Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-285/11/2204 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 06.03.2012. Зареєстровано: 22.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2017.
Дата набрання законної сили: 27.02.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Справа №  2-а-285/11/2204                                         Головуючий у 1-й інстанції: Мельник В.М.  
		Суддя-доповідач:  ОСОБА_1 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		27 лютого 2012 року                                                                                                          м. Вінниця
		Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого-судді:  Залімського І. Г. 
		суддів:  Мельник-Томенко Ж. М.  Білоуса О.В.  
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі  Хмельницької області на постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі  Хмельницької області про перерахунок пенсії,
		В С Т А Н О В И В :
		В січні 2011 року позивач звернувся до Городоцького районного суду Хмельницької області з позовом про стягнення з відповідача недоплачене підвищення до пенсії у вигляді державної соціальної допомоги як дитині війни в межах шестимісячного строку звернення по день винесення постанови суду.
		Постановою Городоцького районного суду Хмельницької області від 08.02.2011 року даний позов задоволено: зобовязано відповідача нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну 30% соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 31.07.2010 року по 08.02.2011 року з урахуванням проведених виплат. 
		Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Городоцького районного суду Хмельницької області, як таку, що винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, прийнявши нову постанову про відмову у задоволенні позову позивачу.
		Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження. 
		Таким чином, колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни в розумінні статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
		Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
		Відповідно до положень статей 1, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач звернувся із письмовою заявою до управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Хмельницької області про нарахування та виплату 30% надбавки до пенсії як дитині війни.
		 Відповідач відмовив позивачу в здійсненні вказаного перерахунку пенсії, мотивуючи свою відмову відсутністю фінансування для забезпечення виплати вказаних надбавок до пенсії.
		Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивача, передбачених статтею 22  Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і  громадянина,  закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не  можуть  бути скасовані. При прийнятті нових  законів  або  внесенні  змін  до  чинних законів не допускається звуження  змісту та обсягу існуючих прав  і свобод. 
		Відповідно до ст.ст. 6, 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за рахунок коштів Державного бюджету України. 
		Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність. 
		Враховуючи строки звернення до суду визначені ч. 2 ст. 99 КАС України, право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту за період з 31.07.2010 року, оскільки позов подано до суду 31.01.2011 року.
		Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідачем не здійснено. Всупереч положенням вищенаведеної норми права позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. 
		В свою чергу, з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України "Про соціальний захист дітей війни" має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, що дає підстави зробити висновок про неправомірність виплати відповідачем щомісячного підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону. 
		Таким чином, виходячи з приписів частини 2 статті 152 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 10-рп-/2008 від 22.05.2008 р., колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо наявності у відповідача обовязку нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
		Окрім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обрання способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу підвищення до пенсії, оскільки перерахунок пенсії не входить до компетенції суду і  є функцією органів Пенсійного фонду України, на підставі даних персоніфікованого обліку та в порядку встановленому Законом. 
		На підставі наведеного, враховуючи положення ст. 195 КАС України та беручи до уваги надане суду апеляційної інстанції право перегляду рішень суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб, строках та межах визначених законом.
		Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального  права,  які призвели  до неправильного вирішення справи, тобто  прийнята  постанова  відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається. 
		Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
		У Х В А Л И В :
		Апеляційну скаргу  управління Пенсійного фонду України у Городоцькому районі  Хмельницької області, залишити без задоволення, а постанову Городоцького районного суду Хмельницької області від 08 лютого 2011 року, без змін.
		Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий/підпис/ ОСОБА_1 
		 
		Судді/підпис/ОСОБА_3
		 
		/підпис/ОСОБА_4
		 
		З оригіналом згідно: 
		секретар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...