Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/3024/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 23.01.2018. Зареєстровано: 24.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 29.01.2018.
Дата набрання законної сили: 20.05.2020 (частково)
Результат оскарження 20.05.2020 Верховний Суд України: скасовано рішення частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Єдиний унікальний номер 725/3024/17 
		Номер провадження 2/725/640/17  
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		      23.01.2018  
		  Першотравневий районний суд м.Чернівців   в складі:головуючого судді Іщенко   І.   В. при секретарі Берекеля О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи служби у справах дітей Чернівецької міської ради про визначення місця проживання дитини та стягнення аліментів, -
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернулася з позовом до відповідачки з даним позовом. Посилався в позові на те, що ОСОБА_1, протягом 2005 - 2012 років перебував у шлюбі із відповідачкою за цим позовом - ОСОБА_2. Вказаний шлюб розірвано рішенням Першотравневого районного суду від 02.03.2012 р. Від шлюбу із відповідачкою у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.08.2013 р. було задоволено позов ОСОБА_2 до нього, визначено місцем проживання дитини ОСОБА_3 місце проживання його матері ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, стягнуто з нього аліменти на утримання дитини та прийнято рішення про відібрання в нього дитини та передачу її матері, рішення суду звернуто до негайного виконання. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.05.2016 р. (копія додається) заочне рішення Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська від 07.08.2013 р. залишено без змін, оскільки доводи апеляційної скарги, на думку апеляційного суду, висновків суду першої інстанції не спростовують. Починаючи з кінця 2013 р. та до 21.03.2014 р. відбувалася низка виконавчих проваджень по виконанню зазначеного вище заочного рішення Дніпровського райсуду. Всі виконавчі дії провадились із залученням Служби у справах дітей Чернівецької міськради та психолога, однак закінчувались тим, що дитина категорично відмовлялась йти до матері та проживати з нею. Остаточно постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із неможливістю виконати виконавчий документ винесено 21.03.2014 р. Таким чином, вже 5-й рік малолітній син ОСОБА_3 проживає разом з ним в місті Чернівцях та перебуває на його повному утриманні. Він забезпечує йому всі найкращі для життя, розвитку та навчання умови, піклується про його здоров'я та слідкує за освітнім рівнем. Мати дитини ОСОБА_2, враховуючи віддаленість одне від одного наших місць проживання, деколи (декілька разів на рік) спілкується з сином по скайпу: вітає його зі святами, цікавиться його справами та навчанням під час бесід - тобто, жодних перешкод у спілкуванні із дитиною не відчуває. Водночас, участі в матеріальному утриманні дитини відповідачка жодним чином не приймає. Просить визначити місце проживання малолітнього сина з ним та стягнути з відповідачки аліменти в розмірі ? частини від її доходу.
		В судовому засіданні позивач так його представник в залі судового засідання свій позов підтримали повністю. Надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Просили позов задовольнити. 
		Відповідачка в судове засідання не з'явилася незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи повісткою по останньому місцю проживання. В своїх письмових запереченнях висловила свою думку щодо позовних вимог. Позов не визнала просила в його задоволені відмовити.
		Третя особа служба у справах дітей в залі судового засідання позов підтримала, а також підтримала свій висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком. Просила позов задовольнити.
		Суд дослідивши всі матеріали справи у їх сукупності, висновок органу опіки і піклування приходить до висновку, що позов обгрунтованний і підлягає задоволенню.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1, протягом 2005 - 2012 років перебував у шлюбі із відповідачкою за цим позовом - ОСОБА_2. Вказаний шлюб розірвано рішенням Першотравневого районного суду від 02.03.2012 р. Від шлюбу із відповідачкою у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 07.08.2013 р. було задоволено позов ОСОБА_2 до нього, визначено місцем проживання дитини ОСОБА_3 місце проживання його матері ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, стягнуто з нього аліменти на утримання дитини та прийнято рішення про відібрання в нього дитини та передачу її матері, рішення суду звернуто до негайного виконання. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20.05.2016 р. (копія додається) заочне рішення Дніпровського райсуду м. Дніпродзержинська від 07.08.2013 р. залишено без змін, оскільки доводи апеляційної скарги, на думку апеляційного суду, висновків суду першої інстанції не спростовують. Починаючи з кінця 2013 р. та до 21.03.2014 р. відбувалася низка виконавчих проваджень по виконанню зазначеного вище заочного рішення Дніпровського райсуду. Всі виконавчі дії провадились із залученням Служби у справах дітей Чернівецької міськради та психолога, однак закінчувались тим, що дитина категорично відмовлялась йти до матері та проживати з нею. Остаточно постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із неможливістю виконати виконавчий документ винесено 21.03.2014 р. Таким чином, вже 5-й рік малолітній син ОСОБА_3 проживає разом з ним в місті Чернівцях та перебуває на його повному утриманні. Він забезпечує йому всі найкращі для життя, розвитку та навчання умови, піклується про його здоров'я та слідкує за освітнім рівнем. Мати дитини ОСОБА_2, враховуючи віддаленість одне від одного наших місць проживання, деколи (декілька разів на рік) спілкується з сином по скайпу: вітає його зі святами, цікавиться його справами та навчанням під час бесід - тобто, жодних перешкод у спілкуванні із дитиною не відчуває. Водночас, участі в матеріальному утриманні дитини відповідачка жодним чином не приймає. Просить визначити місце проживання малолітнього сина з ним та стягнути з відповідачки аліменти в розмірі ? частини від її доходу.
		Згідно до висновку Органу опіки та піклування Чернівецької міської ради №01/02-24/2753 від 25.10.2017 року встановлено, що орган опіки та піклування виконавчого комітету міської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком - ОСОБА_1, не порушуючи права матері ОСОБА_2 брати участь у виховання та спілкуванні з дитиною.
		Допитана як свідок ОСОБА_4 , показала, що вона є класним керівником неповнолітнього ОСОБА_3 За час навчання в ЗОШ №2 на протязі трьох років мати ОСОБА_3 ОСОБА_2 ні разу не була в школі, не цікавилася життям та навчанням сина. Вихованням та доглядом сина займався його батько ОСОБА_1
		Допитана як свідок ОСОБА_5 показала, що вона перебуває у цивільному шлюбу з позивачем ОСОБА_1 вже 5 років.. Проживають разом з березня 2013 року  разом з неповнолітнім ОСОБА_3 та дитиною від її першого шлюбу. Стосутнки у них гарні. Останній раз неповнолітнього ОСОБА_3 навідала його матір приблизно в 2013-2014 рр.
		Допитаний неповнолітній ОСОБА_3 показав, що проживає вже 5 років зі своїм батьком ОСОБА_1 мати йому дзвонить дуже рідко . Коли останній раз бачив матір не пам»ятає. Просить, щоб його залишили проживати з батьком. 
		Згідно ч.4 ст. 29 ЦК України, місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона перебуває.
		Згідно ст. 160 СК України, місце  проживання  дитини,  яка  не  досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
		Згідно ст. 161 СК України, якщо  мати  та  батько,  які проживають окремо, не дійшли згоди  щодо  того,  з  ким із них буде проживати малолітня дитина, спір  між  ними  може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час  вирішення  спору  щодо  місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги  ставлення  батьків  до  виконання  своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них,  вік дитини,  стан її здоров'я та інші  обставини,  що  мають істотне значення. Орган  опіки  та  піклування  або  суд  не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків,  хто не  має  самостійного доходу,  зловживає  спиртними  напоями  або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.          
		        Відповідно до ч.1 ст.162 СК України, якщо один з батьків або інша особа  самочинно,  без  згоди  другого  з батьків чи інших осіб,  з якими на підставі закону або рішення  суду  проживала  малолітня  дитина,  або дитячого закладу (установи),  в  якому  за  рішенням органу опіки та піклування або суду  проживала  дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом  її  викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право   негайно  постановити  рішення  про  відібрання  дитини  і повернення  її  за  попереднім  місцем  проживання.  Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя  та  здоров'я  або  обставини  змінилися  так, що повернення суперечить  її інтересам.
		         Відповідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати  дитину  до  досягнення  нею повноліття.
		         Згідно ст. 181 СК України, способи виконання  батьками  обов'язку  утримувати  дитину визначаються за домовленістю між ними. За  домовленістю  між  батьками  дитини  той  із них,  хто проживає окремо від дитини,  може брати участь у  її  утриманні  в грошовій і (або) натуральній формі. За  рішенням  суду  кошти  на  утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її  матері,  батька  і  (або)  у твердій грошовій сумі.
		             Згідно ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.  Мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим,   ніж   50  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього  Кодексу.
		         Відповідно ст. 183 СК України, частка  заробітку  (доходу)  матері,  батька,   яка   буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
		            Згідно зі ст. 184 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків  прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
		         Згідно з ч.1 ст.191 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.        
		Згідно ст. 3 Конвенції про права дитини  від 20 листопаду 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України  від 27 лютого 1991 року, у всіх діях щодо дітей,  незалежно від того,  здійснюються вони державними або приватними установами,  які займаються питаннями соціального  забезпечення,    судами,    адміністративними    абозаконодавчими  органами,    першочергова    увага    надається якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
		         Згідно ст. 8 Конвенції про права дитини  від 20 листопаду 1989 року, держави-учасниці зобов'язали  поважати право дитини  на збереження   індивідуальності,   включаючи  громадянство,  ім'я і сімейні  зв'язки,  які  передбачені   законом,  не допускаючи протизаконного втручання.
		      Згідно ст. 12 Конвенції про права дитини  від 20 листопаду 1989 року,  держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.
		      Згідно Декларації прав дитини від 20 листопаду 1959 року,  дитині законом і іншими засобами повинен  бути забезпечений  спеціальний  захист  і  надані  можливості та сприятливі умови,  які  дозволяли  б ій розвиватися   фізично, розумово,  етично, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом  в умовах свободи і гідності. При виданні з цією метою  законів головним міркуванням повинне бути якнайкраще забезпечення інтересів дитини.   
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 15, 19, 150, 155, 157, 158, 164, 165, 166, 180,181 СК України ст.ст.4-6,76-81,83,141,258-259,268,273,280-284,354-356 ЦПК України, суд, -
		                                                                         
		В И Р І Ш И В :
		Позов задовольнити. 
		Визначити місцем проживання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання його батька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2.
		Стягнути з ОСОБА_2, АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 від усіх видів її заробітку , але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття починаючи з 13.07.2017 року .
		Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
		            На рішення суду може бути подана  апеляційна  скарга до  апеляційного суду Чернівецької  області  через  Першотравневий  районний суд  м. Чернівці.
		         Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів після оголошення рішення суду.
		 
		 
		Головуючий   суддя                                                             Іщенко І.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...