Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17112/17 : не визначено.
Надіслано судом: 22.12.2017. Зареєстровано: 25.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 27.12.2017.
Дата набрання законної сили: 29.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА
		про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
		22 грудня 2017 року                                        м. Київ                              № 826/17112/17
		Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Бояринцева М.А., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
		за позовом   ОСОБА_1 до   Міністерства юстиції України,    Прокуратури міста Києва про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,ВСТАНОВИВ:
		          Позов заявлено про визнання протиправними дії Міністерства юстиції України щодо прийняття до розгляду «Ходотайства о розыске, заключении под стражу и выдаче ОСОБА_1» Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії за №13/56954 від 01.09.2017 року та про визнання  протиправною екстрадиційну перевірку відносно ОСОБА_1, на підставі «Ходотайства о розыске, заключении под стражу и выдаче ОСОБА_1» Головної прокуратури Міністерства юстиції Грузії за №13/56954 від 01.09.2017 року, яка проводиться Прокуратурою міста Києва за дорученням Міністерства юстиції України.
		В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на Положення про Міністерство юстиції України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228, статті 542, 543, 573 КПК України, Договір між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, Європейську конвенцію про видачу правопорушників від 13.12.1957 року, Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 1993 року та зазначає, що за кримінальними провадженнями, які вказані грузинською стороною у клопотанні про екстрадицію, вже приймалося рішення (у 2015 році) Генеральною прокуратурою України про відмову у видачі позивача (на той час громадянина Грузії). Позивач вважає, що клопотання про його видачу є політичним переслідуванням та його може бути піддано нечесному суду у Грузії.
		          Відповідно до статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи, що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства (пункт 2 частини другої).
		Так, Європейською конвенцією про видачу правопорушників від 13.12.1957 року передбачено, видача правопорушників здійснюється у зв'язку із правопорушеннями, які караються за законами запитуючої Сторони та запитуваної Сторони позбавленням волі або згідно з постановою про утримання під вартою на максимальний термін не менше одного року чи більш суворим покаранням. Якщо особа визнається винною і вирок про ув'язнення або постанова про утримання під вартою проголошується на території запитуючої Сторони, термін призначеного покарання має складати не менше чотирьох місяців. 
		Тобто, правопорушення мають ознаки кримінального злочину. 
		Відповідно до статті 542 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)  міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.
		Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про правову допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються цим Кодексом і чинними міжнародними договорами України (стаття 543 КПК України).          
		Як вбачається з Кримінального процесуального кодексу України (глави 43, 44 розділу IX), саме цим Кодексом встановлені форма та зміст запиту про правову допомогу, повноваження суб'єктів владних повноважень щодо виконання такого запиту та питання екстрадиції особи.
		Так, статтею 572 КПК України передбачено право особи на оскарження рішення, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб, відшкодування завданої шкоди та витрати, пов'язані з наданням міжнародної правової допомоги на території України.
		Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади України, їх посадових чи службових осіб та відшкодування завданої шкоди здійснюється у порядку, передбаченому законами України.
		Частиною другою статті 573 КПК України встановлено, що запит компетентного органу іноземної держави про видачу особи може розглядатися лише у разі дотримання вимог, передбачених частиною першою цієї статті.
		Отже, питання прийняття запиту до розгляду також врегульовано нормами Кримінального процесуального кодексу України.
		          Відповідно до статті 574 КПК України центральними органами України щодо видачі особи (екстрадиції), якщо інше не передбачено міжнародним договором України, є відповідно Генеральна прокуратура України та Міністерство юстиції України.
		Центральні органи України щодо видачі особи (екстрадиції) відповідно до цього Кодексу, зокрема, розглядають запити компетентних органів іноземних держав про видачу особи (екстрадицію), тимчасову видачу або транзитне перевезення та приймають рішення щодо них;  організовують проведення екстрадиційної перевірки; здійснюють інші повноваження, визначені цим розділом або міжнародним договором про видачу особи (екстрадицію).
		Екстрадиційна перевірка обставин, що можуть перешкоджати видачі особи, проводиться центральним органом України або за його дорученням чи зверненням відповідною регіональною прокуратурою (стаття 587 КПК України).
		Враховуючи, що предметом даного позову є дії центрального органу України щодо прийняття до розгляду клопотання про видачу позивача, а також проведення екстрадиційної перевірки, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов підлягає вирішенню за правилами, встановленими КПК України.
		Зазначений спір підлягає розгляду у Печерському районному суді міста Києва відповідно до статті 32 Кримінального процесуального кодексу України.
		На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		У Х В А Л И В:
		1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.
		2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу негайно.
		3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.
		4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою. 
		 
		Відповідно до частин четвертої-п"ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
		Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
		 
		Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску.
		Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 297 Кодексу адміністративного судочинства України).
		 
		 
		Суддя                                                                                                М.А. Бояринцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...