Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 462/4933/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про виплату заробітної плати.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2017. Зареєстровано: 22.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2017.
Дата набрання законної сили: 10.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 462/4933/17
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		14 грудня 2017 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:
		головуючого-судді                Палюх Н.М.
		при секретарі                         Андрушко Я.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові справу за ОСОБА_1 до Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова про скасування наказу та стягнення вихідної допомоги при звільненні, 
		 
		в с т а н о в и в :
		Позивачка у жовтні 2017 року звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 20.09.2017 року №10-к про скасування Наказів «Про звільнення з роботи ОСОБА_2Л.» від 19.09.2017 року №03-к/тр §2 та №03-к/тр §1; зобовязати Комунальну 3-ю стоматологічна поліклініка м.Львова видати ОСОБА_1 трудову книжку, оформлену належним чином згідно п. 2.26. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 N 58 на підставі наказів головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова «Про звільнення з роботи ОСОБА_1Л.» від 19.09.2017 року №03-к/тр про скасування Наказів §1 та №03-к/тр§2; визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 14.09.2017 року №10-к «Про застосування дисціиплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану; стягнути з Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова вихідну допомогу у розмірі 16824,15 грн. Свої вимоги мотивує тим, вона працювала у Комунальній 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова на посадах інспектора з кадрів та сестри медичної зі стоматології за сумісництвом і 14.09.2017 року нею було подано головному лікарю ОСОБА_3 дві заяви про звільнення з роботи з займаних посад за власним бажанням на підставі ч.З ст.38 КЗпП. Причиною звільнення стало те, що власник та уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, не виплачує заробітної плати, не забезпечує належні умови праці, не надає доступу до документів, необхідних для виконання функціональних обовязків (трудових книжок працівників тощо). Наказом «Про звільнення з роботи ОСОБА_1Л.» від 19.09.2017 р. №03-к/тр §1 та наказу «Про звільнення з роботи ОСОБА_1Л.» від 19.09.2017 р. №03-к/тр §2 позивача звільнено з роботи 20.09.2017 року за власпою ініціативою, на підставі ст.38 КЗиГІ України. Однак в день звільнення не було проведено розрахунку і не виплачено вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку, що становить 16824,15 грн. Також у день звільнення не було видано трудової книжки. Через неприязні стосунки головний лікар ОСОБА_3 без законних на те підстав, всупереч ст.43 Конституції України видав наказ від 20.09.2017 року №10-к, яким скасував вказані два накази «Про звільнення з роботи ОСОБА_1Л.». З даним наказом позивачка не була ознайомлена, а про існування такого дізналася із відповіді на скаргу і запити при підготовці позовної заяви в суд. Вказаний наказ вважає незаконним і таким, що грубо порушує гарантоване право працівника розірвати трудовий договір за власним бажанням через невиплату заробітної плати згідно ч.З ст.38 КЗпП України, отримати усі виплати та компенсації при звільненні, отримати трудову книжку і влаштуватись на нову роботу, а тому підлягає скасуванню. Крім того, з відповіді на адвокатський запит стало відомо, що головний лікар ОСОБА_3 14.09.2017 року, тобто в день подання позивачкою на нього скарги у зв'язку із його відмовою приймати заяви про звільнення, а також проекти кадрової документації, вимоги створити належні умови праці і забезпечити доступ до трудових книжок, виплатити заборгованість по зарплаті, видав наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення». У наказі про застосування дисциплінарного стягнення вказується, що головним лікарем 16.08.2017 р. було надано письмове доручення щодо необхідності прибуття в УОЗ для обговорення виробничих питань та 21.08.2017 р. щодо необхідності надання головному лікарю графіків роботи працівників закладу, які не виконані. 28.08.2017 року, як вказано у наказі, надавалось доручення позивачу про надання пояснень про причини невиконання функціональних обовязків в частині підготовки проектів наказів по відпустках та причини невиконання попередніх доручень. Головний лікар вважає, що позивач такими діями не виконує своїх обовязків і враховуючи ступінь її вини відповідно до ст.147 КЗпП України накладає на неї дисциплінарне стягнення - оголошує догану. Між тим, будь-які дані, що свідчили б про порушення обовязків працівником, визначених ст. 139 КЗпП України у відповідача відсутні, так як позивачка трудової дисципліни не порушувала, особисто не була ознайомлений із жодним письмовим дорученням, таких від головного лікаря не отримувала, а твердження у наказі про те, що такі передавались через курєра поліклініки не відповідає дійсності, оскільки у штаті поліклініки такої посади не має і за прийняття кореспонденції позивачка не відповідала. Самі вимоги головного лікаря від 28.08.2017 про прибуття в УОЗ для обговорення виробничих питань та 21.08.2017 р. щодо необхідності надання головному лікарю графіків роботи працівників закладу не можуть стосуватися позивачки, оскільки це по суті є вимоги, які істотно змінюють умови праці для працівника (місце праці інспектора з кадрів є поліклініка, а не УОЗ), а питання складення графіків роботи працівників закладу не входить до обов'язків інспектора з кадрів. Описуючи ситуацію в 1-му абз. наказу від 14 вересня 2017 року, яка має відношення до процедури і порядку оформлення проектів кадрових наказів, головний лікар не врахував відсутність вини позивачки і дійсних обставин справи та конфлікту головного лікаря, Львівської міської ради із стоматологами поліклініки, що полягає у наступному. З метою виконання функціональних обовязків позивачка подавала доповідну головному лікарю, у якій просила забезпечити їй належні умови праці; надати доступ до документів, необхідних для оформлення проектів кадрових наказів та іншої роботи, в тому числі доступу до трудових книжок працівників поліклініки; виплатити повністю заборгованість по заробітній платі. Факт подання доповідної викликав невдоволення у головного лікаря, особливо в частині оплати заборгованості по заробітній платі. Усі функціональні обовязки в частині підготовки проектів кадрових наказів, які не потребують доступу до документів вказаних у доповідній позивачки - виконуються своєчасно та повністю. Після доповідної позивачка додатково письмово звернула увагу головного лікаря на те, що є необхідність у вирішенні керівником заклад конфлікту, який склався у поліклініці з лікарями і до якого вона як підлеглий працівник не має жодного відношення; доступ до трудових книжок на даний момент необхідний для підготовки проектів кадрових наказів працівників; штатний розклад поліклініки на 2017 рік є затверджений, ніким не скасований і не змінений; щодо «ігнорування» складення проектів кадрових наказів позивач головного лікаря повідомила, що усі функціональні обовязки в частині підготовки проектів кадрових наказів, які не потребують доступу до документів вказаних у її доповідній виконуються своєчасно та повністю із зазначення «Головний лікар ОСОБА_3, виконавець ОСОБА_1Л.» (відповідні проекти документів, в тому числі в електронному вигляді згідно розпоряджень головного лікаря є у заступника головного лікаря з медичної частини Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова ОСОБА_4Т.). Окрім того, було зазначено, що додатково такі проекти на письмову вимогу можуть відправлятись на електронну адресу, вказану у вимозі чи надаватись безпосередньо у поліклініці на місці роботи. Обґрунтування в наказі факту порушення трудової дисципліни за допомогою посилання на «невиконання посадових обов'язків у частині необхідності підготовки наказів з особового складу, а також необхідності виконання доручень головного лікаря закладу» носять суб'єктивний та оціночний характер, що є також ознакою необґрунтованості та безпідставності самого наказу та порушення законних прав та інтересів позивача, безпідставного застосування стягнення. Між тим, в порушення вимог ст.149 КЗпП України перед застосування дисциплінарного стягнення позивачці не було запропоновано дати письмові пояснення і надавати такі пояснення в цей період позивачка не могла у звязку із перебування на лікарняному. За наведеного, вважає наказ про накладення дисциплінарного стягнення незаконним, таким, що не відповідає вимогам закону та порушує її трудові права. Просить позов задовольнити. 
		В судовому засіданні представник позивачка позов підтримав, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та уточнив позовні вимоги, просить визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 14.09.2017 року №10-к «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану та стягнути з Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова на користь позивачки вихідну допомогу у розмірі 16824,15 грн. Додатково пояснив, що після відкриття судом провадження у даній цивільній справі та подання позивачкою скарги у ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач усунув частину порушень та скасував незаконний наказ №10-к від 20.09.2017 року про скасування наказів «Про звільнення з роботи ОСОБА_2Л.» від 19.09.2017 року №03-к/тр §2 і №03-к/тр §1 та видав позивачці трудову книжку. Разом з тим, 14.09.2017 року позивачкою було подано головному лікарю ОСОБА_3 дві заяви про звільнення з роботи з займаних посад за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпІІ, у звязку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, в тому числі невиплатою заробітної плати та не забезпечення належних умови праці, проте всупереч вимогам ст.44 КЗпП при звільненні позивачці не виплачено вихідну допомогу у розмірі тримісячної середньої заробітної плати. Також вважає, що позивачціоголошено догану безпідставно та з порушенням встановленого порядку, а тому наказ «Про застосування дисциплінарного стягнення» є незаконним. Просить позов задовольнити.
		Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, не направив у судове засідання свого представника, причини його не явки не повідомив. Зі згоди представника позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті
		Заслухавши пояснення представника позивачки, вивчивши матеріали справи, суд приходить до всиновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобовязується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобовязується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Статтею. 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення: догана, звільнення. 
		Згідно до ст.149 ЦПК України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
		Із зазначеної норми вбачається, що обов'язок відібрання пояснень від порушника покладений на власника або уповноважений ним орган та виникає після виявлення порушення. 
		При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
		Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
		Як встановлено судом, ОСОБА_1 працювала у Комунальній 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова на посаді сестри медичної зі стоматології та інспектора з кадрів та 14.09.2017 року ОСОБА_1 було подано головному лікарю Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова Ю.Павліву дві заяви про звільнення з роботи з займаних посад сестри медичної зі стоматології та інспектора з кадрів з 20.09.2017 року за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, оскільки власник та уповноважений ним орган не виконує законодавства про працю, не виплачує заробітної плати, не забезпечує належні умови праці, не надає доступу до документів, необхідних для виконання функціональних обовязків (трудових книжок працівників тощо), що є порушенням трудового законодавства України. 
		НаказамиКомунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 19.09.2017 року №03-к/тр §2 і №03-к/тр §1 «Про звільнення з роботи ОСОБА_2Л.» звільнено ОСОБА_1, інспектора з кадрів і сестри медичної зі стоматології, з роботи 20.09.2017р. за власною ініціативою, на підставі ст.38 КЗпП України. В день звільнення ОСОБА_1 не було видано трудової книжки.
		Наказом Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 20.09.2017р. №10-к/тр „Про скасування наказів від 19.09.2017 року №03-к/тр §2 і №03-к/тр §1 скасовано накази з СП від 19.09.2017р. №03-к/тр §2 і №03-к/тр §1 «Про звільнення з роботи ОСОБА_2Л.». 
		Наказами Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львовавід 01.11.2017р. № 13-4/тр звільнено ОСОБА_1, інспектора з кадрів і сестри медичної зі стоматології, з роботи 01.11.2017р. за власною ініціативою, на підставі ст.38 КЗпП України, а накази від 19.09.2017 року №03-к/тр §2 і №03-к/тр §1 «Про звільнення з роботи ОСОБА_2Л.» вважати такими, що втратили чинність. Згідно вказаних наказів від 01.11.2017р., ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі її двох заяв від 14.09.2017р.
		Також судом встановлено, що між працівниками Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова та Львівською міською радою, головним лікарем Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова існує конфлікт з приводу перетворення Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова у некомерційне підприємство, працівники поліклініки не допускають головного лікаря у приміщення поліклініки, чому тимчасово його робоче місце знаходиться в приміщенні УОЗ. З серпня 2017 року працівникам Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова, в тому числі позивачці не виплачено заробітної плати.
		04.09.2017 р. інспектор кадрів ОСОБА_1 подала головному лікарюКомунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова Ю.Павліву доповідну, в якій з метою виконання функціональних обовязків просила: забезпечити їй належні умови праці; надати доступ до документів, необхідних для оформлення проектів наказів та іншої роботи, зокрема трудових книжок працівників; виплатити їй повінстю заборгованість по заробітній платі.
		14.09.2017р. ОСОБА_1 подала начальнику Управління охорони здоровя Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_5 скаргу на бездіяльність головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова Ю.Павліва, в якій просила вжити заходів до усунення неправомірних дій (бездіяльності) головного лікаря щодо не вчинення заходів з метою забезпечення її, як інспектора з кадрів, функціональних обовязків ( не забезпечено доступ до документів, необхідних для оформлення проектів кадрових наказів та іншої роботи, в тому числі доступ до трудових книжок працівників поліклініки, не виплачено їй заборгованість по заробітній платі); неприйняття від неї заяви про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України; неприйняття проектів кадрових наказів . З метою усунення вказаних порушень просила передати головному лікарю ОСОБА_3 її заяви на звільнення та виконані нею проекти кадрових наказів.
		Головним лікаремКомунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова Ю.ОСОБА_3 14.09.2017р. винесено наказ „Про застосування дисциплінарного стягнення, яким за невиконання своїх функціональних обовязків у частині необхідності підготовки наказів з особового складу, а також необхідності виконання доручень головного лікаря закладу, що передбачено посадовою інструкцією інспектора кадрів з СП та абзацу 7 пункту 8.3 розділу Статуту З СП, інспектору кадрів з СП ОСОБА_1 оголошено догану.
		Як зазначено в наказі підставою винесення догани стало те, що у серпні - вересні 2017 року інспектор кадрів ОСОБА_1 не підготовила та не передала для підписання і реєстрації в управління охорони здоров'я Львівської міської ради, де визначено робоче місце головного лікарі, проекти наказів про надання відпусток полірувальнику ОСОБА_6 П, зубним технікам ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших, а також проекту наказу про звільнення молодшої медичної сестри ОСОБА_9 Окрім того, інспектор з кадрів ОСОБА_1 Л не виконала письмові доручення від 16,08.2017 № 04 та 21.08.2017 № 07 щодо необхідності прибуття в УОЗ для обговорення виробничих питань надання головному лікареві графіків роботи працівників закладу на серпень 2017 року. 
		Також у вказаному наказі зазначено, що ОСОБА_1 було зобовязано в термін до 29.08.2017р. надати письмові пояснення про причини невиконання своїх функціональних обовязків в частині підготовки проектів наказів про надання щорічних відпусток працівників закладу та про звільнення молодшої медичної сестри ОСОБА_9, а також про причини невиконання доручень головного лікаря від 16.08 2017 та 21.08.2017р. (про що свідчить підпис курєра у Журналі обліку врученої кореспонденції УОЗ), проте це доручення інспектором кадрів ОСОБА_1 не виконано, тобто пояснення не надано.
		З штатного розпису Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова  на 2017р. вбачається, що в поліклініці відсутня посада курєра.
		З листа головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 13.10.2017р. ОСОБА_3 вбачається, що на даний час він не володіє інформацією про те, що відбувається в закладі, зокрема про умови праці працівників, дотримання в закладі правил охорони праці, про те, яку господарську діяльність ведуть у закладі тошо, з причини недопущення його як головного лікаря жодного дня до фактичного виконання функціональних обовязків, зокрема до робочого місця в приміщенні З СП за адресою:м.Львів, вул.С.Петлюри,17
		Так, розпорядження головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова від 31.07.2017р. на заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_4 покладено обовязок здійснювати контроль та прийом проектів кадрових наказів від інспектора з кадрів для передачі на підпис, а інспектора з кадрів ОСОБА_1  усі проекти кадрових наказів та заяви працівників передавати головному лікарю на підпис через заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_4
		Судом встановлено, що інспектор кадрів ОСОБА_1 на у серпні-вересні 2017р. виконала завдання та підготувала проекти наказів  від 21.08.2017р. №4-к/тр та №5-к/тм, від 30.08.2017р. №10-к/тр, від 28.08.2017р. №6-к/тр про надання відпусток сестрі медичній ОСОБА_10, техніку зубному ОСОБА_7, полірувальнику ОСОБА_6, техніку зубному ОСОБА_8 та проект наказу від 16.08.2017р. №61-к/тр про звільнення з роботи ОСОБА_9 з відміткою „Головний лікар ОСОБА_11 та виконавець ОСОБА_12Л.. Дані проекти наказів були інспектором з кадрів ОСОБА_12 передані заступнику головного лікаря з медичної частини ОСОБА_4 Письмові доручення головного лікаря інспектору з кадрів ОСОБА_1 від 16.08.2017р. №04 щодо необхідності прибути в УОЗ для обговорення виробничих питань, від 21.08. 2017 року №07 щодо надання графіків роботи працівників закладу за серпень 2017 року та від 28.08.2017 року №08 щодо надання пояснень не передавались у звязку із вирішенням в цей період питання законності призначення головного лікаря, що підтверджується листом заступника головного лікаря з медичної частини ОСОБА_4 від 15.11.2017р. та проектами наказів про надання відпусток та звільнення. 
		З листка непрацездатності серії АДБ №941613 вбачається, що ОСОБА_1 хворіла з 11.09.2017р. до 16.09.2017р.
		Судом встановлено, що позивачці не було запропоновано дати письмові пояснення щодо невиконання своїх функціональних обовязків у частині необхідності підготовки наказів з особового складу, а також виконання доручень головного лікаря закладу та що з  наказом 14.09.2017р. „Про застосування дисциплінарного стягнення її не було ознайомлено під розписку.
		Слід зазначити, що дисциплінарний проступок - це невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього чинним законодавством про працю, колективним і трудовим договорами трудових обов'язків.
		Разом з тим, відповідачем не надано суду належних доказів порушення інспектором з кадрів ОСОБА_12Л своїх функціональних обовязків і таке спростовується вищенаведеними доказами по справі, за якими ОСОБА_12 сумлінно виконувала свої посадові обов»язки. Окрім того, відповідачем порушено порядок застосування дисциплінарного стягнення.
		За наведеного, встановивши наведені обставини, суд приходить до висновку, що наказ головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова Ю.Павліва від 14.09.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану, є незаконним і підлягає скасуванню.
		Статтею 38 КЗпП України передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
		Стаття 38 КЗпП України зобовязує роботодавця звільнити працівника у строки, про які працівник просить, також за наявності інших поважних причин. Крім того, роботодавець зобовязаний звільнити також працівника за власним бажанням у строки, які вказав сам працівник, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю або умови колективного чи трудового договору з цих питань.
		У разі якщо вказані працівником причини звільнення - порушення роботодавцем законодавства про працю, не підтверджуються або роботодавцем не визнаються, останній немає права самостійно змінювати правову підставу розірвання трудового договору на ч. 1 ст. 38 КЗпП України. 
		Для визначення правової підстави розірвання трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України значення має сам лише факт порушення роботодавцем законодавства про працю, що спонукало працівника до розірвання трудового договору з власної ініціативи, а не поважність чи неповажність причини такого порушення та його істотність.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22 травня 2013 року у справі № 6-34цс13.
		Відповіднодо ст. 44 КЗпП України внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору вихідна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
		Судом достовірно встановлено, що відповідач не виконував вимоги законодавства про працю, з серпня 2017 року не виплачував позивачці заробітну плату і 14.09.2017 року нею було подано дві заяви про звільнення з роботи з 20.09.2017 року за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України у звязку з невиконанням роботодавцем вимог законодавства про працю.
		Також встановлено, що позивачці при звільненні не було виплачено вихідної допомоги у розмірі у розмірі передбаченому ст. 44 КЗпП України.
		Згідно довідки про доходи від 18.09.2017р., ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у червні 2017р. в розмірі 5142,31 грн., а у липні в розмірі 6074, 20 грн. Середньоденна заробітна плата становить 267,05 грн. (5142,31+6074,20):42), а середньомісячна заробітна плата становить 5608,05 грн. (267,05 х 42 :2). Відтак, вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку становить 16824,15 грн.
		За наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача відповідно до ст.44 КЗпП підлягає стягненню в користь позивачки вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку, що становить 16824,15 грн. 
		Згідно вимог ст.81 ЦПК України, з відповідач в користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн.
		Керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215, 225-226 ЦПК України, суд-
		в и р і ш и в :
		Позов задовольнити.
		    Визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова Ю.Павліва від 14.09.2017 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким ОСОБА_1 оголошено догану.
		Стягнути з Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у розмірі 16824 грн. 15.коп.
		Стягнути з Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м.Львова в користь держави 640 грн. судового збору.
		   Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.                               
		   Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду 
		 
		 
		Львівської області через суд, що його ухвалив, шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
		 
		 Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...