Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/877/17-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 22.12.2017. Зареєстровано: 25.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2017.
Дата набрання законної сили: 10.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ
		 
		13 грудня 2017 р.                                  м. Чернівці                            справа № 824/877/17-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді Левицького В.К.
		за участю секретаря судового засідання Бідней О.В.
		представників сторін:
		позивача - ОСОБА_1
		відповідача - ОСОБА_2
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом ОСОБА_3 
		до Департаменту  соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації 
		про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_3 (далі - позивачка) звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить:
		- визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про прийняття рішення про передачу їй автомобіля марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066 у власність та надання дозволу на перереєстрацію вказаного транспортного засобу, що міститься у листі №5367 від 06.11.2017 р.;
		- зобов`язати Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повторно розглянути її заяву щодо прийняття рішення про безоплатну передачу у її власність легкового автомобіля марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066 та надати дозвіл на проведення процедури перереєстрації автомобіля з ОСОБА_4 померлого 20.02.2012 р. на ім`я ОСОБА_3, як члена його сім`ї.
		В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_4, який як інвалід І-групи дитинства забезпечений безкоштовно автомобілем марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, що був визнаний гуманітарною допомогою згідно протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 04.11.2004 р. №26/ ГД-2473/К.
		14.05.2015 р. Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни і їх сімей" №426-VIII. Відповідно до якого, після смерті інваліда, автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається йому у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Зважаючи на зміни, які відбулися в законодавстві, позивачкою подана заява від 28.09.2017 р. до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, в якій вона просила про передачу їй у власність  вищевказаного автомобіля. Однак в супереч вимогам закону, листом від 06.11.2017 р. №5367 їй відмовлено у наданні дозволу на переоформлення автомобіля у зв`язку з наявністю рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20.09.2012 р. про повернення вказаного автомобіля. Позивачка вважає зазначену відмову необґрунтованою та протиправною у зв`язку із тим, що рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20.09.2012 р. ухвалено до прийняття Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни і їх сімей" №426-VIII від 14.05.2015 р., якими керувався суд і не може більше застосовуватись до спірних правовідносин.
		Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач) надав до суду письмові заперечення проти позову,  відповідно до яких, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, зазначаючи, що рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 20.09.2012 р.  набрало  законної сили та є обов'язковим до виконання. Враховуючи те, що на підставі рішення суду видано виконавчий лист від 15.04.2013 р. і виконавче провадження триває до цього часу, просив суд відмовити у задоволенні позову.
		Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.
		В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позову та просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		 
		Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
		22.05.2003 р. ОСОБА_4, інвалід І групи з дитинства, мешканець                 с. Великолісся Герцаївського району звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Герцаївської РДА із заявою про забезпечення його автомобілем із звичайним керуванням (а.с. 10).  
		Згідно довідки Лунківської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області №1212 від 08.08.2012 р., ОСОБА_4 є сином ОСОБА_3 (а.с. 20).
		21.10.2004 р., на підставі Дарчого листа, Хараламбос Караманідіс, подарував та передав  автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066 Головному управлінню праці та соціального захисту населення для подальшої передачі транспортного засобу ОСОБА_4 (а.с. 47). 
		Згідно протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 04.11.2004 р. №26/ГД-2473/К автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, визнано гуманітарною допомогою (а.с. 13-15).
		Наказом Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.11.2004 р. № 167 Про видачу автомобілів наказано видати вперше безкоштовно автомобіль, який надійшов, як гуманітарна допомога ОСОБА_4, інваліду І групи з дитинства, мешканцю с. Великолісся Герцаївського району (Мерседес-Бенц, кузов №WDB202018F556066) (а.с. 50).  
		Згідно акту приймання-передачі від 19.11.2004 р. та зобов`язання від 19.11.2004 р.,   ОСОБА_4, інвалід І групи з дитинства, прийняв безкоштовно автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, який надійшов як гуманітарна допомога, без права продажу, дарування, передачі або успадкування іншою особою (а.с. 51, 52).  
		Відповідно до довідки виданої Головним управлінням праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 19.11.2004 р. № 3629, ОСОБА_4, інваліду І групи з дитинства, видано безкоштовно автомобіль марки "Мерседес-Бенц М" з числа гуманітарної допомоги з правом передачі керування родичу ОСОБА_1, без права продажу, дарування, або передачі іншій особі              (а.с. 17). 
		Відповідно до довідки Лунківської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області №1038 від 26.05.2003 р., в склад сім'ї ОСОБА_5 входить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 49).
		Відповідно до Свідоцтва про смерть серії І-МИ №081769, виданого 02.08.2010 р. виконавчим комітетом Лунківської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області ОСОБА_4 помер 02.08.2010 р. у віці 32 роки, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за №20 (а.с. 22).   
		Після смерті ОСОБА_4, автомобіль членами сім'ї добровільно повернений не був, про що було складено акт про відмову у поверненні автомобіля  №907 від 11.04.2011 р., у зв'язку з чим прокурор Герцаївської районної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації пред'явив позов про зобов'язання ОСОБА_1 повернути автомобіль марки "Мерседес-Бенц М" (а.с. 53).   
		Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області у цивільній справі №2-267/2012 від 20.09.2012 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07.11.2012 р., позов прокурора Герцаївської районної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення автомобіля, задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Головному управлінню праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, який був виданий ОСОБА_4 як інваліду І групи дитинства, згідно наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації № 167 від 17.11.2004 р. (а.с. 18-19, 33-34).  
		17.02.2016 р. позивачка звернулася до Департаменту  соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації із заявою, в якій просила надати дозвіл на переоформлення автомобіля марки "Мерседес-Бенц М", отриманого її покійним сином як гуманітарна допомога (а.с. 56) 
		В наданих до суду письмових запереченнях, відповідач вказував, що вказану заяву із відповідними документами ним було перенаправлено до ОСОБА_6 соціальної політики України, яке на той час було уповноважено вирішувати дане питання. 
		ОСОБА_6 соціальної політики України від 19.09.2016 р. вх. № 167/24/217-16, повернуто пакет документів без розгляду з огляду на рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області у цивільній справі №2-267/2012 від 20.09.2012 р. (а.с. 59).
		10.08.2016 р. позивачка звернулася до Департаменту соціального захисту населення із заявою про прийняття рішення про безоплатну передачу автомобіля у власність (а.с. 57). 
		За результатами розгляду заяви, 18.08.2016 р. Департаментом надано відповідь, в якій порушене питання не було позитивно вирішено (а.с. 58). 
		28.09.2017 р. позивачка звернулася до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації із заявою, в якій, посилаючись на положення ч. 2 ст.  11-1 Закону України Про гуманітарну допомогу, просила  передати їй у власність автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, який був виданий покійному ОСОБА_4 як інваліду І групи дитинства (а.с. 60). 
		20.10.2017 р. на засіданні робочої групи з гуманітарної допомоги при Чернівецькій обласній державній адміністрації розглянуто звернення позивачки щодо переоформлення гуманітарного автомобіля "Мерседес-Бенц М", який належав її покійному сину ОСОБА_4. Відповідно до протоколу №5 засідання зазначеної робочої групи від 20.10.2017 р. прийнято рішення про відмову позивачці у наданні дозволу на переоформлення зазначеного гуманітарного автомобіля у зв'язку з наявністю судового рішення про повернення автомобіля Департаменту соціального захисту населення (а.с. 64).
		06.11.2017 р. Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації направив позивачці листа за вх. № 5367, в якому повідомив, що відповідно до протоколу № 5 засіданні робочої групи з гуманітарної допомоги при Чернівецькій обласній державній адміністрації від 20.10.2017 р. прийнято рішення про відмову у наданні дозволу на переоформлення гуманітарного автомобіля "Мерседес-Бенц М", у зв`язку з наявність рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області у цивільній справі №2-267/2012 від 20.09.2012 р. про повернення вказаного автомобіля Департаменту (а.с. 65). 
		Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		 
		Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
		Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005р. №2961-IV (далі - Закон № 2961-IV) держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.
		Положеннями ч. 9 ст. 26 Закону №2961-IV встановлено, що перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 р. № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		З матеріалів справи видно, що згідно протоколу засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України від 04.11.2004 р. №26/ГД-2473/К та наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 17.11.2004 р. № 167 визнано гуманітарною допомогою автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066 та передано у користування ОСОБА_4, інваліду І групи з дитинства, з правом передачі керування родичу ОСОБА_1, без права продажу, дарування, або передачі іншій особі.
		Після смерті ОСОБА_4, засвідченої Свідоцтвом про смерть серії І-МИ №081769 від 02.08.2010 р., питання про належність автомобіля, отриманого ним в якості гуманітарної допомоги, вирішувалось на підставі нормативно-правових актів, чинних на час смерті, а саме постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19.07.2006 р. № 999.
		Відповідно до п. 41 вказаного Порядку, автомобіль, отриманий інвалідом як гуманітарна допомога, після його смерті повертається (вилучається) головному управлінню соціального захисту і здається підприємству, що здійснює заготівлю та переробку металобрухту, або видається в порядку черговості інваліду, який перебуває на обліку.
		Згідно з ст. 11-1 Закону України Про гуманітарну допомогу від 22.10.1999 р. №1192-XIV (в редакції, що діяла на момент смерті ОСОБА_4М.), забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. 
		Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід був забезпечений через органи праці та соціального захисту населення і користувався менше 10 років, може бути переданий у власність одному із членів сім'ї за рішенням Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України за умови сплати податків і зборів за ставками, діючими на день здійснення митного оформлення автомобіля. Якщо інвалід, дитина-інвалід користувався автомобілем більше 10 років, за бажанням членів його сім'ї автомобіль може бути переданий у їх власність безкоштовно. 
		У разі несплати членом сім'ї інваліда, дитини-інваліда податків і зборів (обов'язкових платежів) автомобіль повертається (вилучається) органам праці та соціального захисту населення у порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.  
		Судом встановлено, що рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області у цивільній справі №2-267/2012 від 20.09.2012 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 07.11.2012 р., позов прокурора Герцаївської районної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про повернення автомобіля, задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Головному управлінню праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, який був виданий ОСОБА_4 як інваліду І групи дитинства, згідно наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації № 167 від 17.11.2004 р. (а.с. 18-19, 33-34).  
		Частиною 4 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни" від 14.05.2015 р. (далі - Закон № 426-VIII), частини 2 і 3 ст. 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" №1192-XIV від 22.10.1999 р. викладено в такій редакції: "Після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсутності членів сімї, спадкоємців або у разі небажання членів сімї, спадкоємців отримати автомобіль, визначений у ч. 2 цієї статті, такий автомобіль повертається органам соціального захисту населення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України".
		Відповідно до розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни" №426-VIII визначено, що норми цього Закону щодо передачі безоплатно у власність членів сім'ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда, дитини-інваліда та звернення членів сім'ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків і зборів відбулися до набрання чинності цим Законом.
		Таким чином, суд звертає увагу, що 14.05.2015 р. нормами Закону № 426-VIII врегульовано питання щодо можливості передачі автомобіля, визнаного як гуманітарна допомога, у власність позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями від 19.07.2006 р. № 999, зміни до п. 41 якої були внесені 07.10.2015 р. та визначено, що після смерті інваліда, дитини-інваліда автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через головне управління соціального захисту населення, за бажанням членів їх сімей, спадкоємців передається їм у власність безоплатно за рішенням Мінсоцполітики.
		У зв'язку з вказаними змінами законодавства, позивачка вдруге 28.09.2017 р. звернулася до відповідача із заявою, в якій, посилаючись на положення ч. 2 ст.  11-1 Закону України Про гуманітарну допомогу, просила  передати їй у власність автомобіль марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066, який був виданий покійному ОСОБА_4 як інваліду І групи дитинства. 
		Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.   
		Суд звертає увагу, що прийняття Закону України № 426-VIII від 14.05.2015 р. було спрямоване на врегулювання спірних правовідносин до набрання ним чинності, з метою застосування чинного законодавства до правовідносин, що мали місце до його прийняття, в тому числі до правовідносин, що склались на момент смерті ОСОБА_4.
		З огляду на вищезазначене суд, приходить до висновку, що з 14.05.2015 р. змінилось правове регулювання та застосування норм законодавства щодо перереєстрації транспортного засобу, визнаного як гуманітарна допомога. Відтак, суд вважає, що посилання Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації на рішення Герцаївського районного суду у цивільній справі №2-267/2012 від 20.09.2012 р. не ґрунтуються на вимогах спеціального законодавства. Суд звертає увагу, що вказане судове рішення було прийняте до прийняття Закону №426-VIII від 14.05.2015 р., тому норми, якими керувались суди, не можуть більше застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки вказаним Законом змінено порядок їх врегулювання. 
		Відповідно до листа ОСОБА_6 юстиції України від 29.04.2011 р. № 5149-0-26-11-18 щодо усунення суперечностей між положеннями нормативно-правових актів визначено, що при розв'язанні таких правових колізій, як правило, застосовуються загальновизнані прийоми тлумачення правових норм (надання переваги нормі, що має вищу юридичну силу, а у разі виявлення суперечностей (колізії) між положеннями різних нормативно-правових актів, які мають однакову юридичну силу, застосовуються положення нормативно-правового акта, який прийнято пізніше або який є спеціальним тощо).
		Розділом ІІ Прикінцевих положень Закону № 426-VIII визначено, що норми цього Закону щодо передачі безоплатно у власність членів сім'ї, спадкоємців автомобіля, визнаного гуманітарною допомогою, яким інвалід, дитина-інвалід були забезпечені через органи соціального захисту населення, поширюються також на випадки, коли смерть інваліда, дитини-інваліда та звернення членів сім'ї до органів соціального захисту населення про залишення їм автомобіля без сплати податків і зборів відбулися до набрання чинності цим Законом.
		Закон № 426-VIII було прийнято пізніше, а тому саме положення цього законодавчого акту необхідно застосовувати до правовідносин, що виникли у цій справі.
		З огляду на вищезазначене суд, приходить до висновку, що відмова Департаменту  соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації надана у  листі №5367 від 06.11.2017 р. є протиправною.
		Стосовно вимоги позивачки про зобов'язання Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повторно розглянути її заяву щодо прийняття рішення про безоплатну передачу у її власність легкового автомобіля марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066 та надати дозвіл на проведення процедури перереєстрації автомобіля з ОСОБА_4 померлого 20.02.2012 р. на ім`я ОСОБА_3, як члена його сім`ї, суд зазначає наступне.
		Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
		Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.                      
		Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
		Термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.
		З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що надання дозволу на проведення процедури перереєстрації автомобіля визнаного гуманітарною допомогою належить до дискреційних повноважень відповідача.
		Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять (ч. 2 ст. 11 КАС України).
		Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
		Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Із змісту вказаних норм вбачається, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб. Приблизний перелік способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві встановлено ч. 2 ст. 162 КАС України. При цьому адміністративний суд може застосувати інший спосіб захисту права, який би гарантував захист прав, свобод та інтересів осіб. Критерієм обрання способу захисту порушеного права є те, що він з урахуванням особливостей спірних відносин повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.
		З метою захисту порушених прав позивачки, виходячи з принципу правової визначеності у спірних правовідносинах, суд зобовязує Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 28.09.2017 р. щодо прийняття рішення про безоплатну передачу у власність їй легкового автомобіля марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066.
		Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. 
		Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийнятого рішення.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1290,24 грн, що підтверджується квитанцією №1007305703 від 04.12.2017 р. 
		Оскільки, позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1290,24 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 86, 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		1.   Адміністративний позов задовольнити частково. 
		2. Визнати протиправною відмову Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної, що міститься у листі №5367 від 06.11.2017 р. 
		3. Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 28.09.2017 р. щодо прийняття рішення про безоплатну передачу у власність їй легкового автомобіля марки "Мерседес-Бенц М", 1997 року випуску, кузов №WDB202018F556066.
		4. Стягнути на користь ОСОБА_3 суму судового збору в розмірі 1290,24 грн за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації.
		 
		У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. 
		У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
		Згідно ст. 254 КАС України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		 
		Суддя                                                                                                           В.К. Левицький
		 
		        Постанова в повному обсязі складено, протягом п`яти робочих днів 20.12.2017 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...