Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-5010/08/1/0170 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.12.2009. Забезпечено надання загального доступу: 14.06.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія 
		 СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 УХВАЛА
		Іменем України
		 Справа № 2-а-5010/08/1/0170
		 
			 
			17.11.2009 м. Севастополь
			 
			Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
			головуючого суддіДугаренко О.В.,
			суддів Дадінської Т.В. , 
				Омельченка В. А. 
			
			секретар судового засіданняКлюкіна Н.С.
			за участю сторін:
			позивач ОСОБА_1- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ; 
				представник третьої особи Регіонального відділу Державного комітету фінансового моніторингу України в АР Крим та м. Севастополя- Позіненко Юлія Вадимівна довіреність № 3522 від 17.07.09 ; 
					представник відповідача Державного комітету фінансового моніторингу України- Міленін Павло Олександрович довіреність № 5091 від 20.10.09 
				
				розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим ( Трещова О.Р. ) від 22.06.09 по справі №2-а-5010/08/1/0170
			
			за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 
			до Державного комітету фінансового моніторингу України (вул. Білоруська, 24,Київ 50,04050) 
			3-тя особа Регіональний відділ Державного комітету фінансового моніторингу України в АР Крим та м. Севастополь (вул. К.Лібкнехта, 5,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000) 
			про скасування наказів та поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
			ВСТАНОВИВ:
			Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 ( головуючий суддя Трещова О.Р., судді - Яковлєв С.В., Цикуренко А.С.) у справі №2а-5010/08/1 відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до Державного комітету фінансового моніторингу України про скасування наказів та поновлення на роботі.
			Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
			Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме неправильно застосовані норми ст.. 233 Кодексу Законів про працю України. Заявник вказав, що оскільки ним не була отримана копія наказу про звільнення, то обчислення строку на звернення до суду не повинне бути здійснене з дня ознайомлення з документом  наказом відповідача «Про звільнення ОСОБА_1 за результатами атестації», у якому був відсутній підпис посадової особи. Крім того, заявник вказав, що їм було заявлене клопотання про поновлення строку на подачу позову із зазначенням поважних причин пропуску, цього клопотання він не відкликав, як це вказано в постанові суду.
			Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. 
			Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
			Представники відповідача та третьої особи проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
			Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
			Матеріалами справи встановлено, що позивач з 10 січня 2006 займав посаду головного спеціаліста Регіонального відділу Державного комітету фінансового моніторингу України у Автономній Республіці Крим та м. Севастополь.
			Згідно наказу відповідача від 04.04.2008 №64 була проведена атестація державного службовця ОСОБА_1
			Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наказ Державного комітету фінансового моніторингу України від 04.04.2008 є таким, що прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах владних повноважень, тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
			Також судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що наказ про затвердження висновків атестаційної комісії від 10.06.2008 №127 не може бути самостійним предметом оскарження, оскільки є документальною фіксацією висновків колегіального органу атестаційної комісії. Тому, оскарженню підлягає рішення керівника за результатами атестації, як акт, саме який має правові наслідки для особи.
			Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем при проведенні атестації позивача не здійснювався аналіз виконання ним службових обов`язків, службові характеристики та дисциплінарні стягнення не враховувались, взаємозвязку між рівнем кваліфікації та належністю виконання посадових обовязків ОСОБА_1 не встановлено.
			Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції стосовно того, що рішення атестаційної комісії про невідповідність ОСОБА_1 займаній посаді є необгунтованим, а тому воно не може бути визнано доведеною підставою звільнення позивача на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, є правильними та відповідають матеріалам справи.
			З матеріалів справи вбачається, що наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі ч.1 п.2 ст.40 Кодексу Законів про працю України №248-щ був виданий Державним Комітетом фінансового моніторингу України 21.07.2008. З копією наказу, який був направлений факсом до Регіонального відділу Державного комітету фінансового моніторингу України у Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, позивач ознайомився 22.07.2008 (а.с.23 т.2). Крім того, відповідач листом №3541/0030-8 від 21.07.2008 повідомив позивача про те, що він звільнений 21.07.2008 з посади головного спеціаліста Регіонального відділу Державного комітету фінансового моніторингу України у Автономній Республіці Крим та м. Севастополь (а.с.190 т.1). Вищевказаний лист отриманий позивачем особисто 26.07.2008, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.191 т.1).
			Відповідно до ст..233 Кодексу Законів про працю України Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
			У разі пропуску передбачених ст. 233 КЗпП строків звернення до суду за вирішенням трудового спору суд відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" з'ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін. При необґрунтованості вимог суд відмовляє в позові з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права. При обґрунтованості вимог і поважності причин пропуску строку звернення до суду суд поновлює пропущений строк на звернення за вирішенням трудового спору і вирішує його по суті. При пропуску строку без поважних причин суд наводить у рішенні мотиви, чому він вважає неможливим його поновити, та зазначає, що відмовляє в позові саме з цих підстав.
			З позовної заяви вбачається, що до суду позивач звернувся 20 жовтня 2008, тобто з пропуском місячного строку.
			Доводи позивача стосовно того, що він був ознайомлений та отримав не копію наказу про звільнення, а наказ, який не було підписано керівником, та який не є копією, судова колегія вважає помилковими у звязку з наступним.
			Судом першої інстанції встановлено, що дійсно позивач був ознайомлений з копією наказу відповідача про звільнення, яка була оформлена неналежним чином, а саме не завірена кадровою службою. 
			Однак факт ознайомлення з наказом був підтверджений свідками, які були допитані у судовому засіданні. Крім того, судова колегія зазначає, що копія наказу за формою та змістом співпадає з оригіналом.
			Крім того, оскільки позивачем 26.07.2008 був отриманий лист відповідача, в якому його було повідомлено про звільнення з посади та підстави звільнення суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що 26.07.2008 позивач був належним чином сповіщений про видання Головою Державного Комітету фінансового моніторингу України наказу «Про звільнення ОСОБА_1»№248-о від 21.07.2008.
			Посилання позивача на поважність причин пропуску строку у звязку з тим, що він у серпні 2008 року знаходився у м. Києві, де 10.08.2008 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки довідка (а.с.243 т.1), яка надана позивачем, містить лише відомості про певні пошкодження автомобіля «Форд-Фокус»10.08.2008 в 16 год. 10 хв., але не свідчить про те, що за кермом знаходився позивач, або про обставини, які перешкоджали позивачеві звернутися до суду з вимогами про поновлення на роботі після 10.08.2008.
			Доводи позивача стосовно того, що суд в рішенні зазначив про відмову позивача від клопотання про поновлення строків звернення, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки судом першої інстанції фактично розглянуто вказане клопотання, причини пропуску строку визнані не поважними, відмовлено у задоволені позову саме з причини пропуску строку.
			За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені у судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
			Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
			УХВАЛИВ:
			Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
			Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.06.2009 у справі №2а-5010/08/1 залишити без змін.
			Ухвала набирає законну силу з моменту проголошення.
			Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
			Повний текст судового рішення виготовлений 23 листопада 2009 р.
			 Головуючий суддяпідписО.В.Дугаренко
			Судді підпис Т.В. Дадінська  
				підпис В.А.Омельченко 
			
			 З оригіналом згідно 
			Головуючий суддя О.В.Дугаренко

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...