Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 515/1867/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2017. Зареєстровано: 22.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 28.12.2017.
Дата набрання законної сили: 22.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		     
		Справа № 515/1867/17
		Провадження № 2-о/515/2628/17  
		 
		Татарбунарський районний суд Одеської області 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		  20 грудня 2017 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
		          головуючого - судді                                                    Семенюк Л.А.  
		          за участю секретаря                                                     Унгурян Т.В.
		          заявниці                                                                         ОСОБА_1
		          представника заявниці - адвоката                              Логінова О.Г.
		          заінтересованої особи                                          представника Татарбунарського
		                                                                                           районного відділу державної реєстрації актів 
		                                                                                           цивільного стану Головного територіального
		                                                                                            управління юстиції Шульги І.Л.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари цивільну справу за заявою ОСОБА_1, з викликом заінтересованої особи Татарбунарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту смерті,                                                
		                                                        В С Т А Н О В И В:  
		  23 листопада 2017 року ОСОБА_1. звернулася до суду з вищезазначеною заявою, посилаючись на слідуючі обставини.
		  ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Молодогвардійськ Луганської області помер чоловік заявниці - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Одноробівка Золочівського району Харьківської області, з яким остання перебувала у шлюбних відносинах. З метою реєстрації смерті чоловіка, заявниця звернулась до Станично-Луганського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, але отримала відмову у проведенні держаної реєстрації смерті чоловіка.
		  Підставою для відмови стало те, що наданий для реєстрації смерті документ, а саме свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане 02.10.2017 року «Исполнительным комитетом Мологвардейского городского совета Луганской Народной республики» (мовою оригіналу), не є визначеним центральним органом виконавчої влади документом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я та підтверджує факт смерті. Документи оформлені органами, установами та організаціями, які розташовані на території непідконтрольній українській владі, ставлять під сумнів легітимність оформлення свідоцтва про смерть. Крім того, заявниця позбавлена можливості отримати медичний документ - лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом МОЗ України від 08.08.2006 року за №545, яке необхідно для реєстрації смерті в порядку ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», оскільки місце смерті її чоловіка знаходиться на території, непідконтрольній органам влади України.    
		    Посилаючись на ряд документів та враховуючи, що встановлення фактів, що мають юридичне значення можливо лише в судовому порядку, заявниця звернулася до суду із вказаною заявою. Встановлення зазначеного факту смерті останній необхідне для реєстрації смерті ОСОБА_4 на території України, отримання свідоцтва про смерть та подальшого використання вказаного документу у цивільно-правових відносинах.
		   Представник заявника - адвокат Логінов О.Г. в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву про слухання справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав в повному обсязі (а.с.19).
		   Представник Татарбунарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, однак із наданої до суду заяви (а.с. 20 ) вбачається, що заінтересована особа просить розглянути справу за відсутності її представника, не заперечуючи проти вимог заяви.
		  Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. 
		  З огляду на належне сповіщення заявника та зацікавленої особи про дату, час та місце розгляду справи, надходження від них заяв про розгляд справи без їх участі, суд вважає можливим розглянути зазначену цивільну справу без участі представників сторін.
		  При цьому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
		 Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільно-процесуального законодавства. 
		  На аркуші справи 8 міститься копія паспорту НОМЕР_2, виданого Краснодонським МВУМВС України в Луганській області 23.04.2007 року, яким підтверджується, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Одноробівка Золочівського району Харківської області, був громадянином України.
		  Документами, що підтверджують факт смерті останнього є довідка про смерть за №268, видана виконавчим комітетом Молодогвардійської міської ради Луганської Народної Республіки (а.с.10) та лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 02.10.2017 року, які були отримані заявницею (а.с.11). 
		 Судом встановлено, що заявниця зверталася до Станично-Луганського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою про видачу свідоцтва про смерть, але отримала письмову відмову (№2176/1727-97 від 09.10.2017 року) у проведенні державної реєстрації смерті громадянина ОСОБА_4 (а.с.13), мотивовану тим, що наданий для реєстрації смерті документ, а саме Свідоцтво про смерть НОМЕР_1, видане 02.10.2017 року, не є визначеним центральним органом виконавчої влади документом, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я та підтверджує факт смерті. Документи оформлені органами, установами та організаціями, які розташовані на території непідконтрольній українській владі, ставлять під сумнів легітимність оформлення свідоцтва про смерть.
		 Як вбачається з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 02.10.2017 року (а.с.14), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 місце смерті - місто Молодогвардійськ Луганської Народної Республіки.
		  Відповідно дост.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, - не пізніше п'яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
		  Відповідно до роз'ясень, даних в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
		  Заявниця звертається до суду із заявою про встановлення факту смерті чоловіка у зв'язку з тим, що не має належних документів, передбачених законодавством України, для реєстрації факту смерті цієї особи. Ці обставини обґрунтовуються доказами, доданими до заяви.
		   З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт смерті ОСОБА_4 і визначає датою його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 та місцем смерті м. Молодогвардійськ, Луганська область, Україна.
		  Приписами п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
		  Згідно зіст. 18 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
		  Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідне заявниці для державної реєстрації смерті та отримання свідоцтва про смерть її чоловіка.
		   Суд бере до уваги, що не прийняття по суті рішення по даній справі може вплинути на права і обов'язки заявниці. 
		   З огляду на викладене, суд вважає, що дійсно для проведення державної реєстрації смерті особи є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якою є заявниця, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявницею свідоцтва про смерть, виданого державним органом України.
		  Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України, підлягає негайному виконанню, оскарження рішення не зупиняє його виконання. 
		   Керуючись ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану, ст.ст. 13,18 77-81, 133, 247, 263,265, 315, 317, 319 ЦПК України, суд -                                              
		                                                             В И Р І Ш И В:
		  Заяву ОСОБА_1, з викликом заінтересованої особи Татарбунарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про встановлення факту смерті - задовольнити.
		 Встановити факт смерті громадянина України чоловічої статі - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Одноробівка Золочівського району Харківської області, Україна, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Молодогвардійськ Луганської області, Україна.
		 Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		  Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. 
		  Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		  У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
		  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.  
		    Суддя                                        Семенюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...