Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/9059/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.12.2017. Зареєстровано: 22.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2017.
Дата набрання законної сили: 17.05.2018
Результат оскарження 17.05.2018 Дніпропетровський апеляційний господарський суд : залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		14.12.2017 Справа № 904/9059/17
		За позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м. Київ 
		до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Агростар", м. Дніпро 
		про визнання недійсним договору    
		Суддя  Мельниченко І.Ф.
		 
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_1, дов. № 5220-К-О від 10.03.17 р., провідний юрисконсульт департаменту претензійно-позовної роботи;
		від відповідача: ОСОБА_2, дов. б/н від 04.08.17 р., представник.
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк"  звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про визнання недійсним договору про внесення змін від 13.12.2016 р. до кредитного договору № DNHSLON06907 від 28.10.2016 р. з моменту його укладення.
		Обґрунтовуючи подану заяву, останній посилається на те, що вказаний вище договір від 13.12.2016 р. був підписаний від ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_3 з перевищенням наданих йому повноважень на підставі довіреності № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015 р.
		ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Агростар" заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Перший заступник Голови Правління - ОСОБА_3 станом на день укладення спірного договору про внесення змін до кредитного договору мав право  на підставі Статуту підприємства позивача вчиняти угоди (правочини) щодо рухомого та нерухомого майна банку з лімітом повноважень - 25 861 000 000, що є в межах спірного договору.
		Крім того, відповідач зазначає, що спірний договір про внесення змін до Кредитного договору, який безпосередньо підписаний ОСОБА_3, містить зміни, які не стосуються розміру ліміту договору, а тому ОСОБА_3, підписуючи спірний договір, не приймав рішення про взяття Банком на себе зобовязань по наданню певної суми грошей.
		Також ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Агростар" в своїх запереченнях зазначає, що Банком не доведено порушення прав останнього внаслідок укладення спірного договору.
		ПАТ КБ «Приватбанк» не погоджується із запереченнями відповідача та посиланнями останнього на протокол засідання ОСОБА_4  ради Банку № 43 від 05.08.2016 р., оскільки, відповідно до пунктів  9.3.3. та 9.4.4. Статуту Голова  правління банку та ОСОБА_4 рада Банку не мають повноважень на прийняття рішення щодо встановлення ліміту повноважень по розпорядженню рухомим, нерухомим майном та грошовими коштами Банку. Крім того, позивач зазначає, що порушення прав та інтересів Банку внаслідок укладення оскаржуваного договору полягає у тому, що внесенням змін до Кредитного договору значно зменшується перелік підстав, згідно яких у Банку може виникнути право на дострокове стягнення кредиту.
		Крім того, ПАТ КБ "Приватбанк" вважає, що надані відповідачем докази, а саме: копія протоколу засідання ОСОБА_4 ради № 43 від 05.08.2017 р. та копія протоколу Кредитного комітету від 16.12.2016 р. не є належними доказами у справі, оскільки, вказані копії зроблені з копій документів, що є порушенням вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003".
		У судовому засіданні 14.11.2017 р. оголошувалась перерва до 15.12.2017 р., у судовому засіданні 13.12.2017 р. оголошувалась перерва до 14.12.2017 р.
		14.12.2017 р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
		Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представників сторін, господарський суд, -      
		 
		ВСТАНОВИВ:
		28.10.2016 року Публічним акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (Банк; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарська фірма «Агростар» (Позичальник; відповідач)   укладено Кредитний договір № DNHSLON06907 (далі - Кредитний договір).
		Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія  (п. А 1 Кредитного договору).
		Згідно п. А 2 Кредитного договору, ліміт Договору 330  000  000 грн., у тому числі на наступні цілі: в розмірі 330  000  000 грн. на реструктуризацію діючих кредитів шляхом рефінансування з частковою зміною валюти кредитування на сплату страхових платежів у випадку та у порядку, передбачених п.п. 2.1.5., 2.2.12 Договору для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в п. 2.1.1. Договору, на сплату судових витрат, передбачених п.п. 2.2.15, 2.3.13, 5.8. Договору.
		Відповідно до п.А.3 Кредитного договору термін повернення кредиту згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Договору). Згідно зі ст.  212,  651 Цивільного кодексу України   у випадку порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань,     має     право     змінити     умови     Договору,     встановивши     інший     
		термін повернення кредиту. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення із значенням дати терміну повернення кредиту. У випадку непогашення заборгованості за цим Договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У випадку  погашення заборгованості у період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобовязань, термін повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 до Договору). 
		13.12.2016 року між Банком та Позичальником укладено договір про внесення змін до Кредитного договору №DNHSLON06907 від 28.10.2016р. (далі - Договір про внесення змін), яким зміст Кредитного договору було викладено у новій редакції, та виключено умови щодо прав банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків та інших платежів у разі невиконання або неналежного виконання останнім зобов'язань за Кредитним договором; щодо форми відсоткової ставки та порядку її зміни; щодо права банку на     договірне списання коштів з     рахунків     позичальника     в     рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором; щодо черговості зарахування коштів на погашення заборгованості; щодо порядку зміни та розірвання кредитного договору; змінено строки зарахування неустойки за порушення умов договору та строки позовної давності; в повному обсязі було виключено відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Кредитним договором.
		Як вбачається з преамбули спірного договору, з боку позивача він укладався першим заступником голови правління банку - Керівника корпоративного VIP-Бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ ГО ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - ОСОБА_5, що діє на підставі Довіреності №3997-К-Н-Н від 28.09.2015р., посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 28.09.2015 р. за реєстром № 2699.
		Пунктом 1 вказаної довіреності  ОСОБА_3 уповноважений на укладання кредитних договорів, договорів на придбання майна, майнових прав та інших договорів (угод), пов'язаних із розміщенням коштів, за якими ПАТ КБ "Приватбанк" приймає зобов'язання (за виключенням угод з векселями), а також угод про забезпечення ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язань     клієнтів.     При цьому     сума угоди з кожним клієнтом не повинна перевищувати 750 000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) доларів США або еквівалента вищеназваної суми у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди.
		Звертаючись із даним позовом,  позивач вважає, що  договір про внесення змін від 13.12.2016 р. до Кредитного договору №DNHSLON06923 від 28.10.2016р. укладено ОСОБА_3 з перевищенням повноважень, наданих йому ПАТ КБ "Приватбанк" на підставі довіреності № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015р., а саме: було укладено угоду, сума якої перевищила 750 000,00 доларів США або еквівалентну вищеназваній сумі у будь-якій валюті по курсу Національного банку України на дату укладання угоди, оскільки, сума спірної угоди складає 330  000  000 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 13.12.2016 р. складає 12  609  314, 64 доларів США.
		З огляду на викладене, позивач вважає, що Договір про внесення змін до Кредитного договору підписано з боку Публічного акціонерного товариства     Комерційний банк "Приватбанк" особою, яка не мала достатній обсяг повноважень на вчинення таких дій, що є недотриманням приписів  статті 203 Цивільного кодексу України   та підставою для визнання Договору про внесення змін до Кредитного договору недійсним в судовому порядку.
		Заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		Відповідно статті 626 Цивільного кодексу України   договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Статтями   6   та 627 Цивільного кодексу України    визначено свободу договору, у вигляді того, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього        Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		При цьому, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими              відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
		Сутність свободи договору розкривається насамперед через співвідношення актів цивільного законодавства і договору: сторони мають право врегулювати ті відносини, які не визначені у положеннях актів цивільного законодавства, а також відступати від положень, що визначені цими актами і самостійно врегулювати свої відносини, крім випадків, коли в актах законодавства міститься пряма заборона відступів від передбачених ними положень або якщо обов'язковість положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту чи суті відносин між сторонами.
		Відповідно пункту 1        статті 638 Цивільного кодексу України            договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Відповідно до        статті 202 Цивільного кодексу України            правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Відповідно до        ст. 215 ЦК України            підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою        статті 203 цього Кодексу.
		Статтею 203 ЦК України            встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Таким чином, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а правочин - бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання стороною правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою недійсності відповідного правочину.
		Відповідно до ч. 1  ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»   банк     юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
		За змістом статей  2,  80,  91,  92 Цивільного кодексу України   юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю. При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1  ст. 92 ЦК України).
		Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи  ст. 237 Цивільного кодексу України   утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи у правовідносини з третіми особами.
		Приписами частини 1  статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність»   до керівників банку віднесено: голову, його заступників та членів ради банку, голову,   його заступників та   членів правління банку,  головного бухгалтера, його заступників, керівників відокремлених підрозділів банку.
		Відповідно до частини 10  статті 42 Закону України «Про банки і банківську діяльність»   керівники банку зобов'язані діяти в інтересах банку, дотримуватись вимог законодавства, положень статуту та інших документів.
		З матеріалів справи вбачається, що оспорюваний Договір про внесення змін до Кредитного договору зі сторони банку підписано Першим заступником голови   правління банку   - керівником корпоративного VIP-бізнесу, бізнесу великих і VIP-клієнтів і ОКЦ     Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» ОСОБА_3
		Відповідно до частини 3  статті 237 Цивільного кодексу України   представництво виникає на підставі договору, акта органу юридичної особи   та з інших підстав,      встановлених актами законодавства.
		В даному випадку повноваження ОСОБА_3 визначені, як довіреністю, посилання на яку викладено в преамбулі Договору про внесення змін, так і Статутом банку, оскільки посада останнього належить до керівників банку в розумінні приписів  статті 42 Закону України «Про банку і банківську діяльність».
		Так, за змістом п. 9.4.6.2 Статуту Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», в редакції на день вчинення оспорюваного договору, Перші Заступники Голови Правління в межах суми, що еквівалентна 400 000 (чотирьомстам тисячам) доларів США, вчиняють правочини (укладають договори, угоди, підписують контракти, у тому числі і зовнішньоекономічні) з розпорядження рухомим та нерухомим майном Банку, грошовими коштами, за умови, якщо ця сума складає менше ніж: 10 відсотків вартості активів за даними   останньої річної фінансової звітності та не перевищує граничну суму, встановлену     пунктом 25 пункту 9.3.3 Статуту.
		Ліміт повноважень може бути змінений окремим рішенням Голови Правління, ОСОБА_4 або загальних зборів, з урахуванням вищевказаних обмежень.
		Протоколом № 43 засідання ОСОБА_4 Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» від 05.08.2016 року прийнято рішення:
		«На підставі п.п. 25 п.п. 9.3.3. п. 9.3. Розділу 9 Статуту Банку встановити на період з 05.08.2016 по 31.12.2019 р. (включно) обмеження у вигляді граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину) в розмірі, що не перевищує 10 (десяти) відсотків вартості активів Банку за даними останньої річної фінансової звітності, для Голови правління, Генерального Заступника Голови Правління (діє без довіреності) та Перших заступників Голови Правління (діють без довіреності) на укладання та вчинення правочинів по розпорядженню рухомим та нерухомим майном Банку, а також на укладання будь-яких угод (правочинів) з Національним банком України (договорів застави, договорів іпотеки, додаткових договорів до договорів застави, додаткових договорів до договорів іпотеки, договорів про перехід до Банку прав та обов'язків заставодавця або іпотекодавця, в зв'язку з переходом права власності на предмет застави або предмет іпотеки, кредитних     договорів, додаткових угод     до     кредитних     договорів     тощо) без попереднього рішення Правління Банку незалежно від кількості таких угод (правочинів), але завжди з урахуванням вказаної вище граничної суми (ліміту) однієї угоди (правочину)».
		Згідно Окремої фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності та звіту незалежного аудитора станом на 31 грудня 2015 року розмір активів Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» складав      258 611 000     000, 00 грн. Вказана інформація опублікована на офіційному сайті ПАТ КБ     «Приватбанк»:
		https://static.privatbank.ua/files/sud/PB_GROUP_REPORT_Ua_Cy_UKR%20final%20signed.pdf.
		Тобто, 10% від розміру активів позивача  ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 31.12.2015 року складає 25 861 000     000, 00 грн. 
		Таким чином, перший заступник Голови Правління  ОСОБА_3 станом на день укладення Договору від 13.12.2016 р. мав право вчиняти угоди правочини щодо рухомого та нерухомого майна Банку з лімітом повноважень - 25 861 000     000, 00 грн.     (двадцять п'ять мільярдів вісімсот шістдесят один мільйон сто тисяч гривень 00 копійок), що є в межах суми Кредитного договору №DNHSLON06907 від 28.10.2016 р., до якого внесено зміни Договором від 13.12.2016 р.
		Крім того, укладення Договору про внесення змін до Кредитного договору та надання     повноважень першому заступнику Голови правління ОСОБА_3 для підписання цього Договору зі сторони банку погоджено з Кредитним комітетом ПАТ КБ «Приватбанк», що вбачається з Протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк».
		До того ж, як вбачається із матеріалів справи, Довіреність № 3997-К-Н-Н від 28.09.2015р., містить застереження про те, що за наявністю відповідного рішення Голови Правління, Правління, Кредитного Комітету або ОСОБА_7 ПАТ КБ «Приватбанк», правочин може бути вчинений на суму, вказану у рішенні.
		Крім того, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про банки і банківську таємницю» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, надане в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
		Пунктом А2 Кредитного договору встановлено ліміт договору (розмір кредиту) у розмірі 330 000 000,00 грн. 
		Оспорюваним Договором     внесено зміни до Кредитного договору, які не стосуються розміру кредитного ліміту, розмір якого визначено Кредитним договором № DNHSLON06907 від 28.10.2016 р., в редакції Договору від 13.12.2016 р.
		Таким чином, укладаючи Договір від 13.12.2016 р. ОСОБА_3 не приймав рішення взяття банком на себе зобов'язань по наданню певної суми грошей, оскільки рішення щодо розміру ліміту договору (розміру кредиту) прийнято ще 28.10.2016 р. та зафіксовано у Кредитному договорі № DNHSLON06907 від 28.10.2016 р.
		При цьому, за змістом довіреності від 28.09.2015 року, ОСОБА_3 має повноваження на укладення будь-яких угод, якими не визначається ліміт.
		  Посилання позивача, викладені у запереченням на відзив, судом до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
		Відповідно до  ст. 32 Господарського процесуального кодексу України   наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів.
		При цьому, в силу  ст. 33 Господарського процесуального кодексу України   кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Доказів, які б свідчили про те, рішення засідання ОСОБА_4 ради ПАТ КБ "Приватбанк", оформлене протоколом № 43 від 05.08.2016 року, скасовано, матеріали справи не містять.
		Відносно посилань позивача на те, що докази надані відповідачем (копія протоколу засідання ОСОБА_4 ради № 43 від 05.08.2017 р. та копія протоколу Кредитного комітету від 16.12.2016 р.) не є належними доказами також судом до уваги не приймаються, оскільки, доказів, які б свідчили про те, що надані відповідачем копії не відповідають оригіналам вказаних документів, які наявні у позивача, останнім суду надано не було.
		З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача.
		Керуючись ст.ст.  6,  92,  140,  145,  203,  215,  216,  241,  626,     Цивільного кодексу України,      ст.ст.   44,        49,   82-85 ГПК України, господарський суд,                                                      -
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позовних вимог відмовити.
		 
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення складено  19.12.2017 
		 
		Суддя  ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...