Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22529/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2017. Зареєстровано: 24.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2017.
Дата набрання законної сили: 02.03.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14.12.2017Справа №910/22529/15
		За позовомПублічного акціонерного товариства "Златобанк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" Tactical Business LLP Clifford Aliance LPтретя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осібтретя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Національний банк Українипрозвернення стягнення на предмет застави        Суддя Отрош І.М.
		Представники сторін:
		від позивача:не з'явивсявід відповідача 1:Кравчук А.С. - представник за довіреністю б/н від 14.11.2016від відповідача 2:не з'явивсявід відповідача 3:не з'явивсявід третьої особи 1:Голік О.А. - представник за довіреністю № 27/48339/16 від 28.12.2016;від третьої особи 2:Гончар В.М. - представник за довіреністю № 18-0011/74328 від 01.11.2017.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		28.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Златобанк" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" про стягнення 175 700 669,09 грн. та звернення стягнення на предмет застави.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №153/10-KL від 29.10.2010 по поверненню суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним не виконало, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 175 700 669,09 грн., а тому позивач вказує на наявність правових підстав для стягнення такої заборгованості та звернення стягнення в рахунок її погашення на предмет застави згідно договору №3 застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 06.06.2011, а саме: майнові права на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., що відповідає 100% статутного капіталу товариства, яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015 (суддя Мельник В.І.) порушено провадження у справі № 910/22529/15.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015, позов Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" залишено без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
		Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.11.2015 скасовано, справу № 910/22529/15 передано до господарського суду для розгляду по суті.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2016 справу №910/22529/15 прийнято до провадження суддею Мельник В.І.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2016, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016, зупинено провадження у справі № 910/22529/15 до розгляду Господарським судом міста Києва пов'язаної з нею справи № 910/27193/15.
		Постановою Вищого господарського суду України від 03.08.2016 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016, справу №910/22529/15 передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
		У зв'язку з перебуванням судді Мельника В.І. у відпустці, справу №910/22529/15 передано на повторний автоматичний розподіл, в результаті якого справу №910/22529/15 передано на розгляд судді Отрош І.М.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2016 суддею Отрош І.М. прийнято справу №910/22529/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" про стягнення 175 700 669,09 грн. до провадження, розгляд справи призначено на 20.09.2016.
		31.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому позивач просив суд замінити відповідача 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт") на належних відповідачів - ОСОБА_4 та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Актив Фінанс Захід".
		20.09.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому позивач просив суд замінити відповідача 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт") у справі № 910/22529/15 на належних відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" та Tactical Business LLP, як учасників ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2016 у зв'язку із клопотанням відповідача 1 про відкладення розгляду справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 04.10.2016.
		04.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшло клопотання про призначення у справі № 910/22529/15 судової експертизи з метою визначення дійсної (реальної) ринкової вартості предмета застави за договором застави майнових прав на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 06.11.2011 №3 та на вирішення експерта поставити питання: яка ринкова вартість майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у розмірі 500 000,00 грн.; зупинити провадження у справі №910/22529/15 на час проведення судової експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2016, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.10.2016.
		10.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача, в якому позивач просив суд замінити відповідача 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт") на належних відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", Tactical Business LLP та Clifford Alliance LP, як осіб, що на момент вирішення спору є учасниками ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", та фактично виклав заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив в рахунок погашення спірної заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" звернути стягнення на предмет застави згідно договору №3 застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 06.06.2011, а саме: майнові права на частки в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт"; в розмірі 900 000,00 грн., яка належить Tactical Business LLP; в розмірі 600 000,00 грн., яка належить Clifford Alliance LP.
		Розглянувши подане позивачем клопотання в частині, що стосується зміни предмету позову суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його прийняття, адже на момент звернення з ним до суду розгляд справи по суті вже розпочався, що в силу приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює зміну предмету чи підстав позову.
		10.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову, у відповідності до якої проси вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", Tactical Business LLP та Clifford Alliance LP частки в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та заборони проводити державну реєстрацію змін до установчих документів останнього.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 залучено до участі у справі інших відповідачів (співвідповідачів): Tactical Business LLP (Сполучене королівство, Великобританія, W1T 1DG, Лондон, Фіцровія, Персі Стріт 5, кабінет 1) - відповідач 3;  Clifford Alliance LP (Сполучене королівство, Великобританія, Шотландія, EH3 6SW, Единбург, вулиця Ст. Вінсент, 5, кабінет 2) - відповідач 4.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про забезпечення позову та вжито відповідних заходів до забезпечення позову.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 призначено у справі №910/22529/15 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз; на вирішення експерта поставлено питання: яка ринкова вартість майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (ідентифікаційний код 37075024), в розмірі 500 000,00 грн.; зупинено провадження у справі №910/22529/15 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи у справі № 910/22529/15 (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи) та у зв'язку із зверненням із судовим дорученням про вручення за кордоном судових документів до компетентного органу Сполученого королівства Великобританії.
		12.01.2017 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №910/22529/15 разом із повідомленням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (за підписом заступника директора ОСОБА_7.) про залишення без виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 21.10.2016 про призначення експертизи у справі №910/22529/15, у зв'язку з тим, що на даний час в реєстрі відсутні методики щодо встановлення ринкової вартості майнових прав на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, з огляду на що провести експертизу у справі №910/22529/15 неможливо.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2017 поновлено провадження у справі №910/22529/15 та розгляд справи призначено на 07.02.2017.
		07.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника третьої особи 1 надійшли письмові пояснення, у відповідності до яких останній просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вказував на те, що порушення позивачем умов кредитного договору належним чином підтверджується, а перехід права власності на предмет застави на зумовлює припинення застави.
		07.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких він зазначає про відсутність необхідності у призначенні судової експертизи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2017 розгляд справи відкладено на 21.02.2017, викликано у судове засідання уповноваженого представника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для надання пояснень щодо можливості залучення інших фахівців сторонніх акредитованих організацій для проведення експертизи у справі №910/22529/15.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2017 враховуючи обґрунтованість клопотання представника відповідача 1 про відкладення розгляду справи, неявку представників відповідачів 2, 3, 4 та третіх осіб у судове засідання та необхідністю повторного виклику у судове засідання представника Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, розгляд справи відкладено до 07.03.2017. 
		24.02.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли письмові пояснення, відповідно до яких зазначено про відсутність методики проведення судових експертиз з питань визначення вартості майнових в системі судово-експертних установ Міністерства юстиції України, у зв'язку з чим залучення інших фахівців сторонніх акредитованих організацій до проведення судової експертизи у даній справі позбавлене сенсу.
		07.03.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 1 надійшли письмові пояснення, відповідно до яких відповідач 1 просив доручити проведення експертизи у даній справі одному з наступних оцінювачів: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017 призначено у справі №910/22529/15 судову експертизу, проведення якої доручено атестованому судовому експерту ОСОБА_12; на вирішення експерта поставлено питання: яка ринкова вартість частки Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" станом на 07.03.2017, зупинено провадження у справі №910/22529/15 до проведення атестованим судовим експертом ОСОБА_12 судової експертизи у даній справі (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи).
		18.04.2017 до Господарського суду міста Києва від судового експерта ОСОБА_12 надійшло клопотання про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи у справі № 910/22529/15.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 поновлено провадження у справі №910/22529/15 для розгляду клопотання судового експерта ОСОБА_12 про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи у справі №910/22529/15; задоволено клопотання судового експерта ОСОБА_12 про надання матеріалів, необхідних для проведення судово-економічної експертизи у справі №910/22529/15; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" надати документи, необхідні для проведення судової експертизи у справі №910/22529/15.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 зупинено провадження у справі №910/22529/15 до проведення атестованим судовим експертом ОСОБА_12 судової експертизи у даній справі (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи) та повернення матеріалів справи до суду.
		16.06.2017 до Господарського суду міста Києва від судового експерта ОСОБА_12 надійшло клопотання, в якому судовий експерт зазначила, що 01.06.2017 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" надійшла частина документів, необхідних для проведення експертизи у справі № 910/22529/15, однак, і зв'язку із необхідністю останньому додаткового часу для зібрання всіх запитуваних документів повідомила суд про неможливість виконання на даний час експертизи у справі № 910/22529/15, та просила суд повідомити щодо можливості призупинення проведення судової експертизи, призначеної у справі №910/22529/15, до отримання необхідних документів, або повідомити щодо повернення матеріалів справи №910/22529/15 до Господарського суду міста Києва.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2017 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" строк на подання додаткових документів, необхідних для проведення експертизи у справі №910/22529/15 до 30 днів.
		13.11.2017 до Господарського суду міста Києва повернулись матеріали справи №910/22529/15 разом із Висновком експерта №79/04/10-17 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №910/22529/17 від 10.11.2017.
		14.11.2017 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" надійшла заява про відвід судового експерта ОСОБА_12, в якому відповідач 2 просить суд відвести від проведення експертизи, призначеної у справі №910/22529/15, судового експерта ОСОБА_12.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 поновлено провадження у справі №910/22529/15, розгляд справи призначено на 12.12.2017.
		У судовому засіданні 12.12.2017 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" подав заяву про відвід судді.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 відмовлено у прийнятті  до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" про відвід судового експерта ОСОБА_12, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" про відвід судді Отрош І.М.
		12.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача 3 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
		12.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю представника взяти участь у судовому засіданні та необхідністю подання письмових пояснень.
		Відповідно до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
		Суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи 1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необґрунтованістю, зважаючи на те, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2017 у зв'язку із усним клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 14.12.2017.
		13.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких вказувалося на те, що АТ "Златобанк" не надавалося згоди на відчуження предмета застави, однак враховуючи, що у відповідності до ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу якщо предмет застави переходить у власність іншої особи, існують правові підстави для звернення стягнення на спірний предмет застави в судовому порядку. 
		14.12.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від третьої особи 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з метою залучення належних представників АТ "Златобанк" і надання відповідних доказів на підтвердження позовних вимог.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 у справі №910/22529/15 позов ПАТ "Златобанк" до ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у справі №910/22529/15 в частині вимоги про стягнення з ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на користь ПАТ "Златобанк" заборгованості за кредитним договором №153/10-KL від 19.10.2010 в загальному розмірі 175 700 669,09 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом в доларах США) в сумі 7  717  286,23 доларів США; заборгованості за процентами (в доларах США) в сумі 163 915,41 доларів США; заборгованості по сплаті пені в сумі 132 610,62 грн.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000,00 грн., залишено без розгляду.
		Відтак, предметом вирішення спору у даній справі є позовна вимога ПАТ "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", Tactical Business LLP та Clifford Aliance LP про звернення стягнення на предмет застави за договором №3 застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" від 06.06.2011, а саме: частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" за кредитним договором №153/10-KL від 29.10.2010.
		В судове засідання з'явилися представники ТОВ "Біпродукт" та третіх осіб.
		Представник третьої особи 2 підтримав подане до суду клопотання про відкладення розгляду справи та просив його задовольнити.
		Представник ТОВ "Біпродукт" заперечив проти задоволення клопотання третьої особи 1 про відкладення розгляду справи.
		Представник третьої особи 1 підтримав клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи.
		Дослідивши матеріали справи суд відмовив у задоволенні клопотання третьої особи 2 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необґрунтованістю, зважаючи на те, що чинним законодавством України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін при розгляді справи, а неможливість визначення представника і неможливість розгляду справи без його участі підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), чого в даному випадку заявником не доведено.
		Представник ТОВ "Біпродукт" заперечив проти позовних вимог, надав усні пояснення по суті спору.
		Представники третіх осіб позовні вимоги підтримали, надали усні пояснення.
		Представники позивача та відповідачів 2, 3 у судове засідання 14.12.2017 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується підписом представника позивача в розписці про дату і час наступного судового засідання, доказами ознайомлення представника відповідача 2 з матеріалами справи та повідомленням відповідача 3 про розгляд справи за відсутності його представника.
		Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників позивача та відповідачів 2, 3 в судовому засіданні 14.12.2017 до суду не надходило.
		Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначено перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 Господарського процесуального кодексу України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні 14.12.2017 за відсутності представників позивача та відповідача 2, 3 та з урахуванням процесуальних строків розгляду справи відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
		Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29.10.2010 між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЦ "Скандинавія" (після зміни назви - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика") (Позичальник) було укладено кредитний договір №153/10-KL, до якого в подальшому сторонами вносилися зміни згідно додаткових договорів та договорів про внесення змін від 16.11.2010, від 20.12.2010, від 06.01.2011, від 02.02.2011, від 29.03.2011, від 31.03.2011, від 20.04.2011, від 10.01.2012, від 01.02.2012, від 11.09.2012, від 30.04.2013, від 13.08.2013, від 20.05.2013, від 10.01.2014, від 07.02.2014, від 19.05.2014, від 21.08.2014, від 01.09.2014, від 21.10.2014, від 30.10.2014, від 08.01.2015 (надалі разом - "Кредитний договір"), за умовами якого відповідачем було надано позивачу кредитні кошти у формі кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 60 000 000,00 грн., строком повернення до 29.10.2012 включно та сплатою за користування кредитними коштами 20% річних.
		Згідно договору про внесення змін до Кредитного договору від 19.05.2014 сторонами було вирішено збільшити максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією до 200  000  000,00  грн. та встановити кінцевою датою повернення кредиту - не пізніше 18.05.2016 включно.
		У відповідності до договорів про внесення змін до Кредитного договору від 01.09.2014 та 21.10.2014 сторонами було встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитними коштами, а саме: 18% річних за користування кредитними коштами у гривні, 9,5% річних за користування кредитними коштами в доларах США; визначено кінцевою датою повернення кредиту - не пізніше 31.08.2019 включно.
		На виконання умов Кредитного договору Банком надавалися Позичальнику кредитні кошти, а Позичальником частково здійснювалося повернення таких коштів та сплата відсотків за користування ними, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (банківськими виписками).
		З метою забезпечення виконання позичальником - ТОВ "ТЛК "Арктика" зобов'язання, що випливає із Кредитного договору, 06.06.2011 між ПАТ "Златобанк" (заставодержатель) та ОСОБА_13 (заставодавець) було укладено договір № 3 застави майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (надалі - "Договір застави").
		У відповідності до п.п. 1.1, 1.2 Договору застави в силу цього договору заставодержатель має право у разі невиконання Позичальником боргових зобов'язань за Кредитним договором одержати виконання боргових зобов'язань за рахунок заставлених майнових прав переважно перед іншими кредиторами заставодавця/позичальника. Предметом застави є майнові права заставодавця на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", ідентифікаційний код 37075024, в розмірі 500 000,00 грн., що відповідає 100% Статутного капіталу товариства. Згідно Статуту ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", зареєстрованого Голосіївською районною в м. Києві державною адміністрацією 06.06.2011, номер запису 10681050004027136, заставодавцю належить частка в розмірі 500 000,00 грн., що складає 100% статутного капіталу товариства.
		Згідно із п. 2.1 Договору застави застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя щодо сплати позичальником кожного і всіх його платіжних зобов'язань за Кредитним договором у такому розмірі, у такі валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено в Кредитному договорі, зі всіма змінами та доповненнями до нього, які можуть бути укладені сторонами в майбутньому. Зокрема, заставою забезпечуються вимоги заставодержателя щодо: повернення Позичальником заставодержателю кредиту у повному обсязі не пізніше дати повернення кредиту, як вона визначена в Кредитному договорі; сплати процентів за користування кредитом, в розмірах і в порядку, передбаченому Кредитним договором; сплати штрафних санкцій, пені тощо, передбачених Кредитним договором.
		Положеннями п. 2.2 Договору застави, в редакції змін до Договору застави №8 від 21.10.2014, встановлено, що цей договір забезпечує виконання Позичальником зобов'язань, що випливають з укладеного з заставодержателем Кредитного договору та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, за умовами якого Позичальник зобов'язаний повернути заставодержателю кредитні кошти, що надані в межах мультивалютної кредитної лінії з максимальним лімітом кредитування 200 000 000,00 грн., з кінцевим терміном повернення 31.08.2019, сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами в гривні з розрахунку 18% процентів річних та в доларах США з розрахунку 9,5% річних і можливі неустойки у розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором і цим Договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги.
		Відповідно до п.7.3 Договору застави цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання зобов'язань за Кредитним договором, враховуючи можливу наявність додаткових угод, у тому числі про його пролонгацію, зміну процентної ставки та ін.
		Після укладення Договору застави відповідна частка в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., що відповідає 100% Статутного капіталу товариства, була відчужена на користь ТОВ "Біпродукт", а в послідуючому статутний капітал ТОВ "ТЛК "Арктика" було збільшено до 2 000 000,00 грн., у зв'язку з чим станом на момент вирішення спору учасниками ТОВ "ТЛК "Арктика" є: ТОВ "Біпродукт" із часткою у розмірі 500  000,00 грн., Tactical Business LLP із часткою у розмірі 900 000,00 грн. та Clifford Alliance LP із часткою у розмірі 600 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та не заперечується учасниками судового процесу.
		Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням Позичальником грошового зобов'язання за Кредитними договорами по поверненню кредитних коштів, у зв'язку з чим вказує на існування правових підстав для стягнення відповідної заборгованості та звернення в рахунок її погашення стягнення на предмет застави за Договором застави.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		В даному випадку спірні правовідносин між сторонами виникли на підставі Кредитного договору та Договору застави, а тому вони підпадають під правове регулювання в т.ч. § 6 Глави  49, Глави 71 Цивільного кодексу України, Закону України "Про заставу" та Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
		Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Згідно із ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
		Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
		За приписами ст. 1052 Цивільного кодексу України у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.
		Як вказує позивач ТОВ "ТЛК "Арктика" не було належним чином виконано взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором з повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним у визначені договором строки, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед ПАТ "Златобанк", що станом на 22.04.2015 становила загальну суму у розмірі 175 700 669,09 грн., з якої: 7 717 286,23 доларів США заборгованості з повернення кредиту; 163 915,41 доларів США заборгованості з оплати відсотків; 132 610,62 грн. нарахованої за прострочення по сплаті відсотків пені; 5 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання грошового зобов'язання.
		Згідно із статтею 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими казами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
		Визначений позивачем розмір заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" ґрунтується на доданих ним до позову банківських виписках, а відповідачами не надано жодних доказів чи заперечень на її спростування, у зв'язку з чим суд в силу приписів наведених положень чинного господарського процесуального законодавства приходить до висновку про підтвердження в межах даного спору на підставі зібраних в матеріалах справи документів розміру заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" перед ПАТ "Златобанк" за Кредитним договором на визначену позивачем дату (22.04.2015). Тобто, між сторонами відсутній спір щодо розміру заборгованості ТОВ "ТЛК "Арктика" за Кредитним договором перед ПАТ "Златобанк".
		При цьому, встановлення того, що відповідач 1 у встановлений Кредитним договором строк свого обов'язку по поверненню кредитних коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), свідчать про порушення відповідачем договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
		Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
		У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.
		Відповідно до частин 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		За змістом п.п. 4.1, 4.3 Кредитного договору (в редакції згідно додаткового договору від 11.09.2012) за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів Позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. За кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором Позичальник сплачує штраф у розмірі 5 000,00 грн.
		Отже, враховуючи не спростування матеріалами справи визначеної позивачем заборгованості з повернення суми кредиту та нарахованих за користування ним відсотків, то в силу наведених положень заявлення ним до стягнення нарахованої пені та штрафу у визначених Кредитним договором розмірах є правомірним.
		За таких обставин, має місце існування обов'язку відповідача 1 із сплати на користь позивача заборгованості за Кредитним договором, яка складається з: 7 717 286,23 доларів США заборгованості з повернення кредиту; 163 915,41 доларів США заборгованості з оплати відсотків; 132 610,62 грн. нарахованої за прострочення по сплаті відсотків пені; 5 000,00 грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язання, доказів погашення якої матеріали справи не місять, що в свою чергу зумовлює виникнення визначених законодавством наслідків.
		Частиною 1  ст. 546 Цивільного кодексу України   встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
		У відповідності до ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
		Положеннями ч. 1  ст. 574 Цивільного кодексу України   встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
		В даному випадку, в якості забезпечення виконання спірного зобов'язання позивачу згідно Договору застави було передано в заставу майнові права на частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500  000,00 грн., яка на момент укладення відповідного договору належала ОСОБА_13.
		Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що після укладення Договору застави відповідна частка в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., була відчужена на користь ТОВ "Біпродукт", а в послідуючому статутний капітал ТОВ "ТЛК "Арктика" було збільшено до 2 000 000,00 грн., у зв'язку з чим станом на момент вирішення спору учасниками ТОВ "ТЛК "Арктика" є: ТОВ "Біпродукт" із часткою у розмірі 500  000,00  грн., Tactical Business LLP із часткою у розмірі 900  000,00 грн. та Clifford Alliance LP із часткою у розмірі 600 000,00 грн.
		При цьому, суд відзначає, що в силу приписів ст. 27 Закону  України "Про заставу", ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у випадку переходу (відчуження) предмету застави до іншої особи за відсутності згоди заставодержателя така застава зберігає свою силу у відповідності до визначених відповідним правочином застави умов і для нового власника предмету застави.
		Тобто, той факт, що предмет застави (частка в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн.) було відчужено заставодавцем на користь інших осіб не зумовлює припинення застави такого майна та можливості задоволення позивачем своїх вимог до позичальника за рахунок відповідного майна, що і було реалізовано ПАТ "Златобанк" зі зверненням з даним позовом до суду.
		Що ж стосується збільшення розміру статутного капіталу ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", то суд відзначає наступне.
		Так, у відповідності до приписів ст. ст.  16,  52 Закону України "Про господарські товариства" та  ст. 144 Цивільного кодексу України збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю є правом товариства, яке не може бути обмежено, адже в іншому випадку матиме місце втручання в господарську діяльність такого товариства, що є неприпустимим.
		Отже, збільшення статутного капіталу ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" частку в якому було передано в заставу позивачу згідно Договору застави не може свідчити про порушення прав останнього, адже відповідне право застави з вчиненням таких дій ніяким чином не припинилось.
		При цьому, слід зазначити, що у відповідності до змісту п. 1.2 Договору застави в якості забезпечення виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за Кредитним договором позивачу було передано в заставу не 100% статутного капіталу ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", а виключно належну заставодавцю частку у розмірі 500 000,00 грн. від такого статутного капіталу, яка з огляду на відсутність інших учасників у такому товаристві станом на момент укладення Договору застави і була визначена у відсотковому відношенні як 100%.
		В той же час, положення Договору застави не містять жодних умов про те, що в заставу за таким договором передається саме 100% статутного капіталу ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", а не лише належна ОСОБА_13 частка.
		Отже, збільшення в послідуючому статутного капіталу ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" не зумовлює виникнення у позивача права застави на частки інших учасників такого товариства (Tactical Business LLP із часткою у розмірі 900  000,00 грн. та Clifford Alliance LP із часткою у розмірі 600 000,00 грн.).
		Більш того, на вказані обставини і вказують самі положення Договору застави, зокрема, в п.п. д) п. 3.3 останнього сторонами було погоджено, що заставодержатель має право вимагати виділення частки заставодавця в статутному капіталі товариства в грошовій формі.
		Тобто, укладаючи відповідний договір сторонами фактично було передбачено можливість зміни в послідуючому учасників ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та, відповідно, зміни відсоткового визначення заставленої частки по відношенню до статутного капіталу такого товариства, адже виділення заставленої частки в грошовій формі у випадку коли остання становить 100% статутного капіталу є неможливим.
		З огляду на викладене вбачається, що відчуження заставленої за Договором застави частки в статутному капіталі ТОВ "ТЛК "Арктика" та збільшення останнього не зумовило припинення права застави ПАТ "Златобанк" на відповідну частку чи зміну предмета застави, а тому з урахуванням приписів ст. 4 Закону України "Про заставу", ст. 5 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 167 Господарського кодексу України та п.1.2 Договору застави станом на сьогоднішній день предметом застави, право на звернення стягнення на який належить позивачу та належним чином підтверджується матеріалами справи, становить частка в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., відсоткове відношення якої до статутного капіталу такого товариства становить 25% та яка належить ТОВ "Біпродукт".
		Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
		За змістом ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.
		Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів виконання ТОВ "ТЛК "Арктика" спірного зобов'язання за Кредитним договором у встановленій судом сумі, то в силу приписів ст. 589 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про заставу", ст. 23 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 5 Договору застави у ПАТ "Златобанк" виникло право задовольнити свої вимоги про стягнення спірних грошових коштів за рахунок переданого в заставу за Договором застави майна.
		У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
		Статтею 23 Закону України "Про заставу" встановлено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, або в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.
		В той же час, п. 2 прикінцевих і  перехідних положень Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
		Згідно із ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
		Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є  спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна, а положення Закону України "Про заставу", як прийнятого раніше, застосовуються лише в частині, що не суперечать  Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
		Пунктом 4 ч. 2  ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень"  установлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених  статтею 26 цього Закону.
		Положеннями ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень" визначено, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші, майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку, або цінні папери; реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.
		Отже, у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження суд, виконуючи визначений п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень"  обов'язок зазначення способу реалізації предмета забезпечувального обтяження, може встановити один із передбачених Законом способів звернення стягнення, що обраний обтяжувачем на власний розсуд, в тому числі і шляхом визнання за ним права власності на предмет застави.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 26.12.2011 №3-139гс11.
		В даному випадку, позивачем в прохальній частині поданого до суду позову визначається про необхідність встановлення способу реалізації предмета застави шляхом: "відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги майнових прав на частку в статутному капіталі ТОВ "ТЛК "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн.".
		В той же час, саме по собі право на задоволення забезпечених вимог за рахунок заставленого майна і випливає із суті спірних правовідносин сторін Договору застави, а його існування і стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду.
		Тобто, за своїм змістом визначене позивачем формулювання вказаної вимоги не може вважатися одним із способів реалізації предмета забезпечувального обтяження, передбачених положеннями ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень".
		Більш того, за приписами вказаної норми відступлення майнових прав на користь обтяжувала може мати місце виключно у випадку коли предметом забезпечувального обтяження (предметом застави) є право грошової вимоги, а в даному випадку таким предметом виступає частка в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю.  
		З огляду на викладене та враховуючи визначені позивачем в позові правові підстави звернення з ним суд приходить до висновку, що волевиявлення позивача при зверненні з даним позовом до суду в частині звернення стягнення на предмет застави за Договором застави було спрямоване на набуття його у свою власність, а тому вірним та спрямованим на дотримання визначеного ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 права кожного на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, способом реалізації спірного предмету застави є саме визнання за позивачем права власності на нього.
		За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет застави за Договором застави з визначенням способу реалізації предмета застави шляхом визнання за позивачем права власності на нього.
		Положеннями статті 582 Цивільного кодексу України визначено, що оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін, що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
		В даному випадку, з метою визначення дійсної ринкової вартості спірного майно за відсутності взаємної згоди сторін щодо її вартості судом було призначено проведення у справі відповідної експертизи, проведення якої доручено судовому експерту ОСОБА_12.
		За наслідками проведення відповідної експертизи судовим експертом ОСОБА_12 було надано висновок експерте №79/04/10-17 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №910/22529/15 від 10.11.2017, відповідно до якого було встановлено, що ринкова вартість частки ТОВ "Біпродукт" в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., яка відповідає 25% статутного капіталу товариства, становить 45 567 680,00 грн.
		Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
		Частинами 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Із матеріалів наведеного висновку вбачається, що він обґрунтований, містить докладний опис проведеного дослідження, чіткий висновок з поставленого перед експертом питання, а будь-яких обставин, які б дозволяли стверджувати про його необґрунтованість, неправильність чи суперечливість його іншим матеріалам справи сторонами не наведено, судом не встановлено.
		Відтак, наданий судовим експертом ОСОБА_12 було надано висновок експерте №79/04/10-17 за результатами проведення судово-економічної експертизи у справі №910/22529/15 від 10.11.2017 є належним та допустимим в розумінні  ст. 32 Господарського процесуального кодексу України  доказом у справі.
		Отже, ринкова вартість предмету застави складає 45 567 680,00 грн.
		Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "Златобанк" до ТОВ "Біпродукт" підлягають задоволенню із зверненням стягнення на належну ТОВ "Біпродукт" частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн., що відповідає 25% статутного капіталу такого товариства, за вказаною вище ціною.
		Щодо вимог позивача до Tactical Business LLP та Clifford Alliance LP суд відзначає, що позивачем не доведено, а матеріалами справи не підтверджується існування у вказаних осіб прав власності на передану за Договором застави частку в статутному капіталі ТОВ "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" в розмірі 500 000,00 грн. чи поширення правовідносин Договору застави на належні таким особам частки в статутному капіталі вказаного товариства, а тому правові підстави для задоволення позову ПАТ "Златобанк" до вказаних осіб відсутні.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" задовольнити повністю.
		2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (04086, м. Київ, вул. Олени Теліги, 41; ідентифікаційний код 37075024) за кредитним договором №153/10-KL від 29.10.2010, яка складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом в доларах США) в сумі 7  717  286 (сім мільйонів сімсот сімнадцять тисяч двісті вісімдесят шість) доларів 23 центи США; заборгованості за процентами (в доларах США) в сумі 163 915 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) доларів 41 центів США; заборгованості по сплаті пені в сумі 132 610 (сто тридцять дві тисячі шістсот десять) грн. 62 коп.; штрафу за неналежне виконання зобов'язань в сумі 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., звернути стягнення на предмет застави, який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Біпродукт" (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 52, прим. 429; ідентифікаційний код 38856866), а саме: частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (ідентифікаційний код 37075024) в розмірі 500 000,00 грн., що відповідає 25% статутного капіталу товариства, ринкова вартість якої становить 45 567 680 (сорок п'ять мільйонів п'ятсот шістдесят тисяч шістсот вісімдесят) грн. 00 коп., шляхом визнання права власності Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 17/52; ідентифікаційний код 35894495) на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (ідентифікаційний код 37075024) в розмірі 500 000,00 грн., що відповідає 25% статутного капіталу товариства.
		3. В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до Tactical Business LLP та Clifford Alliance LP відмовити.
		 
		Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
		 
		Повне рішення складено 22.12.2017
		 
		 
		Суддя                                                                                 І.М. Отрош

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...