Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 183/4925/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері господарської діяльності; Зайняття гральним бізнесом.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2018. Зареєстровано: 24.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 183/4925/13-к
		№ 1-кп/183/45/18
		В И Р О К
		іменем України
		 23 січня 2018 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
		головуючого судді -                     ОСОБА_1 ,    
		секретаря -                             ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора -                     ОСОБА_3 ,
		захисника -                             ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого -                         ОСОБА_5 ,
		розглянув у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12013040350001543 відносно:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Городище Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, -
		в с т а н о в и в:
		Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що з лютого 2013 року, точна дата в ході досудового розслідування не встановлена, ОСОБА_5 , маючи намір, направлений на заняття гральним бізнесом, щодо якого згідно Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334-VI від 15 травня 2009 року існує спеціальна заборона, з метою отримання прибутку, домовився зі ОСОБА_6 про тимчасову оренду її квартири АДРЕСА_2 , в якій організував азартну карточну гру «покер» на гроші.
		Приблизно з початку березня 2013 року, точна дата досудовим слідством не встановлена, для реалізації своїх злочинних намірів по організації та утриманню місця проведення азартної карточної гри, ОСОБА_5 при невстановлених обставинах придбав стіл та фішки для карточної гри «покер», а також невстановлену кількість колод гральних карт.
		Після чого ОСОБА_5 встановив в квартирі АДРЕСА_2 спеціально призначений стіл для карточної гри «покер», а також фішки для її проведення, ноутбук - для фіксації ставок та виграшів гравцями грошових сум, одержаних під час гри, за допомогою мобільних телефонів викликав гравців за вказаною адресою.
		З цього часу, систематично, постійно, в середу, суботу, неділю кожного тижня у вечірній час доби, ОСОБА_5 , діючи умисно, з корисливих мотивів, сповіщав гравців про час та умови проведення гри і після прибуття їх в квартиру АДРЕСА_2 виконуючи роль організатора гри, розсаджував гравців за гральним столом під окремими номерами, видавав їм фішки різного номіналу за надписами від «1 максим» до «1000 максим», отримуючи від них гроші в різних сумах, тобто ставки, про що робив відповідні записи в блокнот та ноутбук, та після проведення кожної азартної карточної гри «покер» забирав відповідний відсоток в залежності від загальної суми грошей використаних гравцями під час гри.
		Таким чином ОСОБА_5 , порушуючи Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334 - VI від 15 травня 2009 року в період часу з початку березня 2013 року по 08 травня 2013 року здійснював заняття гральним бізнесом, щодо якого існує спеціальна заборона, а саме: займався гральним бізнесом - організацією та проведенням азартної карточної гри «покер», умовою участі в яких є внесення гравцем ставок, що дає можливість одержати виграш на місці і результат яких повністю або частково залежить від випадковості.
		08 травня 2013 року старшим слідчим СВ Новомосковського MB ГУМВС та співробітниками ДСБЕЗ Новомосковського MB ГУ MBС України в Дніпропетровській області під час проведення обшуку за адресою: квартира АДРЕСА_2 , де відбувалась діяльність по організації та проведенні азартних ігор, у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено: фішки в кількості 444 одиниці, на яких маються надписи значенням від «1 максим» до «1000 максим», дві шайби з надписами одна - «DEALER», друга - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », спеціально пристосований стіл для проведення карточної гри «покер», 9 повних та 2 не повні колоди гральних карт, паперовий згорток на якому мається, напис «расход» з грошовими коштами в сумі 700 гривень купюрами різного номіналу від «10» до «200» гривень, ноутбук «TOSHIBA», два мобільні телефони, що використовувалося для проведення грального бізнесу, а саме азартної карточної гри «покер».
		Зазначене формулювання обвинувачення пред`явлене ОСОБА_5 як  зайняття гральним бізнесом, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203-2 КК України, - визнано судом недоведеним, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення.
		Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив суду, що жодних азартних ігор він не організовував. Гроші, які знаходились в конверті та які були вилучені працівниками поліції  це були гроші для оплати орендованого ним приміщення. 08 травня 2013 року свідок ОСОБА_7 відпочивав у нього в орендованому приміщенні. Вони святкували День Перемоги, грали в шахи. Зазначив, що стіл, який стояв у квартирі призначений для гри у «спортивний покер». Гри на гроші не було, проводились лише змагання між людьми по грі у «спортивний покер». 
		Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що 08 травня 2013 року ОСОБА_5 запросив його в гості за адресою: АДРЕСА_3 , де у ОСОБА_5 був офіс, з метою святкування Дня Перемоги. Раніше він також приходив туди в гості до обвинуваченого після свого робочого часу з метою спілкування з ОСОБА_5 та щоб пограти у шахи. Зазначив, що з ОСОБА_5 вони грали в карточну гру «дурень». З іншими особами, які також були присутні в квартирі за вищевказаною адресою він грав у «покер». В його присутності гра на гроші не відбувалась, грали на фішки. Кому належали карти, фішки, ігровий стіл  йому невідомо. Зазначив, що 08.05.2013 року в приміщенні квартири окрім нього були ще 6 осіб. Ввечері до приміщення зайшли працівники міліції із понятими та стали проводити обшук в приміщенні, після чого провели огляд особистих речей присутніх в офісі осіб та відібрали у них письмові пояснення;
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він, погоджуючись на пропозиції ОСОБА_5 прийняти участь в грі «покер», що надходили від останнього під час особистих зустрічей та за телефоном, а інколи і з власної ініціативи, з періодичністю приблизно раз у тиждень у вечірній час доби відвідував приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Під час відвідувань в приміщенні були присутні ОСОБА_5 та інші, раніше не знайомі йому особи, що брали участь в грі. В даному приміщенні знаходився стіл, який за зовнішнім виглядом був призначений для гри в карти та за яким особи, що були присутні в приміщенні здійснювали гру в «покер». ОСОБА_5 інколи приймав участь у грі разом зі всіма. Особа, яка впливала на гру  жінка, що виконувала роль круп`є та майже постійно була присутня під час гри роздаючи гральні карти гравцям. ОСОБА_5 грошові кошти ніхто не передавав. 08 травня 2013 року від ОСОБА_5 він дізнався про проведення гри в «покер» та на запрошення останнього ввечері прийшов до приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Зайшовши до приміщення побачив, що окрім ОСОБА_5 в квартирі були присутні ще 6-8 осіб. Він сів за стіл для гри в карти та почав грати в «покер». Під час гри почув, що у вхідні двері почали стукати працівники поліції з вимогою відчинити квартиру. Працівники поліції зламали вхідні двері та проникли до приміщення квартири;
		Допитана в судовому засіданні свідок  ОСОБА_9 пояснила, що вона маючи досвід роботи на посаді круп`є, будучи знайомою та підтримуючи дружні стосунки з ОСОБА_5 , погодилась на пропозицію останнього допомагати у роздачі карт під час проведення гри «покер». При цьому ОСОБА_5 повідомив їй, що він разом із друзями винаймає приміщення, в якому вони мають бажання грати в «покер» один чи два дні у тиждень. Повідомив, що чітко визначеного розміру грошової винагороди за допомогу в роздачі карт не буде, водночас він та його друзі будуть давати їй грошові кошти за допомогу. В приміщенні офісу вона побачила стіл для гри в «покер» із спеціальним сукном та фішки для гри. Вона надавала допомогу в роздачі карт. Коли вона приходила, на столі для гри в «покер» стояла рівна кількість фішок. Крім неї та ОСОБА_5 до офісу приходили раніше їй не знайомі особи, які могли грати як в «покер», так і в інші ігри, зокрема  шахи, шашки, нарди, розважальні карточні ігри. Чи придбавали особи, які брали участь у грі фішки за грошові кошти не знає, особисто не бачила. ОСОБА_5 запросив її до приміщення офісу на 08 травня 2013 року, щоб роздавати карти та відмітити День Перемоги. Увечері 08 травня 2013 року вона прийшла до приміщення офісу, де допомагала з приготуваннями до свята. Приблизно о 23:00 год., коли вона грала в карточну гру «дурень», до приміщення офісу шляхом зламу вхідних дверей потрапили співробітники правоохоронних органів, які здійснили обшук приміщення, провели огляд особистих речей осіб, присутніх в приміщенні, допитали всіх.
		Зазначені показання суд сприймає як докази, що підтверджують позицію обвинуваченого, щодо непричетності його до пред`явленого обвинувачення, оскільки всі свідки не заперечували факту проведення різних ігор в приміщенні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке орендував ОСОБА_5 , а саме: шахи, нарди, карточна гра «дурень», «спортивний покер», однак жоден з них не підтверджує факту того, що дані ігри проводились на гроші.
		Інші, досліджені в судовому засіданні докази, які були надані прокурором на підтвердження пред`явленого обвинувачення ОСОБА_5 , суд визнає недопустимими виходячи з наступного.
		Протокол № 366 т від 01.04.2013 року про результати аудіо, відео контролю за місцем (т. 1 а.п. 244-250), протокол № 324 т від 23.03.2013 року про результати аудіо, відео контролю за місцем (т. 2 а.п. 1-14), протокол № 538 т від 24.04.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 15-19), протокол № 539 т від 24.04.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 20-21), протокол № 590 т від 15.05.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 22-30), протокол № 591 т від 15.05.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 31-32), протокол № 592 т від 14.05.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 33-35), протокол № 593 т від 14.05.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 36-38), протокол № 594 т від 14.05.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 39-43), протокол № 595 т від 14.05.2013 року про результати негласного зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (т. 2 а.п. 44-48).
		Дані протоколи суд визнає недопустимими у зв`язку із порушенням вимог ст. 253 КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Міністерства фінансів та Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012 р., в якій зазначено, що особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження.
		Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров`я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом. 
		Проте, матеріали кримінального провадження не містять підтвердження письмового повідомлення ані ОСОБА_5 , ані його захисника про обмеження конституційного права ОСОБА_5 . Крім того, в даних протоколах НСРД взагалі не зазначено, в рамках якого кримінального провадження вони проводились, відносно якої особи було надано дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які саме дії можливо було проводити відповідно до ухвали суду, строк дії ухвали, так само, як і не зазначено на яку особу було покладено обов`язок виконання даної ухвали.
		Протокол обшуку від 08.05.2013 року (т. 2 а.п. 51-53) суд визнає неналежним доказом, оскільки під час перегляду в судовому засіданні відеозапису проведення обшуку приміщення за адресою:  АДРЕСА_3 встановлено, що ОСОБА_5 з самого початку проведення даної слідчої дії наполягав на запрошенні адвоката, однак його прохання були проігноровані та захисник був запрошений лише в кінці проведення даної слідчої дії, а саме  вже під час складання протоколу, що є порушення права на захист обвинуваченого, а також положень п. 3 ч. 3 ст. 42 КПК України та вимог пункту «С» статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Наданий стороною обвинувачення в якості доказу протокол огляду місця події від 20.06.2013 року (т. 2 а.п. 62-63) також не приймається судом як доказ на підтвердження обвинувачення вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, оскільки відповідно до вимог ст. 237 КПК України огляд може бути проведено виключно слідчим або прокурором, однак відповідно до даного протоколу огляду, огляд ноутбуку «TOSHIBA SATELLITE L 40-139 MODEL № PSL40E- 02R02GRU serial 87096569 R № IB709656RSSL 4002R02GRUB» було проведено оперуповноваженим СДСПЕЗ Новомосковського МВ лейтенантом міліції ОСОБА_10 , підтвердження надання доручення слідчим проведення огляду даній особі відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК України, суду не надано, тобто огляд було проведено особою, яка не мала права проводити дану слідчу дію, а тому визнається судом недопустимим.
		Надані стороною обвинувачення в якості доказу: постанова про визнання речовими доказами та долучення їх до провадження від 05.06.2013 року - грошових коштів в сумі 700 гривень, вилучених під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.п. 57), постанова про визнання речовими доказами та долучення їх до провадження від 10.05.2013 року (т. 2 а.п. 59) - три DVD-диски з записом проведення обшуку 08 травня 2013 року, постанова про визнання речовими доказами та долучення їх до провадження від 10.05.2013 року (т. 2 а.п. 60-61) - пластмасові фішки в кількості 444 одиниці, на яких маються написи зі значенням від «1 максим» до «1000 максим», дві пластмасові шайби з надписами: одна - «DEALER», друга - «MISSED BLIND», дерев`яний спеціально пристосований стіл для проведення карточної гри «покер», дев`ять повних та дві не повних колоди гральних карт, ноутбук «TOSHIBA» з написами: «TOSHIBA SATELLITE L 40-139 MODEL № PSL40E- 02R02GRU serial 87096569 R № IB709656RSSL 4002R02GRUB», мобільний телефон "Nokia 6233" imei № НОМЕР_2 з сім картою «Київ Стар» № НОМЕР_3 , мобільний телефон "Nokia 5228" imei № НОМЕР_4 з сім картою «Київ Стар», на якій мається № НОМЕР_5 , два блокноти з аркушами паперу з рукописним текстом, в яких вказані слова, імена, цифри, різні розрахунки в 7 опечатаних поліетиленових пакетах, не приймаються судом як доказ на підтвердження обвинувачення вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України з огляду на наступне.
		В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_5 було звернуто увагу суду на те, що дані речові докази не були відкриті під час досудового розслідування ані обвинуваченому, ані його захиснику, прокурор підтвердження відкриття даних матеріалів не надав, а тому дані матеріали відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України не можуть бути прийняті судом як доказ. 
		Крім того, судом не приймається як доказ на підтвердження обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), оскільки в ньому неможливо читко розібрати від якої саме дати цей протокол, а також відповідно до даного протоколу ОСОБА_11 , явка якої, між іншим, не була забезпечена стороною обвинувачення в судове засідання та остання не була допитана безпосередньо судом, просить притягнути до кримінальної відповідальності невідомих осіб, які надають послуги грального бізнесу в АДРЕСА_4 , однак, у всіх інших документах по даному кримінальному провадженню місце вчинення злочину, на думку сторони обвинувачення, є приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , тобто даний протокол не має жодного відношення до кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 .
		Також суд не приймає як доказ показання свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , оскільки вони є особами, які проводили досудове розслідування по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_5 та прямо зацікавлені у ході та результаті розгляду даного кримінального провадження. 
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 65 КПК України свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
		Так, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 не були безпосередніми свідками вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, та, до того ж, вони по суті є стороною обвинувачення по даному кримінальному провадженню, а тому їх показання не можуть бути прийняті судом як доказ вини ОСОБА_5 ..
		Показання свідка ОСОБА_6 про те, що вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 . В зв`язку з тим, що вона фактично проживає за іншою адресою разом із матір`ю, в грудні 2012 року уклала договір з ОСОБА_5 про передачу в оренду належної їй квартири. З якою метою ОСОБА_5 брав в оренду квартиру не знає. Після укладення договору оренди, один екземпляр ключів від квартири передала ОСОБА_5 . Після підписання договору оренди квартиру не відвідувала. За умовами договору було передбачено, що ОСОБА_5 робить в квартирі косметичний ремонт за рахунок орендної плати та оплачує комунальні платежі, суд відкидає, оскільки вони не містять в собі як обставин на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, так і обставин на підтвердження невинуватості останнього у вчиненні даного злочину.
		Надані стороною обвинувачення в якості доказів документи: Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб`єкта від 13.03.2013 року, Рішення щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту від 13.03.2013 року, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 13.03.2013 року, Інформаційна довідка з Державного реєстру іпотек від 13.03.2013 року, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2013 року, Інформаційна довідка з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.03.2013 року, Інформаційна довідка з Державного реєстру іпотек від 12.03.2013 року, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.03.2013 року, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.03.2013 року, Інформаційна довідка з Державного реєстру іпотек від 26.04.2013 року, Інформаційна довідка з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.04.2013 року, Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єкта нерухомого майна від 26.04.2013 року, Інформаційна довідка з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 26.04.2013 року (т. 1 а.п. 230-243), суд також відкидає, оскільки вони не містять в собі жодних обставин як на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України, так і обставин на підтвердження невинуватості останнього у вчиненні даного злочину.
		Крім того, суду не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_5 отримував будь-який прибуток від здійснення діяльності, направленої на організацію азартних ігор та докази того, що між будь-якими особами відбувалася гра на гроші.
		Пункт 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень суди відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного(Рішення ЄСПЛ у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії»).
		У відповідності з вимогами ст. 62 Конституції України, п. 23 Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» із змінами та доповненнями, в основу вироку можуть бути покладені тільки достовірні докази, досліджені в судовому засіданні. Обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь обвинуваченого. Оскільки стороною обвинувачення не була доведена винуватість ОСОБА_5 поза розумними сумнівами, тому всі сумніви щодо доведеності винуватості останнього слід тлумачити на його користь.
		Суд розглядає справу в межах пред`явленого обвинувачення.
		Згідно із вимогами ч. 2 ст. 17 КПК України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Отже, суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що в діянні ОСОБА_5 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
		Жодного належного та допустимого доказу яким би підтверджувалась вина ОСОБА_5 в інкримінованому органамидосудового слідствайому злочині прокурором не надано, апред`явлене йому обвинувачення ґрунтується на доказах отриманих незаконним шляхом, з істотними порушеннями вимогКПК Українита на власних припущеннях органів досудового слідства.
		Тому, відповідно до вимог норм ст. ст. 368, 370 КПК України, що регулюють застосування норм матеріального та процесуального права, з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, суд, ухвалюючи вирок в даній справі, безпосередньо дослідивши під час судового розгляду та оцінивши з точки зору належності, допустимості і достовірності доказів, прийшов до висновку про невинуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчинені інкримінованого злочину.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,-
		у х в а л и в :
		ОСОБА_5  визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 203-2 КК України та виправдати його, у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
		Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України  закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Речові докази:
		-грошові кошти у сумі 700 гривень, вилучені у ОСОБА_5 та передані на зберігання до бухгалтерії Новомосковського МВ ГУМВС України  повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		-ноутбук «TOSHIBA» з надписами: «TOSHIBA SATELLITE L 40-139 MODEL № PSL40E- 02R02GRU serial 87096569 R № IB709656RSSL 4002R02GRUB, що знаходяться на зберіганні у камері зберігання Новомосковського МВ ГУМВС України  повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		-пластмасові фішки в кількості 444 одиниць, на яких маються надписи зі значенням від «1 максим» до «1000 максим», дві пластмасових шайби з написами: одна - «DEALER», друга - « ІНФОРМАЦІЯ_2 », дерев`яний спеціально пристосований стіл для проведення карточної гри «покер», дев`ять повних та дві не повних колоди гральних карт, що знаходяться на зберіганні укамері зберігання Новомосковського МВ ГУМВС України  повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		-два блокноти з аркушами паперу з рукописним текстом, в яких вказані слова, імена, цифри, розрахунки, що знаходяться на зберіганні знаходяться на зберіганні у камері зберігання Новомосковського МВ ГУМВС України  повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		-мобільний телефон "Nokia 6233" imei № НОМЕР_2 з сім картою «Київ Стар» № НОМЕР_3 , мобільного телефону "Nokia 5228" imei № НОМЕР_4 з сім картою «Київ Стар», на який мається № НОМЕР_5 , що знаходяться на зберіганні у камері зберігання Новомосковського МВ ГУМВС України  повернути за належністю ОСОБА_5 ;
		-три DVD-диски з записом проведення обшуку 08 травня 2013 року  зберігати в матеріалах кримінального провадження.
		Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області - протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		   
		   Суддя                                  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...