Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 698/425/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Грубе порушення законодавства про працю.
Надіслано для оприлюднення: 15.01.2018. Зареєстровано: 15.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2018.
Дата набрання законної сили: 15.02.2018
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Справа № 698/425/16-к
		Провадження № 1-кп/698/45/18
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		15 січня 2018 р.смт. Катеринопіль
		Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:
		 головуючого судді:  ОСОБА_1 ,
		 за участі секретаря: ОСОБА_2 , 
		 за участю учасників судового провадження: 
		 прокурора: ОСОБА_3 ,
		 обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		 захисника ОСОБА_5 ,
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Катеринопіль в залі суду в приміщенні Катеринопільського районного суду Черкаської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250180000042 від 02.02.2016 року по обвинуваченню:
		  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, одруженого, невійськовозобов`язаного, раніше несудимого:
		 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 126, ч.2 ст. 172 КК України,-
		В С Т А Н О В И В:
		 ОСОБА_4 01.02.2016 року близько 19 год. 15 хв. в смт. Катеринопіль Черкаської області, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння та знаходячись в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_3 та на праві особистої власності належить ОСОБА_6 , умисно, під час виниклого конфлікту із неповнолітньою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка без трудового договору працювала у зазначеному магазині продавцем, протиправно, на ґрунті особистих неприязних відносин, які виразились невдоволенні працею продавця, затягнув останню до підсобного приміщення магазину та наніс один удар долонею правої руки по обличчю потерпілій ОСОБА_8 в область виска, в результаті якого вона відчула сильний фізичний біль та погіршення стану свого здоров`я.
		 Він же будучи фізичною особою-підприємцем та здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 виданого 30.08.2001 року, в порушення вимог ст.ст. 43, 45, 46 Конституції України ст.ст. 2, 24, 29, 51, 57, 189, 253 КЗпП України, ст.ст. 1, 5, 12, 30 Закону України «Про оплату праці», здійснюючи підприємницьку діяльність за адресою: АДРЕСА_1 в період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року, без укладення трудових договорів та оформлення офіційних трудових відносин, використовував найману працю неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та неповнолітньої ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме, не повідомляючи про працевлаштування неповнолітніх органи служби у справах дітей та державну фіскальну службу про прийняття останніх на роботу, прийняв останніх на роботу на посаду продавців магазину із графіком роботи з 08:00 год. до 20.00 год., завідомо знаючи про те, що вказані особи є неповнолітніми, яким не встановив скорочений робочий час, не роз`яснив їх права і обов`язки та не проінформував під розписку про умови праці, яким не виплачував заробітну плату, не сплачував жодних податків та інших загальнообов`язкових платежів, пов`язаних із зайнятістю вказаних осіб, що призвело до позбавлення неповнолітніх ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 трудових та соціальних гарантій, передбачених законодавством про працю та соціального забезпечення.
		Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, підтвердив обставини їх вчинення, так як вони викладені у вироку вище, пояснив, що будучи на час інкримінованого йому злочину приватним підприємцем він здійснював роздрібну торгівлю в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_6 . Маючи потребу в найманій праці продавців він період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року, погодився пропозицію неповнолітніх дівчат ОСОБА_7 та ОСОБА_9 прийняти їх на роботу. Він допустивши цих неповнолітніх до роботи продавцями дійсно не вжив заходів спрямованих на створення тих умов праці, що необхідні для роботи неповнолітніх та не вживав заходів до їх офіційного працевлаштування маючи намір зробити це після того як вони закінчать навчання.
		Також показав, що 01.02.2016 року близько 19 год. 15 хв. він перебував в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який розташований по АДРЕСА_3 , де між ним та потерпілою ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який був пов`язаний з тим що за резутьтатами ревізії була виявлена недостача. При цьому як продавець ОСОБА_9 , так і ОСОБА_7 негативно сприйняли результати ревізії та почали категорично заперечувати свою причетність до виявленої недостачі та почали демонстративно їх розмову записувати на мобільний телефон. При цьому він мав інформацію від людей, що ОСОБА_9 і ОСОБА_7 вечорами виносили до свого місця проживання товари з магазину, тому така їх поведінка збурила його і він, перебуваючи в збудженому стані, не втримався та вдарив по обличчю удар долонею правої руки по обличчю потерпілої ОСОБА_8 . 
		Обвинувачений зазначив, що щиро кається у вчиненому та зробив для себе відповідні висновки.
		В судовому засіданні, у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів у справі, а саме: показів потерпілиї та їх представників, свідків та письмових доказів, оскільки фактичні обставини нікім не оспорюються та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності позиції учасників судового провадження.
		Оцінюючи докази зібрані в судовому засіданні, суд находить винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведеною.
		Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у навмисному нанесенні потерпілій ОСОБА_10 удару результатом чого стало завдання фізичного болю останній, суд кваліфікує за ч.1 ст. 126 КК України. Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились у грубому порушенні законодавства про працю, вчинене щодо неповнолітніх суд кваліфікує за ч.2 ст. 172 КК України.
		При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість скоєних ним кримінальних правопорушень, те що вони відноситься до злочинів невеликої та середньої тяжкості, є умисними, особу обвинуваченого, який свою вину визнав повністю, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має позитивні характеристики, має батька похилого віку, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, усвідомив протиправність своїх дій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, а також те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. 
		У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого - є щире каяття.
		У відповідності до ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого  є вчинення злочину в стані алкогольно спяніння.
		З урахуванням викладеного вище, враховуючи думку прокурора та потерпілих щодо призначеного покарання, а також відсутність фактично завданої злочином шкоди, суд вважає, що обвинуваченому необхідно обрати покарання за вчинення злочину передбаченого ч.1 ст. 126 КК України, враховуючи його вчинення при обтяжуючих вину обставинах, у виді громадських робіт в межах санкції статті, а за вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 172 КК України у виді арешту в межах санкції статті.
		Під час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_4 , заявив клопотання про звільнення його від покарання на підставі п. п. «е» і «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він є постраждалим від наслідків аварії на ЧАЕС 4 категорії, на підтвердження чого надав копію відповідного посвідчення та має має батька, який досяг 70-річного віку на підтвердження чого надав копію свого свідоцтва про народження та копію паспорта батька.
		Захисник - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого.
		Прокурор не заперечував проти застосування відносно ОСОБА_4  Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.
		Вислухавши думку учасників кримінального провадження суд вважає, що дане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного. 
		Згідно п.п. «е» і «є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи визнані винними у вчиненні умисних злочинів, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких, за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно яких не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим законом є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи - особи, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР, а також особи, які мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку, за умови, що у цих батьків немає інших працездатних дітей.
		Закон України від 22.12.2016року «Про амністію у 2016 році» набрав законної сили 07.09.2017року.
		Згідно ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії - вирішує суд.
		ОСОБА_4 не відноситься до осіб, зазначених у ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», щодо яких не може бути застосована амністія.
		Судом встановленою, що ОСОБА_4 є потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що об`єктивно підтверджується даними копії відповідного посвідчення (а.с.81), а також має батька ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який досяг 70-річного віку. Даних про наявність у якого інших працездатних дітей суду не надано, а тому суд вважає необхідним звільнити ОСОБА_4 від призначеного судом покарання на підставі п.п. «е» і «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року.
		Цивільний позов не заявлявся. Судові витрати по справі відсутні.
		Питання щодо речових доказів вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		З А С У Д И В :
		ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_6  визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 126, ч. 2 ст. 172 КК України, за якими призначити йому покарання:
		- за ч.1 ст. 126 КК України - у виді 80 (восьмидесяти) годин громадських робіт;
		- за ч. 2 ст. 172 КК України - у виді 2 (двох) місяців арешту.
		Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_4 призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом повного поглинання менш сурового покарання більш суровим остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) місяців арешту.
		Речові докази - ключі що передані на зберігання до кімнати речових доказів Катеринопільського ВП передати ОСОБА_6  за належністю.
		На підставі п.п. «е» і «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за даним вироком. 
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому не обиралася.
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Головуючий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...