Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/570/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2018. Зареєстровано: 21.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 23.01.2018.
Дата набрання законної сили: 15.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 номер провадження справи  5/35/15
		     
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		  
		15.01.2018                                                                                       Справа № 905/570/14
		 
		Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши скаргу від 29.11.2017 за вих. № 31/13-4876 Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 
		 
		За позовом: Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (04116, Київська область, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)
		До відповідача: Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь (84036, Донецька область, м. Краматорськ) 
		про стягнення 12 824 188,26 грн. 
		 
		за участю: Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, Київська область, м. Київ, вул. Городецького, 13)
		 
		 
		Представники сторін:
		Від позивача: не зявився
		Від відповідача: не зявився
		Від ВДВС: ОСОБА_1, довіреність №3706/20.3-03 від 29.12.2017р.
		 
		СУТНІСТЬ СПОРУ:
		 
		04.12.2017 до господарського суду Запорізької області від Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України надійшла скарга від 29.11.2017 за вих. № 31/13-4876 Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
		Ухвалою суду від 04.12.2017р. вказану скаргу прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 15.01.2018р. 
		Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017р.
		Згідно з п. 11 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Враховуючи, що скаргу вже прийнято до розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діяла станом на день надходження скарги до суду, а саме 04.12.2017р., однак, відповідно до положень нового Господарського процесуального кодексу України, який набрав чинності 15.12.2017р., статтею 342 нового ГПК України встановлено обмежений строк розгляду скарги, а саме скарга розглядається у десятиденний строк, виходячи з положень цієї статті ГПК України, суд встановлює кінцевий строк розгляду скарги  25.01.2018р.
		Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 15.01.2018р. здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу за допомогою ПАК Оберіг.
		У судовому засіданні 15.01.2018р. представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надав суду письмові пояснення від 15.01.2018р. за вих. № 908/570/14/03-03, у яких просить суд відмовити заявнику у задоволені скарги. Також, представник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України заявив усне клопотання про відкладення розгляду скарги.
		У судове засідання 15.01.2018р. представник заявника та боржника не зявилися, про причини неявки божника суду не повідомили. Про дату, час та місце призначеного судового засідання були повідомлені належним чином шляхом направлення на їх адресу відповідної ухвали. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника боржника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Документи витребувані ухвалою суду від 04.12.2017р. не надіслали.
		15.01.2018р. до суду від Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України надійшли письмові пояснення від 11.01.2018р. за вих. №31/13-37,  у яких заявник просить суд відкласти розгляд скарги у звязку з неможливістю забезпечити присутність уповноваженого представника для участі в судовому засіданні. 
		Відповідно до п. 4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.   
		Положеннями   пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
		Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
		З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
		Відповідно до ст. 342 ГПК України   зазначено, що скарга   має бути розглянута у 10 денний строк.
		Одночасно,   обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
		У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що   розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)
		При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
		Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998р. суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв'язку зі складністю справи, а у справі   "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв'язку з поведінкою заявників.
		Згідно з приписами ст.114 ГПК України,   суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій;   строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.   
		Беручи до уваги наведене вище, враховуючи предмет спору, характер процесу, а також необхідність отримання від сторін письмових пояснень по суті скарги, необхідних для повного та об'єктивного вирішення скарги,   суд дійшов висновку про необхідність відкладення слухання скарги в межах розумного строку.
		У зв'язку з цим   скарга    не може бути вирішена   у даному засіданні і розгляд скарги підлягає відкладенню.
		Керуючись ст. ст. 114, 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Розгляд скарги відкласти на 25.01.2018 р. о/об 11 год. 00 хв. 
		2. Запропонувати заявнику та боржнику надати: письмові пояснення/заперечення по суті скарги, докази направлення сторонам (фіскальний чек, опис вкладення у цінний лист) надати суду до початку розгляду скарги.
		3. Запропонувати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надати: письмові пояснення старшого державного виконавця Мурихіна С.В., документи про призначення Мури хіна С.В. на відповідну посаду; письмові пояснення щодо дій, що вживалися державним виконавцем для виконання рішення суду; письмові пояснення щодо винесення постанови про обєднання виконавчих проваджень.
		4. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України документи, що підтверджують повноваження представників.
		5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
		6. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.
		 
		Також, відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу  України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обовязків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу (п. 1); зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству (п. 2); неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин (п. 3); невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк (п. 4); порушення заборон, встановлених частиною десятою статті 188 цього Кодексу (п. 5).
		 
		 
		Суддя                             К.В. Проскуряков

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...