Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 368/1692/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службова недбалість.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2018. Зареєстровано: 15.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2018.
Дата набрання законної сили: 15.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Кагарлицький районний суд Київської області 
		 
		Справа № 368/1692/17 
		Провадження № 1  кп/368/47/18
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		15.01.2018 рокум.Кагарлик Київської області 
		   
		 Кагарлицький районний суд Київської області в складі:
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		При секретарі: ОСОБА_2 
		- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Кагарлицького районного суду Київської області в м. Кагарлик кримінальне провадження за ч. 1 ст. 367 КК України, внесеному в єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42017110220000020 від 03.02.2017 року відносно обвинуваченої:
		- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кагарлик Київської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , одруженої, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючої на посаді головного спеціаліста Відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, освіта вища, яку в рамках даного кримінального провадження 28.11.2017 року повідомлено про підозру у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України, - у вчиненні службової недбалості, тобто невиконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, відносно якої в рамках даного кримінального провадження запобіжний захід не обирався, - 
		з участю сторін кримінального провадження:
		- сторона обвинувачення:
		прокурор:      ОСОБА_4 
		                            
		- сторона захисту: 
		обвинувачена: ОСОБА_3 
		 В С Т А Н О В И В :
		В судовому засіданні, яке відбулося 12.01.2018 року судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
		   Згідно наказу начальника Головного управління Держземагенства у Київській області ОСОБА_5 від 29.04.2013 № 101-к обвинувачена ОСОБА_3 призначена на посаду заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області в порядку переведення з посади головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області. 
		   На підставі вказаного наказу начальником Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_6 видано наказ від 08.05.2013 № 20-к про призначення ОСОБА_3 на посаду заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області в порядку переведення з посади головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру.
		   Відповідно до розділу І. Посадової інструкції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора (далі - головного спеціаліста) Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі (далі - Інструкція), розробленої головним спеціалістом відділу державного земельного кадастру ОСОБА_3 ,Ю та затвердженої начальником Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі ОСОБА_6 23.01.2013, з якою ОСОБА_3 ознайомилась під розпис та керувалась у своїй діяльності під час перебування на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, визначено, що головний спеціаліст відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора, у своїй роботі керується Законом України «Про Державний земельний кадастр», Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051, цією посадовою інструкцією та самостійно приймає рішення щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей, відмову у здійсненні таких дій та несе персональну відповідальність за ці рішення.
		   Пунктом 6 ст. 2 розділу II. Інструкції до повноважень головного спеціаліста віднесено, зокрема, проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства.
		   Статтею 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем.
		   Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 9 вказаного Закону, державний кадастровий реєстратор:
		   - здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей;
		   - перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;
		   - формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;
		   - здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;
		   - присвоює кадастрові номери земельним ділянкам;
		   - надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;
		   - здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;
		   - передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
		   Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.
		   Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.
		   Частиною 8 ст. 9 вказаного Закону визначено, що державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).
		   Підпунктом 6 п. 9 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) до повноважень Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держземагентства у районах, містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення також віднесено проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законодавства.
		   Частиною 3 ст. 18 КК України визначено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
		   Отже, зважаючи на обсяг власних повноважень, ОСОБА_3 на час вчинення злочину обіймала в установі - Управлінні Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи.
		   Разом з тим, неналежне виконання ОСОБА_3 , як службовою особою, своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам за наступних обставин.
		   Так, статтею 24 Закону передбачено порядок Державної реєстрації земельної ділянки.
		   Згідно з вказаною статтею, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.
		   Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
		   Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою, у тому числі особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.
		   Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
		   Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:
		   - перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
		   - за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
		   Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:
		   - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
		   - подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;
		   - невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
		   - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
		   На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
		   При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.
		   Водночас, при вивченні проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 установлено, що передача у власність земельної ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 площею 0,2000 га та подальша її реєстрація відбулася з порушенням вимог Земельного кодексу України, виходячи з наступного.
		   Відповідно до ст. 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.
		   Згідно ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.
		   Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання у встановленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, в даному випадку, - проект організації і розвитку лісового господарства ДП «Ржищівське лісове господарство» 2005 року, затверджений відповідно до протоколу другої лісовпорядної наради від 14.04.2005 та погоджений Державним управлінням екології та природних ресурсів Київської області та Обласним управлінням лісового господарства в Київській області.
		   Встановлено, що земельна ділянка площею 0,2000 га, яка надана у спільну власність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуває у постійному користуванні ДП «Ржищівське лісове господарство» та відноситься до земель лісового фонду, що підтверджується інформацією Державного підприємства «Ржищівське лісове господарство» № 02-101 від 13.04.2017, інформацією Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства за № 04-36/666 від 12.04.2017, інформацією за № 304 від 07.06.2017 та картографічними матеріалами, наданими Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням ВО «УКРДЕРЖЛІСПРОЕКТ» (вказана організація створена з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України та є державною організацією), а також інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.11.2017 № 10-10-0.222-16652/2-17 та висновком експерта від 01.09.2017 № 19/13-3/82-СЕ/17, складеним за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної та оціночно- земельної експертизи.
		   Таким чином, земельна ділянка площею 0,2000 га, яка надана у спільну власність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з 2005 року відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, а також знаходиться за межами населеного пункту села Гребені.
		   Однак, обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області та виконуючи функції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора, тобто будучи службовою особою, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи обов`язок відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051 та Посадової інструкції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі, затвердженої начальником Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі ОСОБА_6 від 23.01.2013, перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства, 24.03.2015 у невстановлений судовим слідством час у приміщенні Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, що за адресою: 09201, пл. Незалежності, 1, м. Кагарлик, Київська область, не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків може бути спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, хоча повинна була і могла це передбачити, у порушення вказаних норм не перевірила відповідність поданих документів вимогам законодавства, зокрема, на відповідність даним Державного земельного кадастру, згідно з якими сформована земельна ділянка з кадастровим номером 3222282800:04:305:0004 площею 0,20 га, що відведена у власність по 1/2 частині та передана у спільну часткову власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 для ведення особистого селянського господарства, відводилась за рахунок земель лісового фонду та знаходилась за межами населеного пункту - села Гребені Кагарлицького району Київської області, та маючи визначений статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» обов`язок відмовити у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки у зв`язку із знаходженням в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини та розташуванням земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора, шляхом присвоєння кадастрового номеру та відкриття Поземельної книги зареєструвала земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, про що зробила відмітку на проекті землеустрою щодо відведення у власність по 1/2 частині та передачу у спільну часткову власність земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим здійснила формування земельної ділянки.
		   Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
		   Присвоєння кадастрового номеру та, відповідно, формування земельної ділянки, що відбулось у формі відкриття Поземельної книги, яка згідно ст. 26 Закону України «Про державний земельний кадастр» містить відомості про кадастровий план земельної ділянки, який відповідно до ст. 50 Закону України «Про землеустрій» включається до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, стало безпосередньою підставою прийняття в подальшому рішення 49 сесії 6 скликання Гребенівської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 07.04.2015, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність по частині та передачу у спільну часткову власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 земельної ділянки загальною площею 0,4500 га, з них для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,2500 га (кадастровий номер 3222282801:02:329:0006) та для ведення особистого селянського господарства - 0,2000 га (кадастровий номер 3222282800:04:305:0004) в АДРЕСА_2 .
		   На підставі вказаного рішення державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 22315299 від 23.06.2015, відповідно до якого за ОСОБА_9 та ОСОБА_8 оформлено право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - 0,2000 га (кадастровий номер 3222282800:04:305:0004), що розташована в АДРЕСА_2 .
		   Таким чином, внаслідок службової недбалості ОСОБА_3 , тобто неналежного виконання нею як службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що виразилось у реєстрації земельної ділянки у державному земельному кадастрі, із державної власності незаконно вибули 0,20 га земель лісогосподарського призначення ДП «Ржищівське лісове господарство», чим завдано шкоду охоронюваним законом державним інтересам у розмірі 115381 грн., що відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.
		   Дії обвинуваченої ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 367 КК України, - як протиправні дії, які виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам. 
		В даному випадку об`єктом злочину є правомірна діяльність державних або самоврядних органів (апарату), підприємств, установ чи організацій незалежно від форм власності у будь  яких галузях їхньої діяльності та їх авторитет.
		   Об`єктивна сторона складу злочину, - дії обвинуваченої ОСОБА_3 , які виразилися у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них.
		   В даному випадку в діях обвинуваченої ОСОБА_3 має місце об`єктивна сторона складу злочину, адже:
		   - мало місце порушення обвинуваченою ОСОБА_3 обумовлених її службовим становищем обов`язків.
		   Так, як судом наведено вище, обвинувачена ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області та виконуючи функції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора, тобто будучи службовою особою, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи обов`язок перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства, 24.03.2015 у невстановлений судовим слідством час у приміщенні Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, що за адресою: 09201, пл. Незалежності, 1, м. Кагарлик, Київська область, не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків може бути спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, хоча повинна була і могла це передбачити, у порушення вказаних норм не перевірила відповідність поданих документів вимогам законодавства, зареєструвала земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, про що зробила відмітку на проекті землеустрою щодо відведення у власність по 1/2 частині та передачу у спільну часткову власність земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим здійснила формування земельної ділянки.
		   - має місце причиновий зв`язок між злочинним діянням службової особи та наслідками, що настали.
		   Так, склад злочину, який передбачений ч. 1 ст. 367 КК України, відноситься до так званих злочинів з матеріальним складом, тобто, повинен бути наслідок у виді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
		   Відповідно, кваліфікуюча ознака складу злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України, - істотна шкода охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
		   Отже, в даному випадку кваліфікуюча ознака складу злочину, - це спричинення діями обвинуваченої ОСОБА_3 державі матеріальної шкоди на загальну суму у розмірі 115381 грн., що відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК України є істотною шкодою.
		   Згідно п. 3 примітки до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364  1, 365, 365  2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
		   Суб`єкт даного складу злочину є спеціальний, - службова особа.
		   Отже, зважаючи на обсяг власних повноважень, ОСОБА_3 на час вчинення злочину обіймала в установі - Управлінні Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи.
		Суб`єктивна сторона даного злочину, - необережна форма вини у вигляді злочинної недбалості. 
		Окрім того, суд вважає, що шкідливі наслідки, які настали внаслідок вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 , настали внаслідок обставин, які залежали від волі обвинуваченої, так як вона, належним чином виконуючи свої службові повноваження, в межах своїх посадових обов`язків могла усунути настання шкідливих наслідків.
		Свою вину у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України обвинувачена ОСОБА_3 визнала повністю, беззаперечно, та в судовому засіданні показала наступне.
		   Згідно наказу начальника Головного управління Держземагенства у Київській області ОСОБА_5 від 29.04.2013 № 101-к вона була призначена на посаду заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області в порядку переведення з посади головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області. 
		   На підставі вказаного наказу начальником Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області ОСОБА_6 видано наказ від 08.05.2013 № 20-к про призначення її на посаду заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області в порядку переведення з посади головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру.
		Відповідно, на той час, - на час вчинення нею злочину, вона обіймала в установі - Управлінні Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України мала статус службової особи.
		   Дійсно, при вивченні проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_7 та ОСОБА_8 нею було допущено службову недбалість, що потягнуло за собою передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 площею 0,2000 га та подальшу їх реєстрацію з порушенням вимог Земельного кодексу України.
		   Так, земельна ділянка площею 0,2000 га, яка надана у спільну власність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , перебуває у постійному користуванні ДП «Ржищівське лісове господарство» та відноситься до земель лісового фонду.
		   Відповідно, земельна ділянка площею 0,2000 га, яка надана у спільну власність ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , з 2005 року відноситься до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовується для ведення лісового господарства в порядку, визначеному Лісовим кодексом України, а також знаходиться за межами населеного пункту села Гребені.
		   Проте, вона, перебуваючи на той час на посаді заступника начальника Управління - начальника відділу державного земельного кадастру Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, та виконуючи функції головного спеціаліста відділу державного земельного кадастру, на якого покладено функції Державного кадастрового реєстратора, тобто будучи службовою особою, неналежним чином виконала свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, маючи обов`язок перевірити відповідність поданих документів вимогам законодавства, 24.03.2015, точного часу не пам`ятає, у приміщенні Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі Київської області, що за адресою: 09201, пл. Незалежності, 1, м. Кагарлик, Київська область, не передбачаючи можливості того, що внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов`язків може бути спричинено істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, у порушення вказаних норм не перевірила відповідність поданих документів вимогам законодавства, та зареєструвала земельну ділянку у Державному земельному кадастрі, про що зробила відмітку на проекті землеустрою щодо відведення у власність по 1/2 частині та передачу у спільну часткову власність земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , чим здійснила формування земельної ділянки.
		   На підставі вказаного рішення державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 22315299 від 23.06.2015, відповідно до якого за ОСОБА_9 та ОСОБА_8 оформлено право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - 0,2000 га (кадастровий номер 3222282800:04:305:0004), що розташована в АДРЕСА_2 .
		У вчиненому щиро розкаюється, усвідомлює всю протиправність своїх дій, просить суд суворо її не карати.
		Заявила клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», оскільки на день набрання чинності вищевказаного Закону мала двох неповнолітніх дітей.
		   Окрім того, обвинувачена ОСОБА_3 подала до суду письмове зізнання у вчиненому злочині, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України.
		   Перед прийняттям письмового зізнання у вчиненні злочину в обвинуваченої ОСОБА_3 судом з`ясовані наступні обставини:
		   - обвинувачена розуміє своє право, передбачене ст. 62 Конституції України, - вважати себе невинуватою, а також право, передбачене ст. 6 Конвенції, - на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку судом, який встановить обгрунтованість висунутого проти неї кримінального обвинувачення, або спростує його;    
		   - обвинувачена розуміє право допитувати свідків обвинувачення під час судового слідства та право на виклик та допит свідків захисту;
		   - обвинувачена розуміє, що якщо вона визнає себе винуватою у пред`явленому обвинуваченні, - ч. 1 ст. 367 КК України, то судовий розгляд може не відбутися, докази, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК, досліджуватися не будуть і тим самим вона відмовляється від процесуальних прав, на судовий розгляд, передбачених ст.21 КПК і ст.6 Конвенції;
		   - протягом останніх 72 годин сильнодіючих лікарських препаратів чи алкогольних напоїв обвинувачена не вживала;
		   - заява обвинуваченої про визнання вини не є результатом якихось погроз їй чи членам її сім`ї, або обіцянок;
		   - подаючи дану заяву, обвинувачена беззаперечно визнає, що винувата у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України;
		   - суд пояснив обвинуваченій кваліфікацію злочину, в якому обвинувачена визнає себе винуватою, і, відповідно, обвинувачена погоджується з такою кваліфікацією вчинених нею дій;
		   - обвинувачена погоджується із зібраними у справі доказами, як достовірними і допустимими;
		   - обвинувачена розуміє, що покарання їй буде призначено відповідно до вимог ст. 65 КК і що за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої ст. 66 КК, або ж відсутності (наявності) обставин, що обтяжують покарання, строк або розмір покарання, відповідно до положень ст. 69-1 КК не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (частини статті) обвинувачення;
		   - обвинувачена розуміє, що розмір та вид покарання, яке може бути їй призначено, не буде підставою для відмови від заяви про визнання вини, якщо обвинувачена подає її суду, а обвинувачена вправі буде оскаржувати тільки розмір та вид покарання;
		   - обвинуваченій роз`яснено що санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
		   - знаючи про розмір покарання, яке може бути призначене обвинуваченій, вона бажає відмовитися від роз`яснених їй прав і подати заяву про визнання вини;
		   Письмову заяву про зізнання обвинуваченої ОСОБА_3 приєднано до матеріалів кримінального провадження.
		Окрім повного визнання обвинуваченою ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України, про що нею подано письмову заяву про зізнання, органами досудового слідства зібрано і інші докази на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, однак, за клопотанням прокурора ОСОБА_4 та в силу ч. 3 ст. 349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, зокрема, суд визнав за не доцільне допит свідків, які зазначені в обвинувальному акті, а також визнав за недоцільне дослідження матеріалів справи, - доказів вини обвинуваченої, які були зібрані органами досудового слідства під час досудового слідства, обмежившись допитом обвинуваченої ОСОБА_3 , та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої, дослідженням матеріалів, що стосуються речових доказів, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються витрат на залучення експерта, обґрунтовуючи своє рішення наступним.
		   Згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. 
		При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		   Положення ч. 3 ст. 349 КПК України обвинуваченій ОСОБА_3 було роз`яснено судом в судовому засіданні, які їй зрозумілі.
		   Відповідно, суд на підставі положень ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченої ОСОБА_3 , та дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 , дослідженням матеріалів кримінального провадження, що стосуються речових доказів, дослідженням доказів, що стосуються витрат на залучення експерта.
		   Матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_3 :
		   - згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , який видано 11 вересня 2003 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, обвинувачена ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Кагарлик Київській області, відповідно, є громадянкою України, та на час вчинення злочину досягнула віку кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України;
		   - згідно картки фізичної особи  платника податків, виданої 08.10.2003 року Кагарлицькою ОДПІ, ОСОБА_3 має ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;
		   - згідно довідки - характеристики № 1589/02 - 41, яка видана 26.10.2017 року виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, обвинувачена ОСОБА_3 по місцю проживання характеризується позитивно;
		   - згідно довідки № 254, яка видана 11.01.2018 року виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради Київської області, ОСОБА_3 , 1980 року народження, зареєстрована в АДРЕСА_3 та має такий склад сім`ї:
		   - чоловік  ОСОБА_10 , 1975 р.н.;
		   - мати  ОСОБА_11 , 1955 р.н.;
		   - батько  ОСОБА_12 , 1951 р.н.;
		   - син  ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
		   - дочка  ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
		   - згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 12 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 має неповнолітню дитину, - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Кагарлик Київської області;
		   - згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , яке видане 30 червня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_3 має неповнолітню дитину, - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженку м. Кагарлик Київської області;
		   - згідно довідки № 20  09  003, яка видана 11.01.2018 року службою у справах дітей та сім`ї Кагарлицької районної державної адміністрації в Київській області, органом опіки та піклування не порушувалося питання щодо позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_3 відносно сина, - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
		   - Згідно довідки № 16.13  32, яка видана 11.01.2018 Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління Юстиції в Київській області Міністерства Юстиції України, в актових записах:
		   - про народження № 93 від 12.10.2004 року, складеного Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відносно ОСОБА_13 ;
		   - про народження № 55 від 30.06.2006 року, складеного Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відносно ОСОБА_14 , -
		   - відсутня відмітка про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 ;
		   - згідно довідки № 375, яка видана 26.10.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, ОСОБА_3 , 1980 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , за психіатричною допомогою не зверталася і на «Д» обліку в психіатричному кабінеті ІНФОРМАЦІЯ_7 не перебуває;
		   - згідно довідки № 641, яка видана 26.10.2017 року Поліклінікою Кагарлицької центральної районної лікарні, ОСОБА_3 , 1980 р.н., зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , за наркологічною допомогою не зверталася і на обліку в наркологічному кабінеті Кагарлицької ЦРЛ не перебуває.
		   - згідно довідки - вимоги про судимість № 143  25102017/32012, станом на 25.10.2017 року у відношенні обвинуваченої ОСОБА_3 відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності чи судимості немає;
		   - згідно п. 4 висновку органу пробації про можливість виправлення без обмеження або позбавлення волі на певний строк, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченої, її спосіб життя, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без обмеження волі або позбавлення волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).
		   Матеріали кримінального провадження стосовно речових доказів:
		   - згідно постанови т.в.о. начальника слідчого відділення Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_15 , в рамках даного кримінального провадження визнано в якості речового доказу та приєднано до матеріалів кримінального провадження наступні документи:
		   - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також проект землеустрою встановлення та зміни меж сіл Гребені та Юшки на території Гребенівської сільської ради, які поміщено до експертного пакету № 3232174;
		   - згідно квитанції від 20.11.2017 року про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017111190000020, вищевказані речові докази знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, відомості про вид упаковки та написи на ній чи про написи на бирці, - 3232174, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування, - 86, порядковий номер  237.
		   Матеріали кримінального провадження щодо витрат на залучення експерта.
		   - згідно довідки про витрати на проведення експертизи від 01.09.2017 № 19/13  3/82  СЕ/17 у кримінальному провадженні № 42017111190000020 вартість на залучення експерта складає 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн.
		   Обґрунтування судом призначення виду та розміру покарання.
		Суд, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності з положеннями ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_3 , наслідки вчиненого злочину, наявності відомостей про судимість, позицію сторони обвинувачення, - прокурора, висновок органу пробації.
		   Так, санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
		Згідно ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно, обвинувачена ОСОБА_3 вчинила злочин невеликого ступеню тяжкості.
		Обставини, які згідно п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченої ОСОБА_3 судом в судовому засіданні не встановлено.
		Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачена ОСОБА_3 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, відповідно, раніше не судима, вчинила злочин невеликого ступеню тяжкості, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, подала письмову заяву про зізнання, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, враховуючи висновок органу пробації, згідно з яким повторне вчинення злочину обвинуваченою ОСОБА_3 малоймовірне, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 можливо здійснити в умовах, без ізоляції від суспільства, призначивши їй покарання в межах санкції ч. 1 ст. 367 КК України.
		Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 основного покарання у виді штрафу та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади строком на 1 (один) рік, з урахуванням особи обвинуваченої та її характеризуючих обставин, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів, а застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 таких видів покарання, як виправні роботи, обмеження волі з урахуванням особи обвинуваченої та її характеризуючих обставин, які були досліджені судом, будуть занадто суворими, та такими, які не відповідають тяжкості вчиненого злочину, фактичним обставинами справи.
		Отже, враховуючи ті обставини, що обвинувачена  ОСОБА_3 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, відповідно, раніше не судима, вчинила злочин невеликого ступеню тяжкості, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, подала письмову заяву про зізнання, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, враховуючи висновок органу пробації, згідно з яким повторне вчинення злочину обвинуваченою ОСОБА_3 малоймовірне, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, тому до неї необхідно застосувати такий вид основного покарання, як штраф, в нижчій межі санкції, - двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн., та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади строком на 1 (один) рік.
		Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України судом під час судового засідання не виявлено.
		Заходи забезпечення кримінального провадження.
		Заходи забезпечення в даному кримінальному провадженні не застосовувалися.
		Щодо запобіжних заходів.
		Запобіжні заходи до обвинуваченої ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не застосовувалися.
		Цивільний позов.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.
		Речові докази по справі.
		Вирішення питання щодо речових доказів врегульовано ст. 100 КПК України, так:
		Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішення законної сили.
		   Так, під час досудового слідства на підставі постанови т.в.о. начальника слідчого відділення Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області капітана поліції ОСОБА_15 , в рамках даного кримінального провадження визнано в якості речового доказу та приєднано до матеріалів кримінального провадження наступні документи:
		   - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також проект землеустрою встановлення та зміни меж сіл Гребені та Юшки на території Гребенівської сільської ради, які поміщено до експертного пакету № 3232174;
		   Згідно квитанції від 20.11.2017 року про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017111190000020, вищевказані речові докази знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, відомості про вид упаковки та написи на ній чи про написи на бирці, - 3232174, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення досудового розслідування, - 86, порядковий номер  237.
		   Враховуючи вищевикладену норму КПК України, що стосується речових доказів, суд приходить до висновку щодо наступного:
		   - речові докази, а саме, - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також проект землеустрою встановлення та зміни меж сіл Гребені та Юшки на території Гребенівської сільської ради, які поміщено до експертного пакету № 3232174, які знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул.. Ярослава Мудорого, 13, - передати за належністю, - Відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, Площа Незалежності, 1.
		Процесуальні витрати.
		Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.
		   - згідно довідки про витрати на проведення експертизи від 01.09.2017 № 19/13  3/82  СЕ/17 у кримінальному провадженні № 42017111190000020 вартість на залучення експерта складає 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн.
		   Відповідно, кошти в сумі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. у виді витрат на залучення експерта слід стягнути з обвинуваченої ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Кагарлик, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий 11 вересня 2003 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на рахунок держави.
		   Що ж стосується клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», то дане клопотання підлягає до задоволення з огляду на наступні фактичні обставини справи та норми права.
		Норми матеріального права, використані судом при вирішенні клопотання.
		Конституція України:
		- згідно п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експертизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; основи організації та діяльності адвокатури.
		- згідно п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються засади цивільно  правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
		- згідно ч. 3 ст. 92 Конституції України Законом України оголошується амністія.
		Кримінальний кодекс України:
		- згідно ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування, заміна більш м`яким, а ткож пом`якшення призначеного покарання, крім звільнення від покарання або пом`якшення покарання на підставі Закону України про амністію чи акта про помилування, може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
		- згідно ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
		- згідно ст. 86 КК України:
		1. Амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб.
		   2. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
		   Закон України «Про застосування амністії в Україні».
		- згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
		- згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України, та цього Закону.
		- згідно ч. 3 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія не застосовується до осіб, визначених статтею 4 цього Закону.
		- згідно п. а ч. 1 ст. 2 Закону України «Про застосування амністії в Україні» законом про амністію може бути передбачено повне звільнення зазначених у ньому осіб від відбування призначеного судом покарання (повна амністія).
		- згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
		- згідно ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в України» амністія не може бути застосована до:
		б) осіб, яким смертну кару в порядку помилування замінено на позбавлення волі, і до осіб, яких засуджено до довічного позбавлення волі;
		   в) осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії;
		   г) осіб, яких засуджено за злочини проти основ національної безпеки України, терористичний акт, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
		   д) осіб, яких засуджено за злочин або злочини, що спричинили загибель двох і більше осіб;
		   е) осіб, стосовно яких протягом останніх десяти років було застосовано амністію або помилування незалежно від зняття чи погашення судимості та які знову вчинили умисний злочин.
		   Амністія також не застосовується до осіб, засуджених за умисне вбивство; катування; насильницьке донорство; незаконне позбавлення волі або викрадення людини, якщо при цьому сталося заподіяння смерті, або нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою смерть.
		   Законом про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на які амністія не поширюється.
		- згідно ст. 8 Закону України «Про застосування амністії в Україні» особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до закону про амністію підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніш як протягом трьох місяців після опублікування закону про амністію.
		Закон України «Про амністію в 2016 році».
		Отже, 06.09.2017 року в загальнодержавному засобі друкованої інформації, - газеті «Урядовий Кур`єр», № 165 (6034), опубліковано Закон України «Про амністію в 2016 році» від 22 грудня 2016 року, № 1810  VII.
		Згідно ст. 18 Закону України «Про амністію в 2016 році» цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і підлягає виконанню протягом трьох місяців.
		Відповідно, вищевказаний закон набрав чинності 07.09.2017 року.
		Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно яких не набрали законної сили, - не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей  інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
		Згідно ст. 10 Закону України «Про амністію в 2016 році» виконання цього Закону покладається на суди.
		Згідно п. «б» ч. 2 ст. 10 Закону України «Про амністію в 2016 році» застосування цього Закону здійснюється до осіб, яких засуджено до покарання у виді штрафу, якщо на день набрання чинності цим Законом це покарання не виконано, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
		Згідно п. «г» ч. 2 ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» застосування цього Закону здійснюється щодо осіб, стосовно яких судом ухвалено вироки, що не набрали законної сили, - за клопотанням самої особи, її захисника чи законного представника.
		Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про амністію в 2016 році» рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом щодо кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
		Згідно ст. 15 Закону України «Про амністію в 2016 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.
		Застосування вищевказаних норм матеріального права до фактичних обставин справи.
		Отже, в матеріалах кримінального провадження містяться:
		   - свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 12 жовтня 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, де зазначено, що ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Кагарлик Київської області, Україна, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 12 жовтня 2004 року зроблено відповідний актовий запис за № 93.
		   В графі «мати» зазначена ОСОБА_3 , - обвинувачена по даному кримінальному провадженню.
		   - свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , яке видане 30 червня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, де зазначено, що ОСОБА_14 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Кагарлик Київської області, Україна, про що в Книзі реєстрації народжень 30 червня 2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 55.
		   В графі «мати» зазначена ОСОБА_3 , - обвинувачена по даному кримінальному провадженню.
		Відповідно, обвинувачена ОСОБА_3 станом на час набрання чинності Законом України «Про амністію в 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810  VII, який набрав чинності 07.09.2017 року, має двох неповнолітніх дітей.
		Окрім того, в матеріалах кримінального провадження містяться:
		   - довідка № 20  09  003, яка видана 11.01.2018 року службою у справах дітей та сім`ї Кагарлицької районної державної адміністрації в Київській області, з якої вбачається, щоорганом опіки та піклування не порушувалося питання щодо позбавлення батьківських прав гр.. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки АДРЕСА_3 відносно сина, - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
		   - довідка № 16.13  32, яка видана 11.01.2018 Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального Управління Юстиції в Київській області Міністерства Юстиції України, в актових записах:
		   - про народження № 93 від 12.10.2004 року, складеного Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відносно ОСОБА_13 ;
		   - про народження № 55 від 30.06.2006 року, складеного Кагарлицьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області відносно ОСОБА_14 , -
		   - відсутня відмітка про позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_3 ;
		- з яких вбачається, що обвинувачена ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей не позбавлялася.
		Також в матеріалах справи міститься довідка  вимога про судимість 143  25102017/32012 від 25.10.2017 року, з якої вбачається, що до обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , раніше Закон України Про амністію не застосовувався.
		Отже, судом встановлено наступне:
		1. обвинувачена ОСОБА_3 на час набрання чинності Законом України «Про амністію в 2016 році», та станом на час розгляду даного кримінального провадження має статус обвинуваченої, відповідно, злочин, який вчинено обвинуваченою ОСОБА_3 , а саме, вчинено 24.03.2015 року, - вчинено обвинуваченою до набрання чинності Законом України «Про амністію в 2016 році», а тому вона підпадає під положення ч. 1 ст. 13 Закону України «Про амністію в 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810  VII, який набрав чинності 7 вересня 2017 року.
		2. Злочин, вчинений ОСОБА_3 , а саме, злочин, передбачений ч. 1 ст. 367 КК України, відноситься до категорії злочинів невеликого ступеню тяжкості, - на підставі ч. 2 ст. 12 КК України.
		   Так, санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двохсот п`ятдесяти до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
		Згідно ч. 2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		3. Відповідно, обвинувачена ОСОБА_3 підпадає під положення п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році», адже:
		1). Злочин, вчинений обвинуваченою ОСОБА_3 є злочином невеликого ступеню тяжкості;
		2). Обвинувачена ОСОБА_3 має двох неповнолітніх дітей, тобто, дітей, яким не виповнилося 18 років.
		3). Обвинувачена ОСОБА_3 не підпадає під положення ст. 9 Закону України «про амністію в 2016 році».
		Що ж стосується задоволення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 щодо звільнення її від відбування додаткового покарання, - позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, то слід зазначити наступне.
		Відповідно, слід зазначити, що Закон України «Про амністію в 2016 році» в свої структурі мітить як імперативні норми, (такі, що підлягають до застосування в будь  якому випадку), - п. «в» ч. 1 ст. 1, так і альтернативні норми, (такі, які передбачають вибір суду при її застосуванні), - ст. 15 Закону.
		Відповідно, в даному випадку до обвинуваченої ОСОБА_3 у будь  якому випадку необхідно застосувати імперативну норму Закону України «Про амністію в 2016 році», - п. «в» ст. 1 Закону, що ж стосується альтернативної норми, - ст. 15 Закону, то в даному випадку, на думку суду слід застосовувати ч. 1 ст. 11 Закону.
		Відповідно, в даному випадку, на думку суду, в зв`язку з тим, що законодавець не передбачив конкретно визначених підстав, при наявності яких слід застосовувати звільнення від відбування додаткового покарання, при слуханні проваджень даної категорії, - звільнення від додаткового покарання, слід застосовувати положення ч. 6 ст. 9 КПК України.
		Так, згідно ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 КПК України.
		Так, в даному випадку, на думку суду, при вирішенні питання щодо звільнення від додаткового покарання, окрім п.п. 1  4, слід застосувати таку засаду кримінального провадження, яка передбачена п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України.
		Згідно п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинна відповідати змагальності сторін та свободі в поданні ними суду своїх доказів і доведені перед судом їх переконливості.
		Норма, яка передбачена п. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України, більш чітко деталізована в положеннях ст. 22 КПК України, - змагальність сторін та свобода в поданні ними до суду своїх доказів у доведенні перед судом їх переконливості.
		Так, згідно ч.ч. 1, 2 ст. 22 КПК України:
		Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
		Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		З огляду на вищевказані обставини справи, які були досліджені судом в судовому засіданні, суд вважає, що є в наявності в достатньому обсязі оціночні критерії, які дають змогу суду застосувати до обвинуваченої ОСОБА_3 положення ст. 15 Закону України «Про амністію в 2016 році», - звільнення від відбування додаткового покарання, призначеного судом у виді позбавлення права обіймати певні посади, з огляду на наступні обставини справи:
		- обвинувачена ОСОБА_3 раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, відповідно, раніше не судима, вчинила злочин невеликого ступеню тяжкості, щиро розкаялася, активно сприяла розкриттю злочину, подала письмову заяву про зізнання, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, враховуючи висновок органу пробації, згідно з яким повторне вчинення злочину обвинуваченою ОСОБА_3 малоймовірне, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
		На думку суду, вищевказані обставини свідчать про достатній рівень правослухняності обвинуваченої після вчинення злочину, під час проведення досудового та судового слідства.
		Відповідно, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку щодо наявності як формально  юридичних підстав для звільнення обвинуваченої ОСОБА_3 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення прав обіймати певні посади, так і наявності оціночних підстав, що, на думку суду, є підставою для задоволення клопотання обвинуваченої в даній частині.
		Враховуючи вищевикладене, керуючись п.п. 14, 22 ч. 1 ст. 92, ч. 3 ст. 92 Конституції України, ст..ст.12, 65, ч. 1 ст. 367 КК України, положеннями Закону України «Про застосування амністії в Україні», п. «в» ст. 1, ст.ст. 11, 13, 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810  VII, який набрав чинності 7 вересня 2017 року, ст.ст. 100, 174, ч. 1 ст. 369, 370, 371, ч.ч. 2, 3 ст. 373, 374  376 КПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні ним злочину, який передбачено ч. 1 ст. 367 КК України, як за вчинення протиправних дій, які виразились у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, і призначити їй основне покарання у виді штрафу в розмірі двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн., та додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які пов`язані з виконанням функцій Державного кадастрового реєстратора строком на 1 (один) рік.
		    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування як основного покарання у виді штрафу в розмірі двісті п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - - 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн., так і додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, які пов`язані з виконанням функцій Державного кадастрового реєстратора строком на 1 (один) рік, які призначені на підставі даного вироку, - на підставі п. «в» ч. 1 ст. 1, ст. 15 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року № 1810  VII, який набрав чинності 7 вересня 2017 року.
		Заходи забезпечення кримінального провадження.
		Запобіжні заходи.
		Запобіжний захід до засудженої ОСОБА_3 в рамках даного кримінального провадження не застосовувався.
		Цивільний позов.
		Цивільний позов по даному кримінальному провадженню не заявлявся.
		Речові докази по справі.
		   - проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , а також проект землеустрою встановлення та зміни меж сіл Гребені та Юшки на території Гребенівської сільської ради, які поміщено до експертного пакету № 3232174, які знаходяться на відповідальному зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Кагарлицького ВП Обухівського ВП ГУ НП в Київській області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул.. Ярослава Мудорого, 13, - передати за належністю, - Відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, Площа Незалежності, 1.
		Процесуальні витрати.
		   Стягнути з ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Кагарлик, громадянки України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , виданий 11 вересня 2003 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на рахунок держави кошти в сумі 7422 (сім тисяч чотириста двадцять дві) грн. витрат на залучення експерта.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кагарлицький районний суд.
		Обвинуваченому та прокурору копію вироку на підставі ч. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.
		Учасники судового провадження мають право на підставі ч. 6 ст. 366 КПК України отримати в суді копію вироку.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні. 
		                       
		 
		 Суддя: ОСОБА_16 Закаблук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...