Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 206/3970/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2018. Зареєстровано: 24.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.
Дата набрання законної сили: 17.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/430/18  Справа № 206/3970/16-ц                                                                                  Головуючий у 1 й інстанції - Сухоруков А. О.        Доповідач -  Городнича В.С.
		Категорія                                                                                                    
		   
		П О С Т А Н О В А 
		                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           
		17 січня 2018 року                                      м. Дніпро                                  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
		                            головуючого   - Городничої В.С.,
		                            суддів              - Варенко О.П., Лаченкової О.В.,
		                              при секретарі  - Порубай М.Л., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за оренду житла, матеріальних збитків, -
		ВСТАНОВИЛА:
		В липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що їй належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1. 07 серпня 2014 року вона уклала з відповідачем ОСОБА_2, договір оренди квартири, відповідно до умов якого остання отримала в якісному стані в оренду вказане житлове приміщення і зобов'язалась сплачувати щомісячно орендну плату в розмірі 1600,00 грн., а також нести відповідальність за можливе нанесення з її вини матеріального збитку та підтримувати приміщення с правному стані, не допускати порчі майна орендодавця, по закінченню строку оренди повернути орендодавцю приміщення в попередньому стані. Однак, відповідачі належним чином умови договору оренди від 07 серпня 2014 року не виконували, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 11200,00 грн. Окрім цього, відповідачі спричинили матеріальний збиток орендованому майну в розмірі 15298,92 грн. шляхом недобросовісного користування квартирою: заклеїли повністю вентиляційний канал, на кухні, внаслідок чого волога не виходила з квартири та осідала на стелі та стінах квартири, що призвело до появленні в залі: на стінах, стелі - плісняви, шпалери відклеїлися, віконні рами, відкоси всі в плісняві та потріскалися; на кухні: пліснява на стінах, в кутах, шпалери відклеїлися, віконні рами, відкоси всі в плісняві та потріскалися; в ванній кімнаті: пліснява.
		У зв'язку з чим, ОСОБА_3 просила суд стягнути солідрно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на її користь заборгованість за договором оренди в сумі 11200,00 грн. та 15298,92 грн. матеріальних збитків на ремонт квартири.
		Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за орендну плату в розмірі 11200,00 грн. та 551,20 грн. судового збору.
		В іншій частині позовних вимог - було відмовлено.
		Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких простять: ОСОБА_3 - скасувати оскаржуване рішення в частині відмовлених позовних вимог та стягнути з відповідачів 15298,92 грн. матеріальних збитків на ремонт квартири, а ОСОБА_2 - скасувати рішення та відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.
		В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. 
		Відповідно ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.
		Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
		Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду залишенню без змін, з таких підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14 березня 2003 року.
		07 серпня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір оренди квартири в будинку АДРЕСА_1.
		Відповідно до п. 5 цього договору орендодавець орендував, а орендатор прийняв квартиру з санітарно-технічним обладнанням та газовою плиткою у справному стані.
		Згідно п. п. 13, 14 орендна плата складає 1600,00 грн. Орендатор вносить передоплату оренди квартири за 2 місяці. 
		Орендатор сплачує залогову суму у розмірі 1600,00 грн.
		У відповідності до п. 16 договору орендатор зобов'язується: вносити орендну плату, щомісяця, нести відповідальність за можливе нанесення з її вини матеріального збитку, додержуватися діючих правил утримання житлових приміщень та користування ними, підтримувати приміщення в справному стані, не допускати порчі майна орендодавця, по закінченню строку оренди повернути орендодавцю приміщення в попередньому стані.
		З технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 виготовленого станом на 10 січня 2003 року вбачається, що квартира знаходиться на 10 поверсі 10-ти поверхового будинку.
		З відповіді Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району від 03 жовтня 2012 року №1341 на звернення позивача вбачається, що була оглянута м'яка крівля будинку АДРЕСА_1 та встановлено, що руберойд старого зразка потріскався, здувся, примикання відпали.
		Згідно з статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення орендної плати, суд першої інстанції враховував положення Цивільного кодексу України, надані пояснення сторонами, визнані факти, наявні в матеріалах справи докази та дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог щодо стягнення заборгованості за орендну плату в розмірі 11200,00 грн.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення збитку в розмірі 15298,92 грн. за відновлювальний ремонт квартири, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факт заподіяння саме відповідачами реальних збитків внаслідок неналежного утримання спірної квартири, а тому підстави для застосування положень ст. 1166 ЦК України відсутні.
		В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що вона своєчасно сплачувала орендну плату і заборгованості перед ОСОБА_3 не має про що орендарем було складено розписку.
		Однак, колегія суддів відхиляє такий довід апелянта ОСОБА_2, оскільки розписка, на яку посилається відповідач в матеріалах справи відсутня, а доказів того, що орендар сплачували за договором орендну плату надано не було.
		Щодо посилань апелянта ОСОБА_3 на належний стан спірної квартири до передачі відповідачам, то колегія суддів не вважає такі доводи підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 15298,92 грн. на проведення відновлювального ремонту враховуючи стан м'якої крівлі будинку АДРЕСА_1 та той факт, що квартира №159 знаходить на 10-му поверсі.
		Так із відповіді Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Самарського району від 03 жовтня 2012 року №1341 вбачається, м'яка крівля будинку АДРЕСА_1, а саме, руберойд старого зразка потріскався, здувся, а примикання відпали.
		Тобто вказаний факт міг слугувати причиною появи вологи в квартирі на стелі та на стінах, що призвело до потріскання, плісняви та відклеювання шпалерів.
		Доказі стосовно того, що вказані пошкодження виникли внаслідок неналежного утримання відповідачами орендованого житла, ОСОБА_3 надано не було.
		А тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
		Приведені в апеляційних скаргах доводи апелянтами не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтами норм процесуального закону.
		Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Таким чином, доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
		Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
		Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2017 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.10
		    
		    Головуючий:                                     В.С. Городнича       
		Судді:                                         О.П. Варенко
		                                                    О.В. Лаченкова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...