Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 613/858/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 04.01.2018. Зареєстровано: 04.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 09.01.2018.
Дата набрання законної сили: 03.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   
		 Справа №-613/858/16-к  Провадження №-1-кп/613/6/18  
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		4 січня 2018 року                         м. Богодухів
		Богодухівський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження №12016220220000387 від 13 травня 2016 року за обвинуваченням:
		 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Богодухів, Харківської області, громадянин України, українця, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, не працюючого, освіта повна загально-середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 05.08.1993 року Богодухівським районним судом Харківської області за ст.81 ч.3, 140 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; 09.04.1997 року Богодухівським районним судом Харківської області за ст..141 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі; 22.01.2001 року Богодухівським районним судом Харківської області за ст..140 ч.2, 142 ч.2 КК України до 6 років позбавлення волі; 01.04.2008 року Дзержинським районним судом м.Харкова за ст.309 ч.1 КК України до штрафу 830 грн., 20.01.2010 року Київським районним судом м.Харкова за ст.198 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.2,3,4 КК України, на підставі постанови Богодухівського районного суду Харківської області від 29.11.2010 року ОСОБА_4 направлено до місць відбування покарання,-
		за ст.118 КК України,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_4 , 11 травня 2016 року, близько 22 год. 00 хв. знаходився у домоволодінні ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_6 та господарем домоволодіння. Під час спільного вживання наркотичних засобів ОСОБА_5 почав виражатися нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_4 , вимагати вступити в статевий зв`язок з співмешканкою ОСОБА_4 ОСОБА_6 , провокувати бійку. ОСОБА_7 , розуміючи, що в силу фізичної переваги ОСОБА_5 над ним, він не зможе захистити себе та ОСОБА_6 , намагався уникнути конфлікту та залишити домоволодіння останнього.
		Однак, ОСОБА_8 , продовжуючи свої дії, почав зупиняти ОСОБА_4 не даючи йому вийти з будинку, намагався поцілити в останнього та кинув в нього скляну вазу, але не влучив. Після чого підійшовши, перший наніс удар кулаком правої руки в область щелепи ОСОБА_4 , який все ще хотів уникнути бійки та вийти з будинку, та продовжуючи свої активні дії схопив його руками та наніс декілька ударів кулаком в область спини останнього, чим причинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді крововиливу на оболонці лівої щоки та садна по задній поверхні грудної клітини, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_9 , перевищуючи межі захисту в обстановці необхідної оборони, в ході обоюдної боротьби, з метою захистити своє життя та здоров`я, а також здоров`я своєї співмешканки ОСОБА_6 , наніс удар ногою в область обличчя ОСОБА_10 , внаслідок чого останній упав на підлогу та коли ОСОБА_8 знаходився в положенні лежачи на спині, схопивши ОСОБА_4 , за праву ногу почав валити його на підлогу, останній намагаючись визволити ногу, наніс ОСОБА_11 3 удари правою ногою в область грудної клітини та черевної порожнини, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: закритої тупої травми грудної клітини у вигляді синців, саден, множинних переломів ребер частково з ушкодженням пристінкової плеври, забоєм легені, крововиливом в плевральну порожнину, закритої тупої травми органів черевної порожнини з розривами печінки та селезінки, крововиливом в черевну порожнину, які за ступенем тяжкості кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою загрози для життя, від яких ОСОБА_8 12.05.2016 року, близько 00.30 години, знаходячись в приміщенні будинку домоволодіння за вищевказаною адресою, помер, тобто ОСОБА_7 завдав потерпілому шкоду, яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту. Вказані вище події тривали близько 2 хвилин.
		Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.118 КК України визнав повністю та пояснив, що події дійсно відбувалися так,як вказано в обвинувальному акті.
		Потерпіла в судове засідання не з`явилася, надала заяву з проханням слухати справу за її відсутності. Зазначила, що претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого вона не має, не заперечує проти призначення покарання не пов`язаного з позбавленням волі. За змістом заяви з обвинуваченням ОСОБА_4 за ст.118 КК України згодна, не заперечує проти розгляду справи у порядку передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. 
		Під час судового розгляду судом було визнано недоцільним дослідження усіх доказів у справі стосовно фактичних обставин справи, викладених у обвинувальному акті, оскільки вони ніким не оспорюються, підсудним ОСОБА_4 повністю визнається вина та фактичні обставини справи, а сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд з`ясував, що учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих фактичних обставин справи, переконався у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		Суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 в умисному вбивстві, вчиненому при перевищенні меж необхідної оборони і кваліфікує його дії за ст.118 КК України.
		При призначенні покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, характеристику його особистості, яка полягає в тому, що він раніше неодноразово судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під диспансерним наглядом в наркологічному кабінеті, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей.
		Обставинами, які пом`якшують покарання для підсудного, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставинами, які обтяжують покарання для підсудного, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, рецидив злочинів.
		З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне обрати підсудному ОСОБА_4 покарання за ст.118 КК України у виді позбавлення волі.
		Під час розгляду справи обвинуваченим було надано заяву про застосування до нього п. «в»ст.1 Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки він на момент скоєння злочину мав на утриманні двох неповнолітніх дітей,батьківських прав не позбавлений. Прокурор не заперечував проти застосування щодо обвинуваченогоЗакону України «Про амністію у 2016 році».
		Відповідно до п. «в»ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року постановлено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно достатті 12 Кримінального Кодексу Українита за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно достатті 12 Кримінального Кодексу Україниосіб, не позбавлених батьківських прав,які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.
		Відповідно дост.10 Закону України «Про амністію у 2016 році»виконання цьогозаконупокладається на суди. Питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
		Згідно ч.2ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01 жовтня 1996 рокузі змінами від 27.02.2014 року установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 має на утриманні двох малолітніх дітей  ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, не позбавлений батьківських прав станом на момент розгляду справи.
		Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно дост. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році»судом не встановлено.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється діяЗакону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, який набув чинності 07.09.2017 року, а тому необхідно його звільнити від відбування призначеного покарання,на підставіп. «в»ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. 
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_4  визнати винним в скоєні злочину, передбаченого ст.118 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
		На підставі пункту «в»статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набув чинності 07.09.2017 року  ОСОБА_4  звільнити від відбування призначеного судом покарання.
		Речові докази по справі: хустку жіночу, чоловічі спортивні брюки, чоловічу футболку, светр, штани білого кольору, чорну куртку, куртку білого кольору, шорти світло  зеленого кольору, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області - знищити; два компакт диски CD-R - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та засудженому.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...