Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 233/2346/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 27.12.2017. Зареєстровано: 28.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 03.01.2018.
Дата набрання законної сили: 24.10.2017
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		233 № 233/2346/17 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 жовтня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілої ОСОБА_4 ,
		захисника ОСОБА_5 , 
		обвинуваченого ОСОБА_6 ,
		при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінального провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017050380000322 від 24 березня 2017 року) за обвинуваченням:
		ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
		в с т а н о в и в :
		У провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050380000322 від 24 березня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
		Прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки не перестали існувати обставини, які були враховані при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу останньому під час досудового слідства.
		Потерпіла просила обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою та просили відмовити у задоволенні клопотання, обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. 
		Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд встановив наступне.
		Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. 
		Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 05 вересня 2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 листопада 2017 року.
		На поточний час судове провадження відносно ОСОБА_6 не завершено, строк тримання під вартою ОСОБА_6 закінчується 03 листопада 2017 року.
		Обговоривши з учасниками кримінального провадження клопотання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , суд вважає за доцільне продовжити дію обраного відносно нього запобіжного заходу, оскільки на час розгляду справи не відпали підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для обрання запобіжного заходу, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що підтверджується тим, що останній вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що може бути визнане ОСОБА_6 більш небезпечним, ніж втеча. Також є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений буде перешкоджати судовому розгляду, та може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 ; скоїти інше кримінальне правопорушення, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.
		Зазначені ризики виправдовують продовження обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації, Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п.30).
		Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
		Проте, розглядаючи можливість застосування до обвинуваченого альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відсутність міцних соціальних зв`язків та наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: - переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_8 ; скоїти інше кримінальне правопорушення, і запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого за допомогою більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо, і підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає. 
		Керуючись ст. 331 КПК України, -
		у х в а л и в :
		Клопотання прокурора про продовження дії обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити. 
		У задоволенні клопотання потерпілої ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту  відмовити.
		Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, терміном по 22 грудня 2017 року включно. 
		Обвинуваченого ОСОБА_6 тримати під вартою в Бахмутській УВП (№ 6) УДПтСУ в Донецькій області.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора ОСОБА_3 . 
		Копію ухвали надіслати/вручити учасникам судового провадження.
		Ухвала оскарженню не підлягає
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...