Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 562/2259/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2018. Зареєстровано: 23.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2018.
Дата набрання законної сили: 07.06.2018
Результат оскарження 07.06.2018 Апеляційний суд Рівненської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 562/2259/15-к 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		22.01.2018 року                        Здолбунівський районний суд
		                                   Рівненської області
		в складі: головуючого судді                     ОСОБА_1 
		при секретарі                         ОСОБА_2 
		за участю прокурора                         ОСОБА_3 
		       обвинуваченого                     ОСОБА_4 
		       захисника обвинуваченого - адвоката         ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів кримінальне провадження № 12015180130000395 по обвинуваченню
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне Рівненської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 03 липня 2013 року Рівненським міським судом Рівненської області за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.1 ст.121 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробовуванням строком три роки
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		Досудовим розслідуванням ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, який скоїв при наступних обставинах.
		Так, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він у період часу з 02.07.2015 по 29.07.2015 року, не будучи посадовою особою суб`єкта господарської діяльності, відомості про якого включені до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, на території, що за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи торгову вагу «ВТ 4014-500Ш, № 3963, 1992 г.» здійснював діяльність, пов`язану із купівлею побутового металобрухту у населення за готівку та зберіганням його в контейнері, з метою реалізації юридичним або фізичним особам  суб`єктам підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом, чим організував незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту. Діяльність пункту здійснювалась з порушенням вимог ст.4 Закону України «Про металобрухт», № 619-14 від 05.05.1999 року, в редакції закону від 06.06.2015 року.
		Таким чином на думку сторони обвинувачення своїми умисними діями що виразилися в прийомі брухту чорних та кольорових металів, організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.213 КК України.
		Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та категорично заперечив факт прийняття та здачі металобрухту. Пояснив, що його знайомийОСОБА_6 на початку липня 2015 року запропонував йому за його відсутності охороняти в денну пору доби територію в АДРЕСА_2 , де в нього знаходиться металевий контейнер в якому, як з`ясувалося пізніше знаходився металобрухт та ваги. Одного дня, під час перебування за вказаною адресою до нього підійшли невідомі особи (близько 5 осіб), які хотіли здати металобрухт, на що він їм відмовив. Один чоловік отримавши відмову, перекинув через огорожу мішок білого кольору із невідомим вмістом та після цього пішов. Через деякий час на зазначену територію зайшли близько 5 осіб, один з яких пред`явив посвідчення працівника міліції, та почали на підставі ухвали слідчого судді проводити обшук та вилучення речей з металевого контейнера. Один із зазначених осіб, перед проведенням обшуку, взяв попередньо залишений невідомим чоловіком мішок білого кольору із невідомим вмістом та поклав його до металевого контейнеру на металобрухт. Металобрухт був зважений та поміщений на причеп трактора. Також ОСОБА_4 дав показання, що поряд з територією, яку він охороняв знаходився інший такий же самий контейнер в якому здійснювався прийом металобрухту. Він часто спілкувався з хлопцем на ім`я ОСОБА_7 , який там працював, допомагав йому розвантажувати автомобілі, класти на вагу мішки з металобрухтом людям, які його привезли чи принесли у пункт приймання металобрухту. Він не виключає того, що саме свідкам, які вказали на нього він допомагав, а тому вони його запам`ятали.
		Аналізуючи докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом приходить до наступного висновку
		Згідно ст.23 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Відповідно до ч.2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		За клопотанням сторони обвинувачення в судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
		Так, свідок ОСОБА_8 дав суду показання, що з кінця червня 2015 року по 12.07.2015 року він неодноразово здавав зібраний металобрухт в пункт прийому металобрухту, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , дали показання, що в 29 липня 2015 року здавали у АДРЕСА_2 металобрухт. Прийом металобрухту здійснював невідомий чоловік, який після зважування поміщав металобрухт до металевого контейнера та розраховувався готівковими коштами залежно від ваги прийнятого металобрухту.
		Проте, дані показання свідків не спростовують показання обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що поряд знаходився, ще один пункт прийому металобрухту і він допомагав особі, яка приймала металобрухт складати його, а тому вони могли його запам`ятати.
		Крім того, суд враховує той факт, що вказані свідки обвинувачення співпрацюють з поліцією та досить часто приймають участь в проведенні слідчих дій по різних кримінальних провадженнях.
		Також сторона обвинувачення в якості доказів винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальному правопорушення покликається на наступні докази, які досліджені в судовому засіданні:
		- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з якого вбачається, що обвинувачений ОСОБА_11 не зареєстрований (Т.2 а.с.35);
		- ухвала слідчого судді Здолбунівського районного суду від 27 липня 2015 року, якою надано дозвіл слідчому СВ Здолбунівського РВУМВС України в Рівненській області ОСОБА_12 на проведення обшуку території, що в АДРЕСА_2 , а саме: місця здійснення ОСОБА_4 операцій з брухтом чорних та кольорових металів без державної реєстрації та спеціального дозволу (Т.2 а.с.43);
		- протокол обшуку від 29.07.2015 року, проведений на підставі ухвали слідчого судді Здолбунівського районного суду від 27.07.2015 року, за адресою АДРЕСА_2 під час якого із металевого контейнера, що знаходився під накриттям вагової вилучено брухт чорних та кольорових металів, 2 металеві ваги, які визнано речовими доказами у кримінальному провадженні;
		- постанову старшого слідчого СВ Здолбунівського РВУМВС України в Рівненській області ОСОБА_12 від 29 липня 2015 року, якою визнано речовими доказами вилучені в ході проведення обшуку металевого контейнера, що знаходився під накриттям 1802 кг. брухту чорних металів, 1 кг. алюмінію, 600 гр. міді, 4 кг. свинцю, 2 металевих ваги (Т.2 а.с.50);
		- протоколи проведення слідчого експерименту від 29 липня 2015 року за участю свідка ОСОБА_10 , від 27 липня 2015 року за участю свідка ОСОБА_8 , від 29 липня 2015 року за участю свідка ОСОБА_9 , від 12 липня 2015 року за участю свідка ОСОБА_13  під час яких свідки вказали на обставини при яких вони здавали металобрухт за адресою АДРЕСА_2 (Т.2 а.с.84-86, 87-89, 90-92, 93-95);
		- протоколи пред`явлення для впізнання від 15 серпня 2015 року за участю свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 згідно яких вказані свідки вказали на обвинуваченого, як особу, яка приймала у них металобрухт (Т.2 а.с.132-147).
		Свідки сторони захисту  ОСОБА_14 , ОСОБА_6 дали наступні показання.
		Так, свідок ОСОБА_14 дав суду показання, що з 01.07.2015 року він перебував на посаді директора ТзОВ «Західметінвест», який здійснює господарську діяльність пов`язану з операціями з брухтом чорних та кольорових металів відповідно до установчих документів та дозволів і ліцензій. Близько кінця червня 2015 року,він в особі директора ТОВ «Західметінвест» уклав договір купівлі-продажу металобрухту чорних та кольорових металів з підприємствомКременецьке молоко, що в м.Кременець, загальна вага придбаного металобрухту становила близько 1838 кг., серед якого був брухт чорних та кольорових металів. Для транспортуванняпридбаного металобрухту чорних та кольорових металів з м.Кременець було орендовано транспортний засіб разом з металевим контейнером. Проте, при транспортуванні металобрухту 01.07.2015 року неподалік м.Здолбунів автомобіль, який перевозив металобрухт зламався. Коливодій автомобіля зателефонував йому та повідомив про факт поломки він відразу згадав, що його знайомий ОСОБА_6 орендує в м.Здолбунів територію. Зателефонувавши відразу до ОСОБА_6 він запропонував йому укласти договір відповідального зберігання на що останній погодився. Того ж дня ОСОБА_6 під`їхав до м.Здолбунів та показав водієві поломаного автомобіля орендовану ним територію, де вони і помістили контейнер з придбаним металобрухтом. В подальшому 01.07.2015 року він, як директор ТОВ «Західметінвест» уклав з ОСОБА_6 , який є фізичною особою - підприємцем в м.Рівне договір про відповідальне зберігання майна. 03 серпня 2015 року він звернувся до ОСОБА_6 щодо повернення ввіреного йому майна на що той відповів, що воно було вилучено працівниками Здолбунівського РВУМВС під час проведення обшуку. В подальшому ним була подана скарга Начальнику Здолбунівського РВУМВС України в Рівненській області з приводу незаконного вилучення належного ТОВ «Західметінвест» металобрухту.
		Свідок ОСОБА_6 дав суду показання, що 01 червня 2015 року він уклав з ТзОВ «Укрцемремонт Волинь» договір оренди нерухомого найму № 1, відповідно до якого він взяв у тимчасове платне користування (найм) приміщення площею 74,32 м.кв., яке являється накритою територією вагової та знаходиться в м.Здолбунів, вул.Стефановича,1, Рівненської області. В подальшому ним було укладено з ТОВ «Західметінвест» договір відповідального зберігання майна на підставі якого йому було передано на відповідальне зберігання металобрухт, контейнер, ваги у кількості двох штук. Дане майно було передано йому на зберігання в зв`язку з поломкою поблизу м.Здолбунів автомобіля, який перевозив вказане майно з м.Кременець. Враховучи те, що вказана територія не охоронялася, то він навідувався туди інколи сам. В зв`язку із зайнятістю він неодноразово просив свого знайомого ОСОБА_4 щоб він в денну пору доби спостерігав за майном ТзОВ «Західметінвест», яке зберігалося у нього на орендованій території.
		Договір оренди нерухомого майна № 1 від 01.06.2015р., укладений з ТОВ «Укрцемремонт Волинь» та ОСОБА_6 відповідно до умов якого останній бере у тимчасове платне користування (найм) приміщення площею 74,32 м.кв.
		Відповідно до Договору № 5/06-15/1 від 01 липня 2015 року укладеного між ТОВ «Західметінвест» та ОСОБА_6 та Акту № 01 приймання передачі майна до Договору відповідального зберігання майна № 15/06-15/1 від 01 липня 2017 року ОСОБА_6 прийняв від ТОВ «Західметінвест» на відповідальне зберігання наступне майно: контейнер автомобільний залізний (зеленого кольору), металобрухт кольорових та чорних металів вагою 1838 кг., ваги електронні Вест 600 AIZE, 2015 р.в., ваги механічні.
		Факт належності ТОВ «Західметінвест» вилученого під час обшуку металобрухту стверджується договором № 15/06-11/1 купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів від 11 червня 2015 року, Додатковою угодою № 1 до Договору купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів № 15/06-11/1 від 11 червня 2015 року, Договором № 0615-22/1 купівлі-продажу брухту та відходів кольорових та чорних металів від 22 червня 2015 року, Додатковою угодою № 1 до Договору № 0615-22/1 купівлі-продажу брухту та відходів кольорових та чорних металів від 22 червня 2015 року, які укладені між ТОВ «Західметінвест» та ТОВ «Кременецьке молоко», Договором № 001 про перевезення вантажів територією України від 01 травня 2015 року, укладений між ТзОВ «Західметінвест» та ФОП ОСОБА_15 .
		Вказані показання свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , а також досліджені договори повністю узгоджуються з показаннями обвинуваченого ОСОБА_4 . Стороною обвинувачення вказані показання свідків та досліджені документи жодним доказом не спростовані.
		Предметом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.213 КК України є: 1) металобрухт - брухт кольорових і чорних металів; 2) приміщення та споруди, в яких розташовуються незаконні пункти прийому, схову та збуту металобрухту; 3) вказані незаконні пункти.
		Згідно з ст.1 Закону України «Про металобрухт» металобрухтом є непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
		Незаконний пункт прийому, схову та збуту металобрухту - це місце, на базі якого фактично провадяться недозволені операції по збиранню, заготівлі, переробці та реалізації брухту чорних та (або) кольорових металів.
		Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.213 КК України є порядок здійснення операцій з металобрухтом як різновид господарської діяльності.
		До операцій з металобрухтом належать збирання, заготівля, переробка, транспортування, реалізація і металургійна переробка брухту чорних або кольорових металів. Порядок здійснення таких операцій визначається законом.
		Збирання металобрухту - це діяльність фізичних або юридичних осіб, пов`язана з переміщенням металобрухту від місця його утворення або знаходження до території розташування спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів.
		Під заготівлею металобрухту потрібно розуміти діяльність, пов`язану із збиранням, купівлею, транспортуванням, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом.
		Переробкою металобрухту визнається діяльність, пов`язана із доведенням металобрухту шляхом сортування, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам.
		Транспортування металобрухту - це діяльність, пов`язана із переміщенням металобрухту від місць його утворення або зберігання до місць утилізації чи переробки.
		Реалізація металобрухту - це діяльність, пов`язана із передачею права власності на металобрухт іншому власникові в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов`язань.
		Під металургійною переробкою металобрухту кольорових металів потрібно розуміти переплавку металобрухту в металургійних агрегатах під час виготовлення кольорових металів та їхніх сплавів або з іншою метою.
		Для кваліфікації злочину за ч.1 ст.213 КК України, встановлення факту здійснення операцій, що зазначені у диспозиції статті є обов`язковим.
		Під здійсненням операцій з металобрухтом без державної реєстрації слід розуміти здійснення таких операцій особою, яка не зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності, з метою отримання прибутку безпосередньо самостійно та систематично (не менш ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
		Під організацією незаконних пунктів прийому, схову і збуту металобрухту вважається сукупність дій із їх створення, а саме підшукування приміщень, транспортних засобів, співучасників, узгодження дій співучасників, тощо, планування функціонування пункту. Організація пункту є закінченим з моменту,коли такий пункт було створено.
		Крім того, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.213 КК України, є одним із різновидів злочинів у сфері господарської діяльності.
		Згідно ст.3 Господарського кодексу Українипід господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
		Крім того, згідно ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, однією з обов`язкових ознак підприємницької діяльності є систематичність її здійснення. Систематичною же вважається діяльність у разі, коли продаж здійснюється протягом календарного року більше чотирьох разів.
		За таких обставин, відповідно до вимог ст.ст.92, 337 КПК України, прокурор у даному випадку зобов`язаний довести винуватість ОСОБА_4 у здійсненні без державної реєстрації операцій із металобрухтом чорних та кольорових металів у період з 02.07.2015 року по 29.07.2015 року, шляхом подання належних та допустимих доказів по кожній операції з металобрухтом, яку би здійснив обвинувачений; по кожній особі, в якої останній скупив його; де, кому і за скільки реалізував мателобрухт (чорних чи кольорових металів).
		Посилання прокурора на протокол обшуку від 29.07.2015 року, як на доказ вини обвинуваченого, є допустимим, оскільки вказаний протокол обшуку свідчить лише про те, що за адресою АДРЕСА_2 виявлено брухт чорних та кольорових металів, 2 металеві ваги. Щодо його походження обвинувачений ОСОБА_4 дав показання, які повністю підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_6 , а також дослідженими договорами на купівлю металобрухту та його зберігання. Вказані твердження обвинуваченого стороною обвинувачення жодним чином не спростовано.
		Крім того посилання прокурора на протокол обшуку від 29.07.2015 року, як на доказ вини обвинуваченого є неспроможні, оскільки з тексту протоколу неможливо встановити що саме конкретно і який металобрухт було виявлено та вилучено під час проведеного обшуку. В судовому засіданні оголошувалася перерва для надання прокурором друкованого тексту протоколу обшуку, проте прокурором друкований текст протоколу суду не було надано. В судовому засіданні прокурор не зміг оголосити вказаний протокол обшуку через неможливість його прочитати. Також і під час досудового розслідування захиснику було відмовлено в клопотанні про надання друкованого тексту протоколу обшуку. 
		За таких обставин суд визнає протокол обшуку від 29 липня 2017 року недопустимим доказом.
		Згідно вимог ст.327 КПК України прибуття в суд свідка забезпечується стороною кримінального провадження яка заявила клопотання про його виклик. Суд лише сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки зазначеної особи шляхом здійснення судового виклику.
		В судове засідання неодноразово викликалися свідки сторони обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_16 , які жодного разу в судове засідання не з`являлися. При цьому суд зазначає, що за клопотанням прокурора неодноразово виносилися постанови про привід вказаних свідків проте, жодного разу свідки в судове засідання доставлені не були.
		За результатами виконання приводу ОСОБА_13 працівниками поліції Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області було встановлено, що за адресою вказаною у реєстрі матеріалів досудового розслідування: АДРЕСА_3 останній не проживав і не проживає.
		Отже посилання прокурора на свідчення свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_16 є недопустимим доказом, оскільки відповідно до ст.23 КПК України показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків передбачених КПК.
		Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
		Відповідно до ч.3 ст.23 КПК України сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
		З підстав незабезпечення обвинуваченням можливості стороні захисту допитати в судовому засіданні свідків, слід визнати недопустимими доказами всі протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15 серпня 2015 року.
		Також у зв`язку з неможливістю ідентифікувати прізвище понятого та допитати його в судовому засіданні недопустими також є протоколи слідчих експериментів від 29.07.2015 р. за участю свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 .
		Не знайшло свого підтвердження та не підтверджено достовірно жодним доказом посилання обвинувачення на здійснення ОСОБА_4 прийому брухту чорних та кольорових металів із подальшою його реалізацією з метою отримання фінансової вигоди в період з 02.07.2015 року по 29.07.2015 року, що в свою чергу не може, поза розумним сумнівом, свідчити про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК України.
		Також стороною обвинувачення не надано достатніх допустимих доказів в підтвердження того, що ОСОБА_4 організував незаконний пункт прийому металобрухту.
		У відповідності до положень ст.62 Конституції України, винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
		Згідно з ч.2 ст.17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість поза розумним сумнівом.
		Відповідно до ч.3 ст.373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.213 КК Українита виправдати за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Речові докази по кримінальному провадженню, а саме:1802 кг. брухту чорних металів, 1 кг. алюмінію, 600 гр. міді, 4 кг. свинцю, ваги електронні з маркуванням «ВЕСТ  600А12Е, №030, 2015 р.», металеві ваги з маркуванням «ВТ4614  500Ш, №3963, 1992 г.» - повернути ТОВ «Західметінвест».
		На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...