Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/15166/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; державного регулювання ринків фінансових послуг, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 02.01.2018. Зареєстровано: 03.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2018.

Результат оскарження 26.03.2018 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		26 грудня 2017 року                      № 826/15166/17
		 
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом     Приватного акціонерного товариства "Український страховий капітал" 
		до                      Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків                                         фінансових послуг 
		про                  визнання протиправним та скасування Розпорядження № 4108 « Про усунення                                     порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий                                         капітал» ліцензійних умов»
		 
		ВСТАНОВИВ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» (далі також - ПРАТ «УСК», позивач) з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі також - Нацфінпослуг, відповідач) про визнання протиправним та скасування розпорядження від 18.10.2017 р. №4108 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов».
		Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.11.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
		Відповідно до пункту 10 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (редакція діє з 15.12.2017 р.), установлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи за їх відсутності, тому судом ухвалено судовий розгляд справи здійснити в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване розпорядження винесене з порушенням норм матеріального законодавства та з перевищенням повноважень, суперечить Положенню про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженому Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 №2319, Положенню про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика (затверджене розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.02.2016 р. № 396, надалі також - Положення №396), методології бухгалтерського обліку, яку застосовує позивач. Також позивач наводить обґрунтування того, що оскаржуване розпорядження містить помилкові висновки щодо розрахунку суми прийнятних активів, довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень позивача.
		Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
		Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. В письмових запереченнях відповідач посилається на те, що позаплановою перевіркою встановлено порушення Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» Закону України «Про страхування» щодо створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхових відшкодувань, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання  ринків фінансових послуг» щодо обов'язку вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог  законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг; Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) щодо виконання укладених нею договорів та обов'язку на будь-яку дату дотримуватися обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності; Порядку і правил обов'язкового страхування  об'єктів  космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, відповідно до якого у разі відміни запуску об'єкта космічної діяльності страховик зобов'язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування  з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням договору. На підставі встановлених порушень прийнято  Розпорядження від 18.10.2017 року №4108, яке, на переконання представника, повністю відповідає чинному законодавству.
		Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку  про наступне.
		Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за результатами позапланової перевірки позивача на предмет відповідності укладених ПРАТ «УСК» договорів страхування (№ВЗЕ 12-178/001 від 15.11.2012, № ОКІ 12-178/002 від 15.12.2012, № ВТО 12-178/003/К від 15.12.2012) та перестрахування (№12-178/001-ms від 20.03.2013; № 12-178/002-тр-ms від 20.03.2013 (транспортування); № 12-178/002-пп-ms від 20.03.2013 (підготовка); № 12-178/003-ms від 20.03.2013 (транспортування); № 12-178/001-sw від 07.12.2012) вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про захист прав споживача», Закону України «Про страхування», Цивільного кодексу України та виданих у їх розвиток нормативно-правових актів,  а також дотримання страховиком умов забезпечення платоспроможності та обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, встановлених Законом України «Про страхування» та іншими нормативно-правовими актами, складено Акт від 12.10.2017 р. № 1886/13-6/2 за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються (надалі - Акт про правопорушення). На підставі Акту про правопорушення відповідачем видано розпорядження від 18.10.2017 р. № 4108  «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов», в якому зазначено наступне (аналогічні твердження містяться і в Акті про правопорушення).
		Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг та відповідних ліцензійних умов, а саме: 
		          - пункту 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 913 (далі - Ліцензійні умови), відповідно до якого фінансова установа зобов'язана виконувати укладені нею договори з надання фінансових послуг і під час укладання, виконання та припинення дії таких договорів дотримуватися вимог, визначених книгою п'ятою Цивільного кодексу України та законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг;
		          - частини другої статті 20 Закону України «Про страхування», відповідно до якої страховик зобов'язаний виконувати інші обов'язки передбачені умовами договору страхування;
		          - пункту 48 Порядку і правил обов'язкового страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1033, відповідно до якого у разі відміни запуску об'єкта космічної діяльності страховик зобов'язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням договору;
		          - пункту 37 Порядку і правил обов'язкового страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і  експлуатацією її у космічному просторі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 № 1033, відповідно до якого у разі відміни запуску об'єкта космічної діяльності страховик зобов'язаний повернути страхувальнику страховий платіж протягом 30 днів після припинення дії договору страхування з відрахуванням фактичних витрат страховика, пов'язаних з виконанням договору (п.1 констатуючої частини, стор.15-16 Розпорядження), 
		а також що ПРАТ «УСК» порушено вимоги законодавства про фінансові послуги, а саме:
		          - абзацу другого пункту 5 Розділу I Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 23.02.2016 № 396, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.03.2016 за № 417/28547 (далі - Положення № 396) відповідно до якого норматив достатності активів має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень (розділи II - IV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України  від 07 лютого 2013 року N73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N336/22868), включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства;
		          - пункту 7  Розділу I Положення № 396, відповідно до якого страховик зобов'язаний на будь-яку дату дотримуватись нормативів достатності та диверсифікованості активів;
		          - пункту 34 Ліцензійних умов, відповідно до якого фінансова установа зобов'язана на будь-яку дату дотримуватися обов'язкових критеріїв і нормативів достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій, додержання інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з фінансовими активами, установлених законами та/або нормативно-правовими актами Нацкомфінпослуг, а також вимог законодавства щодо формування резервного капіталу та інших обов'язкових резервів (п. 4 констатуючої частини, стор.50-51 Розпорядження №4108).
		З урахуванням зазначеного, у резолютивній частині оскаржуваного розпорядження позивачу приписується усунути порушення законодавства про фінансові послуги, в тому числі відповідних ліцензійних умов, зазначені в пунктах 1 та 4 констатуючої частини цього розпорядження, та повідомити відповідача про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів у термін включно до 17.04.2018.
		Не погоджуючись із зазначеним розпорядженням відповідача, Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал» звернулось із відповідним позовом до суду.
		Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена частиною четвертою статті 9 цього Кодексу, якою встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
		Офіційне з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.
		Згідно з приписом частин першої-другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
		1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		У пункті 1 Постанови №2 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» Вищий адміністративний суд України, роз'яснюючи положення ст. 2 даного кодексу, зокрема, вказує: «…З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам…».
		Наведене вище дозволяє дійти висновку про те, що викладені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критерії, хоч і адресовані суду, одночасно є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи припускає бездіяльність. На суд, у свою чергу, з урахуванням змісту позовних вимог покладено обов'язок проведення перевірки акта індивідуальної дії (у даному випадку, розпорядження відповідача від 08.09.2016 р. № 2257) на предмет його протиправності.
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 19 Закону України 12 липня 2001 року №2664-III "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (із змінами і доповненнями) (далі також  - Закон №2664-III) одним із завдань державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є забезпечення рівних можливостей для доступу до ринків фінансових послуг та захисту прав їх учасників.
		Згідно зі статтею  28 Закону №2664-III Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.
		Пунктом 1 частини першої статті 40 Закону №2664-III передбачено, що  Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення та/або вжити заходів для усунення причин, що сприяли вчиненню порушення.
		Положенням частини першої статті 39 Закону №2664-III передбачено, що передумовою застосування заходів впливу є встановлення обставин, які свідчать про допущення учасником ринку порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.
		Згідно пункту 1 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070/2011 (далі по тексту - Положення), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.
		У той же час Положення визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (далі - справи про правопорушення), механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про застосування заходів впливу та їх оскарження.
		У відповідності до приписів пункту 1.6 Положення уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу.
		Рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.
		Рішення повинно ґрунтуватися лише на тих доказах, які були досліджені під час розгляду справи про правопорушення.
		Доказами в справі про правопорушення є будь-які фактичні дані, отримані в установленому законом порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення законодавства про фінансові послуги, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (п.1.7 Положення).
		Пункт 2.1. Положення передбачає, що  Нацкомфінпослуг може застосовувати зокрема такий захід впливу, як зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.
		Згідно з пунктом 2.2 Положення, рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
		Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам суд зазначає наступне. 
		15 листопада 2012 року Позивачем було укладено три договори обов'язкового страхування космічних об'єктів:
		- Договір №  12-178/001 обов'язкового страхування об'єкта космічної діяльності - Ракети-носія «Циклон-4» № 1Л на період запуску космічного апарату «Мікросат»;
		- Договір № ОКІ 12-178/002 обов'язкового страхування ракети-носія «Циклон-4» №1Л на етапах транспортування і передстартової підготовки.
		- Договір № ВТО 12-178/003/К обов'язкового страхування відповідальності перед третіми особами щодо ризиків, пов'язаних із запуском ракети космічного призначення «Циклон-4» № 1Л;
		Сторонами договорів виступили: ПРАТ «УСК» - Страховик; Державне космічне агентство України (далі також - ДКА України) - Страхувальник; Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» імені Янгеля» (далі також - ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля») - Платник; ТОВ «Страховий брокер «Аероспейс Іншуренс Брокер» - страховий брокер, який діяв за дорученням від імені  Страхувальника  і за рахунок Платника.
		Вказані договори страхування було укладено у відповідності до чинного законодавства України і на виконання Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов'язаних з участю  України в запусках з пускового центру Алкантара, та Постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2002 р. №1080 «Про заходи щодо реалізації міжнародного проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4" та Закону України «Про космічну діяльність». 
		Статтею 24 Закону України 15 листопада 1996 року №502/96-ВР «Про космічну діяльність» (із змінами і доповненнями) передбачено обов'язкове страхування при здійсненні космічної діяльності. Стаття 7 (п. 22-25) Закону України 7 березня 1996 року  №85/96-ВР «Про страхування» (із змінами і доповненнями) до обов'язкових видів страхування відносить: 
		- страхування об'єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура), перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері космічної діяльності; 
		- страхування цивільної відповідальності суб'єктів космічної діяльності; 
		- страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі;  
		- страхування відповідальності щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у космічному просторі. 
		На виконання зазначених нормативних актів Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 р. № 1033 "Про затвердження порядків і правил обов'язкового страхування у сфері космічної діяльності» (із змінами і доповненнями), зокрема, встановлені правила такого страхування (правила страхування об'єктів та правила страхування відповідальності).
		Сторони двічі продовжували строк дії зазначених договорів страхування шляхом укладення відповідних додаткових угод.
		18.08.2016 р. ПРАТ "УСК" отримало від страхувальника ДКА України повідомлення від 22.07.2016 р. №№ 3773/10-К8/16, 3775/10-К8/16, 3776/10-К8/16 про припинення в односторонньому порядку дії Договорів страхування № ВЗЕ 12-178/001 від 15.11.2012 р., №ОКІ 12-178/002 від 15.11.2012 р. та №ВТО 12-178/003/К від 15.11.2012 р. на підставі Рішення від 14.07.2016 року про відміну запуску ракети-носія «Циклон-4» № 1Л, прийнятого науково-технічною радою ДКА України. При цьому, до вказаних повідомлень не було долучено копії цього Рішення від 14.07.2016 року.
		У повідомленні ДКА України просило повернути страховий платіж відповідно до умов договору. Пізніше, 12.08.2016 р., ДКА України листом №4133/10-К8/16 повідомило ПРАТ «УСК» платіжні реквізити для повернення страхових платежів.
		ПРАТ «УСК» листами від 29.08.2016р. надіслано на адресу ДКА України письмові відповіді №№267, 268 та 269 відповідно, у яких вказано на відсутність документів на підтвердження відміни запуску, а також висловлено згоду на припинення договорів з 17.09.2016 року у відповідності до умов договорів страхування.
		30 вересня 2016 року ПРАТ "УСК" надіслано на адресу ДКА України лист №302, в якому зазначено, що відповіді на листи від 29.08.2016 р. №№ 267, 268, 269 від ДКА України не отримано, а законодавчо обумовлений місячний термін для узгодження способу розірвання вказаних договорів спливає. Тому, виконуючи умови укладених договорів страхування, ПРАТ "УСК" повідомило, що страхові платежі будуть розраховані відповідно до положень статті 28 Закону України 7 березня 1996 року  №85/96-ВР «Про страхування» (із змінами і доповненнями) та будуть перераховані протягом  тридцяти днів з дати такого розірвання, згідно положень Закону України 7 березня 1996 року  №85/96-ВР «Про страхування» (із змінами і доповненнями) та умов Договорів обов'язкового страхування №ВЗЕ 12-178/001 від 15.11.2012 р., №ОКІ 12-178/002 від 15.11.2012 р. та №ВТО 12-178/003/К від 15.11.2012 р.
		Страхові платежі, що підлягали поверненню, були розраховані ПРАТ «УСК» відповідно до умов Договору страхування та згідно з вимогами частини четвертої статті 28 Закону України 7 березня 1996 року  №85/96-ВР «Про страхування» (із змінами і доповненнями), якою передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.
		Розраховані таким чином платежі було сплачено 12 жовтня 2016 року на рахунки ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля»:
		- 238 727,32 грн. - платіжним дорученням №2803, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ВТО 12-178/003/К від 15.11.2012 р. згідно листа від 12.08.2016 №4133/10-К8/16;
		- 166 432,99 грн. - платіжним дорученням №2804, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ОКІ 12-178/002 від 15.11.2012 р. згідно листа від 12.08.2016 №4133/10-К8/16;
		- 943 326,58 грн. - платіжним дорученням №2805, призначення платежу: повернення страхового платежу, договір №ВЗЕ12-178/001 від 15.11.2012 р. згідно листа від 12.08.2016 №4133/10-К8/16.
		Листом від 17.1.2016 р. ДП КБ «Південне» ім. М.К. Янгеля» підтвердило отримання вищезазначених платежів і запропонувало в подальшому усі питання щодо повернення страхових платежів вирішувати з ДКА України.
		Станом на день подання позову з боку ДКА України відсутні будь-які вимоги, претензії або позови у зв'язку з припиненням договорів страхування.  
		Згідно з частиною першою статті 626, частиною першою статті 627, статті 628  Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		Частиною четвертою статті 6 Закону №2664-III визначено, що підстави, порядок та правові наслідки припинення дії договорів про надання фінансових послуг визначаються цивільним законодавством, законами з питань регулювання окремих ринків фінансових послуг, а також укладеними відповідно до них договорами.
		Стаття 188 Господарського кодексу України встановлює певну процедуру зміни або розірвання договору, а також передбачає, що у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
		Пунктом 13.4 Договору № ВЗЕ 12-178/001, пунктом 13.4 Договору № ВТО 12-178/003/К, пунктом 14.1 Договору № ОКІ 12-178/002 визначено, що всі спори, що виникають між сторонами за цим договором, в тому числі які стосуються його виконання, порушення, закінчення дії або недійсності, підлягають вирішенню в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.
		Разом з тим, відповідачем зазначено в оскаржуваному розпорядженні №4108, що: «В ході перевірки інспекційною групою Нацкомфінпослуг не виявлено документів, які б підтверджували вирішення спору в судовому порядку за позовом Державного космічного агентства України та/або Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» імені М.К. Янгеля». 
		Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 124 Конституції України заборонено делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами.
		          Одним із основних принципів господарювання в України є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (стаття 6 Господарського кодексу України). 
		Статтею 19 Господарського кодексу України встановлені правила державного контролю та нагляду за господарською діяльністю. Зокрема, передбачено, що:
		- органи державної влади і посадові особи, уповноважені здійснювати державний контроль і державний нагляд за господарською діяльністю, їх статус та загальні умови і порядок здійснення контролю і нагляду визначаються законами (ч. 4 ст. 19);
		- незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються (ч. 5 ст. 19);
		- органи державної влади і посадові особи зобов'язані здійснювати інспектування та перевірки діяльності суб'єктів господарювання неупереджено, об'єктивно і оперативно, дотримуючись вимог законодавства, поважаючи права і законні інтереси суб'єктів господарювання (ч. 6 ст. 19). 
		Статтею 42 Закону України 7 березня 1996 року  №85/96-ВР «Про страхування» (із змінами і доповненнями) передбачені гарантії прав та інтересів страховиків, а саме:  Держава гарантує дотримання і захист майнових та інших прав і законних інтересів страховиків, умов вільної конкуренції у здійсненні страхової діяльності. 
		Втручання в діяльність страховиків з боку державних та інших органів забороняється, якщо воно не пов'язане з повноваженнями органів, які здійснюють державний нагляд та контроль за діяльністю страховиків. 
		Згідно з пунктом 20 Порядку і правил обов'язкового страхування об'єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура), які є власністю України, щодо ризиків, пов'язаних з підготовкою до запуску космічної техніки на космодромі, запуском і експлуатацією її у космічному просторі, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 р.  № 1033, спори, що виникають між сторонами під час виконання зобов'язань за договором страхування, розв'язуються шляхом проведення переговорів, а у разі недосягнення згоди - в порядку, передбаченому законодавством. 
		Відповідно до пунктів 1 та 2 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 р. №2319, Нацкомфінпослуг здійснює державне регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством. Нацкомфінпослуг у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Нацкомфінпослуг як колегіальний орган або уповноважені особи Нацкомфінпослуг обирають і застосовують заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та застосування таких заходів.
		 
		Зважаючи на зазначене, визначивши у Розпорядженні №4108 кредиторську заборгованість ПРАТ "УСК" перед  ДКАУ за вищевказаними договорами страхування, Відповідач неправомірно втрутився в договірні відносини сторін та безпідставно і незаконно вирішив питання щодо взаємних прав і обов'язків сторін у власних договірних зобов'язаннях за договорами страхування №ВТО 12-178/003/К від 15.11.2012р., №ОКІ 12-178/002 від 15.11.2012р. та №ВЗЕ12-178/001 від 15.11.2012р.
		 
		Відповідачем в якості доказу відміни запуску взято до уваги копію витягу з наказу ДКА України від 18.07.2016 № 141, який, в свою чергу, містить посилання на рішення Президії Науково-технічної ради ДКА України від 14.07.2016 р. (Протокол №10/2016).
		Відповідно до пункту 1 Положення про Державне космічне агентство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 травня 2015 р. №281 (із змінами і доповненнями) (далі також - Положення ДКА) Державне космічне агентство України (ДКА) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері космічної діяльності.
		Основними завданнями ДКА є: 1) забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері космічної діяльності; 2) надання підтримки в підготовці та реалізація міжнародних проектів у сфері дослідження та використання космічного простору (пункт 3 Положення про ДКА).
		Абзацами третім-четвертим пункту 12 передбачено, що для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності в ДКА можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджує Голова ДКА.
		Пунктом 1 Положення про Науково-технічну раду Державного космічного агентства України, затвердженого наказом ДКА України  від 30.09.2016 №187, Науково-технічна рада Державного космічного агентства (ДКА) України (далі - НТР) утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2015  №281 "Про затвердження Положення про Державне космічне агентство України" та є постійним дорадчим консультативно-експертним органом з питань формування державної політики, спрямованої на забезпечення розвитку науково-технічного потенціалу космічної галузі України та впровадження у виробництво новітніх досягнень науки, техніки та технології (пункт 3), до переліку функцій якого (пункт 5) не віднесено прийняття рішень щодо відміни запуску. 
		За змістом пункту 8 Положення ДКА, ДКА України в межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції і законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
		Статтею 6 Закону України 15 листопада 1996 року №502/96-ВР «Про космічну діяльність» (із змінами і доповненнями)  встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної  політики у сфері космічної діяльності, в межах своєї компетенції, зокрема, є державним генеральним замовником науково-дослідних робіт з дослідження і використання космічного простору, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з проектування, виготовлення та випробування космічної техніки, у тому числі міжнародних космічних проектів.
		Питання запуску або відміни запуску врегульовано пунктом 2 статті VIII Угоди між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Бразилія щодо захисту технологій, пов'язаних з участю України в запусках з пускового центру Алкантара, а саме, у випадку відміни запуску Сторони повинні підтвердити, що Українські учасники будуть допущені до здійснення контролю над ракетою-носієм, наземним пусковим обладнанням, космічними апаратами, пов'язаним обладнанням та/або технічними даними перед їх відправленням в Україну або в будь-яке інше місце, зазначене Урядом України
		Пунктом 5 статті X названої Угоди  встановлено, що Уряд України уповноважує Національне космічне агентство України контролювати виконання положень цієї Угоди. Уряд Федеративної Республіки Бразилія уповноважує Бразильське космічне агентство контролювати виконання положень цієї Угоди
		З огляду на це, суд дійшов до висновку, що рішення Президії НТР ДКА від 14.07.2016 р. (Протокол № 10/2016) не є прийнятим в межах компетенції Науково-технічної ради Державного космічного агентства України і тому не може вважатися допустимим доказом, а отже, вищезазначені договори страхування не могли бути припинені у зв'язку з відміною запуску ракети-носія, оскільки факт відміни запуску не підтверджено відповідними допустимими і належними доказами.
		 
		Відповідно до пункту 5 розділу I Положення про обов'язкові критерії та нормативи достатності, диверсифікованості та якості активів страховика, затверджено Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг 23 лютого 2016 року №396, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 березня 2016 р. за №417/28547, норматив достатності активів - сума прийнятних активів, збільшена на величину непростроченої дебіторської заборгованості за укладеними договорами страхування та/або перестрахування. Норматив достатності активів має бути не меншим, ніж сумарна величина довгострокових та поточних зобов'язань і забезпечень (розділи II - IV пасиву балансу (Звіту про фінансовий стан), форма і склад статей якого визначаються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року N 73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N 336/22868), включаючи величину страхових резервів, що розраховується відповідно до законодавства.
		Як встановлено судом, 12.10.2016 р. платіжними дорученнями №№2803, 2804, 2805 ПРАТ "УСК" були повернуті страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, платнику за Договорами страхування «Циклон-4» ДП «Конструкторське бюро «Південне» ім. М. К.  Янгеля» відповідно до порядку, встановленого статтею 28 Закону України 7 березня 1996 року  №85/96-ВР «Про страхування» (із змінами і доповненнями)  та статтею 997 ЦК України.
		Таким чином, відповідач помилково врахував дані показники (кредиторську заборгованість) при розрахунку нормативу достатності активів позивача, визначеного пунктом 5 розділу I вищезазначеного Положення.
		Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Пунктами 1.6 та 1.7 «Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги», затверджено розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 р. №2319, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 р. за №2112/22424, передбачено, що  уповноважені та посадові особи Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень зобов'язані в кожному випадку виявлення порушення законодавства про фінансові послуги вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення факту такого порушення, всебічно, повно та об'єктивно дослідити обставини справи про правопорушення, а також своєчасно прийняти рішення за справою про правопорушення та застосувати передбачені законодавством заходи впливу. Рішення у справі про правопорушення повинно бути законним та обґрунтованим.
		Пунктом 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		Згідно з п. 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v.  Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
		Крім того, судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від  різних практик підготовки  та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинення дій при прийнятті оспорюваного рішення.
		З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування розпорядження відповідача від 18.10.2017 р. № 4108 як необґрунтованого та, відповідно, протиправного.
		Відповідно до пункту 5 частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд, крім іншого, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
		Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
		При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша стаття 139 КАС України).
		Як свідчать матеріали справи, відповідно до платіжного доручення  від 22.11.2017 року №1115  позивачем сплачено за подання цього адміністративного позову судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
		Відомостей щодо інших витрат, пов'язаних з розглядом цієї справи, позивачем не надано.
		Таким чином, на користь позивача стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ: 38062828) підлягає судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
		З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 2, 6, 9, 73-76, 90, 194, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
		В И Р І Ш И В:
		           1. Адміністративний позов задовольнити.
		           2. Визнати протиправним та скасувати повністю Розпорядження Нацкомфінпослуг від 18.10.2017 р. №4108 «Про усунення порушень Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал» ліцензійних умов».
		           3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ: 38062828) на користь Приватного акціонерного товариства «Український страховий капітал» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ: 23707357) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 (одна тисяча шістсот) грн.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII (редакція діє з 15.12.2017 р.), установити, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
		 
		Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:
		позивач:        Приватне акціонерне товариство «Український страховий капітал», 03062,                                         м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ: 23707357. 
		відповідач:    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків                                         фінансових послуг, 01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, код ЄДРПОУ:                                          38062828.
		 
		Суддя                                                                                                Л.О. Маруліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...