Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/13705/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2018. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2018.
Дата набрання законної сили: 22.01.2018
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  МІСТА  КИЄВА
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2018 року суд апеляційної інстанції у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі :
		Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКравець В.А., Мазурик О.Ф.при секретаріПотапьонок К.В.за участю позивача ОСОБА_5,
		представника відповідача ОСОБА_6,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві  апеляційну скаргу ОСОБА_7 на  рішення Дарницького районного суду м. Києва від  05 серпня 2015  року
		у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа ОСОБА_8 про стягнення заборгованості, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		Позивач звернувся до суду з вимогами про  стягнення заборгованості за договором позики, з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_7 заборгованість, що складається з суми боргу у розмірі  1 787 173, 42 грн., суми штрафу у розмірі  60 938, 50 грн., суми відсотків річних у розмірі 407 069, 18 грн., що в загальній сумі становить 2 209 578, 03 грн. / т. 1 а.с. 201-202/
		Рішенням  Дарницького районного суду м. Києва від  05 серпня 2015  року позовні вимоги задоволено, стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики у розмірі 2 209 578 грн. 68 коп., судовий збір у розмірі 3 654 грн. / т. 1 а.с. 209-210/
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Дарницького районного суду м. Києва від  05 серпня 2015  року скасувати, ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		№ справи 753/13705/13-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/405/2018Головуючий у суді першої інстанції:Сухомлінов С.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на незаконність та необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини справи, зокрема те, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню, ним частково погашена, про що є відповідні документи. Також не враховано судом першої інстанції, те, що позивачем порушено та не виконано п. 6 укладеного між сторонами договору від 01.02.2012 р., а сам той факт, що позивач розголосив умови договору, має своїм наслідком його припинення та припинення боргових зобов'язань між ними. Також вказував на процесуальні порушення, зокрема неповідомлення про дату та час судового засідання, у зв'язку з чим він був позбавлений права надавати свої пояснення щодо обставин справи. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив рішення суду скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
		ОСОБА_5 надав апеляційному суду додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких з урахуванням платежу від 02.11.2012 р., що склав 8 300 грн., навів розрахунки суми заборгованості. Вказував на те, що апеляційна скарга необґрунтована, а стягненню підлягає сума у розмірі 2 201 238, 02 грн.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України, ч. 6 ст. 147 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів", п. 3 Розділу XII Перехідних положень ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, доводи та заперечення учасників справи, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення скасуванню з ухваленням нового рішення на підставі наступного.
		Судом встановлено, що 01.05.2012 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 укладено договір позики, за умовами якого позивач передав, перед підписанням договору, відповідачу 655 385 грн., що складало за курсом НБУ 82 000 доларів США. Відповідач зобов'язався щомісячно повертати борг в гривні частинами в сумі еквівалентній 1000 доларів США і повернути всю суму позики до 01.06.2013 р. /т. 1 а.с. 6-7/
		Відповідно п.п. 7, 11 договору, у разі порушення термінів сплати боргу відповідач зобов'язався сплатити штраф в розмірі 10 % від залишку суми боргу, а також відшкодувати інфляційні втрати за час прострочення та сплатити 0,1 % від неповернутої суми позики за кожний день прострочки боргу.
		Як вбачається з листів /а.с.8,13/ та пояснень позивача, відповідач за період з серпня 2012 р. по листопад 2012р. повернув позивачу 46 000 грн. боргу, а в подальшому фактично відмовився повертати залишок боргу в сумі 609 385 грн.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно керувався положеннями ст. 1046 ЦК України про те, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості; ст. 610 ЦК України про те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); ст. 625 ЦК України про те, що  боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
		Визначаючи розмір заборгованості за позикою, судом першої інстанції встановлено, що умовами договору визначено, що грошовий еквівалент позики по курсу НБУ складав 82 000 доларів США, а з урахуванням часткового повернення боргу залишок боргу в сумі 609 385 грн. по курсу НБУ в 2012 р. складав (609385грн.:7,99грн.=) 76 244,60 доларів США, враховуючи те, що остання вимога про сплату заборгованості заявлена позивачем 17.07.2015 р., то за діючим курсом НБУ (1 долар США=21,9866 грн.) основна заборгованість буде складати (76 244,60*21,9866=) 1 676 366,16 грн., що відповідає  вимогам ч. 2 ст. 533 ЦК України, про те, що якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
		Також судом першої інстанції встановлено, що  відповідач прострочив виконання зобов'язання на 775 днів (з 01.06.2013 р. по 15.07.2015 р.), а тому повинен сплатити штрафні санкції в сумі (775 днів *0,1% : 100% * 609385 грн.) - 472 273,37 грн., оскільки такий розмір процентів встановлений п. 11 договору. Також судом першої інстанції встановлено, що з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі (609385грн.*10%=) 60 938,50 грн., що встановлено п. 7 договору.
		Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що загальна сума заборгованості яка підлягає стягненню з відповідача, становить 2 209 578,03 грн. (1 676 366,16 грн. + 60 938,50 грн. + 472 273,37 грн.)
		Однак з таким висновком суду, зокрема в частині розрахунків,  у повні мірі погодитись не можна з наступних підстав.
		Так, за період дії договору позики відповідач здійснив наступні платежі: 05.08.2012 року на суму 10000 (десять тисяч) гривень; 04.09.2012 року на суму 10000 (десять тисяч) гривень; 01.10.2012 року на суму 20000 (двадцять тисяч) гривень; 02.11.2012 року на суму 6000 (шість тисяч) гривень.
		Останній платіж 02.11.2012 року склав суму не 6 000 гривень, а 8 300 гривень, що підтверджується наявною у справі банківською випискою /т. 2 а.с. 50/. 
		Суд першої інстанції, постановляючи рішення, не встановив фактичного розміру заборгованості та не перевірив наведених позивачем розрахунків на їх правильність.
		Здійснюючи перевірку розрахунків на їх правильність, колегія суддів зазначає наступне.
		Залишок суми заборгованості без перерахунку на зміну курсу іноземної валюти та всіх нарахувань складе суму 607 085 гривень (609 385 - 2 300 = 607 085).
		Згідно п. 7 договору, у разі порушення термінів сплати боргу, передбачених п. 3 (місячний платіж), позикодавець має право вимагати, а позичальник зобов'язаний повернути всю суму боргу у місячний строк та виплатити штраф у розмірі 10 відсотків від залишку боргу. Отже сума штрафу складе 60 708 гривень (607 085 X 10% = 60 708).
		Згідно п. 11 договору, в разі коли позичальник своєчасно не поверне позикодавцю позику згідно визначеного п. 8 договору строку (до 01.06.2013 року) він зобов'язаний сплатити суму боргу відповідно до ст. 625 ЦК України з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 0,1% від неповернутої суми позики за кожен день прострочки повернення боргу. Такі відсотки були нараховані станом на 15.07.2015 року (775 днів прострочки) перед постановлениям рішення судом першої інстанції. З урахуванням зменшеної суми «тіла боргу» такі відсотки складуть 470 490,87 гривень. Розрахунок: 775 (кількість днів прострочки) X 0,1 (ставка відсотків)/100 (відсотки) X 607 085 (зменшена сума основної заборгованості) = 470 490,87.
		Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. В пункті 1 договору визначений грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, зокрема зазначено, що сума позики в розмірі 655 385 гривень на момент підписання договору складає 82 000 доларів США за офіційним курсом НБУ (1$ = 7,9925 гривень). 
		З урахуванням вимоги ч. 2 ст. 533 ЦК України, сума заборгованості визначається за офіційним курсом НБУ на момент подання заяви про збільшення розміру позовних вимог 17.07.2015 року - 1$ = 21.986687 гривень. Таким чином, сума, що підлягає  стягненню з урахуванням зміни офіційного курсу НБУ та зменшення суми боргу складає  1 670 039,15 гривень 15 коп., сума штрафу -  60 708 гривень, сума штрафних відсотків -  470 490,87 гривень, разом - 2   201 238, 02 гривень 02 коп. 
		Таким чином, доводи апеляційної скарги, щодо часткової виплати заборгованості за договором, колегія суддів прийняла до уваги, що відображено у розрахунках.
		Доводи апеляційної скарги щодо припинення боргових зобов'язань у зв'язку з порушенням та не виконанням п. 6 укладеного між сторонами договору позики від 01.02.2012 р., колегія суддів  не приймає до уваги, оскільки  п. 6 зазначеного договору передбачено, що у разі розголошення позикодавцем умов цього договору та будь-яких інших фінансових домовленостей, окрім випадку неналежного виконання позичальником умов договору, сторони погоджуються на розірвання цієї угоди, припинення будь-яких фінансових зобов'язань та вважають зобов'язання за договором виконаними. Таким чином, в даній ситуації мало місце невиконання позичальником умов договору, що за вказаним пунктом не вважається розголошенням, передбаченим сторонами.
		Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
		Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невірно здійсненими розрахунками.
		Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір, за розгляд справи в суді першої інстанції. Розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції не проводиться у зв'язку з тим, що пропорційність суми, що підлягає стягненню та частина в якій апеляційну скаргу задоволено не впливає на розмір судового збору, оскільки за основу взято його максимально можливу ставку, що визначена для сплати.
		Керуючись ст.ст.  381, 382 ЦПК України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_7 на  рішення Дарницького районного суду м. Києва від  05 серпня 2015  року - задовольнити частково.
		Рішення  Дарницького районного суду м. Києва від  05 серпня 2015  року - скасувати, постановивши нове рішення наступного змісту.
		Стягнути з ОСОБА_7, що проживає в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, що проживає в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 суму заборгованості за договором позики у розмірі 1 670 039,15 (один мільйон шістсот сімдесят тисяч тридцять дев'ять) гривень 15 коп., суму штрафу у розмірі 60 708 гривень, суму штрафних відсотків в розмірі 470 490,87 гривні, що разом становить - 2 201 238,02 (два мільйони двісті одна тисяча двісті тридцять вісім) гривень 02 коп.
		Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції розподілити наступним чином:
		Стягнути з ОСОБА_7, що проживає в АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків  НОМЕР_1, на користь ОСОБА_5, що проживає в АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 суму судового збору у розмірі 3 441, 00 гривня.
		Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		 
		 
		Головуючий:                                                                     Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...