Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 581/796/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: 15.12.2017. Зареєстровано: 18.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 20.12.2017.
Дата набрання законної сили: 27.02.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		             
		Справа № 581/796/17 
		Провадження № 2-а/581/25/17 
		П О С Т А Н О В А             
		і м е н е м    У к р а ї н и
		     
		     14 грудня 2017 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:
		головуючого судді - Сізова Д.В., 
		з участю секретаря - Самілик Н.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Недригайлівського об'єднаного управління пенсійного фонду України Сумської області
		про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		                                                     в с т а н о в и в : 
		 
		31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. 
		Уточнивши позов, просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо наданої ним 17 жовтня 2017 року відмови зарахувати йому період проходження служби в органах внутрішніх справ з 25 листопада 1994 року по 20 серпня 2004 року до спеціального стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, а також зобов'язати відповідача зарахувати йому вказаний трудовий стаж роботи до стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років.
		Вимоги мотивував тим, що 21 квітня 2016 року йому виповнилося 50 років. Станом на 25 жовтня 2017 року його спеціальний стаж роботи становив близько 29 років, а загальний страховий стаж 33 роки 3 місяці та 22 дні. Однак відповідач відмовив йому як у зарахуванні його служби в органах внутрішніх справ до спеціального стажу, що дає право на пільгову пенсію за вислугу років, та і в призначенні йому такої пенсії. У відповідях пенсійний фонд вказав, що до спеціального сажу роботи може бути включено періоди з 21 серпня 1987 по 26 листопада 1994 роки та з 26 серпня 2005 по 30 серпня 2017 року, як працівника освіти. Проте відсутні підстави до зарахування до спеціального стажу роботи періоду проходження служби в органах внутрішніх справ з 25 листопада 1994 по 20 серпня 2004 року.
		У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги. Представник відповідача Яковенко О.А. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову. 
		Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
		Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.
		Із 19 серпня 1987 по 23 листопада 1994 року позивач працював на посаді керівника початкової віськової підготовки, керівника допризовної підготовки юнаків у Синівській середній школі. 
		Із 25 листопада 1994 по 20 серпня 2004 року ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України в Сумській обалсті на посадах середнього начальницького складу, на момент звільнення вислуга років без урахування служби в Збройних Силах у календарному обчисленні становить 9 років 8 місяців 25 днів. 
		Із 01 жовтня 2004 року по 18 лютого 2005 року позивач працював у ПП «Ястреб» на посаді інспектора охорони.
		Із 26 серпня 2005 року ОСОБА_1 працює на посаді викладача допризовної підготовки юнаків у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Синівський професійний аграрни ліцей».
		05 вересня 2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про перевірку призначення пенсії за вислугу років з урахуванням періоду роботи в органах внутрішніх справ, додавши відповідні документи.
		19 вересня 2017 року на вказану заяву отримав відповідь, згідно з якою фонд роз'яснив, що такий стаж не може бути зарахований до спеціального, який дає право на пенсію за вислугу років, пославшись на положення п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
		03 жовтня 2017 року позивач знову звернувся до відповідача з письмовою заявою про проведення повторного перерахунку педагогічного стажу для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для призначення пенсії.
		17 жовтня 2017 року відповідач дав відповідь на вказану заяву, знову вказавши про відсутність передбачених п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підстав для зарахування періоду його служби в органах внутрішніх справ до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.
		20 жовтня 2017 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення пенсії за вислугу років, надавши відповідні документи для обрахунку стажу. 
		У своїй відповіді від 25 жовтня 2017 року №4621/03-44 фонд повідомив ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю права на пенсію за вислугу років. Зазначив, що період проходження служби в органах внутрішніх справ з 25 листопада 1994 по 20 серпня 2004 року не може бути зарахований до спеціального стажу, який дає право на пенсію з підстав, передбачених п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До такого стажу може бути зарахована лише робота на посадах передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року N 909.
		Згідно з п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.
		До досягнення 55 річного віку право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення за наявності вислуги років на цих посадах та після досягнення ними, зокрема, 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року.
		Таки чином, за наявністю у позивача станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 спеціального стажу роботи працівника освіти не менше 26 років, він вправі претендувати на призначення пенсії за вислугу років.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 (зі змінами) затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
		Згідно з даним Переліком, правом на призначення пенсії за вислугу років користуються особи, які працювали в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічних навчальних закладах.
		Відповідно до п. «в» ч. 3 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, що надає право на отримання трудової пенсії, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
		За таких обставин, положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» не дають підстав для зарахування позивачеві періоду його служби в органах внутрішніх справ до спеціального стажу, який би давав йому право на пенсію за вислугу років за п. «е» статті 55 вказаного Закону, а тому суд відмовляє у задоволенні цих позовних вимог. 
		Посилання ОСОБА_1 на положення ст. 18 Закону України «Про міліцію», ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114, які відносять час проходження служби в міліції до стажу роботи за спеціальністю, не вказують на необхідність її зарахування до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення».
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Судом також встановлено, що позивач 03 жовтня 2017 року звертався до відповідача з заявою, у якій просив повторно перерахувати педагогічний стаж для призначення пенсії за вислугу років. Жодного разу з заявою про зарахування йому періоду служби в органах внутрішніх справ до спеціального стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, він до відповідача не звертався. Проте кожного разу пенсійний фонд роз'яснював йому про відсутність у нього відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» права на таку пенсію.
		Із огляду на встановлені у справі обставини, суд відмовляє і у задоволенні позову в частині визнання дій відповідача протиправними.
		Керуючись ст. 11, 159, 163, 167 КАС України, суд,
		 
		                                                     п о с т а н о в и в :
		 
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1. 
		Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. 
		Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Липоводолинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. 
		            Суддя                                                                                               Д.  В.  Сізов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...