Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/15913/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Окреме провадження; Справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Надіслано для оприлюднення: 26.12.2017. Зареєстровано: 27.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/15913/16-ц
		2-о-99/17
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 грудня 2017 року                                                                                                                м. Київ
		Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді    Українця В.В.
		присяжних:                 Кушнір М.А.
		                                      Соломончука В.М.
		при секретарі             Трофимчук К.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Адміністрація державної прикордонної служби України, Головне управління державної міграційної служби в м. Києві, Служба безпеки України, Національна поліція України про визнання фізичної особи безвісно відсутньою, 
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_3 звернулась в суд з заявою, в якій просить визнати її колишнього чоловіка ОСОБА_4 безвісно відсутнім.
		Свої вимоги мотивує тим, що 22 серпня 2009 року між нею та ОСОБА_4 був зареєстрований шлюб, від якого вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року шлюб між ними розірвано. 
		У липні 2014 року ОСОБА_4 зник з місця свого проживання і з того часу жодних відомостей про нього у заявника немає. Їй відомо, що з 26 жовтня 2015 року ОСОБА_4 переховується від слідства за підозрою в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України. Визнання його безвісно відсутнім необхідно для отримання можливості виїзду разом з дитиною за кордон.
		Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року до участі у справі в якості заінтересованої особи було залучено Службу безпеки України.
		Протокольною ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року до участі у справі в якості заінтересованої особи було залучено Національну поліцію України.
		У судовому засіданні заявник та її представник підтримали подану заяву та просили її задовольнити. Пояснили суду, що ОСОБА_3, після переїзду до м. Києва, з 2014 року втратила зв'язок зі своїм колишнім чоловіком та не отримувала будь-якої інформації з приводу його місцезнаходження. Чоловік з нею до м. Києва не поїхав, а перед її від'їздом з м. Авдіївка вони певний час вже проживали окремо.
		Представник Національної поліції України проти задоволення заяви заперечує. Пояснила суду, що в провадженні органів національної поліції перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_4, який перебуває в розшуку. Вважає, що за таких обставин відсутні підстави для визнання його безвісно відсутнім. 
		Представники Адміністрації державної прикордонної служби України також заперечують проти заяви. Підтримали подані письмові заперечення. Пояснили суду, що обставини, викладені заявником, не є підставою для визнання особи безвісно відсутньою, оскільки ОСОБА_4 перебуває в розшуку. Для отримання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди батька передбачено інший спосіб захисту порушеного права в порядку позовного провадження.
		Представник Служби безпеки України залишив вирішення заяви на розсуд суду.
		Представник Головного управління державної міграційної служби в м. Києві в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи управління повідомлене належним чином. Направило до суду заяву про розгляд справи без участі їх представника. У матеріалах справи містяться письмові заперечення представника Головного управління Державної міграційної служби у м. Києві, з яких вбачається, що управління просить відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, покази свідків, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		Відповідно до ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про її місце перебування. 
		Судом встановлено, що з 22 серпня 2009 року ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, від якого вони мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 17).
		Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 13 червня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано (а.с. 18).
		ОСОБА_3, як на доказ відсутності ОСОБА_4 в місці його проживання протягом року, посилається на письмові докази та покази свідків.
		Так, у наданих суду довідках Авдіївського відділення поліції Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 12 квітня 2016 року № 1338 та від 06 грудня 2017 року № 9158/404/05-2017 зазначено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, дійсно перебуває в розшуку Авдіївського відділення поліції Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області, як особа, що з 26 жовтня 2015 року переховується від слідства за підозрою в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України за кримінальним провадженням № 12015050000001021.
		З кінця липня 2014 року відомостей про ОСОБА_4 не має, на даний час Авдіївське відділення поліції Покровського відділу поліції ГУНП в Донецькій області не володіє достовірною інформацією про місце перебування підозрюваного.
		Згідно з ч. 1 ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.
		У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показала, що заявник є її донькою, а ОСОБА_4 - її колишній зять. Про ОСОБА_4 вона з 2013 року нічого не чула, і не знає де він перебуває. Її донька з колишнім чоловіком не спілкується, а їх спільною дитиною ОСОБА_4 не цікавиться.
		Свідок ОСОБА_7 показав, що знає заявника (ОСОБА_3.) близько 8 років. Коли мешкав в м. Авдіївка він періодично користування послугами її чоловіка ОСОБА_4) як водія таксі. Потім він переїхав до м. Києва. Десь раз на рік він їздить до м. Авдіївки, де проживають його родичі. З 2014 року ні він, ні інші знайомі ОСОБА_4, які знають його краще, нічого про нього не чули, і не бачили його.
		Оцінивши надані докази, суд вважає, що доводи ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
		Статтею 43 ЦК України ви передбачена можливість визнання особи судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про її місце перебування.
		Суд вважає, що факт відсутності даних про місце перебування особи, яка перебуває в розшуку, у органу досудового розслідування, що здійснює такий розшук, не свідчить про можливість визнання розшукуваної особи безвісно відсутньою.
		Покази свідків у судовому засіданні також таких обставин не підтвердили, оскільки фактично постійного зв'язку вони з ОСОБА_4 не мали.
		Крім того, закон (ст. 43 ЦК України) для визнання особи безвісно відсутньою визначає необхідним відсутність відомостей про її місце перебування в місті її постійного проживання.
		Разом з тим, сторона заявника пояснила суду, що з липня 2014 року ОСОБА_3 мешкає в м. Києві. Чоловік з нею до м. Києва не поїхав, а перед її від'їздом з м. Авдіївка вони певний час вже проживали окремо.
		Посилання заявника на те, що вона без згоди колишнього чоловіка не може виїхати з дитиною за кордон, не є підставою для визнання останнього безвісно відсутнім.
		З огляду на наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3
		Керуючись ст. 43 ЦК України, статтями 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308 ЦПК України, 
		в и р і ш и в:
		Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3, заінтересовані особи: Адміністрація державної прикордонної служби України, Головне управління державної міграційної служби в м. Києві, Служба безпеки України, Національна поліції України про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
		Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Суддя: 
		Присяжні:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...