Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 481/465/16-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.12.2017. Забезпечено надання загального доступу: 29.12.2017.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала іменем  україни    13 грудня 2017 року                              м. Київ   Колегія суддів судової палати у цивільних справах  Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:   головуючого        Євтушенко О.І.,   суддів:                   Євграфової Є.П.,               Писаної Т.О.,                                 Кадєтової О.В.,                  Попович О.В.,   розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим, за касаційною скаргою представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Колеснікової Олени Олегівни на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 28 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 30 листопада 2016 року, 
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 06 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (далі - ТОВ «Український промисловий банк»), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»), та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 301/ФКВ-07, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 30 000 дол. США зі сплатою 14,6 % річних та строком користування до 05 липня 2022 року.
		На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 06 липня 2007 року між нею та ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», було укладено договір поруки.
		28 серпня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» направило на її адресу вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором,  у зв'язку із чим було змінено строк виконання основного зобов'язання.
		В жовтні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Новобузького районного суду Миколаївської області із позовною заявою до 
		ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 липня 2007 року 
		№ 301/ФКВ-07.
		Враховуючи, що позовна заява про стягнення боргу була подана до поручителя після спливу шестимісячного строку від настання основного зобов'язання, просила на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України визнати припиненим договір поруки від 06 липня 2007 року № 301ПОР/2007, укладений між нею та ТОВ «Український промисловий банк», правонаступником якого є  ПАТ «Дельта Банк».
		Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 
		28 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 30 листопада 2016 року, позовні вимоги 
		ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим задоволено.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У касаційній скарзі представник публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Колеснікова О.О., посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим.
		Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
		У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, ознайомившись із запереченнями на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.
		Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що оспорюваний договір поруки є припиненим на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки ПАТ «Дельта Банк» протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання, зміненого в порядку пред'явлення вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором, не пред'явив вимоги до поручителя.
		Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
		Судами встановлено, що 06 липня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір 
		№ 301/ФКВ-07, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 30 000 дол. США зі сплатою 14,6 % річних та строком користування до 
		05 липня 2022 року.
		На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 06 липня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилась перед ТОВ «Український промисловий банк» за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором.
		Відповідно до п. 10 договору поруки договір діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором.
		30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань, за умовами якого до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за кредитними та забезпечувальними зобов'язаннями.
		28 серпня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» направило на адресу позивача вимогу про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором протягом 5 днів з дати отримання відповідної вимоги, яка була отримана ОСОБА_3 11 вересня 2012 року.
		В жовтні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до Новобузького районного суду Миколаївської області із позовною заявою до 
		ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, про стягнення заборгованості за кредитним договором від 06 липня 2007 року 
		№ 301/ФКВ-07.
		За положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		У справі, яка переглядається, з договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного припинення усіх зобов'язань боржника за основним договором не вважається встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки це суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 
		ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
		З огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосовану в другому реченні ч. 4 ст. 559 ЦК України фразу «… якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя» слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.
		Це не позбавляє кредитора можливості пред'явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
		Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов'язання за договором поруки слід пред'явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого ч. 2 ст. 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-623цс17.
		Враховуючи, що в оспорюваному договорі поруки не встановлено строку, після закінчення якого порука припиняється, а строк виконання основного зобов'язання було змінено ПАТ «Дельта Банк» шляхом пред'явлення вимоги про дострокове повернення кредиту від 28 серпня 
		2012 року в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а тому він є таким, що настав з 
		17 вересня 2012 року, при цьому з позовом до поручителя ОСОБА_3 
		ПАТ «Дельта Банк» звернулось лише у жовтні 2013 року, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про припинення поруки ОСОБА_3 на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України.
		Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів щодо їх оцінки.
		При цьому безпідставними є доводи представника ПАТ «Дельта 
		Банк» - Колеснікової О.О., що пред'явлена банком вимога до поручителя від 
		28 серпня 2012 року не змінювала строку виконання основного зобов'язання, оскільки зі змісту вказаної вимоги (а.с. 8) вбачається, що ПАТ «Дельта Банк» вимагав саме дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі протягом 5 днів з дати отримання відповідної вимоги.
		Пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг строку за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання її умов (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 02 грудня 2012 року у справі № 6-1707цс15).
		Необґрунтованими є також доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для поновлення строку вимоги до поручителя у зв'язку із визнанням нею заборгованості у поданій до ПАТ «Дельта Банк» заяві від 29 листопада 2013 року, враховуючи, що строк дії договору поруки, передбачений ч. 4 
		ст. 559 ЦК України, є преклюзивним та не може бути поновленим.
		З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судових рішень.
		Керуючись ст. ст. 336, 337, 343-345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
		 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу представника публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Колеснікової Олени Олегівни відхилити.
		Рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 
		28 вересня 2016 року, ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 
		30 листопада 2016 року залишити без змін.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                 О.І. Євтушенко
		 
		Судді:                                                                          Є.П. Євграфова
		 
		                                                                                     О.В.Кадєтова
		 
		                                                                                     Т.О.Писана
		 
		О.В. Попович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...