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		Відповідно до ст.ст. 1-5 Закону України «Про Службу безпеки України» ОСОБА_22 та ОСОБА_21 , як працівники державного правоохоронного органу спеціального призначення, повинні поважати гідність людини і виявляти до неї гуманне ставлення, попереджувати, виявляти, припиняти та розкривати злочини проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій.
		Крім того, ОСОБА_22 та ОСОБА_21 є співробітниками оперативного підрозділу органів безпеки, які відповідно до ст.41 КПК України за письмовими дорученнями слідчого, прокурора уповноважені здійснювати слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі дії у кримінальних провадженнях. 
		Разом з тим, в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які доручення слідчого, прокурора, в порядку ст.ст.36,40 КПК України щодо виконання слідчих (розшукових) негласних слідчих (розшукових) дій співробітниками Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_21 та ОСОБА_22 відносно ОСОБА_23 , намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря  отця «Діодора», оскільки відносно останнього взагалі не здійснювалось будь-яке досудове розслідування. Зазначений факт, в тому числі підтверджується й відповідями на запити НАБ України, які надані Управлінням СБ України в Одеській області, а саме:
		-На № 043-190/3963 від 19.02.2016 року (вх.65/16/721нт від 29.02.2016 року) Управління СБ України в Одеській області повідомляє, що СВ УСБ України в Одеській області здійснювалось досудове розслідування, в період з 03.12.2014 року по 22.09.2015 року, у кримінальному провадженні за № 12014160500010747 за підозрою громадян України: ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.258, ч.2 ст.16, ч.2 ст.258, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258, ч.2 ст.263-1, ч.1 ст.263 КК України; ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.258, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258 КК України; ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.258, ч.2 ст.15, ч.2 ст.258, ч.1 ст.14, ч.2 ст.258 КК України; ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.258-3, ч.2 ст.258 КК України. В ході проведення досудового розслідування СВ УСБ України в Одеській області було надано доручення № 65/65/8673нт від 03.12.2014 року, в порядку ст.40 КПК України, до ГВ ЗНД УСБ України в Одеській області, зокрема: щодо здійснення заходів, направлених на встановлення усіх осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, а також їх місцезнаходження. В ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160500010747 від 03.12.2014 року СВ УСБ України в Одеській області не надавалися доручення, в порядку ст.40 КПК України, до оперативного підрозділу щодо проведення слідчих (розшукових) дій стосовно перевірки причетності намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря Діодора ( ОСОБА_23 ) до вчинення вказаних кримінальних правопорушень. Також, стосовно намісника Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря Діодора ( ОСОБА_23 ) в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014160500010747 від 03.12.2014 року, не проводились негласні слідчі (розшукові) дії.;
		-На запит НАБ України за № 043-190/18131 від 25.01.2016 року УСБ України в Одеській області повідомляє, що заяви і повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень намісником Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря Діодором ( ОСОБА_23 ) протягом 2015 року до Управління СБ України в Одеській області не надходили.
		-На виконання запитів НАБ України, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42015160690000064 від 10.12.2015 року, Управління СБ України в Одеській області повідомляє, що стосовно вказаної особи  ОСОБА_23 , Управлінням протягом 2014-2015 років проводились заходи відповідно до ст.8 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність», та були завершені 11 листопада 2015 року, у зв`язку із спростуванням матеріалів, які були підставою для здійснення контр розвідувальної діяльності. Оперативно-розшукові заходи відносно зазначеного громадянина  ОСОБА_23 , Управлінням не здійснювались. 
		Більше того, відповідно до п.1 ч.2 ст.36 та п.1 ч.2 ст.40 КПК України розпочинати досудове розслідування можуть лише слідчий, прокурор за наявності підстав передбачених цим Кодексом.
		Оперативні співробітники, якими являлися ОСОБА_21 та ОСОБА_22 ,на момент вчинення кримінального правопорушення не наділені правом розпочинати досудове розслідування, оскільки це суперечить вимогам закону, зокрема ст.41 КПК України, відповідно до якої, оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива або прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Під час виконання доручень слідчого, прокурора співробітник оперативного підрозділу користується повноваженнями слідчого. Співробітники оперативних підрозділів (крім підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України) не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора. Доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов`язковими для виконання оперативним підрозділом.
		   За таких обставин, судом встановлено, що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , не мали законних підстав для ініціювання початку досудового розслідування, не мали будь-яких матеріалів, в тому числі оперативно-розшукової справи, що могли послугувати підставою для початку досудового розслідування, не виконували будь-яких доручень слідчого, прокурора, в порядку ст.36 та ст.40 КПК України відносно ОСОБА_23 , яких взагалі не існувало та не могло існувати, оскільки досудове розслідування відносно ОСОБА_23 не здійснювалось, в тому числі щодо переоформлення земельної ділянки з одного з прихожан на користь монастиря, під час якого ОСОБА_23 використав нібито підроблену довідку щодо дієспроможності прихожанина. Проте судом встановлено, що обвинувачені  ОСОБА_21 та ОСОБА_22 при вказаних обставинах діяли як приватні особи, а не як співробітники Служби безпеки України, що також підтверджується тим фактом, що ОСОБА_21 представлявся ОСОБА_23 , як співробітник центрального апарату СБ України у м. Києві на ім`я « ОСОБА_24 », про що також було відомо ОСОБА_22 , який в повному обсязі підтримував цю «легенду». 
		   Вищезазначене в повній мірі знаходить своє підтвердження у абзаці першому пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року за № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідно до якого, відповідальність за одержання неправомірної вигоди «хабара», настає лише за умови, що посадова особа одержала його за виконання чи не виконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади або організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або хоч і не мала повноважень вчинити відповідні дії, але через своє посадове становище могла вжити заходів до їх вчинення іншими посадовими особами.
		   Більше того, суду не надано будь-яких доказів щодо компрометуючої інформації відносно ОСОБА_23 , оскільки, як було зазначено вище її взагалі не існувало та не могло існувати.
		   Таким чином, судом встановлено, що умисні дії ОСОБА_21 та ОСОБА_22 слід кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
		Водночас, суд не приймає та вважає не прийнятними твердження сторони захисту про невідповідність здобутих в межах кримінального провадження доказів ознакам допустимості та належності, з огляду на їх здійснення не уповноваженим на те органом досудового розслідування та порушенням вимог КПК України, оскільки останні не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та в повному обсязі спростовуються фактичними обставинами, встановленими під час судового розгляду та повно, об`єктивно та неупереджено дослідженими матеріалами кримінального провадження.
		Щодо здійснення досудового розслідування слідчими військової прокуратури, суд приходить до наступного.
		Після реєстрації відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160690000064 заступником військового прокурора Південного регіону ОСОБА_50 , який відноситься до керівників органу прокуратури у відповідності до п.9 ч.1 ст.3 КПК України, 10.12.2015 року надано доручення начальнику слідчого відділу ОСОБА_51 , шляхом створення групи прокурорів та групи слідчих, на проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження. Після чого, начальником слідчого відділу ОСОБА_52 , як керівником органу досудового розслідування, доручено проведення в даному кримінальному провадженні досудового розслідування слідчому ОСОБА_53 , який проводив розслідування, доки прокурором не було визначену іншу підслідність, що відповідає вимогам ч.2 ст.218 КПК України.
		04.01.2016 року прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_54 визначено підслідність кримінального правопорушення за Національним антикорупційним бюро України. Матеріали кримінального провадження 05.01.2016 року надійшли до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України, та 11.01.2016 року для організації досудового розслідування скеровані до Національного антикорупційного бюро України. Начальником підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_55 , 18.01.2016 року доручено проведення досудового розслідування детективу ОСОБА_56 , яким прийняте вказане кримінальне провадження та розпочато досудове розслідування, а 10.03.2016 року досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено складенням обвинувального акту. 
		Здійснення вказаних процесуальних дій, підтверджено долученими під час судового розгляду до матеріалів кримінального провадження відповідними документами.
		Більше того, відповідно до п.9 ч.3 ст.3 КПК України, керівником органу прокуратури є Генеральний прокурор України, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень.
		Визначений КПК України порядок початку досудового розслідування, а саме ст.214 цього Кодексу, є єдиним для всіх органів досудового розслідування, незалежно від їх статусу та визначення підслідності і не підлягає довільному трактуванню. Відповідно до цього порядку, відмова слідчого, прокурора у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з будь-яких міркувань не допускається. КПК України зобов`язує слідчого, прокурора внести відповідні відомості про злочин невідкладно, але не пізніше 24 годин.
		Частиною 7 статті 214 КПК України визначено, що у разі, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов`язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
		Відповідно до абзацу третього п.1 Перехідних положень КПК України до дня ведення в дію ч.5 ст.216 КПК України повноваження щодо досудового розслідування передбачених, вказаною статтею злочинів, здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженням слідчих, визначеними цим Кодексом. 
		При цьому абзацом четвертим п.1 Перехідних положень КПК України регламентовано, що після ведення в дію ч.5 ст.216 КПК України, розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.
		Відомості про кримінальне правопорушення, внесені заступником військового прокурора Південного регіону ОСОБА_50 і невідкладно, тобто 10.12.2015 року, він передав наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування, у відповідності до ч.7 ст.214 КПК України, - слідчим військової прокуратури Південного регіону України.
		Суд звертає увагу, що не своєчасне проведення слідчим відповідних процесуальних дій, призводитиме до беззворотньої втрати важливих доказів, а відтак  неможливості забезпечення основних завдань кримінального судочинства.
		Крім того, визначена у ч.5 ст.216 КПК України підслідність Національному антикорупційному бюро України вимагає встановлення не лише наявності формальних ознак окремого складу злочину, а передусім встановлення «належності» суб`єкта його вчинення до так званої категорії «спеціального» або відповідності розміру предмета злочину або завданої ним шкоди у сумі, що у 500 і більше разів перевищує мінімальну заробітну плату або перевищення 50% державної або комунальної власності у статутному капіталі підприємства. Встановлення вказаних обставин, потребує проведення низки комплексних заходів (експертиз, підтвердження суб`єкта вчинення, його статусу на момент вчинення злочину тощо). Разом з тим, чинне кримінальне процесуальне законодавство України, зокрема, ч.2 ст.218 КПК України не містить посилання на час, в межах якого прокурором має бути визначено підслідність за іншим органом досудового розслідування.
		З урахуванням вищезазначеного, як тільки прокурором у кримінальному провадженні були встановлені такі обставини, після проведення необхідних слідчих дій, згідно з вимогами ч.2 ст.218 КПК України, ним 04.01.2016 року на підставі ч.5 ст.216 КПК України обґрунтовано визначено підслідність у кримінальному провадженні за детективами Національного антикорупційного бюро України і кримінальне провадження скероване до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
		Таким чином, само по собі проведення слідчих (розшукових) дій слідчими у провадженнях про злочини, підслідні НАБ України, жодним чином не свідчить про їх недопустимість, якщо ці діє проводились в порядку, передбаченому КПК України.
		Окремо слід зазначити, що станом на 10.12.2015 року у Спеціалізованій антикорупційний прокуратурі був призначений лише її керівник  ОСОБА_57 , у зв`язку з чим не було створено умов для здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях в цей період, тобто законодавцем було дозволено здійснення слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, досудового розслідування кримінальних проваджень до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.
		Приведене вище свідчить про те, що слідчі слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України та детективи Національного антикорупційного бюро України, у встановленому чинним кримінальним процесуальним законодавством порядку, були призначені слідчими, яким доручено проводити досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160690000064.
		На підставі вищевикладеного, суд вважає, що твердження сторони захисту про невідповідність, здобутих в межах кримінального провадження доказів ознакам допустимості та належності з огляду на їх здійснення не уповноваженим на те органом досудового розслідування та порушенням вимог КПК України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і тому їх до уваги не приймає.
		Також, суд вважає без підставними твердження сторони захисту про невідповідність здобутого в межах кримінального провадження доказу  протоколу огляду телефону ОСОБА_23 від 13.12.2015 року ознаками допустимості, оскільки останні не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, в повному обсязі спростовуються фактичними обставинами, встановленими під час судового розгляду та повно, об`єктивно та неупереджено дослідженими матеріалами кримінального провадження.
		Протокол огляду мобільного телефону «Iphone», який належить ОСОБА_23 від 13.12.2015 року з додатками та ілюстрованою фото таблицею, складний у відповідності до вимог КПК України, зокрема ст.ст.104, 106, 223, 237 цього Кодексу.
		Дійсно, органами досудового розслідування здійснено зйомку повідомлень програми «Viber», абонента мобільного зв`язку № НОМЕР_2 з абонентами мобільного зв`язку № НОМЕР_1 та НОМЕР_5 . Крім того, проведено зйомку журналу викликів (розмов) з контактом, під назвою « ОСОБА_58 - НОМЕР_24 ». Зроблені відповідно до ч.7 ст.237 КПК України під час огляду фотознімки долучені до протоколу огляду у вигляді фото таблиці. Зазначений протокол був підписаний ОСОБА_23 , а свій телефон марки «Iphone», він добровільно надав для огляду прокурору.
		Відповідно до ч.3 ст.237 КПК України слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів, з метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, одержаних в результаті фахової освіти, з якою учасники доказування як правило не знайомі, та які виходяться за межі звичних, побутових знань. В цьому конкретному випадку, спеціальних знань та навичок застосування звичайної фотокамери мобільного телефону, прокурор, не потребує, у зв`язку з чим відсутня потреба залучати спеціаліста для проведення зазначеної слідчої дії.
		Таким чином, органами досудового розслідування, у відповідності до вимог ч.3 ст.104 КПК України, в протоколі огляду від 13.12.2015 року вказано про застосування технічних засобів фіксації, а саме: робочого комп`ютера та мобільного телефону з фотокамерою, із зазначенням про носії інформації. Крім цього, до протоколу огляду від 13.12.2015 року, у відповідності до ч.2 ст.105 КПК України, додано ілюстровану фото таблицю, яка в повному обсязі розкриває суть ті зміст даної слідчої дії. 
		Що стосується описки в протоколі огляду від 13.12.2015 року та описки в протоколах про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 12.12.2015 року, 13.12.2015 року від 15.12.2015 року, з долученими до нього носіями інформації, дійсно останні присутні, однак це лише технічна помилка, що підтверджується додатком до протоколу у вигляді диску, на якому зазначена дата його створення та свідченням, які були надані слідчим військової прокуратури ОСОБА_52 та оперативним співробітником СБ України в Одеській області ОСОБА_59 .
		Також, сторона захисту просить визнати недопустимим доказом  заяву ОСОБА_23 від 10.12.2015, оскільки вона не була належним чином зареєстрована, і тому, на думку сторони захисту, досудове розслідування розпочато без достатніх на то підстав. Суд вважає, що вищезазначені твердження не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено, що на початку грудня ОСОБА_23 звернувся на «гарячу лінію служби безпеки України» з повідомленням про злочин, вчинений співробітниками Служби безпеки України.
		Про вказані дані начальник представництва внутрішньої безпеки в Одеській області УВБ СБ України ОСОБА_60 09.12.2015 року за вихідним № 9/14-1560 повідомив військового прокурора Південного регіону України.
		На підставі вказаного заступником військового прокурора Південного регіону ОСОБА_50 10.12.2015 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслдівань за № 42015160690000064 та розпочато досудове розслідування.
		Таким чином, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за матеріалами правоохоронного органу, а саме Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області УВБ СБ України, які містили в тому числі дані про звернення ОСОБА_23 , що підтверджується наданим суду Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.12.2015.
		В той же день, з метою перевірки обставин за матеріалами, що були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015160690000064 співробітниками військової прокуратури та СБ України в Одеській області здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_23 , де останнім подано письмову заяву на ім`я військового прокурора Південного регіону України, що датована 10.12.2015 року.
		Таким чином, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42015160690000064 від 10.12.2015 року на той час було зареєстроване на підставі матеріалів правоохоронного органу, заява ОСОБА_23 від 10.12.2015 року про вимагання у нього неправомірної вигоди була отримана після початку досудового розслідування в порядку ч. 2 ст. 93 КПК України та долучена до матеріалів кримінального провадження, відповідно до резолюції військового прокурора Південного регіону України ОСОБА_61 .
		Відтак, долучення заяви ОСОБА_23 від 10.12.2015 року до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні без її реєстрації як вхідної кореспонденції обумовлене особистим її отриманням від заявника у кримінальному провадженні та необхідністю виключення можливості ознайомлення сторонніх осіб, які не мали процесуальних повноважень у зазначеному кримінальному провадженні, з її змістом, що ні в якому разі не порушує норм кримінального процесуального закону України.
		Що стосується тверджень сторони захисту, про те, що органами досудового розслідування створювались штучні, так би мовити міфічні повідомлення на телефони ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у програмному додатку «Viber», щодо їх причетності у спілкуванні з ОСОБА_23 , суд вважає, що вказане твердження сторони захисту спростовується протоколами огляду мобільних телефонів ОСОБА_21 та ОСОБА_22 від 22.02.2016 року та 02.03.2016 року, тобто інформація ідентична з тою, що міститься на телефоні ОСОБА_23 .
		Разом з цим, ухвалами слідчого судді апеляційного суду Миколаївської області  ОСОБА_32 за № 4980 Т від 11.12.2015 та за № 4981 т від 11.12.2015 року надано дозвіл, в тому числі й на зняття інформації з електронної інформації системи «Вайбер» («Viber»), яка передається мобільним терміналами з абонентськими телефонними номерами, якими користувалися ОСОБА_21 та ОСОБА_22 .
		На підставі вищевикладеного, суд вважає, що твердження сторони захисту про невідповідність здобутого в межах кримінального провадження доказу  протоколу огляду телефону ОСОБА_23 від 13.12.2015 року ознаками допустимості, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, і тому суд вважає цей доказ допустимим.
		Суд, не приймає до уваги твердження сторони захисту про визнання недопустимим доказом  протокол обшуку у службовому приміщенні Управління СБ України в Одеській області № 246, яким користувався ОСОБА_21 , у зв`язку з тим, що останній , на думку сторони захисту, складений з порушенням прав обвинуваченого, що гарантовані Конституцією України, тому що інформація, яка відображена у ньому отримана внаслідок порушення процедури її отримання, в тому числі й щодо залучення у якості понятих не відповідних осіб, оскільки останні не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та в повному обсязі спростовуються фактичними обставинами, встановленими під час судового розгляду та повно, об`єктивно та неупереджено дослідженими матеріалами кримінального провадження.
		   Судом встановлено, що протокол обшуку з додатками у службовому кабінеті ОСОБА_21 відповідає вимогам закону, порушень чинного законодавства не виявлено. Так, 18.12.2015 року органами досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді, проведено санкціонований обшук у приміщенні УСБ України в Одеській області  кабінету № 246, який використовував ОСОБА_21 .
		   Дійсно, зазначений обшук проводився у присутності трьох співробітників Управління СБ України в Одеській області, а саме: начальника головного відділу захисту національної державності Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_62 , начальника та головного спеціаліста режимно-секретного відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_63 та ОСОБА_64 ; та понятих, а саме: старшого інспектора 1 сектору режимно-секретного відділу Управління СБ України в Одеській області ОСОБА_65 та старшого інспектора сектора забезпечення спеціального оперативного обліку ОСОБА_66 Управління СБ України в Одеській області. 
		Вказані вище особи, у присутності яких було проведено обшук були залучені, у зв`язку з тим, що у кабінеті № 246, яким користувався ОСОБА_21 , могли міститься документи та речі з обмеженим доступом.
		   Вирішуючи питання, щодо залучення понятих ОСОБА_65 та ОСОБА_66 , останні приймали участь на законних підставах, оскільки є працівниками Управління, які уклали трудовий контракт та не відносяться до кадрів Служби безпеки України, тобто не є особами, які здійснюють правозастосовні, а тим паче правоохоронні функції, що підтверджується повідомлення з УСБ України в Одеській області від 02.06.2017 року за № 65/14/1-27 дск.
		   Водночас, участь понятих у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях, регулюється ч.7 ст.223 КПК України, відповідно до якої, з обов`язковою участю не менше ніж двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої дії здійснюється обшук житла чи іншого володіння особи, обшук особи. Таким чином, обшук службового приміщення, за участю понятих, в цьому конкретному випадку є доцільним, у зв`язку з чим прокурор, зважаючи на необхідність дослідження під час обшуку документів, що мають грифи обмеження доступу, залучив до вказаної слідчої дії працівників, що мають відповідний доступ до державної таємниці.
		   Більше того, органами досудового розслідування до участі у слідчих діях залучалися співробітники Представництва внутрішньої безпеки в Одеській області УВБ СБ України, які не являються співробітниками Управління СБ України в Одеській області.
		   Суду не представлено доказів, що інші співробітники Управління СБ України в Одеській області, в якому працювали обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , були зацікавлені в результатах досудового розслідування.
		   Також в протоколі обшуку містяться всі необхідні дані про послідовність проведених дій, а саме: проведено обшук всього приміщення кабінету, робочій стіл, шафа, книжна полка, підсобна кімната, опечатаний металевий сейф, призначений для зберігання службових документів та речей, в тому числі й тих, що мають грифи обмеженого доступу.
		   Всі вилучені речі та документи належним чином опечатані, що засвідчено підписами учасників слідчої дії  обшуку службового кабінету ОСОБА_21 . Протокол обшуку та додатки до нього підписані всіма учасниками слідчої дії, зауважень та клопотань не надходило.
		На підставі вищевикладеного, суд вважає, що твердження сторони захисту про визнання недопустимим доказом  протокол обшуку у службовому приміщенні Управління СБ України в Одеській області № 246, яким користувався ОСОБА_21 , у зв`язку з тим, що останній складений з порушенням прав обвинуваченого, що гарантовані Конституцією України, тому що інформація, яка відображена у ньому отримана внаслідок порушення процедури її отримання, не знайшли свого об`єктивного підтвердження в судовому засіданні, та судом не приймається.
		Крім того, сторона захисту просить визнати недопустимим доказами  протоколи затримання ОСОБА_21 та ОСОБА_22 від 13.12.2015 року з додатками.
		Суд категорично не погоджується із вищезазначеними твердження сторони захисту та вважає, що протоколи затримання підозрюваних ОСОБА_21 та ОСОБА_22 від 13.12.2015 року з додатками у вигляді дисків із відеозаписом, в ході яких, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223, ст. 236 КПК України у присутності понятих, проведені особисті обшуки затриманих, відповідають вимогам допустимості доказів, оскільки отримані в порядку, передбаченому КПК України. 
		Так, ОСОБА_21 затриманий 13.12.2015 о 15:43, ОСОБА_22  13.12.2015 о 15:42 уповноваженими особами  начальником слідчого відділу військової прокуратури Південного регіону України ОСОБА_52 та слідчим ОСОБА_67 безпосередньо після вчинення злочину, відповідно до вимог ст. 208 КПК України. 
		Протоколи про затримання підозрюваних складені із дотриманням вимог ст. 208 КПК України та містять відомості про: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання підозрюваних, підстави затримання, результати особистого обшуку, перелік процесуальних прав та обов`язків затриманих,  осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії, інформацію про те, вони повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії. Також зазначено про проведені дії та отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені речі.  Протоколи підписані учасниками, що брали участь у проведенні процесуальних дій. Вилучені під час особистого обшуку речі ідентифіковані та належно упаковані.
		Вилучені під час особистого обшуку ОСОБА_21 грошові кошти у вигляді п`яти окремих пачок, із зазначенням номерів першої та останньої купюри також належно опечатані та передані детективу НАБ України у непошкодженій упаковці, що підтверджується Актом про приймання-передачу від 11.02.2016 року, дослідженим у судовому засіданні, складання якого супроводжувалося відеозаписом. При цьому купюри, вказані в протоколі затримання збігаються як з тими, що зазначені у протоколі огляду та ідентифікації грошових коштів від 13.12.2015 року, так і в протоколі огляду від 15.02.2016. року
		Щодо незабезпечення участі захисників під час затримання підозрюваних, слід зазначити, що жодна норма КПК України не зобов`язує проводити затримання підозрюваного за участю захисника, а ст. 213 КПК України лише вказує на обов`язок повідомити про затримання установу, уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги, що слідчими і було виконано.
		Вказані обставини зафіксовані також відеозаписами, які досліджені в судовому засіданні. Тому, колегія суддів обґрунтовано приходить до висновку, що затримання підозрюваних ОСОБА_21 та ОСОБА_22 здійснено у законний спосіб, протоколи затримання є належними та допустимими доказками.
		   Більше того, в цьому конкретному випадку, суд вважає за доцільне застосувати практику Європейського суд з прав людини, оскільки таке правозастосування відповідає практиці вказаного суду, який у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
		Наводячи конкретні вимоги Європейського суду з прав людини, що стосуються доказів та доказування, необхідно, перш за все, розкрити нормативну основу, якою є положення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі  Конвенція 1950 р.), а саме - п. 3 зазначеної статті, відповідно до якого справедливий судовий розгляд забезпечується через певні права обвинуваченого на: a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього; b) мати достатньо часу й можливостей для підготовки свого захисту; c) захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на свій розсуд або, за браком достатніх коштів для оплати послуг захисника, користуватися послугами призначеного йому захисника безоплатно, якщо цього вимагають інтереси правосуддя; d) допитувати свідків обвинувачення або мати право на те, щоб їх допитали, а також вимагати виклику і допиту свідків з його сторони на тих же умовах, що й свідків обвинувачення; e) отримувати безкоштовну допомогу перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не говорить цією мовою.
		Що стосується загальної теорії доказів і доказування, то позиція ЄСПЛ у цьому випадку не бачить ніякої дискримінації, оскільки виходячи зі змісту статті 6 Конвенції, право кожного на захист жодним чином не допускає обмеження держави у виборі правових засобів і їх реалізації в ході звинувачення. На думку ЄСПЛ в даній ситуації принцип рівноправності і змагальності сторін не порушується. У своїх доводах ЄСПЛ виходить з теорії «рівності зброї», тобто зрівнювання сторін не за кількісними ознаками наданих повноважень, а за процесуальним статусом в ході усього процесу, в тому числі і в суді, що підтверджує, наприклад, Постанова ЄСПЛ у справі «Рожков проти РФ» від 31.10.2013 року. Сам принцип «рівності зброї» передбачає, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена ??в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.
		Критерії недопустимості доказів ЄСПЛ віддає на розсуд національному законодавцеві, утримуючись від пред`явлення конкретних вимог. Аналізуючи практику ЄСПЛ, можна зробити висновок, що при вирішенні питання про недопустимість доказів, національні суди повинні мати на увазі можливість обвинуваченого оскаржувати допустимість доказів, заперечувати проти них, а також обставини в процесі збирання доказів, що дозволяють їх вважати неприпустимими (Постанови ЄСПЛ у справі «Ялло проти ФРН» від 11.07.2006 року, у справі «Биков проти РФ» від 10.03.2009 року). Більш того, при дослідженні і оцінці доказів суди повинні враховувати подані зауваження і доводи сторін по таким доказам. Тільки в такому випадку судовий розгляд на підставі п.1 ст.6 Конвенції 1950 р. можна вважати справедливим.
		ЄСПЛ при формуванні доказової бази не забороняє використовувати дані, отримані під час оперативно-розшукової діяльності. Але в такому випадку національний законодавець повинен передбачити в установленому законом порядку процедуру такої діяльності, збору необхідних відомостей, залучення таких відомостей в якості доказів, а також контроль за такою діяльністю, прикладом чого є Постанова ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008 року.
		 На підставі вищезазначеного, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання свідків,дослідивши матеріали кримінального провадження, оцінивши всі обставини у сукупності, взявши до уваги доводи сторін кримінального провадження, колегія суддів обґрунтовано приходить до висновку, що вина обвинувачених ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, тобто замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах - знайшла своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, зазначені докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов`язаними для ухвалення обвинувального вироку.
		Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим суд виходить із встановленої ст.50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.
		   Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_21 , судом не встановлено.
		 Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_21 , судом не встановлено.
		   Відповідно до ст.66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , судом не встановлено. 
		   Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_22 , судом не встановлено.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_21 , суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що з метою виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням для ОСОБА_21 буде доцільним призначити у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить останньому на праві приватної власності в дохід держави.
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_22 , суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику, пом`якшуючі обставини та відсутність обтяжуючих обставин, наявність двох малолітніх дітей на утримання, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що з метою виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням для ОСОБА_22 буде доцільним призначити у вигляді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить останньому на праві приватної власності в дохід держави.
		Крім того, при ухвалені обвинувального вироку суду, колегія суддів, також бере до уваги, що розгляд вказаного кримінального провадження, викликав підвищений суспільний резонанс, підриває авторитет державних органів та довіру громадян до системи правоохоронних органів, якими на момент вчинення злочину являлись ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , котрі зобов`язані як військовослужбовці, бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
		   Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу обраного відносно обвинувачених, колегія суддів вважає за доцільне залишити його у вигляді тримання під вартою, однак беручи до уваги, що дії ОСОБА_21 та ОСОБА_22 судом були перекваліфіковані на ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України, та у відповідності до ст.ст.182, 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у межах, який передбачений для осіб підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину. 
		   Так, з урахуванням особи ОСОБА_21 , його віку, стану здоров`я, соціально-економічного становища та того факту що ОСОБА_21  вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суд вважає за доцільне визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_21  процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 85 (вісімдесяти п`яти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня 2017 року.
		Так, з урахуванням особи ОСОБА_22 , який має на утриманні двох малолітніх дітей, його віку, стану здоров`я, соціально-економічного становища та того факту що ОСОБА_22  вчинив кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, суд вважає за доцільне визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_22 процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня 2017 року.
		Згідно ст.124 КПК України, суд солідарно стягує з ОСОБА_21 та ОСОБА_22 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 5169, 12 грн.
		     Питання про речові докази суд віршує на підставі ст. 100 КПК України.
		   На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 8, 9, 100,124, 369-371, 373-376, 392, 395 КПК України, Практикою Європейського суду з прав людини, колегія суддів  
		   
		 УХВАЛИЛА:
		   
		    ОСОБА_21  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з конфіскацією всього майна, що належить останньому на праві приватної власності в дохід держави.
		   Запобіжний захід обраний ОСОБА_21 залишити без змін  тримання під вартою, обчислюючи термін відбування покарання з моменту його фактичного затримання, тобто з 13.12.2015 року.
		У строки відбування призначеного покарання зарахувати ОСОБА_21 строк попереднього ув`язнення, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015року) строк тримання під вартою з 13.12.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, до дня ухвалення вироку суду, тобто до 15.12.2017 року.
		   Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_21  процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 85 (вісімдесяти п`яти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня 2017 року, що складає  136 000 (сто тридцять шість тисяч) гривень (1 600 грн. х 85 = 136 000).
		Стягнути з ОСОБА_21 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 2584, 56 грн.
		ОСОБА_22  визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, з конфіскацією всього майна, що належить останньому на праві приватної власності в дохід держави.
		   Запобіжний захід обраний ОСОБА_22 , залишити без змін  тримання під вартою, обчислюючи термін відбування покарання з моменту його фактичного затримання, тобто з 13.12.2015 року.
		У строки відбування призначеного покарання зарахувати ОСОБА_22 , строк попереднього ув`язнення, відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України від 26.11.2015року) строк тримання під вартою з 13.12.2015 року, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, до дня ухвалення вироку суду, тобто до 15.12.2017 року.
		Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання ОСОБА_22  процесуальних обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня 2017 року, що складає  128 000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень (1 600 грн. х 80 = 128 000).
		Стягнути з ОСОБА_22 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у сумі 2584, 56 грн.
		Суд роз`яснює, що ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, після чого останні невідкладно звільняються з-під варти.
		У разі внесення визначеного судом розміру застави, покласти на ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: 1) прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вони проживають без дозволу слідчого, прокурора та/або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;
		Роз`яснити, що відповідно до ч.ч.8,10,11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		    Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: 
		-грошові кошти та імітаційні купюри, відповідно до постанови прокурора про визнання речовими доказами та поміщення їх на зберігання від 24.12.2015 року, а саме: грошові купюри номіналом по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 60 (шістдесят) одиниць, а всього 6000 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеної постави); грошові купюри номіналом по 5 (п`ять) доларів США кожна у кількості 186 (сто вісімдесят шість) одиниць, а всього 930 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеної постави); грошові купюри номіналом по 10 (десять) доларів США кожна у кількості 7 (сім) одиниць, а всього 70 доларів США, (серії та номера згідно до зазначеної постави); Несправжні (імітаційні) купюри по 100 (сто) доларів США кожна у кількості 150 (сто п`ятдесят) одиниць з серійним номером HL 62546314 G кожна. Всього грошових купюр на загальну суму 7000 (сім тисяч) доларів США  повернути у володіння Головного управління СБ України в Одеській області, та 150 (сто п`ятдесят) імітаційних купюр  знищити.;
		-Мобільні телефони «Samsung Nexus S4G», «Sigma», і грошові кошти у сумі 276 грн,, вилучені у ОСОБА_21 та мобільні телефони моделі «Samsung GT-s5250», «Nokia 105», «iPhone 4» і грошові кошти у сумі 250 доларів США і 4 998, 5 грн., вилучені у ОСОБА_22  конфіскувати в дохід держави;
		- Диски та карти пам`яті, що є додатками до протоколів слідчих та процесуальних дій, список-таблицю «релігійного середовища (УПЦ МП)», список-таблиця співробітників ГВ ЗНД УСБ України в Одеській області, рюкзак темного кольору та паперовий пакет білого кольору  зберігати у матеріалах кримінального провадження;
		 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.
		 Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		   Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя                      ОСОБА_1 
		 
		Суддя                              ОСОБА_2 
		 
		Суддя                              ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		                                           ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...