Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/9033/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2018. Зареєстровано: 15.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2018.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/9033/17
		Провадження № 2-а/761/321/2017
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		     12 грудня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого - судді:             Притули Н.Г.
		при секретарі:                 Припутневич В.І., 
		за участю представника позивача:         ОСОБА_1,
		третьої особи:                 ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії, -
		В С Т А Н О В И В:
		16 березня 2017 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.
		Під час слухання справи як третю особу було залучено ОСОБА_2.
		В позовних вимогах з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 16.08.2017 року позивач просить: визнати незаконними дії відповідача з невиплати позивачу недоотриманої пенсії її матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з березня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_4; зобов'язати відповідача виплатити позивачу недоотриману пенсію її матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з березня 2014 року по 31.12.2014 року.
		Вимоги обгрунтовані тим, що позивач є донькою ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Мати позивача з 14.06.2014 року була зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, де вона отримувала пенсію, як вдова військовослужбовця.
		В квітні 2016 року, тобто ще за життя ОСОБА_4, позивач, як опікун матері, звернулась до відповідача про поновлення виплати пенсії як внутрішньо переміщеної особи в порядку ст.7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб». Як зазначає позивач, в той же день було заведено пенсійну справу матері. Однак з того часу і до пред'явлення позову в суд, відповідач не відновив виплату пенсії. Пізніше, в грудні 2016 року, сестра позивача, яка також була опікуном померлої та є її спадкоємцем, звернулась до відповідача із заявою та просила роз'яснити причини відсутності рішення по заяві про призначення пенсії ОСОБА_4, яка була подана в квітні 2016 року. У відповідь на цю заяву відповідач запропонував звернутись за недоотриманою пенсією ОСОБА_4 згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.
		Крім того, в січні 2017 року позивач звернулась до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера. Проте 15.02.2017 року отримала відповідь в якій відповідач зазначив, що виплата недоотриманої пенсії на даний час неможлива, оскільки в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 відсутня інформація про дату припинення виплати їй пенсії за попереднім місцем проживання, тому 31.01.2017 року Управлінням направлено запит до Міністерства оборони Російської Федерації про надання інформації щодо попередніх виплат. 
		Позивач вважає, що звернення до органів окупаційної влади в Криму про отримання інформації є незаконною. Відповідач мав зробити запит електронної пенсійної справи до державного підприємства «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України» та після отримання цієї справи і перевірки фактичного місця проживання ОСОБА_4 поновити їй виплату пенсії з моменту припинення виплат в березні 2014 року.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.
		Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив. До суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в яких зазначено, що 21.04.2016 року до них звернулась опікун ОСОБА_4 - ОСОБА_2 із заявою щодо направлення запиту про пересилання пенсійної справи ОСОБА_4 для продовження виплати пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в зв'язку з переїздом на постійне проживання до м.Києва з Автономної Республіки Крим. 20.09.2016 року надійшла пенсійна справа ОСОБА_4 22.09.2016 року ОСОБА_2 подала заяву про призначення її підопічній пенсії, а ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла. Пенсія Управлінням не виплачувалась. 01.02.2017 року до управління надійшла заява ОСОБА_3 про виплату недоотриманої пенсії матері - ОСОБА_4 В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 відсутня інформація про дату припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. З метою визначення суми недоотриманої пенсії управлінням листом від 31.01.2017 №2282/03 направило запит до Міністерства оборони Російської Федерації з проханням повідомити вказану дату. Оскільки у відповіді, що надійшла, повідомлено, що пенсія ОСОБА_4 не призначалась та не виплачувалась з 01.01.2015 року, ОСОБА_3 здійснено виплату недоотриманої пенсії померлої матері за період з 01.01.2015 по 30.09.2016. Також управлінням направлено запит від 18.05.2017 №11173/03 до Пенсійного фонду Російської Федерації з проханням повідомити, по яке число виплачувалась пенсія ОСОБА_4, яка перебувала на обліку в управлінні пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Автономної Республіки Крим. Рішення про виплату недоотриманої пенсії за період до 01.01.2015 року буде прийнято після отримання інформації з Пенсійного фонду Російської Федерації про дату припинення виплати пенсії ОСОБА_4 вказаним управлінням.
		Третя особа в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала та не заперечувала проти їх задоволення. ОСОБА_2 не заперечувала, щоб її сестра, яка є позивачем у справі отримала недоотриману пенсію після померлої матері. 
		Вивчивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного.
		Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 була пенсіонером та з 01.01.2007 року отримувала пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		Рішенням Дніпровського районного суду м.Києва від 18.07.2006 року ОСОБА_4, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнано недієздатною та призначено її опікунами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. 
		З копії паспорту ОСОБА_4 вбачається, що місцем її реєстрації була АДРЕСА_2.
		14.06.2014 року ОСОБА_4 зареєстрована як внутрішньо переміщена особа з фактичним місцем проживання АДРЕСА_1.
		ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
		Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		Водночас згідно положень статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Закон України «Про пенсійне забезпечення» в статті 1 визначає, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
		Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в статті 1 визначає, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
		Законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів (ст.1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
		Зазначені Закони визначають порядок призначення пенсій.
		Стаття 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
		Крім того, процедура виплати недоотриманої пенсії регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року.
		Так згідно з п.1.5 Порядку, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
		Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії.
		Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
		У відповідності до положень п.4.3 розділу 4 Порядку, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
		Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
		Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
		Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
		Як встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, ОСОБА_4 перебувала на пенсійному обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим.
		21.04.2016 року ОСОБА_2 звернулась із заявою до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві та просила здійснити запит на пенсійну справу з управління пенсійного фонду України в АРК.
		З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_4 вбачається, що 22.09.2016 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача із заявою про поновлення пенсії ОСОБА_4 та з 01.10.2016 року ОСОБА_4 була призначена пенсія в разі втрати годувальника на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
		27.12.2016 року ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві із заявою в якій просила повідомити причини невиплати пенсії ОСОБА_4 в тому числі заборгованості, яка існувала на момент звернення за призначенням пенсії в квітні 2016 року. Крім того в заяві зазначалось, що ОСОБА_2 як спадкоємець померлої ОСОБА_4 має право у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» отримати неотриману пенсію. 
		На вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листом від 24.01.2017 року за №1641/03/П-2612 повідомило, що в зв'язку з тим, що заявниця та її померла мати зареєстровані за різними адресами, виплата заявниці недоотриманої пенсії можлива в разі надання документів, визначених Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року. Також у листі зазначено, що в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 відсутня інформація про дату припинення виплати їй пенсії за попереднім місцем проживання.
		01.02.2017 року ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою в якій просила виплатити їй недоотримане пенсійне забезпечення її матері ОСОБА_4 в зв'язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_4.
		На звернення ОСОБА_3 відповідач надав відповідь в листі від 15.02.2017 року за №3545/03 та зазначив, що оскільки в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_4 відсутня інформація про дату припинення виплати їй пенсії за попереднім місцем проживання, управлінням 31.01.2017 року направлено запит до Міністерства оборони Російської Федерації щодо надання вказаної інформації.
		Проте, положеннями пункту 4.3 Порядку не передбачено отримання інформації про дату припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання пенсіонера та як підстави для відмови у поновленні виплати пенсії. 
		Стаття 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» передбачає, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. 
		В той же час, на момент звернення до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії ОСОБА_4 була чинна постанова Кабінету міністрів України №05.11.2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам»згідно з якою призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509. 
		Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
		Постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016 року було затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо-переміщеним особам згідно з яким для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування. До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України", який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (крім осіб, зазначених в абзаці другому пункту 7 цього Порядку) та отримання електронної справи отримувача соціальної виплати вносить на розгляд комісій з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - комісії), подання про призначення (відновлення) або про відмову в призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати. (пункти 5,6, 10).
		Крім того, з матеріалів пенсійної справи вбачається, що у листі від 01.06.2016 року згідно з яким направлено пенсійну справу ОСОБА_4 (а.с.73) зазначено, що пенсія у разі втрати годувальника військовим комісаріатом Республіки Крим не призначалась та не виплачувалась.
		Також в листі від 17.03.2017 року, який отриманий 26.04.2017 року відповідачем, було повідомлено, що пенсія у разі втрати годувальника ОСОБА_4 Центром соціального забезпечення військового комісара Республіки Крим не призначалась та не виплачувалась.
		В зазначених листах не міститься відомостей про нарахування пенсії станом на 01.01.2015 року.
		Представник позивача в судовому засіданні підтвердила ту обставину, що недоотримана пенсія за період з 01.01.2015 року по 30.09.2016 року виплачена в розмірі 54 578,98 грн.. 
		Представник відповідача суду не надав інформацію про здійснення нарахування та виплати недоотриманої пенсії, починаючи з березня 2014 року до 31.12.2014 року. Водночас представник позивача в судовому засіданні зазначила, що пенсія не виплачена. 
		Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
		Беручи до уваги викладене, враховуючи, що діючим законодавством не передбачено отримання в даному випадку інформації про час припинення виплат пенсіонерові за попереднім місцем проживання, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		п о с т а н о в и в:
		Позовні вимоги ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа - ОСОБА_2 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії- задовольнити.
		Визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з невиплати ОСОБА_3 недоотриманої пенсії її матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, за період з березня 2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_4.
		Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві виплатити ОСОБА_3 недоотриману пенсію її матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, за період з березня 2014 року по 31 грудня 2014 року
		Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва. Сторона, яка не була присутня при проголошенні постанови може її оскаржити протягом десяти днів з дня отримання її копії.
		     Суддя:                                         Н.Г.Притула

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...